Розділ 189 — Невелика мета (4)

Найвищий поверх Золотого Дерева. Це місце, що було найвищою точкою міста Вегас, було тихим, наче театр, що чекає на початок вистави, хоча внизу дещо чулося шепотіння.

Клац.

Голова гільдії Сінгтен Плавін відчинив двері до R-3.

У аукціонному залі для VIP-аукціону були місця з номерами від 1 до 5. Однак були й VIP-секції.

R.

Це був символ тераси, з якої можна було бачити як аукціонну платформу, так і місця внизу.

У аукціонному залі було загалом 8 таких терас, і всі вони були позначені літерою R.

Звідти було видно всю сцену, але найголовніше – тераса мала звукоізоляцію, що дозволяло легше приховати свою особу порівняно з іншими місцями.

Плавін Сінгтен увійшов на терасу № 3 у масці, інкрустованій прекрасними коштовностями.

Скри-и-ип.

Він розсунув штори, що закривали терасу.

Плавіну довелося терміново знайти місце на R-3, однак це не склало труднощів, оскільки місце, спочатку виділене Торгівельній Гільдії Сінгтен – одній із п'яти провідних торгових гільдій Імперії – знаходилося саме серед цих восьми терас.

Сам номер не мав значення.

«Голово гільдії-нім, принести вам чаю?»

Плавін обернувся в бік голосу.

Учасники аукціону могли взяти з собою одного слугу. Лицарі та маги не могли супроводжувати їх.

Саме тому Плавін взяв із собою заступника голови гільдії найманих вбивць як свого слугу.

«Не треба»

Плавін навіть не сів на розкішний диван, а оглядав терасу.

"Він на четвертій терасі?"

"Цей виродок. Де ж може перебувати той божевільний виродок з Рішучістю Вогню?"

Це було єдине, на чому зараз зосереджувався Плавін.

Всі вісім терас були з'єднані попарно, проте між ними стояла товста стіна, щоб ускладнити визначення того, хто перебуває на сусідніх терасах.

Плавін облизав губи.

"Як же ми зустрінемося?"

Він не мав уявлення, як ця людина підійде до нього. Він поставив запитання найманому вбивці.

«Торгівельна Гільдія Флінна знаходиться на терасі № 4?»

«Так, пане. Кажуть, це Біллос, який є другим у черзі на спадкоємство лідера»

Від тераси № 1 до тераси № 8 лідер гільдії Сінгтен задіяв усі свої інформаційні мережі, щоб з'ясувати, хто перебуває на кожній терасі.

"…То той божевільний виродок – спадкоємець Торгівельної Гільдії Флінна?"

Біллос, позашлюбний син лідера Торгівельної Гільдії Флінна, був ще молодим. Але найголовніше – він ніколи не наближався до Імперського Ватикану й не мав жодних контактів із Папою.

"Можливо, я просто не знав"

Можливо, він зневажав Торгівельну Гільдію Флінна, проте його інстинкти, відточені роками досвіду, підказували йому щось інше.

Це була не Торгівельна Гільдія Флінна.

Вони не були на тому рівні.

Він був майже впевнений, що його інтуїція не підводила.

Це була особа, яку визначити було набагато складніше. Схоже, саме такою була особистість того божевільного виродка.

«Незабаром почнеться. Може, поки що присядемо?»

«Звісно»

Плавін усвідомив, що надто занепокоївся, почувши коментар найманого вбивці. Його обличчя під прекрасною маскою випромінювало сильне нервування.

"Спадкоємець Торгівельної Гільдії Флінна, мабуть, уже увійшов на четверту терасу"

Плавін увійшов на терасу R останнім. Співробітники аукціонного дому "Золоте Дерево" закрили вхід на терасу, щойно він увійшов. Казали, що за дверима стоять на варті талановиті мечники.

"Але вони, мабуть, все одно слабші за того божевільного виродка"

Плавін ненавидів того, хто його шантажував, але все одно хотів побачити, хто це.

"То таке відчуття – коли тебе тягають за носа?"

Після минулої ночі лідер торгівельної гільдії змінив свою мету. Спочатку він хотів викрити цю людину й забрати намисто, проте тепер його метою стало укласти угоду.

Взаємовигідну угоду.

Ця зустріч не була б такою вже й поганою, якби це була взаємовигідна угода. Плавін вирішив застосувати свої "навички", набуті за стільки років.

Звісно, він і гадки не мав, що слова "взаємовигідна угода" навіть не спадали на думку його опонента.

Бум–

Він почав чути звук барабанного бою.

«Починається»

«Так»

Плавін випростався, почувши слова вбивці, і неквапливо поглянув униз, на подіум.

Аукціоніст підійшов у такт ударам барабана. Він також мав на собі вишукану маску й говорив у магічний пристрій для підсилення голосу.

«Радий познайомитися. Щиро дякую, що приєдналися до нашого VIP-аукціону з нагоди святкування Нового Року»

На відміну від його ввічливого тону, поведінка аукціоніста аж ніяк не видавалася шанобливою.

Коротким описом він підігрів інтерес до лотів, які ось-ось мали з'явитися.

«Наш VIP-аукціон відомий тим, що протягом трьох днів щодня виставляється на продаж один найкращий лот»

Аукціоніст розповів про тему цього VIP-аукціону.

«Тема цього аукціону – "Звіролюди"… Ах! Звісно, ми не виставляємо на аукціон живих Звірів. Ми зневажаємо такі варварські вчинки, як рабство. Ха-ха!»

Вбивця поглянув у бік Плавіна.

Плавін Сінгтен був людиною, яка піднялася до свого нинішнього становища саме завдяки цій варварській работоргівлі. Однак, побачивши спокійну поведінку лідера гільдії, вбивця проігнорував слова аукціоніста.

«Тож почнемо з першого лота!»

Перший лот винесли на подіум, і публіка аплодувала початку аукціону.

Плеск, плеск, плеск–

Плавін не аплодував, а просто продовжував дивитися вниз на подіум.

Плеск, плеск, плеск–

Тиць.

Серед оплесків він почув інший звук.

Тіло Плавіна Сінгтена миттєво застигло.

Вбивця швидко перемістився за спину Плавіна й стиснув кинджал, що лежав у його нагрудній кишені.

Той тихий звук, який вони щойно почули.

Цей звук долинув із поручнів.

Схоже, ніби хтось ступив на поручні, щоб потрапити на терасу.

«Початкова ставка – 100 мільйонів кундів!»

Саме в цей момент він почув збуджений голос аукціоніста.

Скри-и-и-ип.

Завіси зачинилися.

Плавін не міг відірвати погляду від завіси, що зачинилася сама собою.

Клац.

Він також не побачив жодних зловмисників, але внутрішні двері на терасу теж зачинилися самі по собі. Плавін стиснув магічний пристрій-щит у кишені на грудях.

«Не думаю, що у тебе буде привід активувати свій щит»

Він почув голос, хоча нікого не бачив.

"Молодий"

Це був голос молодого чоловіка.

Рука Плавіна, що стискала магічний пристрій, почала тремтіти. Чоловік не звернув на це уваги й продовжував говорити.

«Вбивця як твій слуга. Хіба це не занадто жорстоко? Прибери свій кинджал»

«Хаааа»

Плавін чув нервове зітхання вбивці за спиною. Голова торгівельної гільдії та вбивця. У них обох зараз у голові була одна й та сама думка.

"Майстер"

Вони думали, що цей невидимий чоловік – майстер.

Грюк.

Стіл перед Плавіном почав рухатися. Плавін широко розплющив очі, втупившись у стіл.

«Чому ти так здивований?»

З нізвідки раптово з'явився чоловік. Біловолосий чоловік сидів на краю столу, схрестивши руки.

Ясні блакитні очі чоловіка під білою маскою, такою ж білою, як і його волосся, дивилися на Плавіна.

"… Блять! Він щонайменше маг високого рівня"

Голова торгівельної гільдії почав хвилюватися, усвідомивши, що чоловік використовував магію невидимості, проте найманий вбивця хвилювався ще більше.

"Він і маг, і воїн"

Цей чоловік встиг помітити, що він збирався дістати кинджал. Уже одне це свідчило про те, що чоловік займався бойовими мистецтвами.

Він був щонайменше магом високого рівня та бійцем. У вбивці розболілася голова, коли він згадав про скритність цього чоловіка, а також про червоний туман минулої ночі.

Однак незваний гість перед ними, Кейл, просто повторював те, що Раон підказував йому в думках.

[«Людино, хіба я не чудовий?»]

Магічний пристрій-щит, невидимість і кинджал. Раон усе пояснив Кейлу.

"Який корисний Дракон"

Кейл відкинув задоволення від того, що Раон навчився діяти без жодних вказівок, і посміхнувся Плавіну.

Маска прикривала лише верхню половину його обличчя, тож посмішка була повністю видна.

«Я-як ти потрапив…»

Кейл похитав головою, розуміючи, що перші слова Плавіна до нього були марною нісенітницею.

Це не мало значення.

Кейл дістав намисто з кишені на грудях.

Дзень.

Він повісив намисто на вказівний палець і почав ним похитувати.

Погляд Плавіна був прикутий до Рішучості Вогню. У цю мить він почув голос сивочолого чоловіка.

«30»

Це число привело Плавіна до тями: він вчепився в підлокітник і почав хмуритися.

«Хто ти, бляха, такий? Як ти смієш так зі мною поводитися!»

«Хааааа»

Кейл зітхнув.

«Як нудно»

«Що?»

Він не мав наміру слухати таку нудну відповідь. Ось чому Кейл просто сказав те, що мав сказати.

«30 мільярдів кундів»

Плавін, який вже збирався розлютитися, завмер.

[«30 мільярдів кундів»]

Він нарешті зрозумів, про що говорив Кейл. Він одразу ж відповів у шоці.

«Я- яка дурнувата маячня!»

«Тоді, може, мені звернутися до імперського принца?»

Біловолосий чоловік відповів зверхнім і роздратованим голосом. Від нього виходила аура, через яку навіть підійти до нього було важко.

Плавін хотів розлютитися, але погляд того чоловіка заважав йому дихати.

Кейл використовував трохи Аури Домінування, розмовляючи з Плавіном та вбивцею.

«Плавін Сінгтен»

Плавін міг лише дивитися на чоловіка, який крутив Рішучість Вогню, наче це була іграшка. Це було тому, що він не мав уявлення, що той чоловік скаже.

«Імперія та Церква Бога Сонця. У кого з них довша історія?»

Це було несподіване запитання.

Однак на нього міг легко відповісти будь-хто.

Звісно ж, це була Церква Бога Сонця. Церква існувала довше, ніж Імперія.

Адже Бог Сонця існував набагато довше, ніж Імперія. Це було просте запитання.

Вираз обличчя Плавіна також змінився. Чоловік у білій масці впевнено продовжував говорити.

«Є причина, чому щось існує так довго»

Церква Бога Сонця проіснувала набагато довше, ніж Імперія.

Насправді коріння Церкви Бога Сонця сягало ще тих часів, коли Імперія навіть не заклала своїх основ на Західному Континенті.

Плавін згадав про численні релігії та королівства, що зникли протягом історії.

Не так давно він включив Церкву Бога Сонця до цього списку. Саме тому він став на бік Імперії й планував здобути Рішучість Вогню, щоб остаточно розірвати всі свої зв'язки з Церквою Бога Сонця.

Однак, побачивши людину перед собою, у нього виникла дивна думка.

Чоловік говорив з упевненістю.

"Чому здається, ніби він каже, що Церква Бога Сонця ще не зникла? Він говорить так, ніби вона проіснує набагато довше, ніж Імперія"

На його обличчі з'явився вираз, відмінний від гніву та тривоги. Це був погляд купця, якого зацікавила ця потенційна можливість.

«Плавіне Сінгтене, кажуть, що ти відомий своїми політичними здібностями»

Це справді було так.

Плавін подумки погодився з чоловіком.

Він справді добре розбирався в політиці.

«Тоді ти мав би знати про це. Ти мав би розуміти, що означають ці погані новини з Імперії»

На обличчі Плавіна промайнула інша емоція.

Кейл стримав зітхання, побачивши вираз обличчя Плавіна.

Плавін, ймовірно, думав про часткове руйнування Палацу Сонця та замах на життя заступника голови Дзвіниці.

Саме про це й думав Плавін.

Імперія приховала подробиці цих двох інцидентів, проте інформація про те, що винуватцями були допоміжний слуга, допоміжна покоївка та лицар, все ж поширилася досить широко.

"Чи може…?"

Чи був винуватець якимось чином пов'язаний із Церквою Бога Сонця?

Чи могло бути так, що Церква Бога Сонця проникла до палацу й встановила там шпигунів?

Саме в той момент, коли у нього з'явилася ця думка, у нього в голові виникло ще одне запитання.

"Чому вони обрали ціллю заступника голови дзвіниці? Чи можливо, що вони знають про торгівлю рабами? Чи знають вони також і про мої дії?"

Зіниці Плавіна злегка тремтіли.

[«Очі того купця тремтять»]

Отримавши сигнал від Раона, Кейл надягнув свою найлагіднішу посмішку.

«Голово Торгівельної Гільдії Сінгтена, добре над цим поміркуйте»

Плавін почав робити те, що йому сказали.

"Хто ж це може бути?"

Чоловік, якого він спочатку називав "божевільним виродком", перетворився на зовсім іншу людину.

Плавін не усвідомив зміни, що відбулася в його свідомості.

У той момент він почув радісний голос, схожий на сміх.

«Як ти гадаєш, хто я?»

Чоловік у білій масці казав йому добре подумати, ким він може бути.

Однак Плавін не міг цього збагнути. Біле волосся. Це наводило його на думку про Королівство Паерун, але Королівство Паерун не мало нічого спільного з Церквою Бога Сонця.

На щастя, Плавін щось усвідомив, почувши наступні слова чоловіка.

«Подумай, чому я прийшов до тебе»

"Чому ця людина прийшла до мене?"

Він не здавався типом, який би погрожував йому лише цим намистом. Цей чоловік випромінював ауру того, хто прагне зробити щось масштабніше.

«Подумай, чи сума, яку я назвав, відповідає лише вартості цього намиста. Подумай добре й довго»

30 мільярдів кундів.

У його голові раптом промайнула думка.

Плавін зрозумів, на що призначені ці 30 мільярдів кундів.

Це були гроші, необхідні для відновлення зв'язків із Церквою Бога Сонця. Ось на що призначалися ці гроші.

Що вибере: Імперію чи Церкву Бога Сонця?

А може, і те, і інше?

"Ні. На кону стоїть і майбутнє Торгівельної Гільдії Сінгтен"

А якщо цей чоловік і люди, які працюють на нього, поширять інформацію про рабів в інші королівства?

А якщо він негайно поширить її в Королівстві Каро?

В Імперії було багато полонених. Чи зможе Плавін це приховати?

Ризик і винагорода.

Здавалося, ніби все одночасно звалилося на нього, наче цунамі.

Саме в цю мить.

«Чого ти так заглибився в роздуми? Просто дій за своїми методами»

Це був голос когось, хто дивився на нього зверху.

Кейл поділився з Плавіном ще однією істиною.

«Сильні – це ті, кому вдається вижити»

Затуманений розум Плавіна миттєво прояснився.

Клац!

Плавін побачив магічний мішок на столі.

Водночас чоловік повільно став невидимим.

Скри-и-и-ип.

Штори затягнулися, і він більше нічого не чув.

Плавін відкинувся на спинку стільця й деякий час замислився. Довго поміркувавши, він взяв чарівну сумку, що лежала на столі.

«Ось наш п'ятий лот!»

Клац.

Плавін Сінгтен покинув терасу, не звертаючи уваги на коментарі аукціоніста.

У той самий момент Біллос, який перебував на терасі № 4, почав говорити, хоча не бачив нікого, крім Рона.

Тук. Тук.

Він одразу ж заговорив, відчувши, як хтось торкнувся його плеча.

«Священник на терасі № 1»

Кейл почав посміхатися.

Кейл планував провести приватний аукціон в останній день.

Нічний Тріумф.

Кейл ще не визначився з ціною на цей лот.

"Я візьму стільки, скільки він мені дасть"

Той, хто відчуває терміновість, сам про це подбає.