Розділ 169 — Напевно (4)

«Це божевілля»

Кейл взяв від молодого чоловіка великий келих вина.

Наразі він перебував у найближчому до Озера Відчаю селі.

Це була єдина невеличка корчма й ресторан у цьому селі. Онук власника, почувши, як Розалін запитала про Озеро Відчаю, почав несамовито махати рукою.

«Можливо, в іншу пору року ще можна було б туди піти, але казати, що ви поїдете туди в січні – це просто запис до смерті»

«Невже? То, мабуть, в інші пори року туди все-таки ходять?»

Кейл зробив ковток алкоголю, але швидко зупинився.

Алкоголь був теплим. І досить міцним.

"Я ж просив слабкий алкоголь"

Це був найслабший алкоголь, який у них був, але він уже відчував, ніби у нього горять шия та шлунок.

[«Людино, алкоголь смачний? Чому ти продовжуєш пити, хоч і хмуришся?»]

Кейл перевів погляд на порожнє крісло. Хоча воно виглядало порожнім, там зараз сидів невидимий Раон. Кейл озирнувся, а потім суворо почав говорити.

«Ні»

Шестирічна дитина, яка п'є алкоголь? Це було заборонено, навіть якщо він і був Драконом.

А що, якби Раон напився й підірвав гору чи щось таке? Це було б величезною катастрофою.

[«…Гаразд»]

Кейл проігнорував розчарований голос Раона. Замість цього він зосередився на розмові Розалін із чоловіком.

Наразі всі члени групи Кейла за допомогою магії пофарбували волосся у звичайний коричневий колір. Звісно, кити Пасетон і Арчі носили мантії через свою вражаючу зовнішність.

«Мм, є люди, які намагаються туди дістатися навесні чи влітку»

Онук власника легенько знизав плечима.

Це була одна з П'яти Заборонених Територій.

Сміливці дійсно намагалися туди дістатися.

Однак результати ніколи не були втішними. Чоловік поглянув на свою бабусю, яка сиділа біля каміна, перш ніж продовжити розмову.

«Ті, хто втік, побачивши снігову бурю, змогли вижити, проте лише половина з тих, хто пішов у снігову бурю, поверталися»

«Але половина з тієї групи все-таки вижила»

Чхве Хан втрутився в розмову.

Чоловік похитав головою.

«Ті, хто повернувся живим, були всі сильно отруєні. Незабаром після повернення вони осліпли»

Сліпота.

Кейл чув, що отрута в сніговій бурі змушувала людей слабшати, сліпнути та втрачати орієнтацію.

Кейл обміркував цей факт і замислився.

"Якщо задуматися, це насправді жорстокий світ"

Пустеля Смерті вивергала мертву ману, а на Озері Відчаю вирувала отруйна снігова буря.

У цьому світі, окрім боротьби людей за владу, існувало ще багато страшних істот. По всьому світу було чимало сильних і жорстоких істот, таких як Звіролюди або раси, пов'язані з темрявою.

"Але саме тому монстри нічого не можуть вдіяти"

Усі вони не давали монстрам розгулятися. Це призвело до того, що регіони, де мешкали монстри, були дуже невеликими. Звісно, Кейлу це було байдуже, адже він не мав наміру зустрічатися з монстрами.

Онук господаря обережно попередив їх, ніби турбуючись про своїх перших за довгий час гостей.

«Хай там як, будь ласка, добре обміркуйте це, якщо плануєте туди йти. Це дуже страшне місце»

«Суллі»

Онук замовк, почувши, як його бабуся, яка досі нічого не казала, покликала його на ім'я. Власниця готелю поглянула на вогонь і почала говорити.

«Я відчула щось, спостерігаючи, як люди вирушають до Озера Відчаю»

Тінь старої жінки ніби заповнювала стіни, які здавалися такими ж старими, як і вона сама.

Вона жила тут з юності. Зрештою вона вийшла заміж за чоловіка-мандрівника, і вони вдвох побудували цю корчму.

Потім у них народилася донька, і вони бачили, як вона вийшла заміж і народила онука.

Стара жінка повернула голову.

Її погляд зустрівся з поглядом Кейла.

«Жоден із них не слухає»

Жоден із тих, хто прямував до озера, ніколи не слухав.

«Моя донька та зять були такими самими»

Її чоловік, який помер кілька років тому, сказав їй, що піде до їхньої дочки та зятя, які пішли раніше за них, і порадив їй не поспішати, перш ніж приєднатися до них. Він попросив її залишитися, доки їхній онук не виросте й не одружиться.

Старенька відповіла йому, що так і зробить.

Старенька, яка спостерігала за очима Кейла, повернула голову.

«…Схоже, ти слухаєш, але все одно збираєшся йти»

Старенька почула відповідь Кейла.

«Я повернуся живим і вип'ю весь твій алкоголь»

Старенька простягнула руку до вогню, щоб зігрітися, перш ніж почати говорити.

«Саллі»

«Так, бабусю»

«Не бери з них грошей за алкоголь»

Кейл підняв свій келих з вином у бік незграбно посміхаючогося онука, Саллі, а потім випив решту одним величезним ковтком. У той момент Кейл почув голос у своїй голові.

[«…Людино, давай знищимо цю снігову бурю!»]

Кейл проігнорував його.

Он і Хон нявкали, стукаючи по столу. Кейл проігнорував і це. Він згадав, що йому сказав Ерухабен.

« Щоб позбутися снігової бурі, тобі треба знищити Світове Дерево »

« Але Світове Дерево керує сніговою бурею, тож воно відкриє тобі шлях, якщо ти скористаєшся моїм знаком »

Ерухабен рідко попереджав Кейла про що-небудь, але цього разу він мав що сказати.

« Побачивши снігову бурю, ти можеш подумати, що Світове Дерево жорстоке. Однак Світове Дерево – це істота, яка за понад десять тисяч років багато разів жила, вмирала й воскресала »

« Світове Дерево – це те, що найближче до природи. Життя та смерть – це природні явища. Запам'ятай ці слова »

Світове Дерево спричинило снігову бурю, щоб захистити себе від небезпеки.

Хоча багато людей загинуло від снігової бурі, це дозволило Світовому Дереву убезпечитися від жадібності інших форм життя.

Кейл поставив келих з вином і встав, щоб піти до своєї кімнати.

Он і Хон пішли за ним.

Він тихо віддав наказ Чхве Хану, який також підвівся.

«Зберіть усі останки, які бачите біля озера. Скажи усім»

Чхве Хан перестав йти за ним і кивнув. Кейл піднявся до своєї кімнати, а Чхве Хан посміхнувся, перш ніж повернутися до столу.

Тільки-но Кейл ліг на ліжко, як йому довелося відповісти на запитання Хона.

«Як ти думаєш, я зможу зробити людей сліпими, якщо з'їм цю отруту?»

«Напевно?»

«Ооооооо»

Хон звучав схвильовано, швидко підійшовши до сестри, щоб підготуватися до сну. Хон думав про те, як би йому з'їсти якомога більше снігової бурі, перш ніж заснути.

Наступного ранку Хон стояв трохи подалі від вируючої снігової бурі, коли широко роззявив рота.

«Аааа»

Сніжинки почали падати йому прямо в відкритий рот. Це поколювання відрізнялося від відчуттів, які він відчував, коли раніше пробував інші отрути.

«Більше, більше!»

Збуджений голос Хона змусив Кейла підштовхнути Хона, якого він тримав на руках, ближче до снігової бурі. Косатка Арчі спостерігала за цим з шоком.

"Він штовхає кошеня у снігову бурю!"

Арчі, можливо, й був грубим, але у нього все ж було почуття моралі. Арчі кілька разів відкривав і закривав рот, не промовляючи ні слова, а потім поклав руку на плече Пасетона.

«Це- цей…»

"Чи не варто його зупинити?"

Саме це він і збирався сказати, коли почув голос Хона.

«Так смачно!»

Потім він почув і голос Кейла.

«У тебе болітиме живіт, якщо ти з'їси забагато»

Он, яка стояла поруч із ним, відповіла:

«Сніг такий дрібний, що ним ніколи не наїсися»

Кейл похитав головою.

«Живіт заболить, якщо їсти забагато холодного»

Он вигукнула "ах", а потім кивнула. Потім вона відвернула голову вбік. Раон, який був одягнений у хутряне пальто й використовував на собі теплову магію, шмигав поруч із нею.

«Так! Треба остерігатися застуди. Навіть величні істоти можуть застудитися»

Он кивнула на слова Раона. Потім вона почала створювати туман.

Фвшу-у-у-ух–

Кейл подивився вниз, почувши щось біля своєї ноги. Он створювала туман поруч із ним.

«Що ти робиш?»

«Я хочу, щоб мій туман був схожий на цю снігову бурю» – відповіла Он і поглянула на Кейла, який поділяв її щирі почуття.

«Чудово»

Он спокійно посміхнулася, а потім продовжила крутити свій туман. Чорний Дракон, стоячи поруч із нею, дав їй кілька порад, щоб допомогти створити сильніший туманний торнадо.

Пасетон спостерігав за всім цим із дивним виразом обличчя.

«Щ- що за хрінь!»

Напівкровний кит Пасетон вдавав, що не бачить, як Арчі заїкається. Його погляд був спрямований уперед.

Він побачив озеро, яке було набагато ширшим за Чорне Болото, яке вони бачили в Лісі Темряви разом із Кейлом минулого разу.

Чесно кажучи, Пасетон не міг чітко розгледіти замерзле озеро, яке мало бути за замерзлими деревами перед ними. Він лише припускав розміри озера, виходячи з масштабів бурі.

Пасетон швидко озирнувся.

Чорний Дракон сказав, що навколо озера немає інших форм життя. Саме тому всі були спокійні.

Але це саме по собі було дивовижно.

"Вони можуть просто пропустити цей вітер, не маючи жодних проблем"

Снігова буря створювала сильні пориви вітру.

Стало зрозуміло, чому багато людей відверталися, щойно побачили цю бурю. Вітер був настільки сильним, що міг відкидати людей назад.

Крім того, кожна сніжинка, що потрапляла на тіло, впивалася в шкіру, вселяючи страх, що ти серйозно отруїшся, якщо продовжиш заглиблюватися в снігову бурю.

Дерева, трава і навіть земля в цій місцевості були повністю замерзлі. Це робило все ще страшнішим.

Однак всі навколо Пасетона були спокійні.

Косатка Арчі, Чхве Хан, Розалін, Раон, Он і Хон – усі були такими, як завжди.

Навіть Кейл був таким самим.

"Як і очікувалося, молодий пан Кейл володіє силою, яка зазвичай не помітна"

Було чимало випадків, коли його вражала гнітюча аура Кейла. Пасетон поглянув на Кейла, який гордо стояв на тлі цього вітру.

Він не знав, що Кейл використовував Звук Вітру, щоб відганяти вітер. Життєздатність Серця також зцілювала його щоразу, коли на нього потрапляла отруйна сніжинка.

Однак він все одно щоразу відчував колючий біль, тому поставив Хона на землю.

«Ходімо»

Він хотів швидко прокласти шлях крізь снігову бурю, щоб більше не відчувати цього болю.

Розалін підняла Хона й підійшла до Кейла. Побачивши, що навколо нікого немає, вони повернули своєму волоссю звичайний колір, завдяки чому волосся Хона, Розалін і Кейла виглядало дуже яскраво-рудим на тлі снігу.

«Молодий пане Кейле, ви плануєте одразу ж використати знак Ерухабена-німа?»

«Саме так і планую»

Кейл помітив цікавість в очах Розалін.

Знак стародавнього Дракона. Зрозуміло, чому така магиня, як Розалін, цікавиться ним. Вона весь час перебувала у своїй лабораторії, поки Кейл був в Імперії.

Ерухабен сказав лише одне, щоб оцінити її досягнення.

« Питай мене, якщо у тебе є якісь питання »

Розалін засвоїла чимало речей, поки Ерухабен навчав Раона. Хоча Ерухабен вдавав, що не помічає цього, до цього моменту він ніколи не казав їй запитувати його, якщо у неї виникнуть питання.

Те, що він сказав їй запитувати його, якщо у неї є якісь питання, доводило, що Розалін досягла прогресу.

Кейл зосередився на цій частині.

«Ерухабен-нім навчить вас, якщо ви пізніше запитаєте його про талісман»

«Ви праві. Я обов'язково запитаю його, коли ми повернемося»

Розалін енергійно кивнула. Кейл згадав, як Розалін була схвильована тим, що Ерухабен вдавав, ніби не бачить, як вона підслуховує, коли він навчав Раона.

Її рішучість була вражаючою.

Розалін подивилася на знак у руці Кейла, який сяяв блакитним світлом, ніби оглядаючи його, перш ніж почула голос Кейла.

«Пані Розалін, що ви думаєте про створення Магічної Вежі?»

«Так… Перепрошую?»

Кейл невимушено відповів на запитання Розалін.

«Хіба ви не вважаєте, що маєте достатньо кваліфікації для цього?»

Розалін відповіла зі спокійним виразом обличчя.

«Ви праві. Я маю достатню кваліфікацію»

Кейл подивився на Розалін. На її обличчі був звичний раціональний, але впевнений вираз. Розалін чітко усвідомлювала свій статус і здібності.

Вона також була впевнена у своїх мріях і прагненнях.

Кейл знав усе це, коли відповів:

«Будь ласка, дайте мені знати, якщо вам знадобляться гроші чи магічні камені»

«Дуже дякую»

Розалін не відхилила його пропозицію. Кейл відповів посмішкою, а потім, тримаючи талісман у руці, рушив у снігову бурю.

"Це трохи складно"

Снігова буря була настільки сильною, що він і далі відчував тиск, навіть відштовхнувши вітер за допомогою Звуку Вітру.

Кейл вийшов із лісу й попрямував до озера.

« Озеро Відчаю з давніх-давен вважається Забороненою Територією »

Він згадав слова Ерухабена.

« Світове Дерево не зустрічається з ким завгодно. Сніг рухається згідно з волею Світового Дерева »

« Світове Дерево дарує рай тим, хто пробирається крізь снігову бурю »

Рай.

Кейл розмірковував над словом "рай", коли раптом зупинився.

Він стояв прямо перед озером, яке охопила снігова буря.

Йому залишався лише один крок, щоб опинитися на краю озера.

Кейл нервово перебирав талісман у руці, роблячи крок уперед.

Клац.

Талісман видавав тихий звук, і з нього почало виливатися світло.

Кейл ступив на лід.

Саме в цю мить.

«Хм?»

Кейл зупинився.

Тріск.

Він поглянув на свою ліву руку, в якій не тримав талісман.

У його долоні тріщали червоні електричні розряди.

Це був Вогонь Руйнування.

У голові Кейла промайнуло ще щось, про що йому розповідав Ерухабен.

« Ну, був час, коли Світове Дерево збожеволіло, а снігова буря накрила всю північ і заморозило все навколо. Навіть я чув про це лише з розповідей, бо це було ще до мого народження, але кажуть, що це було дуже страшно »

« А! Легенда розповідає, що був людський герой, який позбувся всього того льоду »

Кейл раптом згадав про лідера ельфів, яку він зустрів у Горах Десяти Пальців. Вона вручила йому книгу з легендою про Суперкамінь, сказавши при цьому дещо.

« Це досить кумедна легенда. Кажуть, що герой із потужною руйнівною силою був надзвичайно жадібним до грошей. Після смерті того героя, як розповідає легенда, герой цієї історії знайшов багатства свого друга й зберіг їх у безпеці »

« Хіба герой може бути жадібним до грошей? Особливо герой, який, як кажуть, врятував світ від замерзання й не прагнув ані влади, ані впливу, ані слави? Як така людина може бути жадібною до грошей? Хіба це не неймовірно? »

Кейл повернувся до слів Ерухабена про цю легенду.

« У легенді є якась нісенітниця про те, що герой намагався спалити й Світове Дерево. Як це може бути правдою? Світове Дерево не відповіло, коли я раніше запитував про це. Хіба така відповідь не означає, що це неправда? »

«…Напевно?»

Кейл відчув у долоні вогняні блискавки, піднявши голову.

Шу-у-у-ухш–

Снігова буря утворила прохід, що нагадував прозору печеру, яка пролягала у напрямку блакитного світла.

«Молодий пане Кейле, ви використали талісман?»

«Людино! Чому ти дістаєш свою вогняну блискавку?»

Він почув голос Розалін і тривожний голос Раона.

Але Кейл одночасно почув ще й інший голос.

Суперкамінь говорив щось незвичайне.

[«Ти хочеш знищити його?»]

"Це інший шаблон"