Розділ 245 — Заблокую (1)

Грім. Дощ. Вітер.

Було чимало природних стихій, які намагалися знищити землю, проте жодна з них не змогла цього зробити. Незалежно від того, чи перетворювалася вона на пил, чи на багнюку, земля все одно залишалася достатньо міцною, щоб витримати все, що на ній було.

Ця земля рухалася.

Це було не те саме, що землетрус.

Проте кожен міг відчути дивність, що панувала в землі.

Лок відчув це першим. Хлопчик стояв найближче до Кейла. Він відчував легкі вібрації під ногами.

Це відрізнялося від гуркоту землі, коли в неї влучала блискавка. Земля видавала дуже легкий і ледь чутний звук.

Погляд Лока спрямувався до джерела цих вібрацій.

Вібрації почалися з-під місця, де стояв Кейл Хенітус.

Зачервонілі очі Лока миттєво розширилися.

«Ух!»

Тіло Кейла похитнулося. Нога Кейла, що стояла на злегка тремтячій землі, трохи затремтіла.

«М-молодий пане-нім!»

Лок у шоці простягнув руку. Однак його рука не змогла вхопити Кейла, який нахилився вперед і похитнувся вбік.

Лок знову простягнув руку, яка схопила лише порожнечу, намагаючись вхопитися за плече Кейла.

Саме в цю мить.

Бду-у-ум!

Це був звук, що лунав, ніби хтось молотом бив по щиту.

Звук, який мав би лунати десь у небі, здавався надзвичайно близьким.

Лок відчув, як по всьому тілу пробігли мурашки. Його погляд спрямувався до джерела звуку.

«Аааа! Ш-швидше!»

«Щ-щит зламався!»

"…Зламався?"

Щит не зламається. Лок згадав, як Гілсман розповідав йому під час дзвінка про те, як ця фраза стала відомою.

Ущелина Смерті. Це було місце, де взимку дув такий сильний вітер, що здавалося, ніби хтось плакав усю ніч.

Розмови з заступником капітана Гілсманом через пристрій зв'язку, які він час від часу вів, щоб доповісти про себе та дізнатися, як Кейл та інші здобули перемогу, змушували серце Лока битися швидше.

Найбільше запам'яталася історія про щит. Незламний щит. Він відчував, як кров приливає до обличчя щоразу, коли чув про те, що щит не зламається.

Але цей щит зламався?

Погляд Лока піднявся до неба.

Бду-у-у-ум!

У землю влучила блискавка. Люди, що прямували до магічного кола телепортації, почали бігти ще швидше. Поле бою наповнилося криками та вереском.

Він подивився вгору, туди, звідки впала блискавка.

Частина срібного щита була розбита.

Баааааам! Баг! Бдзинь!

Сотні блискавок і далі влучали в щит.

Лок бачив, як по всьому срібному щиту з'являються тріщини. Незабаром він повністю розіб'ється.

Ця думка заполонила розум Лока.

Бум!

Лок підвів голову.

Він подивився прямо над собою. Він побачив, що срібний щит розривається й над ним.

Трі-і-іск…

Тріщини ставали дедалі серйознішими.

«Магічна бригада, активуйте щит!»

«Арчі, Пасетон, допоможіть людям втекти!»

Розалін і Вітіра кричали, не гаючи часу. Під час усього цього земля почала тремтіти ще сильніше. Серце Лока забилося швидше.

І тоді…

Трі-і-і-і-ісь.

Щит над його головою розбився.

Лок бачив яскраве світло, що проникало крізь щит.

Його серце шалено билося.

Якщо та блискавка влучить у нього, то…

Лок раптом згадав про двох людей.

Про свої поточні завдання.

Дивитися на спину Кейла.

Тримати Раона.

Ось його два завдання.

"Невже це все, що мені потрібно зробити?"

Його серце, яке билося від страху й відчаю, почало битися в іншому ритмі. У той момент навколо Лока, Кейла та Раона продовжували падати блискавки.

Лок почав рухатися, слідуючи за своїм серцем. Він довіряв своїм інстинктам.

Однак був хтось, хто рухався, спираючись на інстинкти, навіть більше, ніж Лок.

Торк.

Лок побачив, як хтось зістрибнув з його плеча у повітря.

Лок почав говорити.

«Хьон!»

Чхве Хан і його меч, вкритий чорною аурою, врізалися в блискавку.

Блискавки були створені з атрибуту світла.

Його неповна темрява миттєво зникла після зіткнення з блискавкою.

«Угх!»

Чхве Хан відлетів від удару, коли його аура розпалася.

"Я не знав, що воно буде настільки сильним!"

Сила розлюченого напівкровного Дракона була набагато більшою за силу темряви Чхве Хана. Чхве Хан не зміг знищити блискавку.

Але він відчув полегшення. Йому вдалося змінити напрямок блискавки, навіть коли його відкинуло назад.

Ба-а-а-ах!

Блискавка влучила у порожню землю. Однак Чхве Хан не міг просто стояти й дивитися.

Трі-і-іск.

Щит почав тріскатися в кількох місцях. Крізь усі ці тріщини проривалися блискавки. Він знову міцно стиснув свій меч. Кейл згорбився й не міг підвестися.

"Я впевнений, що йому дуже боляче"

Уся сила удару від прориву щита припала б на Кейла. Чхве Хан знову рушив уперед. Ще одна блискавка пробила щит і летіла вниз, у бік Кейла та дітей. Чхве Хан знову спрямував свою чорну ауру на цю блискавку.

Навіть якщо він не зміг би її розірвати, йому потрібно було хоча б змінити її напрямок.

Ба-а-а-а-а-ах!

Чорна аура знову розірвалася, видавши гучний звук. Тіло Чхве Хана знову відкинуло вбік, коли він змінив напрямок блискавки.

Саме в цю мить.

«Як довго, на твою думку, ти зможеш це робити?»

«Ах»

Чхве Хан побачив, як блискавка промчала повз нього до землі. Напівкровний Дракон сміявся. Чхве Хан відчував тепло блискавки, що пролітала повз нього.

Він скрутив тіло в повітрі. Йому потрібно було змінити напрямок цієї блискавки. Він продовжував викликати свою чорну ауру.

«Лок»

Він бачив свого молодшого брата, який застиг на місці, побачивши блискавку.

«Біжи!»

На обличчі Чхве Хана проступали вени, коли він кричав.

Однак у цю мить очі Чхве Хана розширилися.

Лок не втік.

Лок не заціпенів, побачивши блискавку.

Він просто не міг поворухнутися, дивлячись на Чхве Хана. Побачивши, як його хьон-нім без жодних вагань бореться з блискавками, його серце забилося сильніше.

Його серце, оповите страхом і відчаєм, повільно розбивалося мечем Чхве Хана.

Бу-дум! Бу-дум! Бу-дум!

Його серце билося як божевільне.

Кров, що виривалася з його серця, була кров'ю Вовка.

Його тваринний інстинкт бив по його тілу.

І нарешті настав той момент, коли він побачив усміхненого напівкровного дракона та блискавку, що летіла в їхній бік.

Бум!

Серце Вовка розірвало ланцюги, що називалися страхом і відчаєм.

Водночас Лок подумав про дещо.

"Моє завдання – це…!"

Хлопчик почав думати про те, що йому потрібно зробити, замість того, щоб виконувати накази Кейла. Його воля, яка спала глибоко в його свідомості, підказувала йому, що він має зробити.

"Мої завдання.

Я мушу захищати!"

Він бачив віверну Мері та Чхве Хана.

Він також бачив блискавку.

Однак Лок відвернувся від блискавки. Його тіло миттєво схопило нахиленого Кейла. Потім він своїм тілом прикрив Раона та Кейла від блискавки.

"Наша родина не може постраждати"

Його інстинкти Вовка та думки людини в цю мить збігалися.

Саме в цю мить.

Його тіло, яке обрало "нас" замість "себе", почало змінюватися.

«Угх!»

Внутрішні органи Лока почали вібрувати, наче земля під ним.

"Моє завдання. Моє завдання!"

Це була єдина думка, що крутилася в голові Лока, коли худорляве тіло хлопчика почало змінюватися.

Чхве Хан чітко бачив, що відбувається. Навіть інші члени групи Кейла, які поспішали сюди, широко розплющили очі. Чхве Хан, який знав про поточний стан Лока, заговорив.

«…Його перетворення на берсерка!»

Худе тіло почало швидко набувати міцності.

Його тіло змінювалося надзвичайно швидко порівняно з тим, як це було під час першого перетворення на берсерка.

Лок став вищим, а його худе тіло почало набувати м'язової маси. Водночас із його рук і ніг виросли гострі кігті.

Шерсть Племені Блакитних Вовків ставала темно-синьою, коли вони перетворювалися на берсерків. Шерсть, що вкривала тіло Лока під час першої трансформації в берсерка, також була темно-синьою.

Однак щось сталося в той момент, коли тіло Лока стало більшим, ніж під час попереднього перетворення – воно стало навіть більшим, ніж тіла Тигрів, коли ті трансформувалися.

«Це…»

Шаман Ґашан був шокований розмірами Лока, а також кольором шерсті, що вкривала його тіло.

Це була не темно-синя шерсть.

Вона сяяла.

Сіре волосся Лока почало сяяти. Воно перетворилося на срібне волосся, яке продовжувало відростати, а срібна шерсть вкривала його тіло.

У срібній шерсті також проглядався відтінок синього.

Плем'я Блакитних Вовків.

Він позбувся своєї темно-синьої шерсті, що нагадувала ніч, і замінив її срібною шерстю з синім відтінком, що нагадувала ранній ранок.

Лок зміг увійти в стан берсерка у цьому новому вигляді, бо відмовився від себе.

Однак він не дивився на своє тіло.

Лок згорнувся, його тіло тепер було більшим за тіла Тигрів.

Незабаром мала влучити блискавка.

Він припав до землі якомога нижче. Потім своїм тілом прикрив Кейла та Раона, якого було загорнуто в ковдру.

Запалені очі Лока повернулися до свого первісного кольору. Його великі й гострі кігті впилися в землю.

Це було зроблено для того, щоб він не втік.

Його зіниці, що повернулися до нормального стану, здавалися щасливими.

"Я зрозумів.

Я нарешті зрозумів те, що маю зробити"

Лок побачив, як Кейл повільно підняв голову й почав посміхатися.

Це було єдине, що він бачив і чого навчився.

Дорослі з його племені загинули, захищаючи дітей, а його дядько, вождь, наказав йому сховатися.

Потім були Чхве Хан і Розалін, які врятували його, а також Кейл, з яким він познайомився пізніше. Це було все, що він бачив, перебуваючи поруч із ними.

Саме тому Лок посміхнувся Кейлу, який дивився на нього, нахмуривши брови.

«Все гаразд, молодий пане-нім»

"Це всього лише блискавка"

Він відчував впевненість і рішучість.

"Я сильний.

Я зможу це зробити"

«Лок…»

Він бачив, що Кейл і досі хмуриться. Водночас він також бачив тіло Кейла, вкрите кров'ю. Йому здавалося кумедним, що Кейл так реагував на самопожертву інших, тоді як сам не мав жодних проблем з тим, щоб пожертвувати собою.

«Це н-»

«Ні»

Лок здригнувся, почувши роздратований тон Кейла. Хоча його обличчя тепер виглядало грізним, невинні очі юнака почали тремтіти.

Водночас його чутлива інтуїція вловила зміну.

«…Гм?»

Він відчув за спиною іншу могутню силу, відмінну від блискавки.

Саме в той момент він це усвідомив.

Лок бачив, як Кейл однією рукою тримав згорток ковдр, а іншою відштовхував його обличчя. Він чув спокійний голос Кейла.

«Посунься трохи»

«…Вибачте?»

Щоку Лока відсунула вбік рука Кейла. У ту мить Лок почув гучний вибух прямо над собою.

Ба-а-а-а-а-а-ах!

Лок зміг побачити вибух, бо його обличчя повернулося. Його рот широко роззявився, але вже з іншої причини, ніж раніше.

Кап. Кап.

Щось падало з неба й вдарялося об його велике тіло, перш ніж впасти на землю.

«…Камені?»

Камені падали на землю.

Лок побачив, як великий кам'яний спис врізався в блискавку.

Блискавка вибухнула в повітрі після удару кам'яного списа.

«Діти так швидко ростуть»

Лок побачив, як Кейл погладив його по голові, коли той підвівся. Це змусило Лока згадати, коли саме земля почала тремтіти.

Це сталося тоді, коли щит ослаб.

Саме тоді земля почала тремтіти.

"Чи може…?

Може, земля почала трястися саме через…?"

Однак Лок не міг запитати про це Кейла.

Гуу-у-у-у-у-у-у-урк-

Увагу людей привернув шум, який не був схожий на звук вибуху. Усі миттєво поглянули в бік джерела цього шуму. І тоді їх очі побачили неймовірне видовище.

Земля рухалася.

Ні, якщо бути точнішим, коливалися уламки Ущелини Смерті.

Це було місце, яке вкрилося уламками після руйнування скель.

Звідти щось почало підійматися одне за одним.

«…Це–»

Блискавки напівкровного дракона-берсерка на мить припинилися. Його червоні від крові очі спостерігали за тим, що відбувалося.

Громових ударів було так багато, що вони затуляли небо.

До громових ударів наближалися великі об'єкти.

Вони виглядали, наче метеорити, що злітають у небо.

Земля та каміння почали перетворюватися на десятки, а потім і сотні списів. Гострі кінці списів були точно націлені на громові удари.

«Пвахахаха! Ти приховував таку силу?! Гм?»

Напівкровний дракон реготав, наче маніяк, а потім, кашляючи кров'ю, грізно поглянув на когось. Списи були націлені на блискавки, а в центрі їхньої мішені – ця людина.

Кам'яні списи вистрілювали з землі, наче їх випускав лицар-охоронець, що захищав цю людину.

Обличчя напівкровного дракона, коли він дивився на цю людину, Кейла Хенітуса, було настільки зморщеним, що вени на його обличчі здавалися готовими вискочити в будь-яку мить.

Навіть група Кейла зупинилася. Лок, який стояв поруч із Кейлом, також стояв, не знаючи, що сказати.

Однак був ще хтось, хто в цю мить втратив дар мови.

"…Воу, що за чортівня"

Кейл Хенітус.

Він відчував, як його тіло одужувало, а шлунок прокидався, але не міг вимовити ні слова.

"…Здається, Суперкамінь занадто сильний… Чи справді все гаразд?"

Кейл почав нервувати.

Однак куточки його губ почали сіпатися й підійматися.

Хууууу, хууууу.

Він відчував, як температура Раона підвищується. Здається, болі росту ставали сильнішими. Кейл поглянув на напівкровного дракона, який галасував про те, як він збирається вбити Кейла та Раона.

У цю мить гуркіт землі припинився.

Кейл відчув, що його пластина збільшилася. Пластина його тіла зросла, щойно він використав силу Суперкаменю. Крім того, Кейл відчув, що щось у його кишені стало теплішим, подібно до Раона, який лежав у нього на руках.

У ту мить він почув у голові голос Суперкаменю.

[« Не жертвуй собою »]

Уо-о-о-он–

Кейл відчув, як предмет у його кишені завібрував, коли він поглянув у бік напівкровного дракона. Так, він поглянув на того божевільного виродка, який сміявся, дивлячись на нього.

«…Кого ти там вбити зібрався?»

Кейл тупнув ногою об землю.

Бум!

Земля затремтіла в ту мить, коли його нога впала на землю.

«Вперед»

Кам'яні списи почали рухатися.

Сотні списів, створених із землі, спрямувалися в небо.