Розділ 171 — Напевно (6)

Кейл спостерігав за ельфійською жрицею, тримаючи в руках золото та монети.

Молода жриця, яка підбігла до нього, зітхнула з полегшенням, а потім здригнулася. Вона нарешті побачила Чорного Дракона, що сидів поруч із Кейлом.

«Ах!»

Усі почули її вигук.

Чорний Дракон Раон звернувся до Кейла в думках, щоб поділитися своїм першим враженням про цю жрицю.

[«Вона здається приємною ельфійкою»]

Потім він поглянув на великий мішок з монетами в руках Кейла. З іншого боку, молода жриця вклонилася Раону.

«Для мене честь познайомитися з вами, Драконе-нім! Мене звати Адіте, і я служу Світовому Дереву-німу у цьому Селі Кінця»

«Ох»

Кейл тихо ахнув.

Він ще ніколи не бачив, щоб ельф поводився так спокійно в присутності дракона. Він згадав, що йому казав Ерухабен.

« Якщо інші ельфи не розумітимуть, поговори з ельфом, відповідальним за Світове Дерево. Тоді все буде гаразд »

Слова "не розумітимуть" буквально означали, що ельфи не розуміють, що саме говорить Кейл. Це було на випадок, якщо вони будуть надто зайняті поклонінням Дракону, щоб зрозуміти що-небудь інше.

«Так. Приємно познайомитися, маленька ельфійко»

Веселе привітання Раона на адресу жриці змусило всіх інших ельфів посміхнутися.

Усі їхні погляди були зосереджені на Раоні, і вони продовжували кивати головами. Час від часу вони поглядали на Кейла, який прийшов передати повідомлення від Ерухабена, але це траплялося рідко.

Саме тому вони не могли зрозуміти нічого з того, що Кейл мав сказати. Це не тому, що вони навмисно ігнорували Кейла. Просто вони не могли не дивитися на Раона.

Звісно, було дещо, чого Кейл не знав.

Була причина, через яку ельфи час від часу кивали й дивилися на нього.

Це було через розмову, яку вели істоти, яких Кейл не міг бачити.

{ Світове Дерево покликало жрицю, щоб щось сказати через цю рудоволосу людину! Гадаю, минуло вже понад сто років, відколи Світове Дерево востаннє згадувало про людину! }

{ Ця людина має сильну ауру природи. Мабуть, це людина з найбільшою кількістю природних стихій }

{ Не дивно, що він із двома Драконами-нім. Ця людина пахне справді чудово }

Елементалі розмовляли про Кейла.

Ельфи не могли втриматися й поглядали на нього, почувши слова елементалів.

«Гм?»

Кейл усвідомив, що ельфи починають дивитися на нього дедалі частіше. А головне – молода жриця, стоячи зі складеними долонями, почала морщити свій веснянкуватий носик.

"…Це дивно"

Кейл здригнувся, коли почав усвідомлювати, що щось не так.

Шу-у-у-ух–

Здавалося, ніби пронісся легкий вітерець. Однак насправді ніякого вітерця не було.

«…Що це?»

Кейл занепокоївся.

Один, два…

Він бачив безліч барвистих і напівпрозорих елементалів.

У цьому не було нічого дивного. Так само було і в ельфійському селі в Горах Десяти Пальців.

Там було багато елементалів.

У цьому теж не було нічого дивного. Елементалі народжувалися біля Світового Дерева. Це була їхня батьківщина.

Проблема була в іншому.

Де зібралися всі ці численні елементалі?

«Вау!»

Хон вигукнув із захопленням.

«Їх так багато!»

Он теж була шокована.

Усі елементалі були поруч із Кейлом.

Кейл бачив, як елементалі літали поруч із ним. Здавалося, ніби вони щось говорили, але Кейл нічого не міг зрозуміти.

{ Я відчуваю сильний запах вітру! Він прихований, але помітний! }

{ Це дерево. Так, дерево невелике порівняно з землею, вітром та іншими стихіями, але воно міцне. Я відчуваю цю міцність! Як чудово! }

{ Мм, я також відчуваю аромат дуже солодкої води. Мені здається, що вона мене притягне }

Молода жриця уважно слухала всі ці коментарі. У ту мить її увагу привернула одна з фраз Елементалів.

{ Є й аура вогню. Так, вогонь жадібний. Саме тому він чистий і прекрасний. У нього дуже природна аура вогню }

Море вогню.

Ця фраза відлунювала в думках молодої жриці. Жриця склала руки й почала говорити.

«Це ви прийшли передати послання Ерухабена-німа?»

Кейл починав дратуватися через елементалів навколо себе, але все одно намагався посміхатися й відповідати. Однак Раон випередив Кейла.

«Так, це він! Наша людина – дуже хороша людина! Його звати Кейл Хенітус! Його ім'я просто класне!»

Елементалі почали літати навколо Кейла зі ще більшою енергією.

Кейл продовжував посміхатися Раону, який прилип до його боку, а також ельфам, які дивилися на нього.

«Приємно познайомитися. Мене звати Кейл Хенітус»

Його шаноблива поведінка випромінювала особливу ауру аристократа.

Трохи старші ельфи дивилися на Кейла із задоволеними виразами обличчя.

Ельф середнього віку, який спочатку прийшов привітати Кейла, знову зробив крок уперед.

«Мене звати Дікль, і я – син вождя»

«Приємно познайомитися»

Кейл і Дікль обмінялися ввічливим привітанням.

Напівкровний кит Пасетон спостерігав за цим з порожнім виразом обличчя. Раптом він почув тремтячий голос поруч із собою.

«…Що за…»

Косатка Арчі. Арчі був у повній шокованій розгубленості, побачивши, як одна з найстабільніших речей у його житті раптово змінилася.

Арчі нарешті зрозумів, що мав на увазі Кейл, коли казав, що ельфи можуть заплакати, побачивши Раона.

Однак він все ще не міг у це повірити.

Раон і ельфи. Проте те, що Кейл був оточений елементалями, шокувало його ще більше.

"Він справді людина?"

Він ставив під сумнів цей факт, хоча й знав, що Кейл – людина.

Кейл був унікальною особистістю.

Східний Континент і Західний Континент. Хоча люди контролювали ці землі завдяки своїй чисельності, на цих континентах мешкало багато Звіролюдів та інших рас.

Було дивно бачити, як людина ладнає з такою кількістю різних рас.

У той момент Арчі почув розмову Чхве Хана та Розалін.

«Як і слід було очікувати від Кейла-німа»

«Тобі не здається, що ти занадто часто кажеш: "Як і слід було очікувати від Кейла-німа"?»

«А я помиляюся?»

«Ні, абсолютно маєш рацію. Молодий пан Кейл – унікальний. Дуже унікальний»

Чхве Хан і Розалін говорили дуже невимушено, ніби звикли називати Кейла унікальним. Арчі продовжував дивитися на них, аж поки не зустрівся поглядом із Розалін.

Розалін широко розплющила очі, перш ніж збагнула, що, мабуть, крутиться в голові Кита, і почала говорити.

«Хіба це не дивовижно, як молодий пан Кейл ладнає з усіма?»

«Так»

Арчі одразу відповів.

«Але хіба таке ставлення не є цілком очевидним, якщо згадати все, що молодий пан Кейл досі зробив на континенті?»

Пасетон, який слухав Розалін, не стримав здивування.

Те, що Кейл досі зробив.

Розалін продовжувала говорити.

«Молодий пан Кейл зробив усе це, але ніколи не просив титулу чи чогось, що давало б вплив. Хоча він і отримав деякі грошові винагороди, я не думаю, що вони варті більше, ніж його життя»

Розалін знала, що Кейл був більше стратегом, ніж генієм. Однак була одна причина, через яку вона й надалі вірила, що він – хороша людина.

Він не був жадібним.

Чи любить він гроші?

Жага до слави та влади була гіршою за жагу до грошей.

Чому купці, коли у них з'являється надлишок грошей, намагаються купити собі титули? І чому королі в історії, які мали достатньо грошей і влади, розпочинали марні війни?

Існувало багато видів жадібності, гірших за жагу до грошей.

Але Кейл не виявляв жодної жадібності до цих речей. Навпаки, він намагався їх уникати.

"Він також не використовує гроші у своїх егоїстичних цілях"

Розалін знала, що на благоустрій території Хенітус та всі інші їхні дії знадобилося чимало власних коштів Кейла.

Бували випадки, коли Кейл дійсно витрачав гроші на себе.

Але це було для того, щоб прогодувати себе або забезпечити їжею та житлом свою групу.

"Ось така людина і повинна мати гроші"

Вона вважала, що такий, як Кейл, який знає, коли витрачати гроші на загальне благо, а сам задовольняється простими фруктами, заслуговує на те, щоб мати гроші.

Розалін думала, що Кейлу не завадило б заробити більше грошей, ні, вона вірила, що Кейл повинен заробляти більше грошей.

"…Магічна Вежа"

Вона згадала про Магічну Вежу, про яку згадав Кейл. Розалін не відмовилася, коли Кейл запропонував інвестувати в Магічну Вежу.

Хоча вона не могла зрозуміти людський розум, минулі вчинки Кейла давали їй відчуття, що вона може зрозуміти, чому він хоче інвестувати в Магічну Вежу.

"Мені потрібно створити Магічну Вежу, яка допоможе зробити світ кращим"

Це мала бути зовсім інша Магічна Вежа, ніж та, що колись стояла в Королівстві Віппер.

Розалін вирішила, що створить саме таку Магічну Вежу й стане її Володаркою. У цей момент Кейл обернувся, і їхні погляди зустрілися.

Водночас вона помітила, що ельфи теж дивляться в її бік.

Раон підлетів до Розалін та решти. Потім він представив кожного з них ельфам.

«Це розумна Розалін. А ось тут – сильний Чхве Хан»

Ельфи широко посміхалися щоразу, коли Раон щось говорив.

Розалін потиснула руки ельфам, які першими простягнули свої руки. Те саме сталося з Чхве Ханом і Китами.

«Ми лише чули про Китів-німів. Я вперше зустрічаюся з одним із них особисто. Ви здаєтеся дуже надійними! Ха-ха!»

Арчі лише посміхнувся у відповідь і потиснула руку Діклу, почувши, як той їх хвалив.

Навіть він уже починав змиритися з цією ситуацією.

Кейл побачив, що його група добре ладнає з ельфами, і лише тоді звернувся до молодої жриці Адіте.

«Жрице-нім»

Потім він здригнувся. Він побачив, що в очах молодої дівчини стояли сльози, і вона дивилася на нього так, ніби він був бомбою з годинниковим механізмом. Побачивши такий вираз обличчя, Кейл зацікавився ще більше.

«Жрице-нім, хіба ельфи не мають жодного бажання щодо матеріальних благ?»

Кейл вказав на мішок з монетами та золото, яке тримав у руках. Жриця Адіте відповіла з серйозним виразом обличчя.

«Світове Дерево ще давно наказало нам потроху збирати монети. Хоча ми й не повинні надто захоплюватися матеріальними благами, воно сказало, що це стане в нагоді в майбутньому»

Жриця посміхнулася, а потім повідомила Кейлу про послання Світового Дерева.

«Світове Дерево бажає зустрітися з вами, пане Кейле»

Насправді Світове Дерево сказало привести його лише в тому випадку, якщо він прийме монети та золото, але Адіте не вважала за потрібне згадувати про це.

«Звучить чудово. Я теж хочу зустрітися зі Світовим Деревом-нім. Давайте вирушаємо туди негайно»

Почувши відповідь Кейла, жриця пішла попереду.

«Просто йдіть за мною»

Жриця відчувала, як Раон і Кейл йдуть за нею, поки вона прислухалася до Елементалів.

{ Він недосконало досконалий і сильно слабкий. Як цікаво }

Зазвичай Елементалі цікавилися лише Елементалістами. Однак ці Елементалі зараз виявляли інтерес до людини.

Жриця Адіте почала йти трохи швидше. Кейл пришвидшив крок, щоб не відставати від неї, і вони рушили на зустріч зі Світовим Деревом.

Тоді на його обличчі з'явився дивний вираз.

"Воно виглядає таким…звичайним"

Він бачив старе голколисте дерево, яке можна було б зустріти на будь-якій горі.

«Це і є Світове Дерево-нім»

Жриця вказала на звичне дерево, що стояло перед ним.

Кейл був цим вражений.

Дерево було щонайменше втричі вищим за нього, але все одно схоже на дерева, що ростуть у Лісі Темряви. Насправді, біле дерево, яке він бачив після отримання Незнищенного Щита, здавалося більш чарівним.

"…Інші дерева навколо нього більше схожі на те, що могло б бути Світовим Деревом"

Дерева, що оточували Світове Дерево, ніби захищаючи його, були високими й блакитними.

«Ви вражені тим, як виглядає Світове Дерево-нім?»

Жриця заговорила так, ніби передбачала реакцію Кейла.

Навіть ельфи були вражені зовнішнім виглядом Світового Дерева, коли побачили його вперше.

Кейл трохи оглянув околиці, а потім висловив перше, що спало йому на думку.

«Так само, як у речах, на які ми лише побіжно поглядаємо, можуть ховатися дорогоцінні речі, так і правда може бути прихована за звичайним зовнішнім виглядом»

«…Як я й очікувала»

Жриця, яка встигла заспокоїтися дорогою до Світового Дерева, погодилася з думкою Кейла.

Кейл не звертав уваги на її реакцію, оглядаючи місцевість, де наразі були лише він, Раон, молода жриця та Світове Дерево.

Саме в цю мить.

Шш-ш-ш-ш-ш-ш–

Листя на деревах почало тремтіти, хоча вітру не було.

«Кейле-нім!»

Тоді жриця звернулася до Кейла.

Кейл побачив блакитне світло, що оточувало Адіте. Воно було того самого кольору, що й знак, який він бачив раніше.

З іншого боку, Адіте не могла приховати свого подиву, дивлячись на Кейла.

«Світове Дерево– Світове Дерево-нім бажає поговорити з Кейлом-німом»

«Воно бажає поговорити зі мною?»

«Так»

Жриця була вражена.

Досі Світове Дерево особисто розмовляло лише з Ерухабеном. Тоді вона поглянула на Раона.

«Шановне Світове Дерево бажає поговорити з Раоном-німом у майбутньому, коли ви зможете провести разом багато часу»

«Гаразд, зрозумів! Приємно познайомитися, Світове Дерево!»

Шш-ш-ш-ш-ш–

Листя зашелестіло, ніби у відповідь на привітання Раона. Раон, здавалося, був щасливий і почав котитися по траві.

«Тут дуже свіжо й тепло. Мені це місце подобається найбільше після нашого дому!»

Кейл посміхнувся, почувши коментар Раона, а потім запитав жрицю.

«Як мені поспілкуватися зі Світовим Деревом?»

«Просто заплющте очі й налагодьте контакт зі Світовим Деревом»

Жриця вказала на стовбур Світового Дерева, і Кейл без вагань підійшов до нього. Потім він приклав до стовбура долоню, як наказала жриця.

Шш-ш-ш-ш–

Дерева знову почали ворушитися.

Жриця спостерігала за Світовим Деревом із побоюванням у серці.

"Не можу повірити, що людина змусила зазвичай спокійне Світове Дерево-нім так нервувати"

Їй було цікаво, про що Кейл поговорить зі Світовим Деревом, але вся ця сцена здавалася їй дивною. Звісно, погляд жриці став ще глибшим, коли вона дивилася на червоноволосого чоловіка.

"Хм?"

Вона побачила, як Кейл у той момент здригнувся.

Чоловік із заплющеними очима хмурився.

У той момент Кейл слухав голос Світового Дерева.

[«Я не очікувала, що ще одна людина здобуде силу того божевільного підпалювача»]

Підпалювач.

Мабуть, йшлося про Вогонь Руйнування.

[«Але ти отримав повну силу і навіть зміцнив її. Кейле, ти теж дивовижний»]

"Я її посилив?"

Кейл подумав про "Життєздатність Серця", а потім здивувався поведінці Світового Дерева.

« Кейле, ти теж дивовижний »

"…Воно занадто привітне"

Світове Дерево ставилося до Кейла дуже привітно.

Настільки привітно, що це викликало підозру.

Світове Дерево продовжило говорити.

[«За своє життя я бачила багато героїв, але ніколи не зустрічала такого божевільного героя, якому було байдуже до всього, крім грошей»]

Голос, що нагадував голос добродушної старенької, звучав лагідно.

[«Герой, чиєю життєвою метою було стати багатим. Я багато разів помирала і перероджувалася, але через того героя ледь не згоріла живцем»]

Світове Дерево звучало трохи полегшено.

[«Ось чому я збирала гроші. Це був мій спосіб забезпечити собі довголіття»]

Потім воно продовжило:

[«Хай там як, я й гадки не мала, що ти здобув цю силу, Кейле. Я була в такому шоці. Я відправила Адіте з грошима на випадок, якщо сила вогню вийде з-під контролю»]

Кейл відчув, що щось не так, продовжуючи слухати Світове Дерево.

"Воно мене знає?"

Воно говорило так, ніби знало Кейла.

Кейл відкрив рота, щоб запитати, чи знає його Світове Дерево. Саме в цей момент.

[«Як там Ґашан?»]

"Ґашан? Тигр-шаман Ґашан?"

Кейл раптом відчув, як по спині пробігли мурашки.

"Можливо. Це та "природа", про яку Ґашан завжди говорить?"

Ґашан часто казав: "Природа промовила…".

Світове Дерево продовжувало говорити.

[«Ґашан був цікавою дитиною, яка могла чути мій голос»]

"Ого"

Кейл був вражений.

Він також був шокований.

"Чи означає це, що Світове Дерево має здатність передбачати майбутнє?"

Голос уже не звучав доброзичливо. Кейл знову відчув, як по спині пробіг холодок.

[«Кейле»]

Світове Дерево запитало.

[«Хто ти?»]

Шшш-шш-ш-ш-ш–

Листя почало шелестіти.

[Примітка MeO: спершу думав використовувати одразу всі роди, коли Світове дерево говорить, але вирішив все ж використовувати лише жіночий]