Розділ 275 — Прекрасна Ніч (4)

«Чому ж викидання грошей має бути…?»

Стародавній Дракон Ерухабен неквапливо відповів Раону.

«Я теж викидав багато грошей, коли мені було цікаво пізнавати світ. Це хороший досвід – витрачати стільки грошей, скільки забажаєш»

Кейл подумав, що цей спокійний древній Дракон, мабуть, у молодості теж був не з тих, з ким можна жартувати.

Раон, здавалося, отямився й знову почав говорити в думках Кейла.

[«…О, Золотавий, справа не в цьому. Людино! Золотавий дідусь, здається, не розуміє твого шокуюче захопливого вчинку!»]

Тоді Ерухабен поставив Кейлу запитання.

«Коли ти це зробиш?»

«Сьогодні вночі»

«Сьогодні вночі?»

Ерухабен подумав, що Кейл збирається витратити купу грошей, коли той сказав, що збирається їх розкидати.

"Витрачати гроші вночі… Він що, збирається випити якогось дорогого алкоголю? Я думав, він піде купити пару гір чи щось таке.

Мабуть, його масштаби досить скромні, коли йдеться про гроші"

Ерухабен подивився на Кейла, ніби це було несподівано. Кейл доторкнувся до внутрішньої кишені, поки решта всі дивилися на нього. У тій кишені був мішечок.

[« …Хе-хе… Минулого разу було два мільярди… Цього разу – п'ять мільярдів……! »]

Скупа вогняна блискавка згадала, як Кейл минулого разу розмовляв із кронпринцом про п'ять мільйонів галонів. Водночас він пригадав ще щось.

Вогонь Руйнування поставив Кейлу запитання.

[« Але чи можеш ти використати золоту табличку на Східному Континенті? »]

Кейл ще не використав золоту табличку, яку отримав від Альберу для власного користування. Саме тому п'ять мільярдів галонів кронпринца наразі були практично неіснуючими.

Вогняна блискавка, яка це усвідомила, повільно затихла.

[« …Мабуть, п'ять мільярдів галонів – це неможливо… »]

Після цього він більше нічого не сказав. Складалося враження, ніби він, ймовірно, понуро згорнувся десь у кутку.

Однак Кейлу це було байдуже. Він почав говорити до стародавнього Дракона та інших, які все ще дивилися на нього.

«Я планую зробити це десь у тихому місці»

Вирази обличчя Чхве Хана та Она стали дивними.

Вираз обличчя Ерухабена теж почав змінюватися.

Вночі й десь у тихому місці.

Це було дивне поєднання для того, щоб розкидатися грошима.

Однак Кейл не дав їм більше часу на запитання. Він доїв ковбаску, яку приніс йому Рон, а потім підвівся й подивився на когось.

«Давай трохи поговоримо»

Скру-у-у-уп.

Стілець відсунувся, і напівкровний дракон підвівся з місця.

Він виглядав не надто добре й у стоячому положенні. Зараз він був слабкішим за пересічну людину, проте сліди його атрибуту світла та темряви Чхве Хана все ще зіштовхувалися в його тілі й завдавали йому значного болю.

«Йди за мною»

Кейл сказав це, після чого попрямував на третій поверх готелю, а напівкровний дракон тихо пішов за ним. Раон був разом із ними.

«Сідай»

Кейл байдужим виразом обличчя вказав на стілець навпроти себе та напівкровного дракона.

Це була охайна, але розкішна кімната. Ця кімната в кінці коридору третього поверху призначалася для особистого користування Кейла.

Кейл недбало зауважив напівкровному дракону, який дивився на нього:

«Скільки бойових загонів Руки залишилося на Східному Континенті?»

Він одразу перейшов до справи.

Цей вчинок змусив напівкровного дракона посміхнутися, і той почав говорити. Хоча його кінцівки все ще тремтіли від болю, у його мові такого тремтіння не було.

«Залишилися друга та третя бригади. Спочатку їх було три, але хіба ви не знищили першу бригаду?»

Першу бригаду, найсильнішу в Руці, знищила група Кейла, коли вони прямували зі Східного Континенту на Західний.

Це стало можливим лише завдяки тому, що вони перебували в океані й мали підтримку Племені Китів.

Напівкровний дракон тепер знав, що це зробила група Кейла, проте Рука досі не знала, хто стояв за цією атакою.

Кейл не відповів на запитання напівкровного дракона, лише постукуючи по підлокітнику крісла.

Тук. Тук. Тук.

Палець, що ритмічно стукав, зупинився на запитанні напівкровного дракона.

«Ти знищиш і другу, і третю бригади теж?»

Хоча на обличчі у напівкровного дракона був байдужий вираз, він досить цікавився планами Кейла. Кейл байдуже відповів.

«Хто знає?»

Кейл трохи випростався й нахилився вперед. Потім він подивився на напівкровного дракона по той бік столу й продовжив.

«Гіпотетично кажучи…»

Кейл почав уявляти собі ситуацію.

«…Навіть маючи багато людей, буде дуже важко, якщо не мати грошей чи дому, правда?»

Якщо Рука втратить свою базу, а гроші зникнуть… Тоді як і де всі ці бойові бригади та рядові члени будуть їсти й спати?

«А якщо найманці будуть їх переслідувати… То буде дуже важко, особливо якщо у них немає ні грошей, ні бази, правда?»

Куточки губ Кейла повільно піднімалися вгору.

«Тоді Рука Східного Континенту захоче попросити допомоги у Західного Континенту. Але, як ти знаєш, Імперія з Західного Континенту, Рука та Дзвіниця Алхіміків – усі вони перебувають у стані війни й не можуть допомогти. Тоді Руці Східного Континенту буде дуже важко. Ти з цим згоден?»

Кейл нахмурився, ніби йому було шкода Руку, і продовжив:

«А якщо люди почнуть ходити й кричати: "Ми – справжня Рука!", знищуючи по всьому континенту Гільдії Найманців, які, як кажуть, корумповані, а також гнилих бандитів у підпільному світі, то ті дуже розлютяться, чи не так?»

Вираз обличчя напівкровного дракона став дивним.

Він намагався розібратися в тому, що щойно сказав Кейл. Хіба той не казав, що збирається позбутися Руки, а також корумпованої Гільдії Найманців і підпільного світу?

Напівкровний дракон чесно відповів.

«…Ти намагаєшся зробити щось хороше?»

«Що ти там за нісенітниці говориш?»

Кейл був щиро шокований. Він подивився на напівкровного дракона, на обличчі якого все ще був дивний вираз, і продовжив говорити, ніби роздратований.

«Ти знаєш, чого лиходії ненавидять найбільше? Ось це я й намагаюся зробити»

"Що найбільше ненавидять лиходії?"

Напівкровний дракон спробував подумати, що є протилежністю зла. Єдине, що йому спало на думку – це "добро". Хіба лиходії не ненавидять те, що є їхньою протилежністю?

«То тому ти намагаєшся зробити щось хороше?»

«Хааааа»

Кейл зітхнув. Він подумав, що напівкровний дракон трохи легковажний, і знову почав говорити.

«Злочинцям байдуже, чи інші люди добрі чи погані, і чи займаються вони благодійністю, чи ні»

"Поглянь на світ.

Злочинцям байдуже, що роблять інші люди"

«Вони просто зляться, якщо у них щось вкрадуть»

Чим більше вони грабуватимуть корумповані Гільдії Найманців, тим більше корумпованих людей буде сердитися. Так само було і з підпільним світом, і з Рукою.

Вони будуть сердитися дедалі більше, втрачаючи все одне за одним, аж доки в кінці не почнуть боятися.

Ось чому Кейл придумав такий план.

"Справжня Рука" почне забирати речі, що належать Руці, одну за одною.

Хоча Кейл не сказав цього вголос, напівкровний дракон, який мав непогане уявлення про ситуацію, поставив Кейлу запитання. Його вираз обличчя був настільки серйозним, що на ньому не проглядався біль. Це відповідало його поточному душевному стану.

«…Що ти хочеш, щоб я зробив?»

Шість місяців.

Що йому потрібно було робити протягом цих наступних шести місяців?

Це було найважливіше запитання для напівкровного дракона. Він чекав на відповідь Кейла. Відповідь пролунала майже миттєво.

«Відпочивай»

«Що?»

Напівкровний дракон не розумів, про що говорить Кейл. Однак Кейл продовжив:

«Роби все, що забажаєш. Звісно, це буде під наглядом. Повної свободи ти не матимеш»

Кейл планував тримати напівкровного дракона під пильним наглядом.

Цей хуліган відрізнявся від майстрині меча Ханни.

Ханна стала ворогом Руки та Імперії, і вони хотіли її вбити, однак у випадку з напівкровним драконом все було інакше. Насправді він був тим, кого Рука хотіла б знайти, тому у нього було куди повернутися, навіть якщо він не залишався на території Кейла. Ось чому Кейл мусив обмежувати його свободу більше, ніж він це робив щодо Ханни.

Кейл не знав про хаос, що зараз панував у свідомості напівкровного дракона, коли той висловлював перше, що спадало йому на думку, людині, яка безвиразно дивилася на нього.

«А, нічого "безкоштовного" не існує»

Чому Кейл мав би піклуватися про нього безкоштовно?

«Я знаю, що тобі боляче. Ти все одно можеш тут працювати»

«…Працювати?»

Напівкровний дракон був щиро збентежений.

Він міркував, чим би він міг тут займатися. Він згадав перший поверх готелю, де щойно перебував. Це було місце, повне звичайних людей і зайнятих працівників.

Там завжди було гамірно, а аромат смачної їжі, яку готували на сніданок, ловився його носом. У порівнянні з темною печерою там було надзвичайно світло.

Але ніхто навіть не поглянув на нього, хоча він там сидів.

Він повільно відкрив рота, щоб щось сказати, і подивився на Кейла.

«Ти маєш на увазі роботу в готелі?»

«Так. У житті нічого не дається задарма»

Звісно, Кейл мав намір сказати Рону, щоб той доручив напівкровному дракону завдання, яке той зможе виконати навіть із болючим тілом.

"Рон доручить йому відповідні завдання"

Він, мабуть, доручить йому щось на кшталт складання серветок. Не можна доручати прибирання чи подачу страв людині, яка кожні кілька секунд відчуває біль.

Також буде неприємно, якщо він раптом знепритомніє перед гостем.

«Ти теж дорослий, тож мусиш платити за їжу»

"…Платити за їжу"

Напівкровний дракон замислився над цими словами. З якоїсь причини вони здалися йому дивними.

"Я буду працювати в тій корчмі? Я буду працювати разом з іншими людьми?"

Йому це здавалося надзвичайно дивним.

Він і так кожні кілька секунд відчував біль через атаку Чхве Хана, а тепер Кейл ще й говорив, що він піде працювати. Чому в нього зараз виникали такі складні думки?

Він згадав вигляд тієї спокійної корчми.

Кейл просто продовжував говорити те, що мав сказати, поки напівкровний дракон переживав усе це. Він не бачив сенсу ретельно пояснювати напівкровному дракону все так само, як він це робив для Чхве Хана, Раона та інших.

«А, я ще попрошу Ерухабена-німа пофарбувати тобі волосся. Ми не можемо дозволити, щоб тебе помітила Рука. Є якийсь колір, який ти хочеш?»

«Колір, який я хочу?»

«Так»

Погляд напівкровного дракона спрямувався на руде волосся Кейла.

Біла Зірка, яку він називав батьком. Кейл Хенітус, якого він вважав таким самим напівкровним драконом, як і він сам. Напівкровний дракон сидів мовчки, розмірковуючи про них обох. Кейл не мав наміру чекати на нього і продовжував говорити.

«Повідом Ерухабен-німа, коли вирішиш»

Потім він перейшов до найважливішого питання.

«Трохи відпочинь, а потім, коли я знову покличу тебе, ми підемо атакувати Руку»

На обличчі Кейла не було посмішки. Вираз обличчя напівкровного дракона також застиг. Кейл поставив йому ще одне запитання.

«Скільки центральних баз має Рука?»

Не було потреби знати про всі численні філії Руки.

Уся ця інформація збиралася в центрі. Йому просто потрібно було знати, де саме вони розташовані. Там, де збирається інформація, там і пролягає основний потік діяльності організації.

Напівкровний дракон знав, де саме вони розташовані.

«Є два місця»

Кейл чекав, поки напівкровний дракон продовжить, і той продовжив із дивним виразом обличчя.

«Твій підлеглий багато знає про одне з цих місць»

«…Мій підлеглий?»

«Так. Твій підлеглий, Рон Молан»

Кейл блимнув.

Напівкровний дракон спокійно продовжив.

«Я був шокований, побачивши його в готелі. Хоча я ніколи не бачив його особисто, його поява була важливою для лідерів Руки п'ятнадцять років тому. Керівники філій та червоні зірки, які працюють тут понад п'ятнадцять років, знають про нього»

З п'яти родин, що контролювали підпільний світ Східного Континенту, Рон і Бікрос були єдиними главою та спадкоємцем, яким вдалося втекти.

Їхній клан також славився талантом до збору інформації та вбивств.

Рука обшукала увесь Східний Континент у пошуках глави та спадкоємця, які втекли, однак знайти їх не вдалося. П'ятнадцять років по тому вони вже не докладали особливих зусиль, щоб їх відшукати.

Проте напівкровний дракон пам'ятав, як Рука діяла під час пошуків Рона Молана п'ятнадцять років тому.

Рон був важливим для Руки.

«Рон Молан, територія роду Молан – одна з наших головних баз»

Рід Молан був відомий як найсильніший на Східному Континенті у справах прихованої діяльності та розвідки. Територія цього роду, природно, була справжньою фортецею. Рука, щойно отримала її під свій контроль, внесла деякі зміни й перетворила її на одну зі своїх головних баз.

Кейл несвідомо пробурмотів.

«…Це мене доводить до сказу»

Він думав, що справи Імперії були нагальними, а тут буде спокійніше, однак це виявилося не так.

Тут накопичилася гора старих справ, які потрібно було вирішити.

"Раон, Чхве Хан, Рон, Лок, Он, Хон…"

Кейл думав про те, скільки всього йому потрібно було вирішити, а потім знову налагодити. Звісно, його життя залишалося найважливішим.

Саме тому він сказав наступне напівкровному дракону.

«Ти можеш іти. Я сказав усе, що мав сказати»

Кейл вирішив спочатку зайнятися тим, що потрібно було зробити в першу чергу.

Так само, як махання крил метелика може спричинити бурю десь інде, ти можеш викликати гігантську бурю, якщо робитимеш усе крок за кроком.

Люди, які не бачили метелика, можуть подумати, що буря з'явилася з нізвідки, проте метелик може передбачити бурю з того моменту, як він махне крилами.

Кейл знову махав крилами, щоб вивести на світ одну з цих передбачуваних подій.

Результати цього стануть очевидними тієї ночі.

* * *

Ерухабен підвів голову, тоді як Чхве Хан, Он і Хон мовчали.

Вшу-у-у-ух–

Нічний вітер проносився повз них.

Зараз вони перебували в Лісі Сірого Ока.

Стародавній Дракон дивився вгору на нічне небо, на якому були зірки, але не було місяця, оскільки зараз був молодий місяць, а потім опустив голову, щоб поглянути назад на місце, де Кейл здобув Небожерну Воду.

Він бачив велике озеро, яке нагадувало людське око.

Вода, яка раніше була сірою, тепер мала звичайний колір, і в ній навіть відбивалися зірки. Кейл стояв біля того озера. Раон нервово кружляв навколо нього.

Стародавній Дракон, спостерігаючи за ними обома, заговорив.

«…Я думав, ти викидатимеш гроші на вітер?»

Кейл продовжував йти до великого озера, а решта йшли за ним.

«Так, я викину гроші»

На його обличчі був спокійний вираз.

Однак Ерухабен, Чхве Хан, Он і Хон не могли не здивуватися. У цей момент Раон крикнув до Кейла.

«…Людино! Дай знати, якщо тобі знадобиться моя скарбничка! Я можу віддати її тобі в будь-який момент!»

Плесь.

Вода з озера потрапила на взуття Кейла й видала звук. Кінчик ноги Кейла тепер торкався води. Він чув наполегливий тон Ерухабена.

«Ти кидатимеш гроші в озеро?»

Це звучало неймовірно дивно.

«Хіба ти не казав, що збираєшся щось зміцнити? Ти збираєшся щось зміцнити, кидаючи гроші в озеро? Не може бути, щоб люди, які володіють силами природи, дали тобі таке випробування!»

Ерухабен бачив, як Кейл обертається.

Зараз у свідомості Кейла хтось голосно бурмотів.

[« Нарешті……! Нарешті! Ааа, ааа – нарешті ще один шанс на щасливий момент, заради якого я з радістю помер би знову! »]

"Він такий божевільний"

Кейл проігнорував вогняну блискавку й почав говорити.

«Чому я мав би кидати гроші в озеро?»

«Що? То куди ж ти їх кинеш?»

Ерухабен знову заговорив. Він трохи заспокоївся.

«Ти плануєш використати всі гроші, які заробив у підпільному світі? Неможливо, щоб Стародавня Сила поставила перед тобою таке випробування, тож скажи мені, що відбувається. Я тобі допоможу. У мене теж багато грошей»

«Не знаю»

Кейл знизав плечима й дістав із кишені невеликий предмет. Він не вагався, бо інтуїція підказувала йому, що посилення цієї Стародавньої Сили ніяк не вплине на його стан.

На його долоні з'явився маленький магічний мішечок.

Єдиний, хто впізнав цей предмет, стояв поруч із ним.

«Л-людино! Ц-це ж…!»

Раон був шокований.

Раон знав про цей мішечок.

Востаннє його бачили на аукціоні для VIP-гостей у Королівстві Каро.

Його використовували для торгівлі з єпископом Церкви Бога Сонця Королівства Каро.

Кейл і єпископ провели власний аукціон із коштовністю під назвою "Нічний Тріумф".

« 15. Однак сьогодні я не можу дати тобі більше, ніж 10 мільярдів »

Кейл запитав, і єпископ відповів.

« Скільки? »

« 20 »

« Скільки? »

« 22 »

Коли єпископ назвав суму 22 мільярди, Кейл сказав останнє слово.

« 23 »

« …Виродок »

"Нічний Тріумф" було продано за 23 мільярди кундів. Єпископ кинув йому невеликий мішечок з грошима. Це був мішечок, на який було накладено магію просторового виміру.

« Ось. 10 мільярдів кундів »

Мішечок із 10 мільярдами кундів знову з'явився перед очима Раона.

Кейл віддав мішечок Біллосу, щоб придбати "Щоденник Короля Вовків". Звісно, цей предмет, який для інших людей був не більше ніж реліквією Звіролюда, не міг коштувати цілих 10 мільярдів.

Він був набагато дешевшим.

Завдяки цьому щоденник Короля Вовків, а також решту грошей, повернули Кейлу. Кейл також поклав у цей мішок частину грошей, які отримав від голови Торгівельної Гільдії Сінгтен за продаж Рішучості Вогню.

Для довідки: Рішучість Вогню було продано голові Торгівельної Гільдії Сінгтен Плавіну Сінгтену за 30 мільярдів кундів.

« 30 мільярдів кундів »

« Я-яка божевільна нісенітниця! »

Кейл згадав вражений вираз обличчя голови Торгівельної Гільдії Сінгтен. У цій сумці була лише невелика частина тих грошей.

Гроші, зароблені як від єпископа Церкви Бога Сонця, так і від Імперської Торгівельної Гільдії Сінгтен, були зібрані разом у цьому мішку.

Зіниці молодого Дракона гарячково тремтіли. Він несвідомо вигукнув:

«…Цей мішок – це д-десятимільярдний мішок! Ц-це шокує!»

Навколо запала тиша.

Не кажучи вже про Чхве Хана, Он та Хона, але навіть Ерухабен цього разу не зміг нічого сказати.

Шу-у-у-ух–

У мить, коли поривом вітру промайнув повз них, Кейл також дістав спеціальний мішок для картоплі Раона. Те, як він діставав речі одну за одною, змусило Ерухабена вигукнути:

«Цей божевільний виродок–»

Саме в цю мить.

Уо-о-о-он–

Вираз обличчя Ерухабена змінився.

Земля почала гуркотіти.

Він також відчував силу природи.

Це була найруйнівніша з природних сил – та, що здатна знищити навіть саму себе.

«…Вогонь»

Він відчував силу вогню.

У цей момент у думках Кейла пролунав крик того скнари.

[« Ти божевільний! 10 мільярдів! 10 мільярдів! 10 мільярдів! »]

Вогонь Руйнування, та скупа вогняна блискавка, почула те, що щойно сказав Раон. Кейл відчував, як сила вогню бушує всередині його тіла.

[« 10 мільярдів! Ахахахахаха, десять мільярдів! Уехехехехехе! »]

Кейл на мить завагався.

"…В нього що, дах потік?"

Вогняна блискавка здавалася трохи, ні- надзвичайно збудженою.

Саме в цей момент вираз обличчя Кейла став дивним. Він вперше за довгий час почув голос Суперкаменя.

[« Це погано »]

Суперкамінь продовжував говорити стурбованим голосом.

[« Сила, яка спалила Північ, з'явиться знову »]

Суперкамінь кількома словами описав поточну ситуацію.

[« Це друге пришестя катастрофи »]

"…Катастрофи?"

Кейл здригнувся, опустивши погляд.

Бууууум–

З землі доносився незрівнянний гуркіт. Кейл відчував, як у його тілі вирує нестримний вогонь.

Вогонь був слабким проти води.

Однак цей вогонь боровся проти Небожерної Води, яка була настільки сильною, що її мусив приборкувати сам бог.

Вогонь не був слабким.

Він уособлював те, що містилося в його повній назві. Руйнування.

[« Ахахахахахахаха! Це свято, велике старовинне свято! Я спалю все! »]

Кейл нахмурився, бо вогняна блискавка була надто гучною, а потім широко розплющив очі.

«…Лайно!»

Озеро, схоже на око.

Це озеро починало змінюватися.

Фш-ш-ш-ш-

Вода, що заповнювала озеро, швидко випарувалася, і дно озера розтріскалося. З цих тріщин почали вириватися червоні рідини.

[« Це свято, велике старовинне свято! »]

Вогонь Руйнування, образно кажучи, стрибав від радості.