Розділ 268 — З любов'ю (1)

Невинні обличчя Он і Хона, які дивилися на Кейла, повернулися до сера Рекса. Хон, здавалося, був дуже здивований.

«Він справді ще дитина! Він навіть не знає про перетворення на берсерка!»

«Нічого страшного. Якщо він не знає, то може навчитися, як наш наймолодший. Зовні він схожий на дорослого»

Он передньою лапою завадила своєму молодшому брату Хону наблизитися до сера Рекса, спокійно відповідаючи. Звісно, на обличчі сера Рекса був лише здивований вираз, адже він не мав уявлення, що відбувається.

Кейл запитав спокійно, так само, як і відповіла Он.

«Сер Рекс, як Кіт, ви ніколи не шукали інформації про Звіролюдей, бо вам було цікаво?»

«Коли я жив у нетрях, такої інформації не було, а коли став лицарем, у мене не було на це часу»

У дитинстві він не мав можливості дізнатися цю інформацію, бо жив у нетрях, а ставши лицарем, не міг робити нічого, що б привертало увагу, оскільки планував помсту.

«А головне, я думав, що буде погано, якщо вони дізнаються, що я – Кіт»

Гладь.

Хон, якому все-таки вдалося підійти до Рекса, з розумінням погладив його лапою, від чого Рекс здригався й застигав з кожним погладжуванням. Він не знав, чому підсвідомо так реагував.

З якоїсь дивної причини сер Рекс відчував легкий страх перед цими двома Котами. Він не міг пояснити чому, але відчував якийсь тиск, що виходив від них.

Однак Он дивилася на нього з дивним поглядом.

Плем'я Туману було відоме як найнепомітніше серед Котів.

Для Котів бути найнепомітнішими означало бути найсильнішими. Навіть у Племені Туману лише обрані мали особливі здібності.

Туман Он та отрута її молодшого брата Хона були двома з цих особливих здібностей.

Он була мутанткою-котом, у якій текла кров правителя Племені Туману.

Її брат Хон був ще наївним, але Он не була такою наївною. Три роки. Це не була велика різниця у віці з її молодшим братом, проте Он забрала його з собою й втекла з племені, яке їх вигнало.

Вони втекли в січні того року, коли їй виповнилося 10 років. Навесні того ж року вона познайомилася з Кейлом.

Он ще раз поглянула на сера Рекса, а потім знову повернулася до Кейла. Кейл побачив, як Он підняла передні лапки, просячи, щоб її взяли на руки, і підняв її, хоча це не було для неї звичним.

"Он теж чимало виросла"

Кейл не замислювався над цим, коли підняв Он і відчув її вагу. Він почув спокійний голос Он у своєму вусі.

«Я сильніша за сера Рекса»

Кейл раптом здригнувся.

Він приніс кошенят, бо хотів, щоб у сера Рекса були ті, до кого він міг би відчувати близькість, а також тому, що його не давало спокою те, що минулого разу він залишив Он і Хон.

Але що ж це каже ця маленька дівчинка?

«Схоже, у мене з'явиться новий підлеглий»

Кейл занепокоївся, почувши недбалу репліку Он.

"Хто? Сер Рекс? Дванадцятирічна Он матиме сера Рекса за підлеглого?"

Зіниці Кейла на мить затремтіли.

З іншого боку, Он раділа, що, можливо, зможе допомогти Кейлу.

Кейл дивився на Он, а Он дивилася у відповідь на Кейла.

Вони обмінялися поглядами.

Потім Он посміхнулася, після чого спритно вистрибнула з обіймів Кейла й приземлилася на підлогу. Потім вона граціозно відійшла від Кейла.

"…Якого біса?"

Кейл здивовано дивився, як Он відходить.

Он і Хон.

Для Кейла вони обоє були схожі на Раона.

Вони були просто дітьми, яких Кейл взяв під опіку.

Брати й сестри Лока були такими самими.

Однак Кейл знав, що Он не з тих, хто говорить нісенітниці. Раптом він щось усвідомив.

Він нічого не знав.

"Я практично нічого не знаю про Плем'я Котів"

Він знав лише найголовніше.

Частково це пояснювалося тим, що Плем'я Котів було таємничим, і про нього загалом мало що було відомо, однак для Кейла, який дізнався про Звіролюдей лише з роману, не було жодного способу дізнатися про Плем'я Котів, яке ніколи не з'являлося у перших п'яти томах.

Звісно, він чув про ситуацію з Онм і Хоном та дізнався про Плем'я Туману й мутантів, але цього було замало.

Кейл поглянув на Он і Хона й усвідомив, що до його списку справ додалося ще одне завдання.

"Пізніше мені доведеться запитати у Ерухабена-німа подробиці про Плем'я Котів"

До Кейла, який занурився у свої думки, наближалася якась людина.

Рей Стекер.

Алхімік-алкоголік із нетрів, який втік, обурений злочинами Дзвіниці Алхіміків.

Зараз він був тим, хто чекав на Кейла більше за будь-кого іншого, навіть не роблячи ні ковтка алкоголю.

«Молодий пане-нім»

Він обережно почав розмову з Кейлом.

Біловолосий і блакитноокий Кейл, занурений у глибокі роздуми, випромінював таку ауру, що до нього було важко навіть звернутися.

Погляд Кейла спрямувався на алхіміка Рея.

«Що таке?»

«Ехем, ви ще не представили тих людей, що стоять за вами»

«А»

Кейл нарешті згадав про чотирьох людей, що стояли за його спиною.

Тож він просто ненав'язливо представив їх.

«Це Чхве Хан, з яким ви вже зустрічалися минулого разу»

Чхве Хан зняв капюшон. Алхімік ковтнув слину, згадавши цього холодного мечника, але все ж ненав'язливо схилив голову, вітаючи Чхве Хана.

Саме в той момент, коли його голова вже мала опуститися в поклоні–

«А це – відлучена від церкви жриця, пані Кейдж»

Кейл продовжував недбало представляти всіх.

«А ці двоє – Святий і Свята Діва Церкви Бога Сонця»

«…Вибачте?»

Голова алхіміка підскочила, наче він був зламаним роботом.

Він побачив блондина з чистим виразом обличчя.

Це був Святий.

Він бачив цього Святого під час урочистостей Церкви Бога Сонця.

"…А тоді хто поруч із ним?"

Алхімік Рей швидко повернув голову вбік.

«Ухк!»

Тоді він занепокоївся.

Там було обличчя тієї, кого він знав як Святу Діву, проте воно виглядало огидно через те, що на ньому, здавалося, було чорне павутиння.

Вона, щоправда, як і раніше, була блондинкою і мала ту саму посмішку, що й у часи Святої Діви.

«Її вираз обличчя… її погляд інший!»

Очі, що проглядали крізь ті чорні павутиння, робили її схожою на зовсім іншу людину. У цю мить він почув голос Кейла.

«Імперія та Дзвіниця Алхіміків використали бомби з мертвою маною, які зробили зі Святою Дівою-нім таке»

«Ах»

І алхімік Рей, і сер Рекс ахнули. Особливо це стосувалося алхіміка Рея, який брав участь у експериментах із мертвою маною, що їх проводила Дзвіниця Алхіміків на дітях із нетрів.

Через це йому довелося відрубати руку, отруєну мертвою маною, і ховатися в нетрях, живучи в розкаянні.

Алхімік почав хмуритися.

Бомби з мертвою маною були виготовлені саме тому, що він брав участь у таких експериментах.

Святу Діву принесли в жертву цій бомбі.

А що ще важливіше – ці бомби починали завдавати шкоди людям.

Цей факт змусив тремтіти останню руку алхіміка Рея. У ту мить він щось усвідомив.

"Якщо тебе отруїть мертва мана, ти зрештою помреш"

Так і сталося, якщо не вчинити так само, як він, і негайно не відрізати отруєну ділянку.

Єдиний інший вихід – стати некромантом.

Інакше ти помреш.

У цю мить він почув серйозний голос Кейла.

«Однак завдяки силі Бога Сонця, справедливій силі світла та силі надії врятувати невинних вірян, яких використовують без їхнього відома…»

І Рей, і сер Рекс поглянули на Кейла.

Кейл лагідно посміхнувся й, встановивши з ними зоровий контакт, закінчив речення.

«…Вона подолала це»

«Ах»

І алхімік Рей, і божевільна жриця Кейдж одночасно вигукнули здивовано.

Обоє були шоковані.

Однак причини їхнього шоку були різними. Кейдж поглянула на фальшиву Святу Діву, Ханну. Ханна, здавалося, теж не могла в це повірити. Кейлу було байдуже: він набрав серйозного виразу обличчя й продовжив розмову з алхіміком та Котячим Лицарем.

«Через це вона втратила всі свої божественні сили Бога Сонця»

Алхімік почав хмуритися, а його тремтячі зіниці зосередилися на Святій Діві. Обличчя Святої Діви вже було нахмуреним.

"…Як же їй, мабуть, було важко"

Алхімік Рей не міг уявити, як болісно, мабуть, було Святій Діві подолати мертву ману й вижити, лише щоб у процесі цього втратити свої найважливіші божественні сили.

Звісно, Ханна хмурилася з іншої причини. Проте вона стримала свої емоції, чекаючи, поки Кейл продовжить говорити. Проте наступні слова Кейла лише ще більше шокували близнюків Бога Сонця та божевільну жрицю.

Кейл використовував своє ніби святе біле волосся та блакитні очі, щоб передати цю святість алхіміку.

«Однак вона не впала у відчай через те, що втратила свої божественні сили, і взяла меч, аби створити на цій землі нову Церкву Бога Сонця, щоб осяяти майбутні дні вірян»

Святий Джек склав руки. Дещо з того, що сказав Кейл, не відповідало правді.

"Але його наміри щирі"

Саме це Святий вважав важливим. Кейл робив усе це, щоб рятувати людей. Він вірив, що бажання Кейла рятувати людей стане світлом для цього хаотичного Західного Континенту.

Саме тому він міг лагідно посміхатися.

Ця посмішка переконала алхіміка, а в той самий момент Кейл продовжив:

«Меч Святої Діви-нім та оригінальні святі зцілювальні здібності шановного Святого об'єднають вас двох»

Кейл поглянув на алхіміка та Котячого Лицаря.

Він дав їм обом наказ.

«Не здавайтеся»

І вони обоє саме так і вчинили.

Кейл винагородить цих двох, які не здалися.

«Біллосе»

Кейл дістав щось зі свого широкого рукава. Біллос здригнувся, побачивши цей предмет.

«Молодий пане-нім»

Кейл кинув той предмет у бік Біллоса.

«Іїк!»

Біллос був шокований, але все ж зумів зловити предмет.

Він поглянув на свою долоню.

Золота табличка.

Золота табличка з гербом наслідного принца яскраво сяяла, на відміну від усього іншого в цьому старому будинку. Це був предмет, який Кейл отримав за виконання цього завдання.

Звісно, це не мало жодного стосунку до його особистої винагороди.

Біллос міцно стиснув золоту табличку, щоб приховати тремтіння рук, дивлячись на Кейла. Сер Рекс та алхімік Рей не знали, що це за предмет, і дивилися на них обох з подивом.

«Молодий пане, що я маю робити?»

Купець Біллос одразу ж запитав про свою роль.

Кейл радісно відповів.

«Починаючи відтепер, збирай усі алхімічні інгредієнти, які знайдеш на ринку»

Алхімія. Це слово змусило Рей Стекера здригнутися.

Однак Кейл ще не закінчив. Він продовжив розмову з Біллосом.

«Ви можете витрачати скільки завгодно»

Це ж не його гроші.

Проте Кейл розумів цінність грошей.

За гроші можна купити не лише предмети. Те, що йому потрібно було придбати цього разу, було дещо дорогим.

«Купи чутки»

Біллос одразу зрозумів, чого хотів Кейл.

Чутки.

Це означало плітки.

Кейл сказав купцеві, який, як він сподівався, зрозумів суть повідомлення, що йому потрібно поширити.

«Сонце знову зійде, коли Імперія опиниться в небезпеці. Того дня всі побачать сонце посеред ночі»

Сонце посеред ночі.

Біллос не міг зрозуміти, що саме планував Кейл.

Однак він почав посміхатися, задаючи питання. Це була посмішка, сповнена жадібності.

«Я буду відбудовувати Дзвіницю та палац, коли їх зруйнують, чи не так, пане?»

«Не питай мене про те, що і так зрозуміло»

У відповідь на слова Кейла Біллос стиснув кулаки. Він відчував золоту табличку у своїй руці.

Сам факт, що він був пов'язаний із Кейлом Хенітусом, наближав його на багато кроків до того, щоб стати власником Торгівельної Гільдії Флінна.

«Я підкуплю тих, чиї слова потрясуть столицю»

Біллос глибоко вклонився й прийняв наказ. Алхімік, який спостерігав за цим, зустрівся поглядом із Кейлом, який почав говорити.

«Приведи інших алхіміків. Це можуть бути ті, хто переховується або живе у відлюдді. Приведи усіх алхіміків, до яких зможеш дістатися»

Рей Стекер стане ядром нових алхіміків.

Кейл не став чекати на відповідь і відвернув голову.

«І сер Рекс»

«Так, пане»

«Зберіть усіх членів вашої групи, які перебувають у нетрях»

Підлеглі Рекса, які зібралися разом, щоб знищити Дзвіницю Алхіміків.

Сер Рекс подумав, що нарешті настав той час, і, схиливши голову, відкрив рота, щоб відповісти. Однак він не зміг стримати здригання.

«Няяяау»

«Мяу-»

Он і Хон нявкнули, і світло ще раз заповнило старий будинок.

Вгуум.

Магічне коло телепортації знову спалахнуло.

«…Там ще хтось є?»

«Гм?»

Рей, сер Рекс і Біллос занепокоїлися через цю несподівану телепортацію, проте Кейл підійшов до персони, що стояла перед щойно телепортованою групою.

Це був лицар.

«Це мій лицар-охоронець, сер Ерухабен»

Кейл поглянув повз Ерухабена, який був одягнений у лицарські обладунки, і подивився на людей у білих шатах за його спиною. Він пояснив алхіміку та Котячому Лицарю:

«Це віряни та священники Церкви Бога Сонця, які допомагатимуть нам»

Ш-ш-ш.

Особа, що стояла попереду цієї нової групи людей у білих шатах, зняла каптур.

«Приємно познайомитися. Мене звати жриця Фрезія, і хоча я не маю жодних божественних сил, я бажаю слідувати волі Сонця»

Фрезія – жінка середнього віку з теплим виразом обличчя.

Це була та сама жінка, яка працювала скульпторкою на території Хенітус і створила улюбленого Раоном диявольського кролика, схожого на пекельного сторожового пса Цербера.

Вона також була найманою вбивцею, яка раніше діяла в південно-західному регіоні Королівства Роан, перш ніж наважилася вбити свого лідера та втекти. Тепер вона очолювала інформаційну групу території Хенітус, яку створив Рон.

Вона прибула до Імперії разом зі своїми підлеглими.

« Відсьогодні ви – жерці. Водночас ви станете найнепомітнішими людьми в Імперії »

Це сталося завдяки наказу Кейла.

З ними був ще хтось.

Особа в білій мантії вийшла вперед.

«Вітаю всіх. Мене звати Пендрік, і хоч я й не великий, але слідую волі Шановного Святого, щоб йти шляхом сонця»

Це був ельф Пендрік, відомий тим, що мав лише здібності до зцілення.

Він теж був тут.

Кейл став перед ними й поглянув на Біллоса.

«Біллосе, залишилося придбати ще одну річ»

«Що саме, молодий пане-нім?»

Біллос хвилювався, що масштаби завдань Кейла досягають межі, за якою йому буде важко впоратися. Однак він був надто жадібний, щоб відмовитися.

«Біла тканина»

«Скільки вам потрібно?»

Біллос помітив, що Кейл хоче білу тканину, і поглянув на нього – той був одягнений у білу мантію – щоб отримати відповідь.

«Стільки, щоб покрити всю Імперію»

Біллос заплющив очі, а потім розплющив їх, почувши відповідь Кейла. Його жадібність знову почала зростати.

Справа була не лише в грошах.

Цей молодий пан, що стояв перед ним, робив щось велике в Імперії.

Він використовував наймогутнішу державу Західного Континенту для власних потреб.

Біллос зрозумів, чому наслідний принц також подарував Кейлу золоту табличку.

Цей кмітливий купець розумів, що Королівство Роан націлилося на Імперію.

«Я підготую стільки, щоб вистачило з запасом після того, як охоплю всю Імперію»

І він теж був громадянином Королівства Роан.

Кейл почав посміхатися. Він бачив, що алхімік і Лицар-Кіт застигли на місці. Кейл легенько додав, щоб вивести їх із шоку.

«З цього моменту ми будемо створювати сонце своїми руками. Тож мені потрібно, щоб ви налаштувалися саме так»

Кейл хотів продемонструвати їм такий настрій і вказав на себе.

«Я – сонце»

Бездоганно біла священницька мантія та сивочолий Кейл чудово гармоніювали між собою.

Сьогодні було створено герб нової Церкви Бога Сонця.

На білій священицькій мантії було вишито золоте сонце.

Це був символ нової Церкви Бога Сонця.

Золоте сонце буде створено, коли Імперія опиниться в небезпеці.

«Коли на Імперію насунеться небезпека?»

Запитав алхімік Рей, і Кейл відповів.

«Прямо зараз»

«Вибачте?»

«Я збираюся створити її прямо зараз»

Кейл спокійно посміхався, коли Пендрік вручив йому записку від кронпринца Валентіно.

Під поверхнею вже набирали силу хвилі війни.

Імперія Могору прагнула стати центром Західного Континенту й позбутися всіх інших.

* * *

Однак, на жаль, нинішній центр Західного Континенту знаходився деінде.

«Гррррр»

Ця місцевість досі була вкрита уламками від інциденту.

Навіть через майже два роки вона все ще була обвугленою.

«Грррррр»

«Гррррр»

Кейл прислухався до криків тварин, простягаючи руку до жінки, яка їхала верхи на чорній тварині, що чудово пасувала до цієї пустельної місцевості.

«Молодий пане Кейле»

«Давно не бачилися, пані Ліна»

Літана, Королева Джунглів.

Вона схопила простягнуту руку Кейла й витончено зійшла зі своєї подруги – чорної пантери.

«Молодий пане Кейле, союз нарешті щось робить?»

Кейл посміхнувся у відповідь на запитання Літани.

Королівство Роан, Королівство Брек, Королівство Віппер, Джунглі та Плем'я Китів.

Центром Західного Континенту був союз цих чотирьох королівств та одного Племені.

Кейл згадав повідомлення від кронпринца Королівства Каро, Валентіно.

< Королівство Каро погодилося прикривати тил Імперії. >

Імперія незабаром оголосить про свої наміри, вважаючи, що Королівство Каро прикриває їй тил.

Вони скажуть, що збираються відвоювати Замок Мейпл.

Для Імперії влаштовувати засідку було принизливо. Імперія, ймовірно, не хотіла робити те, чого не робив навіть Тунка.

< Просто скажіть мені, коли. >

Кронпринц Валентино був досить ввічливим, коли передавав своє повідомлення Кейлу.

< Я особисто відкушу Імперії спину. >

< Я все ще дуже голодний. >

Кейл відкрив рота, щоб щось сказати.

«Пані Ліно, коли Імперія зробить свою заяву…»

Кейл подивився на Першу Секцію Джунглів, яку спалила Імперія та Дзвіниця Алхіміків. Він використав Панівну Воду, щоб загасити вогонь, проте зелені там не було, і місцевість все ще виглядала пустельною.

Відновлення відбувалося досить швидко, проте важко було очікувати, що ліс відросте вже через півтора року.

Однак завдяки цьому в Першій Секції Джунглів тепер розкинулася велика рівнина.

Кейл повільно продовжив:

Коли Імперія оголосить, що збирається відібрати Замок Мейпл у Королівства Віппер…

«…У той момент…»

Кейл подивився на Літану та на спину чорної пантери, що стояла перед ним.

«…Давайте завдамо удару по Імперії»

За спиною Літани, у Першій Секції Джунглів. Десятки тисяч воїнів, що заповнювали всю цю рівнину, були готові до бою.

Літана, правителька Джунглів і їхня найвеличніша войовниця, привела воїнів Джунглів сюди.

Кейл продовжував говорити до неї.

«Ваша Величносте, час настав»

Імперія знищила Першу Секцію Джунглів, а також домівки та засоби до існування мешканців Джунглів.

Нарешті настав час помститися.