Розділ 273 — Прекрасна Ніч (2)

Кейл стояв на даху й дивився вниз. Він чув голос Чхве Хана.

«Як і слід було очікувати, будівля Гільдії Найманців світиться навіть вночі»

Місце, де сьогодні можна було безпечно грабувати, вирувало життям.

Будівля Гільдії Найманців міста Ліб-Ан розташовувалася трохи осторонь від східного розважального району. За нинішніх обставин таке розташування було дуже доречним.

Будівля й досі була освітлена, хоча вже настала ніч, і не виглядало, ніби там збиралися скоро лягати спати. Причина була очевидна.

«Це досить нестерпна ситуація. Люди з Гільдії Найманців мусять працювати»

Гільдія Найманців міста Ліб-Ан змогла впливати на підпільний світ завдяки партнерству з Мостуе.

Торгівельний Союз і Гільдія Найманців поділяли контроль над містом Ліб-Ан. Гільдія Найманців була набагато сильнішою за Торгівельний Союз, однак їй бракувало коштів.

Вирішити цю проблему можна було, захищаючи організацію Мостуе та отримуючи через неї брудні гроші з підпільного світу.

Але з'явилася Рука і почала підривати авторитет підпільного світу. Гільдія Найманців була розлючена цим, проте було важко щось вдіяти проти Руки, яка діяла дуже повільно й обережно.

Рука була найсильнішим гравцем у підпільному світі Східного Континенту. Саме тому Гільдія Найманців мусила також остерігатися Руки.

Однак цього разу Рука діяла абсолютно відкрито.

У такому разі Гільдія Найманців тепер мала підстави діяти, аби захистити свою гордість і свої гроші.

Саме тому вони б уже почали діяти, однак з моменту інциденту минув лише один день.

«Є велика ймовірність, що Гільдія Найманців ще не вирішила, як саме реагувати на Руку»

Такий великий монстр, як Гільдія Найманців, збирався втрутитися у справи підпільного світу маленького міста Ліб-Ан, тож їм, мабуть, довелося б ретельно обміркувати, наскільки масштабною має бути їхня реакція.

Завдяки цьому, ймовірно, Рука зараз не помітила б атмосферу, що панувала серед найманців.

«До того ж фракція Мостуе, безсумнівно, зайнята пошуками того внутрішнього шпигуна»

«Що ви хочете, щоб я зробив?»

Кейл не озирнувся на Чхве Хана, який дивився на нього, і поклав карту, що тримав у руці, назад у кишеню.

Це була нова карта, створена на основі тієї, яку йому дав колишній ватажок бандитів, але доповнена інформацією, зібраною Роном.

Він вказав вниз своїми тепер порожніми руками.

Він вказував на вхід до будівлі Гільдії Найманців, куди й досі входило й виходило багато людей.

Кейл повернувся до Чхве Хана й віддав наказ.

«Здійми там безлад»

Чхве Хан дістав меч і злегка вклонився.

«Я зроблю, як ти наказав»

Зіниці Чхве Хана затуманилися, коли він знову підвів голову. Він мав би зрозуміти, що мав на увазі Кейл.

Побачивши реакцію Чхве Хана, Кейл розкинув руки.

«Няаааав»

«Мяу»

Він продовжив говорити, коли Он і Хон опинилися в його обіймах.

«Раоне»

[«Я зрозумів, людино!»]

Шш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-

Кейл, Он і Хон повільно стали невидимими. Чхве Хан зістрибнув з будівлі, щойно вони повністю зникли з поля зору.

Шш-ш-ш-ш-ш-ш-

Ранньовесняний вітер обвівав його щоки.

«Гм?»

«Що, що це таке?»

Охоронці біля входу до будівлі гільдії помітили людину в чорному, яка раптово з'явилася, і стиснули зброю. Навіть люди, що входили й виходили з будівлі з серйозними виразами облич, здригнулися й поглянули на невідомого нападника, який раптово з'явився.

Чхве Хан, той невідомий нападник, озирнувся, а потім підняв меч.

«А- аура!»

«Це- це ті виродки!»

Хтось, хто знав про інцидент з Рукою і Мостуе, вигукнув, що це ті самі люди. І в цю мить–

Чорна аура, що бурхливо злетіла вгору, суперечачи спокійній ночі, огорнула територію під магічними вогнями чорною тінню.

Ба-а-а-а-а-ах!

Чорна аура врізалася в стіну, що оточувала будівлю гільдії.

Атака, схожа на поворотний бумеранг, розрізала стіну навпіл.

«Хкк!»

«С- сучий син! Біжіть, повідомте голові гільдії-німу!»

«Він справді м-майстер меча. Я й не знав, що ті виродки з Мостуе говорили правду!»

У повітрі лунали вигуки різних найманців, що перебували поблизу.

Клац. Клац. Клац.

Зачинені вікна будівлі Гільдії Найманців почали відчинятися. Люди, які намагалися визначити джерело гучних звуків, висунувши голови з вікон, побачили невідомого нападника в чорному біля входу до гільдії.

«Ти знаєш, де ти? Напад на Гільдію Найманців – це вчинок, який зробить кожного найманця на континенті твоїм ворогом!»

Один із найманців вийшов у темряву й голосно вигукнув.

Він дивився на Чхве Хана, невідомого нападника, вбраного в чорне.

У той момент Чхве Хан почув у голові голос молодого Дракона.

[«Чхве Хане, ми повернемося! До скорого!»]

Настав час невидимому Кейлу та дітям прокрастися до будівлі Гільдії Найманців.

Він знову почув голос найманця.

«Швидше кидай меч! Чи ти хочеш побачити, якими страшними можуть бути найманці?»

Чхве Хан міцно стиснув руків'я меча. Потім він відповів найманцям, які дивилися на нього.

«Не впевнений, що ви справді такі страшні»

Він справді так думав.

Єдине, чого Чхве Хан боявся у цьому світі – це руйнування всього, що його оточувало.

Уооон–

Чорна аура загуркотіла, коли Чхве Хан легенько тупнув ногою. Його тіло рушило в бік Гільдії Найманців.

« Не вбивай. Виграй для нас час »

Накази Кейла завжди було легко виконати.

Чорна аура розрізала ніч.

Ба-а-а-а-а-ам! Ба-а-а-а-ам!

Стіни, що оточували гільдію, впали, а передній двір перетворився на безлад. Перед Гільдією найманців з'явився справжній монстр, якого боявся весь підпільний світ міста Ліб-Ан.

Поки все це відбувалося, Кейл, почувши шум, що долинав ззаду, замислився.

"Схоже, Чхве Хан робить усе як слід"

Зазвичай він добре справлявся з такими справами.

[«Людино! Схоже, Чхве Хан хоче все знищити! Чхве Хан справді майстерно руйнує будівлі!»]

Кейл проігнорував Раона, не розуміючи, чи той хвалить Чхве Хана, чи лає його, і швидко рушив уперед.

«Рука справді з'явилася?»

«Божевілля! Майстер меча прийшов сам? Навіщо майстру меча приходити в таке місце?»

«Курва, я що, помру?»

Уся будівля гільдії була в хаосі.

З'явився майстер меча й влаштував безлад. Скільки людей змогли б зберегти спокій у такій ситуації?

Страх і відчай заповнили їхні серця, і всі вони швидко почали рухатися.

Єдиним спільним для всіх було те, що вони прямували вниз по будівлі.

Однак Кейл спостерігав, як вони йдуть, а сам піднімався вгору. Його швидкі рухи були непомітними завдяки магії польоту Раона та Звуку Вітру.

[«Людина! Ліворуч!»]

Раон також виконував роль його GPS.

Кейл швидко дістався до поверху й побачив перед собою розкішні двері.

[«Людина! Найсильніша людина в Гільдії Найманців тут!»]

Це, мабуть, кабінет голови гільдії!

Кейл стримав радісне хмикання, що ледь не вирвалося з його вуст, і попрямував до розкішних дверей.

Ба-а-ах!

У цю мить двері відчинилися.

"Ох, як страшно"

Кілька людей вискочили з розкішних дверей, а Кейл здригнувся від подиву.

[«О! Це найсильніша людина та найсильніші після нього!»]

Кейл почав посміхатися.

Це, мабуть, голова Гільдії Найманців та його підлеглі. Кейл відійшов у куток, і голова гільдії та його підлеглі, звісно, не помітили Кейла, який був невидимим завдяки магії Дракона, і продовжили спускатися вниз.

«...Бос Мостуе не брехав»

«Голово гільдії-нім, це майстер меча, що нам робити?»

«Ми не можемо цього уникнути. Інакше втратимо репутацію. Нам доведеться битися з ним, навіть якщо зазнаємо втрат. Ми нічого не зможемо вдіяти, навіть якщо хтось загине»

Кейл слухав розмову між головою гільдії та його підлеглими, коли ті проходили повз нього.

«Голово гільдії, але хіба це не дивно? Хіба що Рука справді збожеволіла, хіба вони б відкрито вбивали найманців?»

«Він правий. Голово гільдії, за словами Мостуе, їхнє вбрання теж було пошарпаним. Ми впевнені, що вони з Руки?»

«Дізнаємося, коли побачимо його»

У цю мить будівля затремтіла.

Бу-у-у-у-ум–

З землі пролунала гучна вібрація.

«Ухххк!»

«Швидше, треба швидше спускатися!»

Голова гільдії та його підлеглі швидко попрямували вниз. Коли коридор спорожнів, на обличчі Кейла з'явився серйозний вираз.

"Скільки ж безладу влаштовує Чхве Хан?

Чому будівля тремтить?"

Кейл був збентежений, але мусив рухатися далі, бо почув голос Раона.

[«Людино! Схоже, тут є магічний сейф!»]

"Хооо"

Хтось на рівні керівника Гільдії Найманців мав би мати магічний сейф замість звичайного!

[«Людино! Якщо це магічний сейф, то великий і могутній Раон Міру зможе відкрити його, не пошкодивши!»]

Дракони справді були великими й могутніми.

Кейл поставив Он і Хона на землю й неквапливо зайшов до кабінету голови гільдії. Потім він став перед столом, до якого його підвів Раон.

«Вони завжди ховають його в таких місцях»

Сейф мав би бути під столом, а не захований у стіні. Йому потрібно було лише пограбувати той сейф. Кейл штовхнув стіл.

Він не зрушив з місця.

[«Хааа, ти такий слабкий. Рухайся»]

«Няв»

«Мяааау»

Кейл почув голоси дітей, яким було приблизно по дев'ять років, проте не зреагував і ще раз сильно штовхнув. Стіл нарешті зрушив.

[«…Гаразд, слабка людино. Я розумію»]

Кейл проігнорував коментарі Раона. Він спостерігав, як стіл повільно рухається, чекаючи, коли з'явиться сейф.

Тоді він занепокоївся.

«Гм?»

З'явилися двері.

Це були двері, а не сейф.

"Чи сейф знаходиться тут, усередині?"

Саме в той момент у нього виникла ця помилкова думка.

[«Людино, відійди! Я зніму магічний замок! Але цей сейф справді величезний! Найманці – багатії!»]

"Ох"

Куточки рота Кейла продовжували підійматися. Раон відкрив магічний сейф, а його рот вигнувся у формі півмісяця.

Скри-и-иг–

Важкі залізні двері відчинилися. Перед очима з’явилося приміщення розміром з невелику кімнату в готелі.

Всередині лежали речі, що сяяли. Золото, коштовності та гроші заповнювали цей сейф, розміром з кімнату.

[« …Ох… яке чудове видовище. Я ніколи не сподівався побачити щось подібне за свого життя, хлип, ні, тобто після смерті! Хлип, ох, як прекрасно! »]

Пролунав слізливий голос Вогняної Блискавки. Кейл повільно увійшов у кімнату, що сяяла золотим світлом. Потім він дістав мішок з картоплею.

«Давайте все спакуємо»

«Няааау»

«Няв»

[«Я такий збуджений! Тобто, гаразд, людино!»]

Кейл не міг їх бачити, але відчував, що діти, яким у середньому було дев'ять років, з радістю рухалися навколо. Він зняв посмішку з обличчя й повільно засовував золоті зливки у мішок з картоплею.

"Як весело"

Цього вистачило, щоб змити весь стрес від минулої війни.

У цей момент Кейл відчув, як хтось погладив його по нозі. Він не міг зрозуміти, хто це, доки не почув голос Он, адже всі вони були невидимі.

«Схоже, це важливо»

Он простягнула йому маленьку скляну коробочку з паперами всередині.

Кейл не бачив Он, проте бачив скляну коробочку й підняв її. Він деякий час дивився на неї, а потім заплющив очі й знову розплющив.

Потім він простягнув золотий зливок у той бік, де, як він припускав, мала бути Он. Навколо запанувала тиша.

«Це для вас усіх»

Він чув, як вони ахнули.

«Я не знаю, чому він це робить! Навіть я не знаю, чому він це робить цього разу!»

«Тут щось нечисто! Нуна, я думаю, тобі не варто це приймати!»

«Людино, з тобою все гаразд? Не можна з'їжджати з глузду тільки тому, що ти надто щасливий! Хіба ти не бачив того божевільного Клопеха? Ти станеш дивним, якщо втратиш розум!»

Діти, середній вік яких становив дев'ять років, були в шоці.

Однак Кейл обійняв скляну коробку й почав сміятися.

«Ха-ха-ха-ха!»

Гучний голос відлунював усередині сейфа.

Документ, який було видно крізь скляну скриньку.

Це був п'ятирічний документ із простим заголовком.

< Угода щодо східних підприємств міста Ліб-Ан >

Він також міг бачити підписи на документі.

< Торгівельний Союз, Гільдія Найманців, Мостуе >

Очі Кейла почали блищати.

"Ці негідники справді робили всілякі речі потайки"

Навіщо купцям і Гільдії Найманців потрібна угода про підпільний світ?

Особливо така, до якої залучена бандитська група на кшталт Мостуе?

Це означало, що вони всі працювали разом, аби зібрати всі брудні гроші.

"Куди б ти не пішов, у гільдіях завжди є корумповані люди"

Чи то в Кореї, чи в цьому світі – гнилі люди скрізь однакові. Саме через це страждали доброчесні гільдії. Однією з задач Кім Рок Су на Землі було непомітно розбиратися з тими гнилими гільдіями користувачів здібностей. Це був спосіб зменшити хаос.

"Схоже, я можу непомітно розібратися з ними"

Кейл планував майбутнє, що виходило за межі виборів мера, які мали відбутися за два місяці. Це було те, чим він міг скористатися саме в цей момент.

Поки він про це розмірковував, сейф був повністю спустошений.

Раон, який був шокований золотим зливком, який запропонував Кейл, швидко використав свою магію, щоб все сховати, бо побоювався, що Кейл роздасть їх, якщо він не зробить цього негайно.

Кейл підняв золотий зливок, який діти, середній вік яких становив дев'ять років, навмисно ігнорували. Він поклав його в іншу маленьку просторову кишеньку й почав говорити.

«Я залишу це тут, тож дайте знати, якщо знадобиться. Тоді я вам його віддам»

«Мені це не потрібно!»

«Я з нею згодна!»

«Я не з'їхав з глузду!»

"Вони влаштовують істерику, коли я даю їм занадто багато"

Кейл не міг зрозуміти цих дітей, яким у середньому було дев'ять років. Тому він оглянув порожній сейф і запитав Раона.

«Нагорі чи внизу хтось є?»

«Ні! Усі на першому поверсі!»

«Справді?»

Кейл зітхнув з полегшенням, вказав на сейф і недбало додав:

«Тоді просто підірви це місце»

Феєрверк, що мав розпочати справжній хаос, ось-ось мав розпочатися.

«Ааааааа!»

Один із найманців вхопився за ногу й впав на землю. Лідер гільдії поглянув у бік того найманця й підвищив голос.

«Усі збирайтеся разом! Не розбігайтеся! Спочатку ми не дамо йому наблизитися!»

Найманці зібралися разом за наказом лідера гільдії й націлили мечі на невідомого нападника в чорному вбранні з червоною зіркою.

Навколо них лежали закривавлені й непритомні найманці. Якби вони підійшли й подивилися, то побачили б, що жодна з травм не була серйозною, однак серед такого безладу ці люди не могли цього зробити.

Найманці не могли нічого вдіяти, бо Чхве Хан поводився так, ніби спокійно йшов уперед, не переймаючись нічим.

«Ти справді хочеш стати вічним ворогом Гільдії Найманців?!»

Очі лідера гільдії палали від люті.

Будучи майстром високого рівня, він не зміг навіть залишити подряпину на тілі майстра меча. Іншим найманцям дісталося ще гірше.

Невідомий нападник у пошарпаному чорному вбранні Руки спокійно звернувся до них.

«Які ж слабкі»

Скрг.

Голова гільдії скреготів зубами. Він не міг ані атакувати, ані втекти. Голова гільдії не міг приховати свого гніву на цього ворога, який завдавав удару по його гордості.

«Що ти…»

"Що ти сказав?"

Саме це він і хотів сказати.

Однак він не зміг цього вимовити.

Бууууум!

Ззаду пролунав гучний вибух.

Лідер гільдії обернувся.

«...Га…»

Його кабінет вибухнув. Прекрасне полум'я злетіло вгору й прикрасило нічне небо. Однак для такого, як він, це було справжньою катастрофою.

Його кабінет разом із сейфом вибухнув.

Хтось неквапливо вийшов із того вогню.

Він мав такий самий чорний одяг і маску, а також одну червону зірку на грудях. Ця людина підійшла й стала поруч із майстром меча. Тоді голова гільдії згадав доповідь Мостуе.

« Кажуть, у майстра меча є майстер, якому він служить. Ця людина була в самому центрі подій. Хоча ми не можемо стверджувати, чи справді зловмисники з Руки, ця людина, ймовірно, є магом високого рівня »

Голова гільдії почав говорити.

«...Ти- ти сучий сину! Ловіть їх! Я сказав, ловіть їх! Зловіть їх негайно!»

Двоє людей у масках швидко кинулися бігти.

Його кабінет і сейф усередині.

Голова гільдії подумав про документ, що лежав у сейфі. Це була угода, яку він уклав, коли п'ять років тому став головою гільдії. Завдяки цій угоді вони отримали чималий прибуток, однак це була таємниця, про яку ніхто не міг дізнатися.

Ті виродки вийшли саме звідти.

«Обов'язково спіймайте їх! Спіймайте їх, бо на кону наша честь!»

«Аааа!»

Найманці почали кричати, переслідуючи двох втікачів у масках.

Почалася нічна гонитва.

«Куди ми біжимо?»

Чхве Хан регулював швидкість, дивлячись на лідера гільдії та найманців, які переслідували їх з червоними від напруги очима.

Вони бігли швидко, проте все ще в темпі, за яким їх можна було наздогнати.

Іншими словами, вони навмисно тікали, дозволяючи найманцям переслідувати їх.

Такий був наказ Кейла.

Чхве Хан подивився на Кейла, коли той згадав шлях, який раніше бачив на карті, і почав говорити.

«База Руки у місті Ліб-Ан»

Чхве Хан здригнувся, обміркувавши щось. Кейл став щуроловом і вів найманців кудись.

Філія Руки, про яку знали лише люди, пов'язані з підпільним світом.

Кейл прямував саме туди.

Оскільки Гільдія Найманців розташовувалася біля входу в підпільний світ, до філії Руки у місті Ліб-Ан було недалеко.

Будівля Руки була звичайною на вигляд п'ятиповерхівкою.

Кейл подивився на будівлю, яка була такою ж яскраво освітленою, як і Гільдія Найманців, а також на людей, які вибігали з будівлі й поспішно кидалися до них.

«Що за…? Чому найманці нападають на нас?»

«Х- хто вони, в біса?!»

Люди, що вибігали з будівлі Руки, мусили зіткнутися як з двома людьми, що бігли до них, так і з розлюченими найманцями, які їх переслідували.

Керівник філії в місті Ліб-Ан почав хмуритися, побачивши цих двох.

«Чи це, бува, ті самі люди, які вчора влаштували засідку на Мостуе?!»

Не могло бути, щоб керівник філії Руки не знав про вчорашній інцидент.

Хоча він не знав подробиць, але був у курсі, що хтось вторгся у філію Мостуе і що найманці почали діяти. Адже вони помітили, як найманці кинулися до філії Мостуе.

Саме тому вони весь день трималися в тіні, обговорюючи, як діяти далі.

Керівник філії Руки почав панікувати.

«Але чому вони вдягнені в форму, схожу на нашу?!»

Він помітив, що люди, яких переслідували найманці, мали одяг, схожий на його власний.

У них навіть були червоні зірки на грудях.

Фракція Мостуе зберігала мовчання, доки не виявила свого внутрішнього шпигуна.

Гільдія Найманців діяла тихо через свою гордість.

Завдяки цьому керівник філії Руки зміг дізнатися лише невелику кількість інформації.

Керівник філії Руки зустрів поглядом чоловіка з червонувато-карими очима. Чоловік у пошарпаному одязі розкинув руки, дивлячись на керівника філії.

«О! Ви прийшли нас привітати! Дякуємо!»

«Що? Дякуємо?»

Це був момент, коли керівник філії Руки був шокований.

«Ааааааа!»

Він чув розлючені крики найманців. Він також чув гучний сміх чоловіка з рудувато-карими очима.

«Ха-ха-ха-ха! Який я радий тебе бачити!»

Він справді мав це на увазі.

Кейл, який біг, поки найманці гналися за ним, справді був радий бачити керівника філії Руки.

Було справді весело вдарити когось у спину.