Розділ 172 — Напевно (7)

[«Хто ти?»]

Кронпринц вже колись ставив подібне питання.

Однак цього разу все було інакше.

[«Кейле, я не бачу твого майбутнього. Я також не бачу твого минулого, за винятком останніх двох років»]

2 роки тому.

Саме тоді Кім Рок Су став Кейлом Хенітусом.

[«Можливо, я й не велика особистість, але прожила довге життя. Я багато разів жила, вмирала і перевтілювалася. Це дало мені можливість трохи побачити світ»]

Світове Дерево могло бачити частину того, як рухається світ. Однак був час, коли воно не могло бачити нічого.

А тепер кількість речей, які Світове Дерево могло бачити, повільно зменшувалася.

[«Дуже-дуже давно…»]

Світове Дерево згадало, як йому не залишилося іншого вибору, як створити снігову бурю й захопити північ.

Тоді воно вперше у своєму житті відчуло страх.

[«Були такі люди, як ти, чиє минуле й майбутнє я не могла бачити. Я могла бачити лише крихітні уривки їхнього найближчого майбутнього»]

Кейл зосередився на тому, що в минулому були люди, подібні до нього.

"Чи були вони теж переселенцями?"

Якщо були й інші переселенці, йому було цікаво дізнатися про їхнє майбутнє.

Однак Світове Дерево швидко розвіяло думки Кейла. Було надано зовсім інше пояснення.

[«Володарі Стародавніх Сил були саме такими, як ти. Я не могла їх бачити»]

"Стародавні Сили?"

[«Я не могла бачити ні того підпалювача, ні того, у кого замість мізків камінь»]

"…Мені здається, я знаю, кого мається на увазі під "каменем замість мізків"…"

Кейл згадав володаря "Страшного Гігантського Граніту".

Він також почав думати про часи, коли було багато людей зі Стародавніми Силами.

Він думав про давні часи.

Кажуть, що в давні часи на світ опустилася темрява. Крім того, стверджувалося, що темрява зникла, і мир було відновлено.

Однак ніде не згадувалося, що саме було тією темрявою.

«Що таке темрява?»

Раон і жриця, які дивилися на Кейла, здивовано нахилили голови, почувши його запитання. Однак Світове Дерево зрозуміло, про що питає Кейл, і відповіло.

[«Я можу говорити лише те, що Світ дозволяє мені сказати»]

Воно давало зрозуміти, що не може відповісти на запитання Кейла.

Потім воно додало ще одне.

[«Я також не можу нічого сказати про те, чого не бачу. Я не могла передбачити справжню сутність темряви. Однак я, що жила у ті часи, бачила цю "темряву". На жаль, про це я не можу розповідати»]

Кейл нахмурився, почувши цю заплутану відповідь, яка взагалі нічого не пояснювала.

[«Ти сказав, що їх називали "Рука"? Тих, хто націлився на мене?»]

«Саме так»

[«Я не могла бачити "Руку". Останнім часом те, що я можу бачити, дедалі зменшується»]

У цей момент Кейл відчув тривогу.

"…Схоже, все стане ще більшим безладом"

Вже і так був безлад, але майбутнє обіцяло бути ще гіршим. Кейл був розчарований тим, що Світове Дерево не знало справжньої сутності Руки.

[«Небезпека наздоганяла мене щоразу, коли я не могла проникнути в суть плину часу. Можливо, я буду втягнута у цю ситуацію, а не просто залишатимуся стороннім спостерігачем»]

Світове Дерево швидко дійшло висновку.

[«Але це моя проблема, тож повернімося до тебе. Хто ти?»]

Воно запитало ще раз. Кейл спокійно відповів.

«Просто один із багатьох пересічних людей»

У той момент до вух Кейла долинув голос Раона.

«Наша людина не пересічна! І він слабкий!»

"Про що він говорить?"

Кейл пропустив коментар Раона повз вуха. Однак він не міг проігнорувати зауваження Світового Дерева.

[«Сьогодні я планую відкинути три чи чотири гілки»]

"Гілки? Гілки дерева?"

Кейл думав, що Світове Дерево дуже піклується про своє тіло, тож те, що воно так говорило, викликало в нього тривожне передчуття. Хоча дерево було меншим, ніж очікував Кейл, воно було вищим за нього, а гілки виглядали досить товстими й міцними.

"Чому воно їх викидатиме?"

Кейл відкрив рота, щоб щось сказати. Однак Світове Дерево заговорило першим.

[«Одне»]

Світове Дерево збиралося сказати щось, чого йому не було дозволено говорити.

У часи, коли на світ опустилася темрява. Тоді багато форм життя воювали одна з одною, а слова "мир" не існувало.

Темні століття ще називали Століттями Війни.

Це був час, коли людина з радістю вбивала іншу заради власної вигоди.

Світове Дерево вимовило перше речення.

[«Той, хто збирає Стародавні Сили, зібрав усього три Стародавні Сили»]

Кейл здригнувся.

"Якщо їх лише три, то це не я. Є ще хтось, хто збирає Стародавні Сили? Чому?"

Наразі люди вважали Стародавні Сили лише посередніми здібностями, які можна мати на додачу.

Це було пов'язано з тим, що Стародавні Сили мали обмеження. Сила, яка не могла розвиватися, не могла досягти більших висот.

Кейл поспішно почав говорити.

«Чому хтось намагається зібрати–»

Однак він не встиг договорити.

Бум!

У цю мить Кейл почув гучний звук. Земля також почала тремтіти.

Щось впало.

Кейл спробував розплющити очі.

[«Не розплющуй очі»]

Світове Дерево наказувало йому не розплющувати очі.

У цей момент він також почув голос молодої жриці Адіте.

«С- Світове Дерево-нім! Боже мій!»

Адіте звернулася до Світового Дерева так, ніби кричала. Після цього він почув і голос Раона.

«Що відбувається? Світове Дерево, одна з твоїх великих гілок згнила й впала на землю! Ти поранилося, Світове Дерево? Тобі погано?»

«Раоне-нім, ти не можеш до них наближатися!»

Молода жриця завадила Раону рухатися в бік Світового Дерева. Вона тупала ногою по землі, не знаючи, що робити. Потім вона слабко відповіла Раону, який дивився на неї з виразом обличчя, ніби запитуючи, чому вона його стримує.

«Світове Дерево-нім…Світове Дерево-нім сказало тобі не підходити»

«Так? Тоді гаразд»

Раон більше нічого не сказав і повернувся на своє попереднє місце. Однак його очі були сповнені занепокоєння. Його погляд був прикутий до Кейла, який стояв прямо біля впалої гілки.

З іншого боку, думки Кейла стали ще більш заплутаними.

[«Друге»]

Світове Дерево промовило тихо, але наполегливо.

[«Знайди залишки слідів батьків Чорного Дракона»]

"Батьки Раона?"

Кейл планував розібратися з цим у майбутньому.

Бум.

Впала ще одна велика гілка.

«Що мені робити, що мені робити?!»

Він чув голос надзвичайно стурбованої ельфійки. Однак думки Кейла вже були заплутані словами Світового Дерева.

Він продовжував зосереджуватися на словах Світового Дерева.

[«Останнє»]

Залишалася ще одна річ.

[«Суддя, яка втекла на Східний Континент. Знайди її»]

"…Про що, в біса, воно тепер говорить?"

Кейл глибоко нахмурився.

Саме в цю мить.

Тріск.

Кейл почув, як щось ламається над його головою. У цю мить його тіло відкинуло вбік.

«…Ух!»

Здавалося, твердий і круглий камінь відштовхнув його тіло вбік. Одночасно маленька кругла передня лапа підтримала його спину.

Бум!

Кейл розплющив очі.

Він подивився на те місце, де спочатку стояв. Там лежала велика гілка, яка почорніла й з якої сочилася червона рідина.

«Людино, ти в порядку?»

Кейл поглянув на Чорного Дракона, який відштовхнув його вбік, а потім підтримав. Раон висунув голову з-за спини Кейла. Кейл спокійно почав говорити.

«Ти міг би перемістити мене за допомогою магії»

Якби він так зробив, Кейл не відчув би удару головою Раона, твердою як камінь.

Зіниці Раона почали тремтіти, а потім повернулися до нормального стану, і він заговорив.

«Але ти все одно ухилився!»

«Так, так»

Кейл недбало відповів, а потім знову підійшов до Світового Дерева.

Кап. Кап.

Тепер він міг почути звуки, які пропустив, бо був зосереджений на Світовому Дереві. Відламалися три великі гілки.

З них витікала червона рідина, схожа на людську кров.

"Я думав, це нормально, але помилявся"

Він ніколи не бачив дерева, яке так "кровоточило". Кейл повільно знову поклав руку на стовбур Світового Дерева.

«Хуууууу»

Пролунало слабке зітхання.

[«Схоже, я зможу дати тобі плід лише після закінчення літа. Це все, що я можу тобі сказати»]

Голос Світового Дерева став тихішим.

[«Ти ж не думаєш про те, щоб стати сильнішим, правда?»]

Правда.

Кейл взагалі не мав наміру ставати сильнішим.

Світове Дерево змогло достатньо проглянути плин часу, щоб помітити це в Кейлі. Адже Світове Дерево було таким самим.

Світове Дерево не прагнуло сили. Йому були байдужі влада та слава.

Воно просто хотіло спокійного життя.

Однак воно втручалося, коли передбачало, що це мирне життя може опинитися під загрозою.

У минулому воно накрило Північ сніговою бурею, а цього разу відкинуло три свої гілки, аби дати кілька порад цій людині, яку воно не могло бачити.

У минулому воно також захищало людей, яких не могло бачити.

Воно вірило, що зробить те саме й цього разу.

[«…Тепер я мушу відпочити»]

Кейл більше не чув голосу Світового Дерева. Він відірвав руку від стовбура й поглянув на жрицю Адіте. Молода жриця продовжувала плакати, коли почала говорити.

«Світове Дерево-нім сказало, що йому треба довго спати, і що вам слід поговорити пізніше разом із плодом»

Плід.

Саме цей предмет Кейл мав отримати від Світового Дерева. Він досі не знав, якими здібностями володіє плід Світового Дерева. Він лише припускав, що це щось хороше, з огляду на те, що Ерухабен хотів, аби Світове Дерево подарувало його Раону.

Ельфійка пестила почорнілі гілки сумними очима, продовжуючи говорити.

«Воно також сказало, що розчароване тим, що не змогло поговорити з Раон-німом, але попросило відкласти це до наступного разу»

«Я теж розчарований, але нічого страшного! Гей, Світове Дерево, чи можу я тобі чимось допомогти?»

Раон підійшов до Світового Дерева з занепокоєним виразом обличчя. Молода жриця похитала головою.

«Про відновлення Світове Дерево-нім подбає самостійно. Нам залишається лише чекати»

Шш-ш-ш-ш-

Кейл прислухався до шелесту листя й замислився.

"Людина, яка зібрала три стародавні сили й прагне здобути ще більше"

"Сліди батьків Раона"

"Суддя, яка втекла на Східний континент"

Кейл провів обома долонями по обличчю.

"Коли ж я нарешті зможу відпочити?"

Йому стало сумно.

Однак цей смуток зник через кілька днів.

Пу. Пу.

Кейл відпочивав у теплому Ельфійському селі під замерзлим озером, насолоджуючись свіжими вишнями.

«…Може, мені просто тут і залишитися?»

Раон відреагував на жартівливий коментар Кейла.

«Ні! Наш дім – найкращий!»

"Це правда"

Кейл погоджувався з твердженням Раона, але все одно почувався розслабленим як ніколи. Пасетон спостерігав за цим із байдужим виразом обличчя.

Наразі поруч із Кейлом були лише Пасетон і Раон.

Вони сиділи під вишневим деревом, а навколо них стояли таці з фруктами та напоями. Подушка, на якій сидів Кейл, також здавалася дуже зручною.

У селищі ельфів Кейл отримував VIP-обслуговування.

Як це було можливо? Пасетон був вражений.

Однак незабаром йому довелося встати на наказ Кейла.

«Збери всіх»

«Так, пане»

Кейл підвівся й спостерігав, як Пасетон пішов збирати групу.

Розалін і Раон завершили зміцнення захисного магічного бар'єру й сьогодні разом із Чхве Ханом його випробовували.

Он і Хон у цей час каталися по сніговій бурі, весело проводячи час з Арчі.

«Людино, ми вже вирушаємо?»

Замість того, щоб відповісти на питання, Кейл погладив Раона по голові.

Останні кілька днів він розмірковував над проблемами, які поставило перед ним Світове Дерево.

Тепер він дійшов висновку.

Кейл побачив, як здалеку до нього біжить жриця Адіте. Молода ельфійка, здавалося, намагалася впоратися з розхристаною жрицькою сукнею, біжучи.

Потім вона зупинилася перед Кейлом, щоб перевести подих.

«Хуу– хууу– Кейле-нім!»

«Так?»

«Світове Дерево щойно сказало одну річ, перш ніж знову заснути!»

"Воно щось сказало?"

Кейл підштовхнув жрицю до того, щоб вона заговорила, і та заплющила очі, перш ніж почати кричати.

«Ті негідники зі Стародавніми Силами – всі божевільні. Роби що хочеш»

Жриця Адіте тремтіла, бо ніколи раніше не чула, щоб Світове Дерево говорило так грубо. У ту мить вона почула голос Кейла.

«Звідки воно знало?»

«Вибачте?»

Адіте розплющила очі й поглянула на Кейла.

Кейл широко посміхався.

«Скажи йому, щоб не хвилювалося. Я й так збираюся робити все, що захочу»

Він був тим, хто ніколи не мав наміру робити те, чого від нього хотіли інші. Раон підійшов до нього й запитав.

«Людино, настав час підпалити все навколо?»

Жриця здригнулася. У той самий момент Пасетон повернувся з Розалін і Чхве Ханом. Почувши запитання Раона, вони поглянули на Кейла.

Однак Кейл думав про інше існування.

Сльози Бога.

Це було щось, про існування чого ніхто не знав.

Це було щось, що нікому не належало, щось на кшталт величної води без господаря.

Казали, що вона здатна вилікувати будь-яку хворобу.

« Кейле, ти віриш у цю легенду? »

Ерухабен засміявся з висловлювання Кейла й сказав, що це нісенітниця.

«Людино, чому ти не відповідаєш? Може, ми замість цього займемося чимось іншим?»

«Так. Ми збираємося дещо вкрасти»

Ельфійська жриця занепокоїлася, почувши, що Кейл збирається щось вкрасти.

Раон заговорив.

«Знову?»

Жриця здригнулася ще сильніше, ніж раніше.

Кейлу було байдуже, і він вказав на себе Раону, який здивовано нахилив голову.

«Так. Усередині мене живе злодійка»

Кейл лише розсміявся, хоча всі інші виглядали шокованими.

Якщо Сльози Бога справді були сльозами "бога", то вони самі б скотилися до нього.