Розділ 163 — Якимось чином, Знову (3)

Кейл зустрівся поглядом з імперським принцом Адіном і почав говорити.

«Зі мною все гаразд, Ваша Високосте»

Кейл не виглядав пораненим, оскільки в той момент стояв, випрямивши спину.

Однак усі бачили закривавлену хустинку в його руках, а також руки, що її тримали – вони злегка тремтіли.

Ще на його обличчі виднілася слабка посмішка.

Він зовсім не виглядав так, ніби з ним усе гаразд.

У цю мить Кейл почав говорити.

«З усіма іншими все гаразд?»

«Ах»

Один із чиновників, що супроводжували імперського принца, здивовано вдихнув.

Адін мигцем поглянув на Кейла. У його очах був холодний погляд, що, здавалося, не виявляв ані турботи, ані теплоти.

На обличчі Адіна раптом проявилися і вдячність, і занепокоєння, коли він швидко знову зустрівся поглядом із Кейлом.

«Так, завдяки вам всі в порядку. У декого є незначні поранення, але, здається, нічого серйозного»

«Розумію»

Почувши про "незначні поранення", Кейл злегка нахмурився. Потім його погляд промайнув повз імперського принца й зупинився на магах та алхіміках.

Побачивши, що вони й надалі підтримують уламки, він заговорив.

«Все має бути гаразд, правда?»

«З цим тепер має бути в порядку, правда?»

Адін енергійно відповів Кейлу, який до самого кінця не переставав виявляти свою турботу.

«Все буде добре»

На це Кейл шанобливо схилив голову, а потім знову підвів погляд. Він відсунув трохи розпатлане волосся. Кінчики його пальців тремтіли.

Імперський принц уважно спостерігав за тремтячими руками Кейла. У цей момент у їхню розмову втрутився кронпринц.

«Твоя рука так сильно тремтить. Навіть гірше, ніж минулого разу»

«Ні, Ваша Високосте. Зі мною все гаразд»

Кейл похитав головою, посміхаючись Альберу. Альберу почав хмуритися.

«Все гаразд?! Коли ти так робив минулого разу, тобі довелося відпочивати кілька місяців! Ти кашляв кров'ю саме тому, що твоє тіло руйнувалося зсередини!»

"…Руйнувалося зсередини? Хіба це не занадто?"

Кейл ще розмірковував, чи варто йому зауважити Альберу щодо його вибору слів, як раптом хтось схопив його за руки. Це був Далтаро.

Він тихо прошепотів, оскільки вони стояли перед імперським принцом. Проте це все одно було достатньо голосно, щоб інші почули.

«Не треба так змушувати себе стояти. Молодий пане Кейле, зараз можна відпочити»

В очах Далтаро блищали і турбота, і гордість. Кейл відчув себе ніяково, побачивши такий погляд, але вирішив поки що підіграти.

«…Але»

Імперський принц Адін, який до цього мовчки спостерігав за ним, заговорив, коли Кейл спробував щось сказати.

«Усе буде добре. Ми подбаємо про все далі, тож ви можете піти відпочити»

Це звучало так, ніби він віддавав суворий наказ.

Таке відбувалося в Імперії, та ще й у палаці. Він суворо давав зрозуміти Кейлу, що Імперія подбає про решту, і що Кейлу слід перестати перейматися цим.

Кейл кілька разів відкрив і закрив рота, але нічого не сказав, коли Альберу почав говорити.

«Я теж входжу до того "ми", про яке ви говорите, так?»

Альберу намагався дати зрозуміти Адіну, що посланець Королівства Роан також причетний до цієї справи. Імперський принц деякий час дивився на Альберу, а потім посміхнувся своєю неповторною теплою посмішкою.

«Звичайно»

Однак Альберу не міг не посміхнутися про себе.

Адін дивився на Кейла й Альберу з занепокоєним виразом обличчя, але так і не вибачився за цей інцидент.

"В офіційній заяві він лише скаже щось на кшталт того, що шкода, що таке сталося"

Імперський принц не схилив голови перед представниками Королівства Роан.

Саме так Імперія Могору – єдина імперія на Західному Континенті – ставилася до Королівства Роан, яке вважалося нижчим за середній рівень.

Кронпринц Альберу поки що змирився з такою поведінкою. Потім він простягнув руку й поплескав сьогоднішнього героя по плечу.

«Іди. Я покличу свого особистого лікаря, щоб він тебе оглянув»

«Дуже дякую»

Кейл подякував Альберу за те, що той вжив заходів, аби до нього не причепився лікар з Імперії, прийняв допомогу від одного з лицарів Альберу й почав відходити від Палацу Сонця.

Багато людей спостерігали, як Кейл повільно відходив, спираючись на лицаря, а потім швидко повернулися до своїх справ.

Це була хаотична ніч.

Те саме можна було сказати й про Кейла.

Як тільки темний ельф, особистий лікар кронпринца, вийшов із кімнати, його оточили кілька різних осіб.

«…У чому справа?»

Кейл побачив, як Золотий Дракон Ерухабен дивиться на нього з дивним виразом обличчя. Ерухабен ретельно оглянув тіло Кейла, а потім цокнув язиком.

«Тц- тц, яка ж невдачлива людина»

Кейл відвернув голову, не знаючи, що сказати. Раон сидів на ліжку й дивився на нього так, ніби в кімнаті були лише вони двоє.

Погляд Раона викликав у Кейла дивне відчуття, тож він знову відвернув голову. Цього разу він побачив Чхве Хана.

"Чому у нього такий вираз?"

Чхве Хан торкався рукоятки свого меча і, здавалося, про щось замислився.

Сшух. Сшух.

Меч трохи висувався з піхв, а потім знову засувався. Цей процес повторювався кілька разів.

Кейл раптом відчув холодок і почав говорити.

«Де вони?»

Гільсман і Лицар-Кіт.

Кейл питав про їхнє місцезнаходження.

Чхве Хан підійшов до ванної кімнати, що прилягала до спальні Кейла. Потім він відчинив двері.

Скри-и-и-ип–

Коли двері відчинилися, Кейл побачив Гілсмана всередині.

«Що, в біса, ти робив по дорозі назад?»

Кейл нахмурився, дивлячись на Гілсмана, який був укритий листям і брудом. У руках Гілсмана були Кіт і дві порожні пляшки від зілля.

«Приведи його сюди»

Кейл клацнув пальцями, і Гілсман підійшов із Котом. Лицар-Кіт пильно дивився на Кейла.

Кейл заговорив, щойно побачив Кота.

«Сер Рекс»

Кіт здригнувся. Гілсман посадив Рекса на стілець поруч із ліжком Кейла. Рексу довелося сидіти там і слухати, що говорив Кейл.

«Палац не впав»

Кіт оголив ікла, але вони швидко зникли.

«Твій друг підпалив себе, але вижив. А потім його схопили»

Рекс нахмурився. Кейлу було байдуже: він відкинувся на спинку ліжка й продовжував говорити.

У нього не було багато часу.

«Ти знаєш того алхіміка-алкоголіка?»

Кіт здригнувся.

Звісно, він знав про того алхіміка. Той мав репутацію пристойної людини, і Рекс також купував у нього бомби.

"Ця людина працює на нього?"

Кейл подивився на запитливий погляд Рекса й продовжив:

«Сере Рексе, той алхімік – це людина, яка годує дітей у твоєму районі, у нетрях. Чхве Хан відведе тебе до нього. Твоя родина та решта твоєї організації вже переховуються, чи не так?»

Кейл був цілком упевнений, що вони сховалися ще до початку цього інциденту.

«Однак, знаючи твій стиль роботи, імперський принц знайде їх протягом доби. Сховай всіх як слід з допомогою Чхве Хана»

Рекс завагався, не змігши відразу відповісти Кейлу. У той момент він знову почув голос Кейла.

«У чому справа? Ти думаєш, що не зможеш втекти самостійно, коли твоїх друзів можуть катувати й вбити?»

«…Це-»

«Зроби це як слід»

Рекс замовк, почувши, як Кейл перервав його.

Від Кейла виходило незрозуміле відчуття тиску.

«Я планую зруйнувати Дзвіницю Алхіміків. Також я не дозволю, щоб наступний імператор Імперії мав ім'я Адін»

Саме такі думки спали йому на думку після розповіді Святої Діви. Кейл спостерігав за Рексом, який був одним із ключових фігур у його плані.

Рей Стекер стане новим лідером алхіміків.

Рекс стане центром уваги громадян.

Він стане героєм повстання, яке врятує народ.

«Таке неможливо»

Рекс похитав головою. Кейл засміявся й почав говорити.

«Хіба ти не бачиш того Дракона ось тут?»

Рекс раптом втратив дар мови. Досі він не помічав Чорного Дракона. Тоді Кейл продовжив:

«Чхве Хан, який відведе тебе до нетрів – майстер меча»

Рекс повільно поглянув у бік Чхве Хана. Чхве Хан повільно випустив свою ауру.

«Крім того, новий герой, який з'явиться в Імперії, допоможе тобі»

«… Новий герой?»

Рекс подивився на Кейла. Кейл підняв палець.

«Я»

Потім він вказав на себе.

Рекс був збентежений.

Однак Кейл не сказав нічого неправильного.

Імперія не зможе приховати цей інцидент із падінням колони. Занадто багато людей це бачили.

Їм також потрібно було приховати той факт, що хтось намагався вбити заступницю керівника Дзвіниці Алхіміків. Їм потрібно було щось інше, щоб відвернути увагу громадян.

Кожен, хто був там, знав, що саме Кейл запобіг падінню вежі. Кейл мав намір із задоволенням взяти участь у цій відволікаючій операції.

«Мабуть, до завтрашнього ранку я стану героєм. Мешканці Імперії, ймовірно, також мене дуже полюблять»

Ерухабен подивився на Кейла з запитанням у погляді, але нічого не сказав. Раон енергійно кивнув.

Рекс оглядав усіх, а потім різко повернув голову до Кейла, почувши його наступну фразу.

«Це тому, що я врятував усіх»

Цього разу Кейл не мав наміру приховувати свою причетність. Він звернувся до Кота.

«Сере Рексе, ніхто не загинув»

«Ах»

Рекс випустив здивований подих. Його обличчя зморщилося, але Кейл не міг зрозуміти, чи це полегшення, чи розчарування.

«Сере Рексе, у нас небагато часу»

Потім Кейл відвернув погляд від Рекса, щоб подивитися на Чхве Хана. Чхве Хан кивнув головою й підняв Кота, який все ще був поранений.

Рекс продовжував мовчки спостерігати за Кейлом.

«Рексе, скористайся нагодою, коли вона трапиться»

Нагода.

Це слово змусило Рекса відкрити рота, щоб щось сказати. Однак наступні слова Кейла змусили його закрити рота, не промовивши ні слова.

«І стережися, що говоритимеш про те, що сталося сьогодні»

Сказавши це, Кейл сконцентрував на Рексі "Ауру Домінування". Потім, побачивши, що Рекс не в змозі нічого відповісти, він перевів погляд на Чхве Хана.

«Для Біллоса»

Кейл вручив записку Чхве Хану, який сховав її в кишеню.

«Я скоро повернуся»

«Добре. Повертайся до ранку»

Чхве Хан нічого не сказав і вилетів у вікно. Кейл мовчки дивився, як Чхве Хан зникає вдалині.

Тук. Тук.

Хтось постукав передньою лапою по його руці.

«Що?»

Кейл не надав цьому особливого значення й почав говорити. Чорний Дракон відповів.

«Лягай»

Кейл ліг.

Раон натягнув ковдру Кейлу аж до шиї. Ерухабен продовжував зітхати з недовірою. Раон переконався, що Кейл добре вкритий, і почав говорити.

«Золотавий Дідусь догляне за тобою. Я піду за Чхве Ханом. Буде ще краще, якщо я піду з ним»

Раон випнув груди, ніби кажучи: "Просто довір це мені". Кейл почав говорити.

«Просто залишайся поруч зі мною»

У нього було погане передчуття, що все ускладниться, якщо Раон піде теж. Поєднання Чхве Хана та Біллоса було цілком достатнім. Біллос мав талант до всього, що стосувалося скритності.

Раон на мить нахмурився, а потім широко розплющив очі й запитав.

«…Тобі сподобається, якщо я залишуся поруч з тобою?»

«Так»

Кейл відповів коротко, бо йому було ліньки, і губи Раона почали сіпатися, перш ніж він згорнувся калачиком поруч із Кейлом.

Потім Кейл повільно заснув.

За межами його спальні було гамірно, але це його не стосувалося.

Наступного ранку, щойно прокинувшись, Кейл здригнувся.

Чорного Дракона Раона вже не було видно. Ерухабен, Гілсман і Чхве Хан стояли там, виглядаючи охайними після вчорашнього вечора.

«Чому ти так здивований, наш дорогий молодий пане Кейле?»

На кріслі поруч із ліжком сидів кронпринц Альберу.

«Ваша Високосте, ви справді зірка Королівства, навіть коли ви – перше, що я бачу, відкривши очі»

«Досить»

Альберу перервав його, і Кейл замовк, перш ніж підвестися. Потім він знову почув голос Альберу.

«Схоже, тобі доведеться отримати медаль»

Альберу побачив, як Кейл здригнувся, почувши ці слова. Він згадав, що Кейл не хотів ані медалей, ані влади й після Терористичного Інциденту на площі у Королівстві Роан.

Саме тому він швидко додав:

«Звісно, крім медалі, будуть і грошові винагороди. Імперії зараз потрібно якось відвернути увагу від того, що сталося минулої ночі…»

Альберу замовк і подивився на Кейла.

«Ти, здається, задоволений?»

Кейл радісно зустрів ранок і почав говорити.

«Ваша Високосте, а чому б нам не влаштувати щось грандіозне – церемонію нагородження медаллю?»

«Що?»

«Справедливий дворянин»

Кейл повільно підіймав пальці один за одним, продовжуючи говорити.

«Справедливий дворянин, який є слабким, але має сильне почуття справедливості й готовий пожертвувати собою, щоб врятувати слабких. Йому байдуже до походження чи національності, і він володіє сильною та прекрасною Стародавньою Силою»

Альберу побачив бадьорий блиск в очах Кейла.

Кейл повільно продовжив:

«Ваша Високосте, я бажаю стати героєм для народу Імперії»