Розділ 136 — Разом (4)

Туп. Туп. Туп. Туп. Туп.

Звук їхніх кроків, що мчали сходами вниз, заповнив приміщення. Однак крик майстрині меча Ханни, що лунав час від часу, заглушав усе це.

«Біне, хіба ти не казав, що вона ще на початковій стадії?»

Бін поспішно відповів на запитання Кейла.

«Так, пане. Вона була на початковій стадії, коли ми отримали повідомлення вчора ввечері»

Кейл, як і Літана, залишили Ханні чимало елітного зілля, щоб вона якомога довше залишалася на початковій стадії.

Кейл почув, як Таша почала говорити з-за його спини.

«Вона наближається до середніх стадій, але ще не досягла їх. Проте це все ще небезпечно»

У голосі Таші відчувалася тривога.

Кейл згадав свою розмову з Мері, продовжуючи бігти сходами вниз. Ця розмова відбулася під час їхньої подорожі на кораблі.

« Ти казала, що є спосіб їй допомогти? »

« Так. Це можливо, якщо вона – майстриня меча »

« …Мері, я не хочу, щоб вона просто була живою »

« Я знаю, Кейле-нім. Я допоможу їй повернутися до нормального стану »

Мері звучала впевнено.

Хоча Мері могла здаватися трохи легковажною, Кейл знав, що вона мала на увазі саме те, що сказала.

Туп. Туп.

Унизу сходів вони побачили двері. Двері були відчинені.

Недарма з кімнати долинали крики.

Там стояв слуга, не знаючи, закрити двері чи залишити їх відчиненими.

«Що відбувається?»

«А, Біне-нім!»

Побачивши Біна, обличчя слуги проясніло. Кейл і Бін одразу ж попрямували до дверей. Крізь щілину вони бачили коридор і кімнату.

«Аааааааа!»

Крик долинав саме з тієї кімнати.

Слуга швидко доповів Біну.

«Гостя почала битися приблизно дві години тому. Охоронець зараз у кімнаті, чекаючи на можливі надзвичайні ситуації, а я не міг вирішити, кому про це повідомити»

Гостя, про яку згадував слуга – це майстриня меча, Ханна. Кейл чув, як Таша шоковано бурмотіла.

«…Вона тримається вже дві години. Її витривалість вражає»

Кейл спробував обернутися, щоб поглянути на Ташу, але замість цього його погляд зустрівся з поглядом людини в чорній мантії.

«Вона ледь тримається. Нам треба поспішати»

Кейл не відповів, а замість цього перевів погляд на двері. Бін і слуга розмовляли біля дверей.

«Судоми настільки серйозні, що ми не можемо заспокоїти…»

«Відійди»

«…Вибачте?»

Хтось пройшов між Біном і слугою.

Слуга з подивом відступив на крок. Перед ним з'явився чоловік, від якого виходила гнітюча аура.

Цим чоловіком був Кейл.

«Молодий пане-нім»

Бін звернувся до Кейла й спробував вийти перед нього. Однак, зустрівшись поглядом із Кейлом, його тіло на мить заціпеніло.

У ту мить Кейл обома руками штовхнув великі двері.

Скри-и-и-и-ип– Бах!

Двері з гучним гуркотом відчинилися, і Кейл увійшов усередину. Мері, Таша, двоє Драконів і Рон, звісно ж, пішли за ним.

Бін деякий час спостерігав за цим, а потім віддав наказ слузі.

«Повідом Її Величність, що прибув важливий гість»

«А, так, так, пане!»

Бін переконався, що слуга пішов, після чого поспішно кинувся слідом за Кейлом. Кейл уже підійшов до відчинених дверей у коридорі.

Кейл стояв на розкішному килимі перед дверима.

Двері були широко відчинені.

Кімната була добре освітлена, тож у ній було добре видно. Рон, який стояв прямо за Кейлом, зазирнув у кімнату й почав хмуритися.

«…Як жахливо»

Це був жахливий вигляд навіть для Рона.

«Гух, аааааа!»

Вони побачили Ханну на ліжку, яка корчилася від болю.

Чесно кажучи, було важко навіть розпізнати, що це вона.

«Аа-а-а-а-а!»

Чорні вени по всьому її тілу виглядали так, ніби ось-ось лопнуть. Всі інші отвори на обличчі Ханни в цей момент кровили.

З її тіла також здіймався чорний дим.

«Ах. Ах–…»

Вона кричала хрипким голосом. Схоже, вона деякий час стримувала крик, бо її губи кровили від того, що вона їх прикусила, а очі були червоними.

«Ханно, Ханно! Благаю, о, Господи!»

Святий стояв біля краю ліжка Ханни, плакав і не міг навіть промовити молитву. Він не міг молитися, бо боявся, що молитва до Бога Сонця зашкодить Ханні, яка була заражена мертвою маною.

«Будь ласка. Ханно, ще трохи! Будь ласка!»

Святий благав, дивлячись на Ханну. У них з'явився б спосіб врятувати її, якби вона протрималася ще трохи довше. На підлозі котилися десятки порожніх пляшок від зілля найвищого ґатунку.

Ханна раптово почала битися в судомах близько двох годин тому. Зілля найвищого ґатунку не допомогли.

«Хлип, хлип»

Святий плакав, дивлячись на червоні очі, що дивилися на нього. Його очі теж були червоними. Йому здавалося, ніби він ось-ось збожеволіє.

"Я хочу її очистити"

Побачивши, як його молодша сестра й далі випускає чорний дим, його думки як брата та думки як Святого зіткнулися між собою. Як Святий, він хотів очистити сестру своїми цілющими силами, щоб позбавити цей світ мертвої мани та ураженої дівчини.

Однак це також призвело б до загибелі його сестри.

Саме тому він стиснув долоні й відчайдушно благав, дивлячись сестрі в очі.

«Ханно, протримайся ще трішки! Якщо ти це зробиш–!»

«Тоді їй стане краще»

Торк.

Рука лягла на плече Святого. Відчувши дотик до плеча, Святий щось усвідомив.

Він думав, що сестра дивиться на нього, проте вона дивилася повз його плече. Почувши знайомий голос, Святий повільно повернув голову.

Це був Кейл Хенітус.

Кейл дивився на Ханну, продовжуючи говорити.

«Молодець, що протрималася досі. Протримайся ще трішки»

Святий зміг зітхнути з полегшенням. Однак у ту мить він відчув тиск, що стискав його серце.

Погляд Святого спрямувався до дверей.

Там стояв хтось у чорній мантії, а також ще одна жінка.

Як тільки він побачив цих двох, його руки почали тремтіти.

Його інстинкти, сили, даровані Богом Сонця, підказували йому про них.

"…Людина, яка використовує мертву ману, і темний ельф"

Для того, хто виріс у церкві як Святий Бога Сонця, ці люди були його ворогами. Хоча він був Святим, що мав лише цілющі сили, його розум все ж підкорився природним інстинктам.

"…Треба позбутися їх. Треба очистити їх"

Його божественні сили, даровані Богом Сонця, почали оточувати його тіло. Очі Святого почервоніли з іншої причини.

Саме в той момент.

Стиск.

Рука на його плечі стиснулася. Святий повернув голову до людини, яка стискала його плече з такою силою, що він ледь не застогнав.

Його погляд зустрівся з поглядом Кейла.

Кейл почав говорити.

«Вони прийшли врятувати твою сестру, знаючи, що це може бути небезпечно»

Святий чув серйозний тон у голосі Кейла.

«Хіба ти не хочеш врятувати пані Ханну– ні, хіба ти не хочеш врятувати свою сестру?»

Святий стиснув кулаки й прикусив губи, а потім повільно підвівся. Потім він відійшов углиб. Його тіло тремтіло, коли він відходив, не дивлячись на Мері та Ташу.

Потім він відповів на запитання Кейла.

«Я впораюсь»

Він міг змусити себе не діяти під впливом інстинктів.

Святий побачив, як Кейл вперше за сьогодні почав посміхатися.

«Опирайся»

Кейл дав цю коротку відповідь, після чого одразу ж віддав наказ Таші та Мері.

«Починайте»

«Так, сер»

«Зрозуміло»

Вони обидві одразу ж попрямували до Ханни. Кейл також підійшов до ліжка й нахилився до Ханни, яка все ще дивилася на нього. Потім він нахилився до її вуха, щоб вона краще його чула, і почав говорити.

«Ханно»

Мері сказала, що це можливо, оскільки вона – майстриня меча.

« Повністю позбутися цього неможливо, але її аура повинна змогти злитися з мертвою маною. Однак, коли ці дві сили зіл'ються, вона отримає атрибут темряви й муситиме постійно підтримувати рівновагу між ними. Також можуть бути деякі побічні ефекти »

« Але вона зможе жити »

« І саме я з'єднаю ці дві сили »

Кейл продовжував говорити до Ханни.

«Підніми свою ауру до найвищого рівня. З'явиться сила, яка допоможе тобі з'єднати мертву ману з твоєю аурою. Йди шляхом, створеним цією силою»

«Ух, угх»

Ханна відкрила рот, щоб щось сказати, проте з нього вирвалися лише кров і чорний дим. Кейл подивився на неї, а потім додав ще одне:

«Постарайся вижити»

У ту мить Ханна заплющила очі, і з її тіла почала вириватися золота аура.

Мері засукала рукави, оголивши руки, вкриті чимось схожим на чорне павутиння. З її рук почала виходити чорна аура.

Таша підсадила Ханну, а Мері поклала обидві руки їй на спину. Потім Мері почала говорити.

«Будь ласка, спрямуй свою ауру, слідуючи моїм вказівкам»

Таша створила чорний туман, який одночасно огорнув Ханну та Мері.

Кейл відступив.

Йому більше нічого не залишалося робити. Рон і Бін уже вийшли з кімнати разом із воїном найвищого рангу, щойно Мері засукала рукави.

Кейл повернув голову в один із кутків кімнати.

Святий тремтів, дивлячись у їхній бік. Ерухабен стояв поруч зі Святим, схрестивши руки.

[«Людино, Золотий Дракон і я будемо стежити за Святим»]

Ерухабен і Раон зараз не мали чим зайнятися, оскільки не володіли атрибутом темряви.

Оскільки Кейл був у такому ж становищі, він просто підійшов і став поруч зі Святим. Кейл та Ерухабен стояли по обидва боки від Святого.

Кейл почув, як Ерухабен почав говорити.

«Давно я не бачив справжнього некроманта»

Кімната повільно наповнювалася темною аурою. Кейл не надто переймався цим, оскільки вона не була отруйною, на відміну від мертвої мани, однак це не стосувалося однієї людини в кімнаті.

«Хуу, хуу»

Святий важко дихав. Для Святого Бога Сонця це було б важко. Кейл деякий час дивився на Святого, а потім перевів погляд на Ерухабена й почав говорити.

«Вона – перша некромантка після смерті останнього»

«Розумію. Хай там як, вона дивовижна. Їй, мабуть, боляче керувати мертвою маною в тілі іншої людини»

Кейл помітив, як Святий здригнувся, почувши слова Ерухабена.

Таша непомітно підійшла до нього під час їхньої подорожі до Джунглів.

« Мері відчуватиме найбільший біль під час процесу злиття. Для неї це буде навіть гірше, ніж для Святої Діви. Однак вона непохитно налаштована допомогти Святій Діві »

« Я впевнена, що ти знаєш про її добру натуру, молодий пане Кейле »

Кейл почав говорити.

«Та некромантка, Мері, перетинала Пустелю Смерті разом зі своїми бідними батьками, коли її отруїла мертва мана. Решта її родини загинула, і вона була єдиною, хто вижив»

Святий повільно повернув голову до Кейла.

«Однак через отруту єдиним способом для неї вижити було поглинути атрибут темряви. Ось так вона й стала некроманткою. Вона прийшла сюди, щоб врятувати пані Ханну»

Слова Кейла пролунали для Святого, наче грім. Водночас він почув, як жінка в чорній мантії почала кричати.

«Ти мусиш витримати! Направ усю мертву ману на мене»

Покриті шрамами руки жінки в чорній мантії сильно тремтіли, коли вона це говорила. Таша стояла поруч із нею, подаючи їй чорний дим.

Святий не міг відірвати від них погляду.

Тоді Кейл знову звернувся до Святого.

«Святий-нім, якщо міс Ханна виживе, вона також матиме атрибут темряви»

Кейл замовк, не сказавши більше ні слова.

Кімната наповнилася криками Ханни, вигуками Мері та відчайдушним голосом Таші. Однак крізь усе це до вух Кейла пробився тихий голос.

«…Молодий пане Кейле»

Це був Святий.

«Дуже дякую»

Кейл поглянув на Святого, який дуже намагався посміхнутися.

«Я вмію розрізняти добрі та злі наміри»

У цю мить у розмову втрутився Ерухабен.

«Саме це й означає бути Святим»

Слова Ерухабена влучили Святому прямо в серце. Він заплющив очі й стиснув руки. Його нігті впивалися в шкіру й змушували її кровити, проте він не зупинявся.

Тепер він зрозумів, що є речі важливіші за справедливість, якої навчив його Бог Сонця.

У ту мить навколо його рук почала формуватися холодна аура. Святий розтулив долоні й побачив, що на них виливається зілля.

«Опір – це добре, але ти не можеш при цьому нашкодити собі»

Кейл виливав зілля на долоні Святого. Святий придушив емоції, що піднімалися в ньому, і кивнув.

«Доброта не була десь далеко, як я думав»

Вона була дуже-дуже близько до нього.

Святий відчув, ніби нарешті зрозумів, що означає справжня доброта. Це допомогло йому розслабитися.

Побачивши, що Святий, здається, у порядку, Кейл обернувся, щоб поглянути на Ханну та Мері. У цю мить Раон почав говорити в його думках.

Раон звучав трохи вагаючись.

[«Людино, вибач»]

"Що це за нісенітниці він тепер вигадує?"

Кейл трохи нахмурився.

[«Ти мав ту свою шахрайську посмішку, коли казав, що вилікуєш її, тож я подумав, що ти брешеш. Людино, ти справді хороша людина. Іноді ти дивний, але в тебе хороша основа»]

Кейл проігнорував Раона.

[«Я помилявся. Але, людино, та майстриня меча одужає, правда?»]

"Звісно"

Ханна, фальшива Свята Діва, мала вижити.

Свята Діва, отруєна бомбою мертвої мани, змогла подолати темряву й продовжувати використовувати свою золоту ауру. Разом зі справедливим Святим, що мав цілющі сили, вони вдвох зможуть наповнити серця тих, хто вірив у Бога Сонця захопленням.

Святий і Свята Діва стануть справжніми й зможуть похитнути основи Імперії.

Кейл знову почув голос Мері.

«Так, саме так. Використовуй свою ауру, щоб прокласти шлях»

«Продовжуй! Ти зможеш!»

Таша підбадьорювала Ханну з боку.

Кейл згадав обіцянку, яку дав Ханні в печері, розташованій на "Шляху без Вороття".

Попри її зв'язки з Рукою, її статус Святої Діви та те, що їх переслідувала Імперія, Кейл сказав наступне.

« І приведу до тебе декого, хто зможе врятувати тебе, тож просто чекай на мене »

Кейл був людиною, яка дотримувалася свого слова.

[Примітка перекладача на англійську: Я припускаю, що Землі Смерті перетворилися на Пустелю Смерті]