Розділ 216 — Перелом (2)

Він був схожий на птаха.

І цей птах націлився на здобич.

Тіло Чхве Хана стрімко кинулося вниз, до землі.

«Нарешті я тебе бачу, ти, виродку!»

Бурий Ведмідь на передньому кораблі навіть не здригнувся, побачивши Чхве Хана. Навпаки, він викрикнув так, ніби чекав на нього.

«Ти думаєш, що зможеш знищити цей корабель своєю мізерною аурою?!»

У Бурого Ведмедя була причина для впевненості.

Фальшивий Вбивця Драконів Сирем був єдиним, хто повернувся з території Хенітус. Судячи з повідомлення, яке він надіслав перед морською битвою з Королівством Роан, аура Чхве Хана не могла простягатися далі ніж на 2 метри.

Саме тому він ніяк не міг прорізати цей корабель, розмір якого у кілька разів перевищував максимальний розмір його аури.

Корабель не зупиниться, доки колеса з обох боків продовжуватимуть обертатися.

«Я обов'язково вб'ю тих виродків з Хенітусе, які вбили моїх близьких!»

На кораблях, що прямували до південної вежі, були лише Бурі Ведмеді. Вони належали до того самого племені, що й Ведмеді, які напали на територію Хенітус.

На руках Бурого Ведмедя-берсерка почали проступати вени.

Один стояв на землі, а інший падав на землю.

Бурий Ведмідь зустрівся поглядом із Чхве Ханом. Він бачив, що Чхве Хан тихо щось бурмотів.

Бурий Ведмідь підсвідомо спробував прочитати по губах Чхве Хана.

"Як кумедно"

"Смішно?"

Бурий ведмідь підскочив з палуби, раптово відчувши, як по спині пробіг холодок.

У цю мить Чхве Хан зробив горизонтальний удар мечем.

Його меч рухався повільно, хоча й зі значною силою. Меч спрямувався вниз, до землі.

«Ц-це! Ухилися!»

Бурий ведмідь мимоволі викрикнув.

2 метри.

Чорна аура не мала б простягатися далі двох метрів.

Однак у мить, коли Чхве Хан завдав удару, аура перетворилася на спис.

Це був спис, який, здавалося, не мав кінця.

Чорна аура, що виривалася з кінчика пальця Чхве Хана, була надзвичайно довгою, ніби насміхаючись над заявами про те, що її довжина становить 2 метри. Потім вона пронизала корабель.

Ба-а-ах!

Пролунав перший вибух у цій битві.

«Б- божевілля!»

Бурий Ведмідь приземлився на землю й з шокованим виразом обличчя озирнувся.

Меч пронизав корабель.

Корабель був точно розрізаний посередині на дві половини. Плем'я Полум'яних Дворфів спроектувало цей корабель так, щоб він міг витримати більшість магічних атак середнього рівня.

Але такий корабель розколовся навпіл.

Та це ще не все.

У процесі він також знищив ще два кораблі.

«…Що за хрінь»

На мить на полі бою запала тиша.

Бурий Ведмідь повільно обернувся назад.

«А це давно було»

Він побачив чорноволосого майстра меча.

«Давно я так раптово не випустив усю свою силу за один раз»

Його погляд був прикутий до Бурого Ведмедя.

Бурий Ведмідь мимоволі здригнувся.

«Я… я чув, що твоя аура не може перевищувати 2 метри…!»

Вбивця Драконів не брехав.

Однак існували різні способи мати довжину в один метр.

Були речі, які просто мали довжину в один метр, а були й такі, що зазвичай мали довжину в десять метрів, але були стиснуті до одного метра. Ці два способи мати довжину в один метр були дуже різними.

Непохитний Альянс отримав неправдиву інформацію, оскільки Вбивця Драконів більше зосередився на лікуванні себе, ніж на звітуванні про ситуацію. Потім Вбивця Драконів був захоплений в полон Кейлом, через що Непохитний Альянс не зміг отримати правильну інформацію.

"Як кумедно"

Слова Чхве Хана знову відлунювали в глибині свідомості Бурого Ведмедя.

Чхве Хан справді вважав дії Бурого Ведмедя кумедними.

Чому сторона, яка вирішила атакувати їхню прикордонну територію, прагнула помсти?

Більшість Бурих Ведмедів і так загинули, коли Вбивця Драконів підірвав вівернів.

Чому нападники звинувачували захисників?

Хіба вони мали просто померти, як того хотів ворог?

Війна – це надзвичайно брудне болото, де одні гинуть, а інші виживають. Чхве Хан не хотів виявляти жодного жалю чи співчуття на такому полі бою.

Захищати свій народ і свою родину.

Чхве Хан хотів це зробити, навіть якщо це означало, що він сам забрудниться в процесі.

Уо-о-о-он.

Чорна аура знову вистрілила з його меча, ніби відповідаючи на його думки. Його аура була за крок від досягнення досконалої темряви. Кінчик того аурового меча попрямував до ворога.

Топ.

Чхве Хан відштовхнувся від землі й понісся вперед.

Наказ Кейла ще не був виконаний.

Ще залишалося знищити багато чого.

Люди на стінах замку не могли вимовити ні слова, спостерігаючи за рухами Чхве Хана.

Магиня Королівства Каро, що стояла на вершині південної вежі, втратила дар мови, побачивши Чхве Хана в дії.

"Невже майстер меча – це насправді настільки могутня істота?"

Його приголомшлива сила змусила руки магині затремтіти. Її погляд спрямувався на центральну та північну вежі. Однак вона зосередилася переважно на північній вежі, де перебував герцог Хутен, майстер меча Імперії.

Вони були занадто далеко від північної вежі, тож вона не могла чітко його розгледіти. Проте вона це відчувала.

Вони теж були шоковані.

В цю мить…

«Будь ласка, з'єднай дзвінок»

Вона почула голос командира. Нарешті вона прийшла до тями й поглянула на пристрій для відеозв'язку у своїй руці.

Бі-і-і-іп– Бі-і-і-іп–

Надходив терміновий дзвінок від кронпринца Валентіно. Вона швидко з'єднала дзвінок і поглянула на людей Королівства Роан.

Вони, здавалося, звикли до цієї сцени.

Від цього по її тілу пробігли мурашки від маківки до стоп.

Вона згадала історію про те, як Королівство Роан здобуло свою нищівну перемогу.

"Ця історія була правдивою.

Тоді ми теж можемо…!"

Цього разу її рука почала тремтіти з іншої причини. У ту мить на верхній частині пристрою для відеозв'язку з'явився невеликий екран.

[…Командире Кейле]

Це був принц Валентіно. На екрані з'явився його збентежений вираз обличчя, ніби він не знав, що сказати.

«Ви це бачили, Ваша Високосте?»

Він це бачив.

Він бачив це доволі чітко.

Валентіно ледь зміг відкрити рота, щоб відповісти.

[…Навіть герцог Хутен сказав, що йому було б важко пробити так. Він сказав, що у більшості майстрів меча максимальна довжина аури становить близько трьох метрів]

«Він не типовий майстер меча»

Поглянувши на Кейла, Валентіно відчув всю вагу війни.

«Він – герой»

Його голос був сповнений впевненості.

«Ваша Високосте, не варто хвилюватися»

Валентіно зневажливо посміхнувся собі за те, що злякався, спочатку зателефонувавши до південної вежі з тривогою, і відповів:

[…Командире Кейле, я довіряю це вам]

Він нарешті побачив, що Кейл Хенітус дивиться на нього.

«Я вас не підведу»

Валентіно посміхнувся, а потім закінчив дзвінок. Магиня, що тримала пристрій для відеозв'язку, прибрала його, а потім знову поглянула на Кейла.

Командир звернувся до всіх, хто перебував у південній вежі.

«Ми протримаємося якомога довше, доки всі не прибудуть сюди»

"Всі?"

Магиня здавалася збентеженою, проте Кейл не дав їй часу на роздуми.

«Лицарі захищатимуть магів від будь-яких можливих атак. Щодо Магічної бригади…»

Кейл підняв руку.

«Угх»

Магиня згорнулася від шоку, спричиненого раптовим припливом мани. Це було надзвичайно приголомшливо.

Хлоп, хлоп.

Мантії всіх магів у Магічній Бригаді шалено тріпотіли. Намиста на їхніх шиях, які до цього були приховані під мантіями, почали сяяти.

«…Магічні камені найвищого ґатунку!»

Магічні камені найвищого ґатунку.

На кожному з їхніх намист було по два таких магічних камені, сповнених мани.

Уо-о-о-он, уо-о-о-о-он

Раптовий рух великої кількості мани створив вібрації в повітрі. Магиня Королівства Каро ніколи раніше не відчувала стільки мани.

У цей момент Кейл простягнув їй щось.

«Це для тебе»

«Перепрошую?»

На її шию наділи намисто.

Уо-о-о-онг.

Її намисто відреагувало на вібрації мани навколо неї.

Намисто з магічним каменем найвищого ґатунку.

Магиня поглянула на командувача північно-східного регіону Королівства Роан. Він почав звертатися до всіх магів, включаючи її.

«Атакуйте»

Кейл опустив руку.

Вона була спрямована на ворога.

О-о-о-о-о–

З південної вежі почав лунати звук, схожий на рев великої дикої тварини.

Заступник капітана Бригади магів голосно вигукнув.

«Ларок 5!»

Навколо рук усіх магів почала формуватися магія. Магиня Королівства Каро була ще більше вражена тим, як маги об'єднували свої сили.

"Скільки часу вони тренувалися?"

Зібрати ману кількох людей разом було нелегко. Це було б можливо лише в тому разі, якби група працювала разом днями щонайменше протягом одного року.

"…Недарма вони такі сильні"

Магиня Королівства Каро міцніше стиснула магічний камінь на шиї.

Королівство Роан таємно нарощувало свою силу, поки ніхто цього не помічав. Вони готувалися до війни, яку очікували в майбутньому.

Про це свідчили сила магів і кількість магічних каменів найвищого ґатунку.

«Атака»

П'ять куль мани, що злилися воєдино, вистрілили вперед за командою заступника капітана.

Ба-а-а-а-а-а-ах!

Вони почули ще один вибух.

Поки решта союзників були в захваті, Кейл міркував про себе.

"Вони показують, чому вони такі дорогі"

Кейл продав частину магічних каменів найвищого ґатунку, що були в його володінні, кронпринцу. Ці магічні камені потім потрапили до Магічної Бригади.

"Мені трохи легше"

Стрес від війни дещо полегшився завдяки отриманим грошам.

Однак Кейл залишався беземоційним, не проявивши жодної посмішки.

"Це дивно"

Кейл згадав слова Лицаря-Охоронця Клопеха.

« Кейле-нім, Непохитний Альянс обов'язково щось зробить, адже наша сторона вже виграла дві битви. Якщо вони програють цю битву, залишиться лише фінальна битва »

Фінальна битва. Малося на увазі битва в Ущелині Смерті.

Ось чому Кейл відчував, що щось не так.

[«Людино. Ці хлопці не такі вже й сильні! Плем'я Ведмедів сильне, але вони розлетяться, якщо я лише махну крилами!»]

"Саме так"

Ворог був напрочуд слабким, як і казав Раон.

Ба-а-а-а-а-ах!

Кейл обернувся.

Північна вежа. Імперія, яка старанно вела бій.

Вони вишикувалися в бойовий порядок для оборони, а герцог Хутен час від часу вистрілював своєю аурою в бік Ведмедів. Імперія докладала чималих зусиль.

«…Вони так старанно працюють?»

Щось тут точно не так. Він знав, що вони, мабуть, щось зробили.

Тоді Кейл поглянув у бік центральної вежі.

«Кха-ха-ха-ха! Давайте зруйнуємо фортечну стіну! Використаємо зруйновані кораблі, щоб піднятися!»

Три кораблі середнього розміру врізалися в центральну вежу. Він бачив, як стіни центральної вежі почали тремтіти. Полярний ведмідь заввишки три метри своїм тілом відбивав стріли та магію, віддаючи накази іншим Ведмедям.

Сторона Королівства Каро переживала важкі часи.

Це було цілком природно.

Непохитний Альянс був сильним. Він точно не був слабким.

"Але вони все одно слабкі?"

Наскільки сильними вони були, коли прибули до замку Хенітус?

Там були віверни, майстер меча і навіть одна з червоних зірок Руки. Але тоді чому зараз тут залишилися лише Ведмеді?

«Щось тут не так»

«Вибачте?»

Лицар поруч із ним поглянув на Кейла. Однак Кейл пильно оглядав поле бою.

Солдати, які зійшли з кораблів, готувалися рухатися вперед разом із лицарями.

На березі все ще було багато малих і середніх кораблів.

Він подумав, що ці кораблі, мабуть, теж мають колеса. На їхніх палубах також ревіли Ведмеді.

Лише близько 100 кораблів кинулися на замок.

Кейл дивився на кораблі попереду, які або врізалися в стіни, або зупинилися, готуючись до атаки, а також на малі кораблі, що все ще наближалися до них з тилу.

Ці малі кораблі наближалися до них з надзвичайно великою швидкістю.

Ба-а-а-а-ах!

Ще один корабель біля південної вежі був знищений.

Кейл повернув голову. Усі Бурі Ведмеді кинулися до Чхве Хана. У цей момент магам вдалося знищити корабель за допомогою магічної кулі.

Небо зараз було червоним від заходу сонця.

Він бачив, як під ним виблискували уламки корабля.

Тоді Кейл це усвідомив.

«…На кораблях нікого немає!»

«Вибачте?»

Лицар перепитав, але вираз обличчя Кейла застиг, і він не відповів.

На кораблях не було нікого, крім Ведмедів.

Це не мало сенсу.

Чому кораблі були такі порожні?

У цю мить Кейл бачив, як до них наближаються малі кораблі.

І тут він зрозумів ще щось.

На цих кораблях, що набирали швидкість, не було жодного Ведмедя.

На цих кораблях були лише солдати.

Саме в той момент, коли погляд Кейла зупинився на тих солдатах, у його голові пролунав голос Раона.

[«Слабка людино, ті солдати тремтять. Вони плачуть!»]

Кейл подивився на ворожих солдатів на малих кораблях. На кожному кораблі було менше п'яти солдатів, проте всі вони плакали.

"Чому?"

«Чорт забирай»

Він отримав відповідь, яку шукав.

На тих кораблях щось було.

Це була, як мінімум, бомба.

«Пристрій для відеозв'язку!»

«Вибачте?»

Кейл терміново віддав наказ магу Королівства Каро.

«Негайно з'єднай мене з Його Високістю!»

Маленькі кораблі були недалеко.

Магиня терміново почала налагоджувати зв'язок.

Саме в цю мить.

«Рааааа!»

Хтось почав кричати.

Це був Полярний Ведмідь. Він кричав у паніці.

«Атакуйте! Зруйнуйте стіни замку, доки сонце повністю не зайшло!»

Маленькі кораблі почали мчати до них зі ще більшою швидкістю.

Водночас Ведмеді, що йшли попереду, почали кричати, щоб підняти бойовий дух. Потім усі вони кинулися в атаку на вежі.

«Рааааа!»

«Здохніть! Це вам за наших друзів!»

Чхве Хан міцніше стиснув меч, побачивши, що Ведмеді, які спочатку лише намагалися перекрити йому шлях, почали наступати на нього.

Він планував розправитися з ними одразу, до заходу сонця.

Вираз обличчя Чхве Хана став ще холоднішим.

Саме в цю мить.

«…Що за…?»

Чхве Хан був збентежений.

Вони тікали.

Ведмеді, які, здавалося, збиралися кинутися на нього, тікали щодуху.

У цю мить по всьому замку Леона пролунав голос, підсилений магією.

Це був знайомий голос.

Це був Кейл.

[Усі ухиляйтеся! Це магічні бомби!]

"Бомби?"

Чхве Хан поглянув на невеликі кораблі, які, на відміну від ведмедів, що тікали, шалено мчали на них.

"Можливо?"

Чхве Хан відчув, як його тіло почало підніматися вгору.

[«Чхве Хане, людина хвилювалася за тебе. Ось чому я тебе рятую»]

Голос Раона пролунав у свідомості Чхве Хана. Чхве Хан бачив, як під його ногами рухалися маленькі кораблі.

Ворожі солдати на борту тремтіли від страху, поки ці кораблі продовжували наступати на стіни замку.

Кейл заговорив.

«Щит!»

Маги негайно почали активувати щити.

Ву-у-ум!

У цю мить з'єднався зв'язок.

[Командире! Що ви маєте на увазі під магічними бомбами?! Ви хочете сказати, що всі ці маленькі кораблі – це магічні бомби?]

Пролунав тривожний голос наслідного принца Валентіно.

Хто б повірив, що хтось покладе магічні бомби на кораблі зі своїми власними солдатами?

«У нас небагато часу»

[…Розумію]

Зв'язок обірвався. Щити почали з'являтися також на центральній і північній вежах.

Однак вираз обличчя Кейла був недобрим.

Цього було замало.

Щитів не вистачало, щоб захиститися від десятків кораблів, наповнених бомбами.

На центральній вежі застосували магію підсилення.

[Знищіть ці кораблі, перш ніж вони досягнуть стін замку!]

У ту мить із центральної вежі вистрілила магія й атакувала кораблі. Звісно, магів Королівства Каро було замало, щоб зупинити всі кораблі.

Проте їм вдалося знищити частину з них.

Ба-а-а-а-а-а-ах!

«Ааааааа!»

«Ааааааа!»

Ворожі солдати почали кричати, коли їхні кораблі почали вибухати.

Кейл спостерігав за цим, швидко віддаючи наказ.

«Хоча ми не можемо зупинити всі ворожі кораблі, підсильте наші щити й зупиніть їх, перш ніж вони досягнуть стін замку…»

Однак він раптово замовк.

У свідомості Кейла пролунав голос Раона.

[«… Людино, я відчуваю запах магічних бомб і ще якийсь інший запах»]

Ба-ах!

Ще один невеликий корабель був знищений магією Королівства Каро. Однак кораблі, що йшли за ними, проігнорували це й продовжували наступати.

Проте магія Королівства Каро припинилася.

Раон продовжив:

[«Це той запах. Це запах мертвої мани»]

«…Божевільні виродки»

Разом із магічними бомбами в повітря почали злітати чорні рідини.

Мертва мана почала просочуватися в землю там, де вибухнули бомби.

Кейл повернув голову.

Північна вежа.

Він бачив надзвичайно міцний щит, що оточував вежу Імперії.

"Ці кляті імперські виродки!"

Бомби з мертвою маною.

Їх створила Дзвіниця Алхіміків Імперії.

Ці бомби використовував Непохитний Альянс.

Кейл знову згадав голос Клопеха.

« Непохитний Альянс обов'язково щось зробить »

Це "щось", про що говорив Клопех – це були саме ці бомби з мертвою маною?

Непохитний Альянс настільки відчайдушно прагнув перемоги, що був готовий застосувати цю зброю, через яку весь світ покаже на них пальцем?

«Аааааа!»

«Ааа!»

Він бачив, як ворожі солдати гинули від отруєння мертвою маною.

Кейл почав хмуритися.

Навіть якщо їм вдасться зруйнувати Замок Леона за допомогою бомб із мертвою маною, ворог теж не зможе пройти через зону мертвої мани, що утвориться. То що ж вони планували?

Саме в цей момент.

Ву-у-у-у-у– ву-у-у-у-у-у–

З берегів долинали звуки труб.

Ворожі солдати повернулися на кораблі.

Два ворожі кораблі прямували назад у море.

«Ха, ха-ха»

Кейл почав хихикати.

Ворожі кораблі поверталися в океан.

Кейл одразу зрозумів, що відбувається.

"Вони прямують до північного узбережжя"

Він нарешті збагнув, що планував Непохитний Альянс.

Основна частина військ Королівства Каро була зосереджена біля замку Леона.

Що станеться, якщо вони розіллють тут мертву ману, а потім втечуть?

Замок Леона став би непридатним.

Береги були б настільки вкриті мертвою маною, що вони не змогли б переслідувати Ведмедів, які втікали.

Вони більше не змогли б тут воювати.

Навіть якби ті сотні ворожих кораблів відпливли, сторона Королівства Каро не змогла б нічого вдіяти, намагаючись впоратися з бомбами мертвої мани тут.

Непохитний Альянс тим часом попрямує до північних берегів.

Питання полягало лише в тому, чи будуть кораблі швидшими. Сторона Королівства Каро, яка мусила боротися з бомбами мертвої мани, а потім ще й стежити, щоб мертва мана не поширювалася, ніяк не змогла б рухатися так само швидко, як кораблі Альянсу.

На північних берегах також були деякі війська, однак їхня чисельність була невеликою. Крім того, на північних берегах проживали громадяни Королівства Каро, а також там було багато ресурсів для ведення бізнесу.

«К-командире-нім, це мертва мана! Я впевнений у цьому!»

Він чув тривожний голос лицаря Королівства Каро. Лицар відчував відчай, спостерігаючи, як до них наближаються невеликі кораблі.

Потім він поглянув на щит.

Щит південної вежі був міцним.

Не здавалося, що мертва мана зможе його пробити.

Щит північної вежі також виглядав міцним.

"А як же наше королівство?"

Захисний щит центральної вежі був слабким.

Маги Королівства Каро не були такими сильними, як маги Королівства Роан чи Імперії Могору.

"Що нам робити?"

У цей момент лицар почув щось несподіване.

«Ви хитрі виродки»

Це був голос командира Кейла.

Голос Кейла долинув до вух кількох приголомшених солдатів південної вежі.

«Не хвилюйтеся»

Солдати поглянули на командира. Маленькі кораблі все ще наближалися до них.

Однак у цю мить вони не могли зосередитися на них.

Срібне світло.

Усі побачили срібне світло.

Ву-у-у-у-у-ум.

Перед ними почало з'являтися срібне світло.

[«Слабка людино. Не хвилюйся! Я теж можу створити срібний щит! Ми зможемо захистити всіх!»]

Срібне світло огорнуло південну вежу, а потім – центральну та північну вежі. Нарешті воно розправило свої срібні крила, і з'явився великий щит.

Срібне світло оточувало щит. Це був той самий срібний щит, про який вони чули.

Солдати південної вежі згадали, що сказав Гілсман перед битвою.

"Щит не зламається"

У ту мить гучні вибухи заповнили околиці замку Леона.

Бааах, баааах, бааах!

Маленькі кораблі вибухнули, і чорна рідина – мертва мана – почала летіти до срібного щита, наче град.

[І тут агресори звинувачують жертву… донатьте на ЗСУ, аби хоч в нашому світі подібних виродків ставало менше]