Розділ 190 — Невелика мета (5)

Другий день VIP-аукціону. Біллос не міг не замислитися над тим, чим той зараз займається.

«А, ви сьогодні відпочиваєте, молодий пане-нім?»

«Так»

Сьорб.

«Ох. Я забруднився»

Кейл витер соус біля рота. Потім, стоячи перед магазином іграшок, він подумав про те, що, куди б він не пішов, завжди їв курячі шашлики.

«Мяааау!»

«Так, так. Почнемо з магазину іграшок»

Зараз вони перебували в південній частині Вегасу – районі, де було найбільше магазинів. Щодня цією вулицею проходило багато туристів.

Біллос поглянув на заступника капітана Гілсмана, який стояв за Кейлом із порожньою магічною сумкою.

"Ця людина не з тих, хто так робить"

Заступник капітана Гілсман.

Гілсман, якого знав Біллос, був суворим і авторитарним чоловіком, який прагнув посади капітана.

Така людина стояла з порожньою сумкою для подарунків і сувенірів для котячих дітей.

Біллос не міг у це повірити.

Гілсман і Біллос зустрілися поглядами. Біллос побачив на обличчі Гілсмана ледь помітну посмішку. Чому ця посмішка нагадала Біллосу про смуток працівника, який має дивного начальника?

Кейл не знав про смуток своїх двох підлеглих, коли взявся за ручку дверей іграшкового магазину – першого магазину, до якого вони збиралися зайти на цій південній вулиці.

Це був другий день VIP-аукціону. Сьогодні у нього не було нічого особливого на порядку денному. У магічній сумці, яку він передав голові Торгівельної Гільдії Сінгтена, була записка про те, що йому потрібно зробити, тож Кейлу більше не треба було про це турбуватися.

"Мері та Таша, мабуть, теж роблять свої кроки за спиною голови торгівельної гільдії"

Але він не хотів бути на аукціоні, присвяченому Звіролюдям.

Якщо це не живі Звіролюди, то що ще там можуть виставляти на аукціон?

"Люди – найжорстокіша з усіх рас"

Там були зброя та предмети, що колись належали відомим Звіролюдям, проте більшість лотів складали останки красивих або унікальних Звіролюдів.

Наприклад, чисто-біла шкура білого лева, прикраси з прекрасного синього волосся кита та інші подібні речі.

Він не міг взяти своїх дітей-звірів на такий аукціон.

Кейл почав хмуритися, відчиняючи двері. Саме в цю мить.

Тиць!

Лапка кошеняти вдарила по тильній стороні долоні Кейла.

Це трохи боліло.

«Мяааау!»

Це була Он.

"…Чому вона так поводиться?"

Он ніколи так не поводилася. Той факт, що це була саме Он, а не Хон, змусив Кейла здивовано поглянути на неї. Він помітив, що погляд Он був дивним.

Йому здавалося, ніби вона вважає його жалюгідним і дивиться на нього з жалем.

Кейлу було дивно відчувати на собі такий погляд від дванадцятирічної дівчинки. Він швидко перевів погляд на Хона. Хон, здавалося, був просто щасливий: він ворушив вухами й оглядав іграшковий магазин.

У цей момент Кейл почув голос Раона.

[«Людино, що ти робиш? Поспішай і купи те, що хочеш купити»]

Кейл здригнувся.

"Що я хочу купити?"

Щось здавалося не так.

Кейл думав купити іграшки для дітей, яким в середньому по дев'ять років, але чомусь йому здавалося, ніби Раон вважає, що він прийшов сюди за чимось для себе.

Сила в руці, що тримала дверну ручку, швидко зникла.

[«Хм? Людино, ти що, не хочеш купити іграшки? Поспішай, заходь! Я тут побуду, подивлюся на людей. Тільки швидше»]

"Це дивно"

Кейл озирнувся на Он.

Лапа Он вказувала кудись.

Кейлу не залишилося нічого іншого, як подивитися на те, на що вона вказувала.

«…Як я й очікував»

Ці діти справді були такими ж злісними, як він і очікував.

Він побачив провулок із магазином зброї та магазином магічних пристроїв.

Кейл розмірковував над своєю помилкою.

Він помилився. Водночас він думав про групу людей навколо себе.

Включно з його сестрою Лілі, якій цього року виповнилося дев'ять, усі діти навколо нього віддавали перевагу зброї, а не іграшкам. Так само було й з Тигренятами та Вовчатами.

"…Щоб його"

Фентезійний світ справді був дивовижним.

Кейл відвернувся від дверей.

«Молодий пане?»

Біллос окликнув Кейла, який раптово змінив напрямок, але той, не відповідаючи, попрямував до провулку. Гілсман йшов за Кейлом із дещо спокійнішим виразом обличчя.

Однак Біллос не міг не збліднути, увійшовши до зброярні. Його погляд рухався, слідуючи за пальцем Кейла.

«Це. Це. Оте»

Кейл недбало вказував на безліч різних видів мечів. Він просто вказував на ті, які Раон казав йому вибрати.

«П-пробачте?»

Власник зброярні остовпів, почувши стрімкий вибір Кейла.

Серед зброї, на яку вказав Кейл, були кинджал найвищого ґатунку та великий меч, наділений магією вогню. Він точно вказав на всі найкращі предмети в крамниці.

Побачивши розгублений вираз обличчя власника, Кейл нахмурився, тож почав вказувати на зброю простіше.

«Звідти сюди»

«Вибачте?»

«Дай мені їх усі»

«Хо»

Власник ахнув.

Одним із його перших сьогоднішніх клієнтів виявився дворянин.

Власник поглянув у бік Кейла, а потім, побачивши, як той жестом наказує йому поквапитися й підрахувати ціну, швидко зібрав зброю й попрямував до прилавка.

Біллос лише мовчки спостерігав за всім цим.

Він не знав, що це був лише початок.

[«Людино, людино! Я хочу піти до крамниці магічних предметів»]

"Щоб його"

Кейл не дав своїм емоціям проявитися, коли попрямував до крамниці магічних предметів. Власнику крамниці зброї здавалося, ніби Кейла оточує золота аура, проте єдине, про що думав Кейл – це голос Раона.

[«Мері та Розалін сподобався б той магічний пристрій. Яке розчарування»]

"Щоб його"

Кейл швидко усвідомив, що бачили ці діти, яким у середньому було дев'ять років, поки росли. Протягом останніх двох років вони бачили лише дорогі речі.

Він намагався навчити їх розпоряджатися своїми кишеньковими грошима.

Кейл став перед магічним предметом, на який вказав Раон.

[«Мм. Людино, п'ять золотих монет – це дорого. Не треба купувати це для мене. Купи мені щось дешеве»]

«Ха»

Почувши коментар Раона, Кейл почав хмуритися. Потім він вказав на магічний предмет, на який вказав Раон.

«Будь ласка, дай мені ось цей»

[«Людино, за 5 золотих монет можна купити цілу гору яблучних пирогів! Я й без цього обійдуся!»]

Раон серйозним голосом спробував його зупинити.

«Мяаааау»

Он і Хон також поплескали його по руці, намагаючись змусити зупинитися. Однак Кейл не зупинився, а лише додав:

«А, будь ласка, дай мені три таких»

Раон у шоці почав кричати.

[«Людино, чому ти купуєш аж три? Це для Розалін і Мері? Твоя проблема в тому, що ти занадто добрий. Ти надто цінуєш дружбу! Ось чому я мушу бути поруч із тобою, щоб наглядати за тобою!»]

Почувши занепокоєння шестирічного хлопчика, Кейл ще більше нахмурився.

Біллос дивився на нього в шоці, але посміхнувся, почувши, як Гільсман прошепотів йому на вухо.

«Хіба він не виглядає розлюченим?»

«Ах, справді»

«Він завжди робить таке обличчя, коли робить щось для інших. Але він все одно приділяє багато уваги, щоб переконатися, що про всіх інших подбали як слід. Дуже легко розпізнати, які в нього справжні почуття»

Біллос зрозумів, чому Гілсман без нарікань виконував роль віслюка. Погляд Біллоса на Кейла теж трохи потеплішав.

Але Раон хвилювався за Кейла.

[«Людино, з тобою все гаразд? Яка марнотратність! Мені не потрібно стільки іграшок!»]

Магічні пристрої для Раона були іграшками.

Кейл презирливо хмикнув, а потім пробурмотів собі під ніс.

«Це зовсім не марнотратство»

Він не відчував докорів сумління через те, що витратив усі ці гроші.

Це була дрібниця порівняно з його багатством. Нічого страшного, що він витрачав суму, яку Раон вважав би достатньою, щоб поміститися в його лапах.

У нього просто боліла голова від думки про те, скільки справ, якими йому треба було зайнятися, зараз оточувало його.

[«……»]

Раон замовк.

Он і Хон, які обоє погладжували його руки, теж заспокоїлися. Кейл припустив, що вони замовкли, бо він купив їм усе, що вони хотіли, і задоволено кивнув.

Тепер, коли ця інша проблема була вирішена, він міг зайнятися тим, за чим прийшов.

«Біллосе, де тут є магазин, де продають обладунки?»

«Обладунки?»

«Так. І ще форми для бойових мистецтв»

«Форми для бойових мистецтв?»

«Так»

Це було для Вовків і Тигрів.

Кейл неквапливо оглядав магазини.

«Дійсно приємно витрачати гроші, не замислюючись»

Він відчув прилив сил, вперше за довгий час витративши гроші. Кейл купив кілька яблучних пирогів, щоб завершити свою шопінгову мандрівку, а потім повернувся до решти групи.

«Повертаймося»

Кейл повільно повертався до готелю, а решта групи мовчки йшла за ним. Усі в групі мали одну й ту саму думку, дивлячись на Кейла.

Єдине, що він купив для себе – це курячий шашлик.

Цей факт закарбувався в їхній пам'яті.

З іншого боку, ось що саме зараз думав Кейл.

"Тепер, коли я витратив трохи грошей, настав час обдурити когось на набагато більшу суму"

Цей настрій не змінився й в останній день аукціону.

Тераса R, номер 4.

Біллос обережно запитав Кейла, який сидів на дивані за зачиненими шторами.

«Молодий пане, чи справді єпископ прийде на терасу 1?»

Священник Бога Сонця охороняв терасу 1 протягом останніх двох днів. Біллос чув, що сьогодні священник увійшов на терасу 1.

Однак сьогодні Кейл мав зустрітися саме з єпископом, а не зі священником.

Біллос бачив, що Кейл, здавалося, зовсім не хвилювався. Кейл зробив ковток вина, перш ніж почати говорити.

«Найбільшим спонсором Церкви Бога Сонця у Вегасі є Золоте Дерево. Їхні стосунки, мабуть, тісніші, ніж ми очікували»

Кейл не вважав, що єпископу буде важко таємно проникнути на терасу 1.

Хоча здавалося, що Біллос мав певні зв'язки зі співробітниками Золотого Дерева, інформація, до якої міг мати доступ співробітник, була обмеженою.

«Але, молодий пане. Ви справді маєте Нічний Тріумф?»

«Що таке? Ти не віриш?»

Біллос ніяково кивнув, зустрічаючи пустотливий погляд Кейла.

Нічний Тріумф.

Цей самоцвіт мав неабияке значення для Королівства Каро та Церкви Бога Сонця.

Земля Смерті.

Це місце, яке також було відоме як Пустеля Смерті, було одним із П'яти Заборонених Регіонів.

Саме тут у минулому відбулася битва проти останнього некроманта та його армії трупів.

Водночас пісок вдень виглядав червоним, як кров, а вночі – темним, як ніч.

У серці останнього некроманта був вбудований самоцвіт.

Цей чорний самоцвіт і був Нічним Тріумфом.

Це означало, що Нічний Тріумф був великою радістю та честю для Королівства Каро, а також одним із найгордіших моментів для Церкви Бога Сонця.

Прибувши до Королівства Каро, Кейл, звісно ж, попросив Мері подивитися на самоцвіт.

« Ти щось відчуваєш? »

« А я маю щось відчувати? Я нічого не відчуваю »

У самоцвіті не було нічого, що могло б принести користь некроманту.

У такому разі у Кейла не було причин не продати його. Яка користь від такого красивого прес-пап'є?

Кейл дістав коштовність із кишені на грудях.

«Мм»

Біллос видав стогін.

Він досліджував Нічний Тріумф з того самого часу, як Кейл вперше про нього згадав. Казали, що вона зберігається в Храмі Бога Сонця Королівства Каро й щороку виставляється на огляд на тиждень.

Чи означає це, що коштовність, яку виставляли на огляд, весь цей час була підробкою?

«Я вже піду»

[«Людино, я йду з тобою!»]

Тіло Кейла повільно стало невидимим.

Біллос вклонився йому й відповів:

«Чекатиму на ваше повернення»

Скри-и-и-и-ип.

Штори розсунулися, і Кейл попрямував до тераси 1, штори на якій також були розсунуті.

У цю мить аукціоніст розпочав свою промову, розповідаючи про лоти, що виставлялися сьогодні на аукціон.

«Сьогоднішній день також завершиться дуже цікавим лотом! Нам було дуже важко його роздобути! Це, мабуть, найцінніший лот на цьому аукціоні!»

Аукціоніст виглядав впевненішим, ніж будь-коли.

«Я дам вам підказку. Король Вовків»

"Хм?"

Кейл, який летів до тераси 1 за допомогою магії польоту, раптово зупинився.

Його погляд спрямувався на аукціоніста. Аукціоніст у вишуканій масці потайки прошепотів до натовпу.

Однак магія підсилення звуку дозволила почути це всім.

«Це останки останнього Короля Вовків»

«Ох»

"Як цікаво"

Кейл вигукнув від захоплення.

Він усміхнувся, заходячи на терасу 1.

Всередині він побачив священника.

Скри-и-и-и-ип.

Кейл швидко зачинив за собою штори, зняв заклинання невидимості й попрямував до слуги священника. Священник здивовано ковтнув слину й прикрив тремтячі руки рукавами, побачивши, як раптово з'явився Кейл.

Однак Кейл не звернув на нього жодної уваги.

Він згадав, що йому розповів святий Джек.

Кейл розпитував Джека про єпископа, перш ніж вирушити до Королівства Паерун.

« Єпископ – боягуз. Проте він дуже жадібний »

Джек також описав зовнішність єпископа.

Слуга в пошарпаному одязі грізно подивився на маску Кейла.

Кейл озирнувся на нього, а потім ввічливо привітався.

«Радий познайомитися, єпископе-нім»

Він щиро радів зустрічі з цією людиною, від якої отримає чимало грошей, перш ніж взятися до роботи.