LNCrawler

Розділ 146 — Жорстоко (1)

Покидьок графської сім'ї — baka.in.ua · All chapters

Розділ 146 — Жорстоко (1)

Узбережжя території Убарр.

Вири й досі кружляли, а між ними розкидано безліч маленьких острівців.

На найвіддаленішому острові території Убарр.

«Косатко! Давно не бачилися!»

Передні лапи Раона погладили слизьку спину косатки Арчі. Арчі стримав зітхання, дивлячись у бік Кейла. Арчі мав дуже незадоволений вигляд.

«Молодий пане Кейле»

«Що?»

«Я не повезу ту жінку»

Ту жінку.

Він мав на увазі Ханну, яка була одягнена в білу мантію.

«Арчі-нім…»

«Пасетоне-нім, деякі речі не можна допускати»

Пасетон, маленький горбатий кит, не зміг сказати нічого більше, почувши суворий тон Арчі, і ніяково посміхнувся Кейлу.

Це була майстриня меча, яка напала на Плем'я Китів і вбила багатьох з них.

Навіть якщо її зрадила Рука і вони зараз працювали разом, все одно були речі, яких вони не могли допустити.

Арчі не мав наміру брати на спину цього колишнього запеклого ворога.

Кейл почав говорити.

«Роби, що хочеш. Ми знову прив'яжемо до тебе човен, як минулого разу, щоб вона могла плисти там»

Вони збиралися прив'язати човен до Арчі та іншої косатки, а більшу частину групи посадити на човен. Арчі не виглядав задоволеним, але все ж кивнув.

Потім він поглянув у бік білої мантії.

"Тц"

Він бачив її потворне обличчя.

Його бурхливий гнів і огидне обличчя Ханни змусили його клацнути язиком. Він вважав, що вона отримала те, на що заслуговувала, і радів цьому, але водночас був розлючений тим, що вона все ще жива. Проте йому було й трохи шкода її.

Кейл подивився на групу, яка сідала на човен, і на косаток, а потім підійшов до Ханни.

«Сідай на човен»

«Зрозуміла»

Потім Кейл недбало запитав.

«Гнів Племені Китів буде спрямований і на тебе. Ти впораєшся?»

Ханна відповіла питанням.

«Чому ти ставиш таке питання з посмішкою?»

Кейл доторкнувся до посмішки на своєму обличчі, почувши питання Ханни, і відповів.

«Тоді чому ти теж посміхаєшся?»

Майстриня меча Ханна. Вона теж намагалася стримати посмішку. Кейл бачив, що та посмішка, яка зараз грала на її обличчі, була результатом того, що вона вже багато разів поспіль придушувала посмішку.

Зі слів Ханни Кейл міг зрозуміти, як сильно вона чекала на цю мить.

«Тому що я щаслива. Я зможу змусити їх відчути стільки ж болю, скільки відчула я»

Ханна широко посміхнулася й доторкнулася до свого меча. На її обличчі, вкритому чорними лініями, засяяла прекрасна посмішка.

«Я забарвлю океан кров'ю»

Кейл подивився на неї й замислився.

"Вона точно не нормальна"

Звісно, Кейл віддавав перевагу саме таким людям.

Побачивши, що Кейл дивиться на неї, Ханна заговорила.

«Чому ти так на мене дивишся? Може, мені прикрити обличчя?»

З певного моменту Ханна перестала прикривати обличчя, якщо тільки їй не потрібно було уникати поглядів людей. Кейл знизав плечима й відповів.

«Роби, як хочеш. Мені байдуже, прикриєш ти його чи ні»

Ханна безвиразно дивилася на байдужу реакцію Кейла, а потім заговорила.

«Ти знаєш, чому я показую своє обличчя?»

"Та ні"

Кейл насправді й не хотів знати. Йому було байдуже, прикриває хтось обличчя чи ні. Побачивши, що Кейл не реагує, на обличчі Ханни з'явилася гірка посмішка.

«Люди хмуряться, коли бачать мене. Дехто дивиться на мене з жалем, а дехто вважає, що я отримала те, на що заслужила. Але перш ніж дійти до цього, вони всі відчувають огиду»

В очах Ханни горів гнів.

«Щоразу, коли хтось так робить, я згадую те, через що мені довелося пройти. Я зроблю так, щоб ніколи цього не забути. Ось чому я не буду прикривати обличчя»

Сказавши це, Ханна поглянула на Кейла. Кейл мав той самий вираз обличчя, що й раніше: він кивнув й почав говорити.

«Як хочеш»

Очі Ханни на мить засяяли, а потім знову стали звичайними. На мить на її обличчі з'явилася дивна посмішка, яка також швидко зникла.

Некромантка Мері, яка спостерігала за ними, доторкнулася до країв каптура, що приховував її обличчя. Мері почала бурмотіти собі під ніс.

«Це складно, але мені цікаво. Не знаю, чи вони це зрозуміють»

Ніхто не почув її бурмотіння.

Кейл перевів погляд на Китів. Він бачив, що у Китів, які почули слова Ханни, на обличчях почали з'являтися дивні вирази.

«Пішли на острів Хайс 9»

Кейл, Раон, Чхве Хан, Розалін, Рон, некромантка Мері та фальшива Свята Діва Ханна.

Кейл брав із собою групу, здатну з легкістю знищити не лише корабель, а й цілий острів, і вони вирушили на острів Хайс 9.

* * *

Океан посередині між Східним і Західним Континентами.

Острів серед безлічі інших в океані. Саме там на нього чекали племена Китів і Тигрів.

«Давно не бачилися, молодий пане Кейл»

«Так. Давно не бачилися»

Коли група Кейла прибула на острів Хайс 9, їх зустріла Вітіра.

«Я чула, що ви восени вирушили на допомогу Королівству Віппер?»

Вітіра поцікавилася, як саме Кейл вирушив допомагати Королівству Віппер.

Після захоплення Замку Мейпл Тунка не зміг просунутися далі.

Королівство Віппер реорганізувалося після захоплення замку Мейпл. Потім вони рушили на інший замок. Однак цього разу Імперія відповіла потужним вторгненням.

Маги, лицарі, солдати і навіть сучасна зброя. Вони демонстрували справжню міць Імперії, яка затьмарювала сили, що були задіяні в замку Мейпл.

І це була Імперія без алхімії.

Королівство Віппер намагалося з усіх сил, але зрештою було змушене відступити.

Кейл не намагався приховати свою причетність до подій у Королівстві Віппер.

«Так. Я зробив дещо велике»

Вітіра посміхнулася, побачивши, що Кейл не приховує своєї причетності, а потім запитала:

«Королівство Віппер зупиниться на замку Мейпл, правда?»

«Хіба не так?»

Кейл пішов за Вітірою до центру острова Хайс 9, продовжуючи говорити.

«Скоро зима. Навіть якщо вони отримують кошти від інших королівств, ці королівства теж почнуть відчувати це як тягар. Королівству Віппер доведеться зупинитися»

Це було цілком слушно.

Те, що вони захопили Замок Мейпл, було перемогою для Королівства Віппер. Інші три королівства були задоволені тим, що Королівство Віппер відволікало увагу Імперії.

Звісно, Імперія, яка намагалася легко розправитися з Королівством Віппер за допомогою вогняного стовпа та бомб із мертвою маною, не могла в це повірити.

Вітіра широко посміхнулася й почала говорити.

«Тепер, коли Королівство Віппер зупинилося, чи настала наша черга діяти?»

«Так»

"Хоча ваша сторона діятиме активніше, ніж моя"

Кейл не вимовив цю частину вголос. Натомість він зосередився на словах Вітіри.

«Наразі ми використовуємо океанічних істот, щоб стежити за рухами Руки»

«А їхня чисельність?»

«Ні плем'я Тигрів, ні ми не маємо точних даних, оскільки вони стали ще більш потайливими. Нам вдалося підтвердити лише двадцять кораблів, тож ми вважаємо, що їх буде набагато більше»

Кейл кивнув й обдумував отриману інформацію.

"Рука" була одним із відділень таємної організації. Коли Кейл вперше почув, що до них прибуває Перша Бойова Група, він не думав, що приїде багато людей.

Однак така кількість мала сенс, якщо Перша Бойова Група та деякі з підпорядкованих їй організацій прибували одночасно.

Кейл знову заговорив.

«Хто, як ви казали, прибув із племені Тигрів на цю зустріч?»

«Тут шаман і троє воїнів найвищого рангу. Решта племені Тигрів перебуває на іншому острові»

«Справді?»

Кейл кивнув у відповідь на слова Вітіри. Він не мав наміру більше ніколи бачити плем'я Тигрів після цієї ситуації.

У цю мить він почув голос Вітіри.

«…Так. Шаман, мм, здається, з нетерпінням чекав на вас, Кейле-нім»

«… На мене?»

«Так. Він не сказав мені, чому, але зазначив, що дуже хоче зустрітися з молодим паном-німом»

Кейл раптом відчув мурашки по шкірі. Він давно не відчував такого неприємного передчуття. Кейл сповільнив крок, прямуючи на зустріч із членами Племені Тигрів.

Однак вони вже дісталися до центру острова Хайс 9.

У центрі цього маленького острова стояли три дерев'яні будівлі.

«Молодий пане Кейле, ви не йдете?»

Кейл зупинився перед цими трьома будівлями.

«Ні, дайте мені хвилинку подумати…»

Скри-и-и-и-ип.

Кейл почав хмуритися, почувши звук відчинених дверей.

"Мені потрібен час, щоб подумати!"

Чому завжди щось трапляється, коли він намагається подумати? Кейл продовжував хмуритися, дивлячись у бік будівлі.

«Мм»

Потім він занепокоївся.

Ні, він здригнувся.

Вони були величезні.

Вони були навіть більші за Тунку.

Хоча їхній зріст, як і у Тунки, становив майже 2 метри, їхні м'язи були набагато розвиненішими.

"… Якщо я почну дуріти, а вони мене вдарять, це буде квиток в один кінець до потойбіччя"

Двері здавалися досить великими, але, побачивши, як звідти виходять ці великі істоти, вони раптом стали виглядати маленькими.

«Молодий пане Кейл, це члени племені Тигрів»

Кейл міг це зрозуміти навіть без пояснень Вітіри.

Я сильний.

Я – Тигр.

Саме це, здавалося, говорили їхні тіла.

«Молодий пане-нім, я вперше бачу плем'я Тигрів»

«Людино, Тигри досить великі!»

Голоси Рона та Раона лунали у вухах Кейла, наче фонова музика.

«Але, людино, той Тигр трохи дивний»

Кейл одразу зрозумів, про якого Тигра говорив Раон. Це був Тигр посередині групи, що йшла назустріч Кейлу.

Старий мав довгу бороду і, здавалося, був найбільшим у групі. Порівняно з ним навіть Тунка виглядав як милий маленький хлопчик.

На обличчі того старого було багато дивних татуювань. У руці він тримав дуже маленький посох.

Найголовніше, що старий йшов до Кейла без жодних вагань, навіть із заплющеними очима.

"… Цей старий – точно шаман"

Хоча його статура не була типовою для шамана, той старий Тигр, безсумнівно, виглядав саме як шаман.

Як можна було не зрозуміти, що це шаман, коли він був одягнений у білий одяг?

Шаман племені Тигрів та троє воїнів, що йшли за ним, підійшли й зупинилися перед Кейлом. Кейл дивився на заплющені очі шамана. З його тіла підсвідомо випромінювалася Аура Домінування.

Шаман Племені Тигрів заговорив.

«Я чекав на тебе»

Сказавши це, старий розплющив очі.

"Йой"

Кейл здригнувся.

Його очі були повністю білими, без жодної різниці між зіницею та білком. Кейл був захоплений зненацька і трохи злякався. Кейл почав говорити, дивлячись на білі очі, що дивилися на нього.

«… Ти хоч знаєш, на кого саме чекав?»

Те, що Плем'я Тигрів стверджувало, ніби чекало саме на нього, а також те, що раніше сказала Вітіра, викликало у Кейла сумніви. Кейл навіть замислився, чи не розповіла Вітіра племені Тигрів про те, що Ліс Темряви стане для них чудовим місцем для життя. Це було цілком імовірно.

Однак він не очікував почути те, що старий сказав далі.

«Ти віриш у Дао?»

Кейл знову здригнувся.

Кейл, який вже деякий час дивився в білі очі старого, більше не боявся. Тепер це було скоріше відчуття обережності.

"… Цей старий теж здається дивним"

У нього було погане передчуття. Проте Кейл відповів впевнено.

«Ні»

Кейл був задоволений своєю холодною й лаконічною відповіддю. Старий відповів.

«Я виріс, чуючи, що маю духовний дар»

"… Він більше схожий на медіума, ніж на шамана"

Цей Тигр перед ним відрізнявся від тих шаманів, яких знав Кейл.

Шамани.

Їх можна вважати магами Східного Континенту.

Вони використовували всілякі природні матеріали, щоб задіяти силу природи. Саме тому шамани завжди носили з собою талісмани чи інші предмети.

Кейл відповів байдуже.

«… Розумію. Схоже, ти справді виглядаєш духовним»

Саме в цю мить.

Бум!

Старий шаман гучно тупнув ногою.

Кейл здригнувся.

У цю мить старий почав кричати до Кейла.

«Природа промовила до мене! І я почув, що вона мала сказати!»

"Це було страшно"

Кейл приклав руку до серця, щоб заспокоїтися.

"Що ж він почув?"

Кейл поглянув на старого й був шокований почутим.

«Чоловік з червоним волоссям із Західного Континенту. Чоловік, який живе новим життям, прийде до нас»

"Що?"

Кейл здригнувся, почувши слова "чоловік, який живе новим життям".

"Він справді схожий на медіума"

Кейл знову поглянув на білі очі, що дивилися на нього. Борода старого тремтіла, коли він стримував голос і продовжував говорити.

«Вона сказала мені про перевернення»

«Хм?»

Кейл погладив свою руку, вкриту гусячою шкірою.

Шаман подивився на Кейла й підвищив голос.

«Природа сказала мені, що саме рудоволосий чоловік переверне кораблі тих клятих виродків із таємної організації!»

Його гучний голос створював враження, ніби невеликий ліс на вершині острова ревів. Погляди всіх інших спрямувалися на Кейла та шамана.

Кейл несвідомо запитав шамана, який дивився на нього.

«Звідки вона знала?»

Як Природа дізналася про його думки?

Від цього у нього пробігли мурашки по шкірі.

[MeO: Дао – "центральне поняття давньокитайська філософія"]