Розділ 270 — З любов'ю (3)

Місто Ліб-Ан – вільне місто для шукачів пригод і найманців.

Однак із заходом сонця воно перетворювалося на місто, де панувала беззаконність заради розваг.

Особливо це стосувалося східної частини міста Ліб-Ан, яку контролювали підпільні організації.

Чхве Хан стояв на даху будівлі, занурившись у глибокі роздуми.

"Сонце заходить"

Небо червоніло від заходу сонця.

Це змусило його згадати щось, що сталося десятки років тому. Тоді він ще не був дуже сильним, і в Лісі Темряви було багато хижаків, які могли становити для нього загрозу.

Саме тому він прямував додому щоразу, коли бачив, як небо червоніє крізь густі крони дерев.

Його домівкою була печера або нора в землі, і вона змінювалася кожні два-три дні.

"Мабуть, це не було справжньою домівкою. Я ніколи ніде не залишався надовго"

Так Чхве Хан спостерігав за заходом сонця й згадував відчай, який відчував тоді.

«То ти кажеш, що нам спочатку треба вбити цього Мостуе?»

Чхве Хан швидко повернувся до реальності, почувши різкі слова Кейла.

«Так, пане! Баланс сил, який ще півроку тому становив 5:5, тепер – 6,5:3,5. Звісно, ці 3,5 – частка Мостуе!»

Колишній ватажок розбійників з гори Ліб відповів з захопленням.

Фракція Мостуе та фракція Руки наразі вели запеклу боротьбу за владу у підпільному світі вільного міста Ліб-Ан.

«Фракція Мостуе тримається вже досить довго»

«Це тому, що Гільдія Найманців захищає фракцію Мостуе»

Купці та найманці завжди мали сильний вплив у місті Ліб-Ан.

Саме тому ці дві сили по черзі контролювали ринок. Не дивно, що вони мали тісні зв'язки з підпільним світом і що корупція процвітала.

Навіть якщо Рука і була найсильнішою фракцією підпільного світу Східного Континенту, вона не могла дозволити собі негативних відносин із Гільдією Найманців, яка мала філії по всьому континенті.

Саме тому вони повільно й обережно знищували фракцію Мостуе, не зачіпаючи найманців.

Можна сказати, що вони діяли у спокійному темпі.

Кейл недбало віддав наказ ватажкові бандитів, який закінчив своє пояснення.

«Спускайся»

«Так, пане! Скоро знову побачимося!»

Колишній ватажок бандитів вклонився, а потім швидко спустився сходами, щоб зійти з даху. Побачивши, як ватажок бандитів пішов, Чхве Хан підійшов до Кейла.

«Ми вже вирушаємо?»

Кейл поглянув на Чхве Хана, який останнім часом задавав багато питань, і почав говорити.

«Чхве Хане»

«Так, Кейле-нім»

Чхве Хан бачив, як Кейл гладить Он і Хона. Їм, здавалося, це подобалося, бо вони терлися головами об долоню Кейла.

Кейл почав говорити до Чхве Хана, який спостерігав за цією мирною сценою.

«Ми почнемо з міста Ліб-Ан, щоб очистити Східний Континент від Руки. Я також планую позбутися Імперії та Алхімії»

Чхве Хан подивився на Кейла з дивним виразом обличчя. Кейл знизав плечима й продовжив:

«Гадаю, нам слід пролити якомога менше крові, щоб позбутися Руки. Ми закладемо фундамент у місті Ліб-Ан. Після цього ми будемо співпрацювати з напівкровним драконом, щоб завдати удару по їхньому серцю. Гадаю, нам потрібно назавжди позбутися Руки»

І Чхве Хан, і Он дивилися на Кейла, який, на відміну від свого звичного "я", говорив усілякі речі, з дивними виразами обличчя. Кейл вдавав, що не помічає цих поглядів.

Його рот рухався сам по собі, коли він згадував розмову, яку мав із Чхве Ханом та дітьми, середній вік яких становив дев'ять років, раніше цього ранку.

У цей момент Чхве Хан відкрив рота.

«Ви маєте рацію. Нам треба це зробити»

Кейл поставив Чхве Хану запитання.

«Чому нам треба це зробити?»

Чхве Хан подивився на сонце, що заходило за спиною Кейла. Йому знадобилися десятки років, щоб здобути цей невеликий шматочок спокою.

Йому більше не потрібно було тікати, коли він бачив захід сонця.

«Це буде важко, але це єдиний шлях до нашого щастя»

Кейл також повернувся обличчям до заходу сонця.

Чхве Хан втратив мешканців села Гарріс через Руку.

Рон втратив свою родину та дружину через Руку.

Раон зазнав тортур через Руку.

Лок, його брати й сестри, батьки та сусіди були вбиті Рукою.

Невинні люди загинули через Імперію та експерименти з бомбами з мертвою маною, що проводила Альхімія.

Хтось мав щось із цим зробити.

Справжній спокій досягається не лише тим, що твоє тіло перебуває у спокої.

Твій розум теж мав бути у спокої.

Найкращий ледар – це той, хто має купу грошей і чий розум перебуває у спокої.

Щоб твій розум був у спокої, люди навколо тебе теж мали бути щасливими. Хіба це не логічно?

Проблема полягала в тому, що зараз навколо нього було чимало людей.

Але що він міг з цим вдіяти?

Якщо це здавалося здійсненним, то чому б не спробувати?

«Мені тоді просто треба було дати себе побити»

«Вибачте?»

«Нічого»

Чхве Хан бачив на обличчі Кейла звичний байдужий вираз.

«Ми думаємо про одне й те саме»

Тиць.

Кейл опустив голову. Он натиснула на тильну сторону долоні Кейла, коли та почала говорити.

«Я теж»

«Що? Не знаю, про що ви говорите, але я теж! Ми всі думаємо про одне й те саме!»

[«Він правий! Це те саме! Ми всі зробимо те саме!»]

Хон і Раон також підхопили цю думку.

Однак Чхве Хан похитав головою, почувши коментар Кейла.

«Це трохи інакше»

«Що?»

«Кейле-нім, ваші думки та мої трохи відрізняються»

«Чим вони відрізняються?»

Чхве Хан весь цей час йшов слідом за Кейлом. Саме тому він міг це побачити.

"Відбувається щось занадто велике"

Але Кейл намагався впоратися з усім цим і подбати про все самотужки.

Хоча Кейл міг вважати, що це правильно, Чхве Хан не погоджувався. Він згадав розмову з Роном, коли Кейл страждав від болю.

Рон тихо сказав Чхве Хану та іншим, що вони мають стати сильнішими. Він сказав ще й дещо інше.

Він дивився Чхве Хану прямо в очі, коли сказав наступне.

« Молодий пан ще молодий. Він може здаватися дорослим, але він прожив не так довго, як такий старий, як я. Слідуйте за ним. Слідуйте за ним, що б не трапилося. Якщо ви це зробите, то зможете щось побачити »

Чхве Хан прожив довше за Рона, проте Рон мав більше життєвого досвіду.

Саме тому він взяв слова Рона близько до серця.

« І якщо ти наповниш свою огорожу саме цим, і у молодого пана-німа, і у нас усіх буде менше шансів постраждати »

Чхве Хан обміркував зауваження Рона, перш ніж почати говорити.

«Я вважаю, що всім потрібно нести цей тягар разом»

Кейл згадав своїх підлеглих з тих часів, коли він був Кім Рок Су.

Кейл поглянув на Чхве Хана, Он, Хона та невидимого Раона, які всі дивилися на нього, і відповів.

«Я подумаю над тим, що ти щойно сказав»

Чхве Хан почав посміхатися. Це було тому, що Кейл виглядав досить серйозним. Зазвичай Кейл мав на увазі те, що говорив, якщо говорив це з таким байдужим виразом обличчя.

І припущення Чхве Хана виявилося правильним.

«Однак є дещо, що мене цікавить»

«Що саме?»

Оскільки ситуація вже склалася так, Чхве Хан вирішив задати ще кілька запитань.

«Наша діяльність в Імперії, ймовірно, зачепить багатьох її громадян. Чи не постраждає в результаті багато невинних людей?»

Чхве Хан ніколи раніше не чув, щоб Кейл вживав таке радикальне й небезпечне слово, як "революція". До того ж той факт, що він планував залучити громадян Імперії, робив цю справу досить серйозною.

«Це не схоже на ваші звичні методи, Кейле-нім»

До цього часу Кейл зробив чимало великих справ, проте рідко траплялося, щоб люди, залучені до них, отримували поранення. Насправді, на думку Чхве Хана, Кейл, здавалося, зневажав використання незнайомих йому людей і не хотів бачити, як вони страждають.

Кейл був з тих, хто не дозволив би іншим постраждати чи загинути, навіть якщо це означало, що йому самому доведеться кашляти кров'ю.

Він міг би вигукнути "Чорт забирай!" і буркнути, проте Чхве Хан вірив, що вираз обличчя Кейла, коли той використовував свій щит, щоб врятувати інших, свідчив про його щире бажання врятувати їх.

І цього разу Кейл поводився так само.

Він дивився на Чхве Хана з досить здивованим виразом обличчя.

«Чому невинні громадяни мають постраждати? Вони не постраждають»

Чхве Хан стримав посмішку й поставив інше запитання.

«Але через таку раптову зміну виникне хаос»

Чхве Хан завжди був розумною людиною. Саме тому він зрозумів усе, що хотів зробити Кейл, навіть не знаючи подробиць. Він продовжив:

«Якщо вчинки Імперії та Дзвіниці Алхіміків стануть відомими, з'явиться багато розлючених громадян»

Коли ці злочинні вчинки випливуть назовні, виникне чимало проблем.

«І неможливо, щоб Імперія та Дзвіниця Алхіміків брали в рабство лише громадян Королівства Роан; ймовірно, вони брали в рабство й громадян інших королівств

Чи просто так інші королівства залишать це без уваги?»

Королівство Роан було дивним тим, що приховувало викрадення громадян та работоргівлю.

«Крім того, ми зараз можемо бути в союзі, однак, можливо, не Королівство Брек, але принаймні Королівство Каро та Королівство Віппер, ймовірно, захочуть частину земель Імперії, якщо Імперія та Дзвіниця Алхіміків зазнають краху»

Два королівства, які колись були обмануті Імперією або воювали з нею, безперечно зазіхнуть на території ослабленої Імперії. Навіть якщо зараз вони діють заради миру на Західному Континенті, то, коли все закінчиться, вони зазіхнуть на Імперію, що залишилася без господаря.

Чхве Хан вважав, що Кейл не міг не подумати про те, що навіть він зміг помітити.

Кейл подивився на Чхве Хана дивним поглядом.

"А, так, він же головний герой"

Він був дуже розумним головним героєм. Кейл про це забув.

Однак Кейл подумав про себе, що не має значення, чи забув він про це, і почав говорити. Чхве Хан зараз був просто Чхве Ханом, а не головним героєм.

«Ось чому ми починаємо з самого низу»

Створення хаосу в Імперії – це не те саме, що повалення Руки та Непохитного Альянсу.

«Нам потрібно об'єднати громадян Імперії, щоб спрямувати їхній гнів на одну мету. Ми робимо це також для того, щоб не дати іншим королівствам розпалити ще більшу війну, яка занурила б Імперію в суцільний хаос»

Вони не могли спровокувати повстання всередині Імперії.

Саме тому Кейл вирішив створити "історію".

Вони не могли дозволити іншим королівствам розпочати ще одну війну лише тому, що ті жадали земель Імперії.

Їм потрібні були сила та обґрунтування, щоб запобігти цьому.

«Щоб рухатися вперед конструктивним шляхом, надати сили новій Могору, а також подарувати мир сумним людям, які втратили своїх рідних, ми збираємо їх усіх разом»

Кейл думав, що зараз йому доводиться чимало страждати.

"Ось чому я можу бути ледарем лише наприкінці своїх двадцятих"

До того часу залишалося щонайменше сім років.

Кейл поглянув на Он і Хона. Здавалося, вони не до кінця розуміли, про що він говорить, проте слухали уважно. Раон, мабуть, робив те саме.

Кейл підвівся й поставив Он та Хона на дах. Потім він потягнувся, після чого недбало додав:

«Королівство Роан стане сильним союзником нової Імперії. Інші вважатимуть, що Королівство Роан поводиться як повні ідіоти»

Королівство Роан висуне пропозицію щодо новоствореного Могору. Він прагнув елегантної війни, заснованої на політиці та дипломатії, а не на силі.

Кронпринц Альберу не хотів розширювати їхні території ціною крові громадян.

Кейл не був доброю людиною, проте він не хотів створювати більшу проблему, ніж це було необхідно.

Саме тому він обрав новий метод.

"Мені теж доведеться незабаром поговорити про це з сером Рексом"

Влада та сила не знають ні вічних ворогів, ні вічних союзників.

Однак Кейл не дбав ані про владу, ані про силу. Він вирішив говорити чесно.

«Імператорський принц Адін бажає зробити Імперію Могору маяком Західного Континенту»

Шу-у-у-у-ух–

Звук Вітру обвівав ноги Кейла.

«Проте я, мм, якщо бути відвертим...»

Кейл на мить зупинився, перш ніж стрибнути, і недбало додав:

«Я просто хочу, щоб Західний Континент став землею миру»

«Няяяв»

«Няу!»

Он і Хон стрибнули з даху слідом за Кейлом.

Чхве Хан ще раз прокрутив у голові слова Кейла, а потім пішов за ними.

Крізь шум вітру він чув голос Кейла.

«Гадаю, мій розум знайде спокій лише тоді, коли я це зроблю»

Чхве Хан кивнув.

Він погоджувався з Кейлом.

Це був єдиний спосіб забезпечити мирне майбутнє для Чхве Хана. Він вірив, що Кейл також думає про їхнє майбутнє, і ні в чому не сумнівався.

"Це місце, де я й надалі житиму, це моя база"

Кейл поділяв ці почуття.

* * *

Східна частина вільного міста Ліб-Ан.

Лідер оперативної групи, керівник найвіддаленішого регіону на територіях фракції Мостуе та п'ятий за рангом у керівництві фракції Мостуе, стиснув руки біля голови.

«Чорт забирай!»

Рука повільно відбирала території в Мостуе.

Скільки б разів лідер оперативної групи не аналізував поточний баланс сил, окрім території, де перебував їхній лідер Мостуе, саме його регіон мав найменш сприятливий баланс сил.

"Я впевнений, що наступний – я… бля… Хотів би я, щоб з'явився Дракон і розірвав усіх тих виродків з Руки!"

Він був у нестямі від люті. Як може існувати організація, яка так безжально захоплює контроль над підпільним світом Східного Континенту? Він починав боятися Руку, що продовжувала демонструвати нескінченну кількість бойових сил.

Саме в цю мить.

Бах!

Двері відчинилися з гучним гуркотом.

«Падлота! Ти мене налякав!»

Операційний лідер підскочив і грізно поглянув на свого підлеглого. Це був один із начальників, що працювали під його керівництвом.

«К- керівнику-нім!»

Однак обличчя начальника було зовсім блідим, і він, здавалося, зовсім не помічав гніву керівника. Така реакція змусила керівника запідозрити, що щось не так.

Начальник заїкаючись продовжував говорити.

«Д-д-дивна Рука вторглася»

Рука.

Від цього слова у лідера операції побіліли очі, і він миттю вибіг із будівлі.

«Негайно зв'яжіться з іншими регіонами, щоб скликати бойові загони! Зв'яжіться також із босом!»

Він не помітив вагання начальника, зосередившись на слові Рука, і швидко зібрав свою броню та сокиру, перш ніж вийти.

За межами будівлі. Він бачив ворота та стіни, що оточували цю територію.

Він подивився за ворота.

Лідер помітив кількох людей у масках.

«…Якого х–?»

Вони виглядали як Рука, проте їхнє вбрання було дещо дивним. Воно відрізнялося від тієї Руки, яку вони знали.

"Чому вони виглядають так вбого? Може, вони зробили це, коли були п'яні?"

Він поглянув на начальника. Начальник, який побіг за ним, ще раз повторив те, що сказав раніше.

«Дивна Рука вторглася на територію»

Операційний лідер крикнув у бік зловмисників, які неквапливо прямували до головних воріт.

«Хто ви такі?!»

У цей момент один зі зловмисників впевнено зробив крок уперед.

Цей запальний чоловік підняв свій звичайний сталевий меч і впевнено вигукнув:

«Ми. єсправжньою. Ру-кою»

Кейл поглянув на Чхве Хана, який досі не змінив свого стилю гри, і заплющив очі.

Він не думав, що жахлива гра повернеться саме в цей момент.

«Що, що, в біса?! Що не так із цим виродком?»

Кейл чув, як лідер бойової групи кричав у розгубленості.

"Правда? Я відчуваю те саме"

Кейл справді відчував те саме, що й лідер бойової групи.

У той момент Кейл почув, як лідер бойової групи задихається. Цей звук змусив Кейла розплющити очі.

«Кхии! Б-божевільний!»

Чхве Хан активував свою чорну ауру й чекав на наказ Кейла.

«Що нам робити?»

Кейл подивився на Чхве Хана, який уже не грав роль, і подумав про себе.

"Жорстоко"

Кейл не міг не злякатися, побачивши, як Чхве Хан намагається добре зіграти свою роль.

Саме тому він віддав короткий наказ.

«В атаку»

Відтепер "Справжня Рука" мала рухатися лише вперед.

Назад дороги не було.