Розділ 291 — Гра на барабанах і чангу (1)

[А що ж іще це може бути?]

З іншого боку екрана виднілася яскрава посмішка принца Альберу.

[Тобі кінець]

«…Хааа»

Кейл провів обома руками по обличчю, побачивши, як Альберу посміхається, кажучи, що йому кінець. Схоже, Альберу це зараз доставляло задоволення.

З іншого боку, сер Рекс і Біллос зблідли.

Їхній погляд був прикутий до чорного Дракона, який погладжував ногу Кейла.

«Людино! Ти не хочеш побачити імперського принца? Збадьорись!»

Гладь-гладь.

Пухка передня лапа Раона продовжувала поплескувати по нозі Кейла. Сер Рекс і Біллос просто відвернулися, приголомшені.

«...Це Дракон. Я справді знайшов золоту нитку…»

Біллос бурмотів собі під ніс, але ніхто не звертав на нього уваги.

Альберу лише посміхнувся й похитав головою.

[Це погано. Імперський принц кличе тебе. Як почесний громадянин Імперії, який отримав почесну медаль, хіба ти не повинен піти?]

"Щоб його"

Кейл стримався, щоб не вимовити це вголос.

[Але, схоже, імперський принц справді поспішає. Йому потрібно, щоб ти загасив пожежу]

Ось у чому була справа.

Імперія шукала Кейла через пожежу.

Пожежа, яку Вогонь Руйнування Кейла спричинив перед замком Мейпл, досі палала з великою силою.

Імперія знала про стовпи вогню в Ущелині Смерті.

З огляду на те, що Розалін, яка була в Ущелині Смерті, перебувала разом із військами Королівства Віппер, вони побоювалися, що з ними може статися щось подібне.

Ось чому вони шукали Кейла, який загасив пожежу в Джунглях.

«Я ж не можу відмовитися»

Кейл прокоментував, ніби зітхнувши.

«Уммм, а чому ви не можете відмовитися?» – обережно запитав сер Рекс.

Кейл знизав плечима й почав пояснювати.

«Якщо я не поїду, вони почнуть підозрювати. Вони подумають, що Королівство Роан підтримує Королівство Віппер»

Імперія Могору вже чинила тиск на Королівство Брек.

Королівство Брек постійно повторювало, що Розалін уже давно виключена з королівської родини, але це лише підсилювало підозри Імперії.

Звісно, офіційно вони нічого не могли вдіяти, оскільки нічого не було доведено.

«Мм, це ставить вас в незручне становище»

«Саме так»

Саме тоді Рекс, Кейл і блідий Біллос одностайно кивнули на знак згоди.

[Тобі не обов'язково їхати]

«…Вибачте?»

Кронпринц Альберу не вагаючись сказав це.

[У пані Розалін були деякі цінні записи]

«Цінні записи?»

[Так, і в мене теж є їхня копія. Він усе зрозумів, щойно я йому їх показав]

"Що це може бути?"

Кейл уперше за довгий час відчув, як по спині пробіг холодок. Однак кронпринц Альберу залишався спокійним.

[Пані Розалін зняла, як ти страждав на ліжку в готелі на Східному Континенті]

"...Ах"

Кейл почав хмуритися.

Страждання на ліжку в готелі на Східному Континенті.

Це було тоді, коли він кашляв кров'ю й тремтів після того, як отримав Небожерну Воду.

Рон показав Розалін короткий уривок його страждань, коли вона зв'язалася.

"Коли вона це зняла? А головне, навіщо вона це зняла?"

Раон вигукнув, коли обличчя Кейла сповнилося шоком.

«Я цього не бачив! У мене були заплющені очі, тож я не міг цього бачити!»

[Раоне-нім, це вже стерто]

"Стерто, зві-існо"

Однак і у Розалін, і в Альберу це відео все ще було, проте Альберу відмахнувся від цього, розуміючи, що це не те, що варто показувати шестирічній дитині, навіть якщо ця шестирічна дитина – Дракон. Раон не зміг побачити, як Кейл страждає, бо в той момент міг лише чути.

«Шкода!»

Кейл з недовірою спостерігав за розмовою між принцом і Драконом. У цей момент Альберу зустрівся з ним поглядом і радісно додав:

[Я сказав Імперському принцу, що ти одужуєш і дуже страждаєш. Він, здається, був дуже шокований і сказав, що сподівається, що ти виживеш, щоб він міг знову побачити твоє усміхнене обличчя]

Альберу зовсім не сподобався той епізод, але він не міг забути вражений вираз обличчя імперського принца. Будь-хто вважав би це шокуючим.

« Я розумію, на яку жертву довелося піти герою Королівства Роан, щоб захистити Королівство Роан »

Альберу відповів на коментар імперського принца Адіна.

« Ми ніколи не зможемо забути про всі його жертви. Саме тому Королівство Роан планує захистити командира Кейла Хенітуса й дати йому змогу зосередитися на одужанні »

« Я розумію. Я вчинив би так само »

[Тож тобі не треба турбуватися про імперського принца. Він ніколи й уявити не зможе, що ти допомагаєш Королівству Віппер]

«Ми не можемо цього зробити»

Кронпринц Альберу здригнувся й поглянув на Кейла.

Куточки його рота повільно піднімалися вгору, ніби він і не хмурився. Побачивши цей вираз, Альберу не зміг стриматися й запитав:

[Ти збираєшся йти?]

Ти вирушаєш на територію Імперії, щоб зустрітися з імператорським принцом?

«Так, пане»

[Хо]

Кейл почув здивований вигук Альберу, але сам залишався спокійним.

«Що б подумала про мене Імперія, якби я пішов їй на допомогу, навіть попри такий сильний біль?»

Вони б подумали, що він не просто почесний громадянин, а той, хто справді любить Імперію.

[Ти хитрий виродок]

Кейл просто відвернувся й поглянув на Біллоса. Біллос здавався шокованим, але Кейл холодно поставив запитання.

«Біллосе, коли, за їхніми словами, заступник голови Дзвіниці Алхіміків та імперський принц планують вирушити?»

Біллос пригадав інформацію, яку почув, і швидко відповів.

«Протягом наступного тижня, молодий пане. Так я припускаю, судячи з того, як вони пакували припаси»

Щоб дізнатися про це, він скористався своїми зв'язками як купець, а також хабарями, аби роздобути інформацію про військові припаси. Це не було таємницею.

«Кажуть, рішення вже ухвалено, і незабаром вони це оголосять. Адже їм треба заспокоїти серця громадян»

«Їде лише заступник голови Дзвіниці Алхіміків?»

«Так, пане, але, очевидно, алхіміки вирушають разом із ними»

Кейл і кронпринц Альберу обмінялися поглядами.

«Ми, здається, ніколи не бачимо самого голову Дзвіниці»

«Схоже, це дійсно так»

Голова Дзвіниці Алхіміків ніколи публічно не з'являвся після того, як взяв під опіку учня з нетрів.

[Хай там як, чи не заступник голови зараз є фактичним керівником Дзвіниці?]

«Гадаю, так»

[Ця людина під час війни буде поза столицею]

Кейл відповів:

«Там буде порожньо»

Хоча вони й не знали, де може перебувати керівник, фактичні керівники – імперський принц та заступник голови – залишать столицю.

Ну, імператор все одно залишиться там.

Кейл звернув погляд на сера Рекса.

«Нам треба пограбувати порожній будинок»

Здриг.

Сер Рекс не зміг стримати тремтіння.

Саме в цю мить.

«Ми знову грабуємо? Ми завжди грабуємо, коли приїжджаємо до Імперії! Давай просто пограбуємо їх усіх!»

Після вигуку шестирічного Дракона у кімнаті запала тиша. Кейл стримав зітхання й похитав головою.

«Це не те»

«Людино, не те?»

«Так»

«Тоді що ж це?»

Кейл поклав руку на плече сера Рекса й лагідно погладив його, починаючи говорити.

«Давай трохи постоїмо на колінах»

«...Вибачте?»

"Що?"

Зіниці Рекса тремтіли, проте зіниці Кейла були твердими.

«Збери кількох людей»

«Вибачте?»

«Я надішлю тобі сигнал протягом тижня, тож збери тих, хто буде готовий стати на коліна»

«Що-?»

Вони мали діяти, коли самопроголошених володарів Імперії не було поруч.

Вони зроблять перший крок до руйнування Дзвіниці, змусивши цих пересічних або бідних громадян стати на коліна перед Дзвіницею Алхіміків.

«І ти знаєш шлях, так?»

«Шлях?»

Кейл відповів із серйозним виразом обличчя, побачивши, як сер Рекс збентежився від цього незрозумілого ходу розмови.

«Шлях, яким ти втік із Дзвіниці Алхіміків»

Обличчя сера Рекса застигло.

Той шлях.

Той брудний і моторошний шлях, яким він втік у вигляді Кота, залишивши позаду свою сестру та брата.

Це була одна з підземних каналізаційних труб, що виходили з Дзвіниці Алхіміків.

У тих підземних каналізаційних трубах лежало чимало трупів.

«Я впевнений, що ти пам'ятаєш цю стежку»

Стежку, якою можна таємно проникнути до Дзвіниці алхіміків.

Звісно, Рекс досі знав про неї.

Він повернувся на цю стежку, коли вирішив помститися за своїх брата й сестру та розкрити правду світові. Він повернувся на цю стежку ще до того, як вирішив стати лицарем.

Однак тепер каналізацію охороняли вартові, а стежка стала ще вужчою й була заблокована залізними гратами.

Він уже не міг пролізти туди, бо за останні кілька років виріс. У той момент він ненавидів себе. Він думав, що мав би прийти трохи раніше. Якби зробив це, то, можливо, зміг би ще раз побачити свою сестру та брата.

«...Я вже не можу туди пролізти навіть у вигляді Кота»

«Це не має значення»

«...Там буде тісно й для ваших двох Котів»

«Нічого страшного»

Кейл упевнено відповів на стурбований погляд сера Рекса.

«А щур туди пролізе?»

«...Мабуть, так?»

«Тоді цього достатньо»

Кейл знав одного щура, який був боягузом, але добре виконувала його накази.

Напівкровний дворф-щур Мюллер. Він міг перетворюватися на щура, навіть будучи напівкровним дворфом-щуром.

У цей момент втрутився Альберу.

[Ви, мабуть, сер Рекс]

«Ваша високосте…»

Альберу впізнав обличчя Рекса, але досі вдавав, що не знає його. Рекс і досі тримав у руці пропозицію Королівства Роан.

Наслідний принц Альберу надягнув на обличчя свою величну шляхетну посмішку.

[Просто розслабтеся й обміркуйте це без жодного тиску. Ніхто вас не змушує]

«...Ваша високосте…»

Побачивши величну, але теплу посмішку на обличчі Альберу, Рекс прийняв складний вираз обличчя. Потім він опустив голову й відповів.

«...Проблем багато, але найбільша з них – це імперська родина»

Рекс знову підняв голову й подивився на волосся Альберу крізь екран.

Волосся Альберу мало прекрасний блондиновий відтінок, що нагадував сонце.

«Не знаю, чи приймуть громадяни Імперії такого, як я, хто не має золотистого волосся»

На обличчі Альберу з'явилася дивна посмішка.

Королівська родина Кросманів з Королівства Роан з давніх-давен славилася любов'ю Бога Сонця. Їхнє світле волосся було символом цієї любові. Той золотистий блиск був символом королівської влади.

[Мабуть, Імперія теж надає великого значення золоту]

Імперія Могору мала Церкву Бога Сонця як державну релігію і мала історію, схожу на історію Королівства Роан.

< Родовід з очима що золотом сяють під сонцем. >

Це був символ імперської родини Імперії Могору.

Очі, що сяють лише під сонцем. Зазвичай не мало значення, якого кольору були їхні очі. Однак той факт, що лише під великим сонцем вони сяяли золотом, був надійним джерелом підтримки для імперської родини.

У цей момент втрутився Біллос.

«Але хіба цей символ не існував набагато довше у Королівстві Роан?»

Королівство Роан мало найдовшу історію на Західному Континенті.

Саме тому громадяни Королівства Роан, такі як Біллос, вірили, що символ сонця походив із Королівства Роан, перш ніж його вкрала Імперія.

[Сер Рекс]

«Так, ваша високосте»

[Зовнішність не має значення, а історія призначена для того, щоб її змінювати. Немає потреби затримуватися в минулому]

Рекс прикусив губу, почувши від Альберу, що його зовнішність не має значення. Він набрався сил, почувши, як цей принц, який, здавалося, підходив на цю посаду краще за будь-кого іншого, намагався підбадьорити його.

"…Немає потреби затримуватися в минулому"

Рекс повторив ці слова про себе.

З іншого боку, Альберу подивився в очі Кейлу й знизав плечима. Це було іронічно, адже саме Альберу – на чверть темний ельф – більше за всіх дбав про зовнішній вигляд і приховував свою справжню подобу.

Кейл злегка кивнув в бік Альберу.

Те, що Альберу говорив Рексу, він повторював і собі самому.

Кейл заговорив, щойно у кімнаті запала тиша.

«Тоді я зараз закінчую зв'язок. Я зайнятий, Ваша Високосте»

Він справді був зайнятий.

Йому потрібно було поквапитися й підготуватися, перш ніж повертатися до замку Мейпл.

* * *

Вуууа!

Кейл вийшов із магічного кола телепортації, щойно зникло яскраве світло.

«Молодий пане Кейле!»

«Кейле-нім»

Він побачив, що там стояли Розалін і Чхве Хан. З ними був також Гарол. Раон, звісно, перебував у невидимому стані.

Розалін поспішно почала говорити.

«Молодий пане Кейле, я чула, що імперський принц і заступник голови Дзвіниці прямують сюди. Але ви справді збираєтеся перейти на бік Імперії? Ви збираєтеся допомогти Імперії?»

Розалін швидко замовкла, побачивши погляд у очах Кейла. Його очі виглядали серйозними.

Вона могла розгледіти відблиск його криваво-рудого волосся, хоча зараз воно було білим.

«Так, я поїду до Імперії»

Розалін кілька разів відкрила й закрила рота, почувши відповідь Кейла, перш ніж нарешті змогла вимовити слова.

«Я думала, ви збиралися показати Імперії море вогню?»

Її голос звучав вражено, коли вона запитувала.

«Але ви ж також збираєтеся загасити це море вогню?»

Саме Кейл і розпалив цей вогонь.

І саме Кейл мав його загасити.

Розалін не могла цього збагнути. Чхве Хан мовчав, але його зіниці тремтіли.

Кейл сам був приголомшений, але, не маючи іншого вибору, відповів лише через довгий час.

«…Так, я роблю все сам»

Він гратиме на барабанах і на чангу.

Він гратиме на кожному інструменті в цьому клятому оркестрі.

[Примітка перекладача на англійську: назва це корейська ідіома, що означає, коли одна людина робить усе сама. Зазвичай одна людина грає на барабані, а інша – на чангу (корейський інструмент), але в цьому випадку він гратиме на обох, що означає, що він робить усе.]