Розділ 266 — Гей, друже! (2)

«Погоджуюсь»

Майстриня меча Ханна стоїчно погодилася з Кейдж.

Безвиразне обличчя Кейла застигло, коли до нього підійшов Джек із дивним виразом обличчя.

Джек підійшов до нього й тихо почав говорити.

«Хоча та посмішка щойно була іншою, ніж зазвичай, я знаю, що ваше серце – справедливе, націлене на добрі справи, молодий пане. Я чув про все, що ви зробили дотепер, молодий пане. Ви врятували багато людей у Королівстві Роан та й в інших королівствах теж, чи не так? Я подумав, що це дуже схоже на вас, молодий пане. Проте, проте…»

В очах Джека промайнув смуток.

«Я просто хвилююся, що вам було важко завдавати болю своїм ворогам. Звісно, я теж пережив багато чого, тож розумію, що нам доводиться ставати жорстокими, аби захистити себе та своїх людей»

Невинне обличчя Джека стало трохи зрілішим.

«Молодий пане, з вами все гаразд, правда?»

Кейл бачив Кейдж, яка глибоко зітхнула й похитала головою, та Ханну, яка з турботою дивилася на свого старшого брата.

Він знову звернув погляд на Джека й відповів на його запитання.

«Зі мною все гаразд»

Його спокійна відповідь змусила Джека стримати свої емоції й кивнути головою.

"Я розумію ваше бажання, молодий пане"

"Яке моє бажання?"

Кейл хотів запитати, але не став цього робити. Це сталося тому, що він почув зітхання стародавнього дракона Ерухабена.

[«…Людино, цей Святий справді хороша людина. Він добрий аж до самої глибини душі. Він справді заслуговує на те, щоб бути Святим!»]

Кейл проігнорував Раона й поглянув на Кейдж та Джека, починаючи говорити.

«Будь ласка, трохи відпочиньте. Можете відпочити на першому поверсі разом з усіма іншими або у своїх кімнатах. Будь ласка, розслабтеся, поки ви тут»

Потім Кейл подивився в очі Ханні. Вона все ще не носила мантії й не приховувала своїх шрамів, тож Кейл побачив, що її погляд став ще жорстокішим, ніж раніше.

«А ти йди за мною»

Кейл попрямував до підвалу разом із двома Драконами та Ханною. Ханна запитала, йдучи слідом за Кейлом.

«Куди ми йдемо?»

«До в'язниці, яка, можливо, стане місцем страти»

Місце страти.

Це слово змусило Ханну злісно посміхнутися. Адже їй було цікаво, чому Кейл веде її саме туди.

Кейл зупинився біля тренувального майданчика в підвалі й почав говорити.

«Сьогодні я, можливо, врятую одну з головних червоних зірок Руки. А може, я й візьму його з собою на наступні шість місяців»

Слово "Рука" змусило посмішку зникнути з обличчя Ханни.

Вона весь цей час повторювала, що саме вона вб'є членів Руки і що тренувалася, мріючи про цей момент. Кейл продовжував говорити до неї.

«Ти ненавидиш Руку і хочеш їх убити, проте тобі доведеться мати справу з одним із них протягом кількох місяців»

Саме це й турбувало Кейла.

Він побоювався, що ця спрагла крові майстриня меча може розлютитися й відрубати членові Руки голову. Вона була тією, хто міг легко це зробити.

«Кейле Хенітус»

Він почув голос Ханни. Кейл повільно повернув голову, щоб подивитися на неї.

Ханна подивилася на Кейла й чесно відповіла.

«Я не безсоромна людина»

Він дозволив їй залишитися у Віллі Суперкаменю і не дав Китам її вбити.

Так само, як Ханна хотіла помститися Руці, вона повністю усвідомлювала все, що зробила. Вона знову почала посміхатися.

«Тобі не потрібно мені це розповідати»

Можливо, те, що Кейл покликав її окремо, щоб заздалегідь про це сказати, було його способом проявити турботу про неї. Ханна не дуже добре знала значення слова "турбота", проте вона зняла руку з піхви меча.

«Я нічого не зроблю, якщо ти спробуєш його врятувати»

«Мм»

Кейл подумав, що вона, можливо, щось неправильно зрозуміла.

"Чи варто було сказати, що він вибухне через шість місяців?"

Кейл відчував дивні сумніви, але вирішив просто залишити це як є.

Була причина, чому він тримав напівкровного дракона живим. Кейл попросив Ерухабена поїхати до вілли Суперкаменю і забрати близнюків Бога Сонця та Кейдж, поки всі інші вирушили до столиці. Він попросив про щось, коли Ерухабен готувався вирушати до вілли Суперкаменю.

« Ерухабене-нім, ви зможете це зробити? »

« Немає проблем, якщо ти дістанеш мені інгредієнти. Але навіщо? »

« Мені це потрібно для дечого »

Кейл згадав ту розмову, відкриваючи двері до тренувального майданчика.

Скре-е-е-е-ег…

Важкі двері повільно відчинилися.

«А, ви тут, молодий пане-нім»

«Привіт»

Двоє Китів, які помітили, що вони увійшли на тренувальний майданчик, привітали їх. Привітання Пасетона було шанобливим, а Арчі… не дуже. Проте обоє тихо вийшли з тренувального майданчика, коли Кейл жестом наказав їм піти.

«Мм»

Майстриня меча Ханна поглянула на центр тренувального майданчика й тихо застогнала.

Вона згадала, як колись її отруїла мертва мана. Вона бачила щось, що не було ані людиною, ані монстром і виглядало ще огидніше, ніж те, що вона бачила в центрі тренувального майданчика.

Вона почала хмуритися.

Не тому, що він виглядав огидно чи потворно.

А тому, що це змусило її згадати себе в минулому.

"Чому цей виродок збирає навколо себе лише таких людей?"

Їй здавався цікавим Кейл за те, що він підбирав бродяг, які помирали, як ця червона зірка тут і вона сама.

Однак Кейл не вважав це цікавим, це була просто реальність.

«Хаааа, хааааа»

Слабкий шум дихання заповнив простір. Кейл підійшов до напівкровного дракона настільки близько, щоб почути це слабке дихання, після чого присів і встановив зоровий контакт.

«Обирай»

Напівкровний дракон спробував посміхнутися Кейлу, який одразу перейшов до справи.

Однак у нього не залишилося сил посміхатися, бо тиждень, який Кейл дав йому, добіг кінця.

Напівкровний дракон поглянув на стародавнього Дракона Ерухабена, що стояв за спиною Кейла.

Це був перший раз, коли він розмовляв із Драконом. Нічого серйозного. Проте напівкровний дракон хотів поговорити ще раз. Людиною, з якою він хотів поговорити, був, звісно ж, Кейл.

Тоді він відкрив рота, щоб заговорити.

«Чому ти хочеш залишити мене живим на шість місяців?»

Йому потрібно було це знати, перш ніж прийняти рішення. Йому було цікаво, чому Кейл залишить його живим. Кейл відповів без жодних вагань.

«Тобі треба повернутися до свого дому»

«…До мого дому?»

«Так»

Кейл не довіряв напівкровному дракону.

Хоч би яким сумним було його дитинство, через яке він неминуче став ненормальним, він все одно не міг довіряти напівкровному дракону.

Адже напівкровний дракон у минулому намагався вбити його та його народ.

Йому були важливіші люди навколо нього, ніж жалісливі історії цього виродка.

Саме тому Кейл мав з ним певні справи, дозволивши йому прожити ще шість місяців. Він сказав напівдракону, що той мав зробити.

«Твій дім, Рука. Ти маєш провести мене туди, де ти мешкав»

«Ах»

Стародавній Дракон Ерухабен здивовано вдихнув, коли в його голові промайнула думка. Однак вона не дійшла до напівкровного дракона, який продовжував розмовляти з Кейлом.

«Якщо ти хочеш знати місце розташування бази, хіба я не можу просто тобі про це сказати?»

«Як я можу тобі довіряти?»

Надто несподіване запитання залишило напівкровного дракона без слів.

«Я не можу тобі довіряти. Ось чому ти маєш сам провести нас туди, щоб показати нам це місце»

Напівкровний дракон поставив ще одне запитання, яке спало йому на думку.

«Що ти плануєш робити, коли дізнаєшся, де знаходиться Рука?»

«Це не твоя справа»

Кейл дивно посміхався, суворо відповідаючи.

Побачивши цей вираз обличчя, Ерухабен переконався.

"Він планує підірвати штаб-квартиру Руки!"

Кілька днів тому Кейл запитав стародавнього Дракона, чи можна виготовити велику кількість Гніву Дракона. Спочатку Стародавній Дракон думав, що Кейл планує використати її проти Імперії та Дзвіниці Алхіміків.

"Цей хуліган діє, маючи на меті знищити Руку після того, як розправиться з Імперією"

Як зрозумів Ерухабен, Кейл планував дуже наполегливо працювати протягом короткого періоду, а потім зустріти свої пізні двадцяті роки, ведучи спокійне й безтурботне життя.

Цей настрій був настільки сильним, що міг подолати навіть більшість стихійних лих.

Напівкровний дракон, який зіткнувся з твердим поглядом Кейла, затиснув губи й спостерігав за ним. Він чув, що Кейлу двадцять років. Однак погляд Кейла був твердішим, ніж у нього самого, 900-річного.

Цей погляд щось йому говорив.

Він говорив йому: "Вирішуй".

Рот напівкровного дракона повільно розтулився. Його губи тремтіли. Вперше в житті він мав можливість вирішити щось щодо власного життя.

«…Через шість місяців, саме тоді…»

Він чув, що його тіло вибухне.

Саме тоді він цього хотів.

«Саме тоді я хочу померти»

Це був момент, коли він дав відповідь.

«Ахк»

Напівкровний дракон глибоко вдихнув. Його кінцівки почали тремтіти. Його тіло раптово заціпеніло настільки, що він не міг вимовити ні слова.

Його погляд спрямувався в один бік.

Він був не єдиним.

Стародавній Дракон і Ханна обидвоє широко розплющили очі, дивлячись на когось.

Кейл здавався іншим, ніж зазвичай.

Він виглядав непримітно, сидячи навпочіпки на підлозі, проте від нього виходив неймовірний тиск.

Майстриня меча Ханна поглянула на свою руку. Її пальці злегка тремтіли.

Від Кейла виходив тиск, достатньо сильний, щоб вплинути навіть на таку майстриню меча, як вона. Вона відчувала себе ніби кволою людиною, що стоїть перед стихійним лихом. Дивлячись на спину Кейла, вона відчувала свою незначність.

«…Це»

Ерухабен відчув лапу Чорного Дракона Раона на своїй спині, вдихнув і прокоментував.

«Ось коли наша слабка людина здається трохи сильнішим!»

Ханна, яка стояла поруч із ними, почала хмуритися.

"Трохи? Ось це – трохи?"

«Але сьогодні він здається досить сильним порівняно з тим, як зазвичай»

Навіть "досить сильний" було замало, щоб описати це. Ханна знов і знов стискала й розтискала кулаки. Вона думала, що так інші не помітять, як тремтять її кулаки.

Однак стародавній Дракон, на якого цей тиск не впливав, відвернувся від гордого Раона й подивився на Кейла.

"Це майже на рівні Залякування Дракона"

Цей тиск був схожий на Залякування Дракона дорослого Дракона.

"Ні, він рівноцінний"

Залякування Дракона – це сильний тиск істоти вищого класу, що виникає, коли дорослий Дракон хоче продемонструвати свою присутність. Залякування Дракона.

Однак це не було Залякуванням Дракона.

"Це саме те відчуття"

Це була сила Вбивці Драконів, яку древній Дракон відчув від Кейла.

Вбивці Драконів випромінювали тиск, який не міг бути знищений Залякуванням Дракона. Ерухабен вперше побачив, як Кейл використовує цю силу.

Більше того, він помітив, що Кейл використовує ще одну силу.

Людина, яка випромінювала ауру, що відповідала рівню найвеличнішої раси світу – драконів, дістала з кишені білу корону. Будь-хто міг побачити, що ця корона зараз йому дуже пасувала.

Будь-хто, хто бачив його зараз, без вагань назвав би його "королем".

Біла корона почала сяяти в руці Кейла.

У цей момент Ерухабен назвав Ловця Драконів іншим ім'ям.

«…Зрадник»

Про таку назву Ловеця Драконів міг знати лише хтось на кшталт найстарших Драконів обох континентів.

Люди, тіла яких можуть рости, пожираючи Драконів.

Ці люди йшли всупереч законам природи.

Вони не були просто мутантами чи варіаціями.

Рід Вбивць Драконів обирав одного главу на покоління.

Цей глава роду мав силу зруйнувати екосистему. Вони могли подолати обмеження нижчої раси й успішно полювати на Драконів.

Природа відкидала таких Вбивць Драконів.

Саме тому Вбивці Драконів не могли стати королями. Вони просто існували поза природою й боролися проти Драконів.

Однак дракони не ненавиділи цих Вбивць Драконів.

Чому?

Хоча природа відкидала їх як зрадників, Дракони вважали, що ніхто не може існувати без природного ворога.

Єдиний супротивник і природний ворог Дракона.

Хоча вони зневажали Вбивць Драконів, вони не могли повністю ненавидіти цього свого єдиного супротивника.

Раса без природного ворога стала б самовпевненою.

Ерухабен подивився на Кейла з розвеселеним виразом обличчя.

Він чув про фальшивого Вбивцю Драконів, Сирема.

Завдяки цьому він дізнався, що справжня сила драконоборців була розділена між різними куточками світу, а рід драконоборців зник.

І ось тепер ці розрізнені сили повільно збираються в одній особі.

Але, на диво, ця людина була тим, хто рятував Драконів.

Забудьте про полювання – це був той, хто не міг дивитися, як хтось гине.

"Може з'явитися новий Ловець Драконів, ні, новий зрадник"

Нова ера повільно наближалася.

Стародавній Дракон відчував себе старим, спостерігаючи, як вогні нової ери повільно починають яскравішати.

Стародавні Сили, про які у світі мало хто знав, активувалися Кейлом, а двоє Драконів спостерігали за цим.

Хоча у них був ворог на ім'я Рука, а континент перебував у стані хаосу, стародавній Дракон бачив світло за межами усього цього.

Стародавній Дракон поглянув на Кейла, який перебував у центрі того світла.

Потім він почав хмуритися.

«Уґх»

Він чув, як майстриня меча Ханна стогнала, повертаючи голову.

Стародавній Дракон повільно наблизився до Кейла. Тоді він побачив, що, всупереч аурі, яку той випромінював, Кейл хмурився.

«Ха… чорт забирай……»

Він бачив втому на обличчі Кейла.

Сьорб, сьорб.

«Ааааааа! Уф!»

Один звук – це сьорбання коштовності на білій короні, що висмоктувала кров напівкровного дракона, а інший – болісний крик самого напівкровного.

Сьорб, сьорб.

Енергійний білий камінь поглинав силу Дракона, що містилася в крові напівкровного дракона.

Хоча це могло здатися жорстоким, Кейл не вилікував поранення напівкровного дракона, отримані в останньому бою. Він лише злегка підправив їх, щоб той не помер.

Завдяки цьому корона висмоктувала кров із огидної рани, яку Чхве Хан і Раон завдали напівкровному дракону на животі.

"Хіба він не помре від крововтрати?"

Чесно кажучи, Кейл хвилювався за напівкровного дракона, який кричав так, ніби відчував нестерпний біль. Саме тому він ще більше посилив Аури Домінування.

Тепер Кейл використовував Ауру Домінування на повну потужність. Це було зроблено за порадою власника Аури Домінування.

[« Аура Домінування. Ти знаєш, навіщо тобі ця імітація сили? Ті, хто не дуже в цьому розбирається, скажуть, що це хороша сила для обману інших, але марна в бою »]

Це була правда.

Це ідеально підходило для того, щоб обманювати людей.

Але ця сила теж була потрібна.

[« Це потрібно, щоб обдурити цю корону. Ця аура – єдине, чого ця корона боїться у цьому світі »]

«Ух!»

Напівкровний дракон глибоко вдихнув і знепритомнів.

«…Хаа»

Інстинкти Кейла підказали йому, що потрібно робити саме зараз, і він прошепотів до корони.

«Не перегинай»

Він переконався, що Аура Домінування була повністю активована. Вона була настільки сильною, що навіть древній Дракон мусив припинити наближатися до нього.

Уся ця аура була зосереджена на короні.

Ш-ш-ш.

Кейл погрожував їй, коли корона почала тремтіти.

«Слухай мене, якщо не хочеш, щоб я розрубав тебе навпіл і перетер на порошок, щоб ти безслідно зникла зі світу»

Стародавній Дракон був шокований.

"Він, мабуть, не розмовляє зі знепритомнілим напівкровнимДракона, то він тепер погрожує неживим предметам?"

Стародавній Дракон зупинився, гадаючи, що ж відбувається.

Однак у цей момент Кейл також серйозно погрожував короні.

«Ти, бридотна короно. Одного дня я знищу тебе»

Ш-ш-ш.

Біла корона помітно тремтіла.

Кейл сказав короні останнє.

«Слухай мене, якщо хочеш довго жити»

Сьорп, сюрп.

Біла корона почала пити кров напівкровного дракона повільніше й обережніше.

«Хо!»

Стародавній Дракон, який спостерігав за цим, вигукнув здивовано, проте Кейл нарешті пробурмотів із задоволеним виразом обличчя.

«Шкода. Я сподівався, що зможу кинути тебе, а потім розтоптати, як минулого разу»

Сюрп. Ш-ш-ш.

Корона перестала пити й почала тремтіти.

«…Що ти робиш? Ти що, не збираєшся виконувати свою роботу?»

Однак, почувши зауваження Кейла, корона не могла не почати повільно висмоктувати решту крові Дракона з тіла напівкровного дракона. Кейл відвернув погляд від корони й подивився на напівкровного дракона.

Чорні луски напівкровного дракона повільно почали зникати, залишаючи після себе людське тіло.

Це було доказом того, що серце Дракона всередині напівкровного дракона повільно втрачало свою силу.

Саме в цю мить.

Бі-і-і-іп– Бі-і-і-і-іп–

Пристрій відеозв'язку подав сигнал тривоги.

Раон підійшов до Кейла й почав говорити.

«Людино! Це той ідіот Тунка! Тунка дзвонить!»

Командувач Королівства Віппер Тунка. Він дзвонив Кейлу.

Кейл спокійно відповів.

«Проігноруй»

Він міг спочатку розібратися з напівкровним дракона, а вже потім передзвонити йому.

«Гаразд, я проігнорую дзвінок цього дурного Тунки! Але є ще й повідомлення!»

«Що там у повідомленні?»

«"Гей, друже, я сумую за тобою. Мені потрібна твоя допомога". Ось що він написав!»

"Що це за нісенітниця?

Коли я став другом Тунки?"

Кейл не зміг стримати сміху від здивування.