Розділ 296 — Спина (2)

«Молодий пане-нім!»

Гілсман швидко підхопив Кейла, який падав.

Обличчя заступника капітана було блідим. Обидві руки Кейла тремтіли, а з рота й носа текла кров.

«Кхакх, угх!»

Кейл продовжував кашляти темно-червоною кров'ю й не міг себе контролювати.

Усі мешканці Імперії могли це бачити.

"Ці кляті, нікчемні Стародавні Сили! Бляха!"

Кейл не відчував болю.

Він також не відчував голоду.

Завдяки Життєздатності Серця його стан майже відразу стабілізувався, проте з якоїсь причини він все ще кровив. У той момент він почув лагідний голос Суперкаменю.

[« Вода почала використовувати свою силу в твоєму тілі. Ти станеш здоровішим »]

"Їбуча брехня!

Як я можу одужувати, якщо кашляю кров'ю?!"

Проте Кейл теж це відчув. Життєздатність Серця рухалася енергійніше, ніж будь-коли раніше. Він відчував, як вона наполегливо працює, ніби радіє, а біль був слабшим, ніж тоді, коли він використовував вогонь чи камінь.

Однак темно-червона кров просто продовжувала виливатися з нього.

Навіть не здавалося, що її кількість зменшується.

Бум-бум.

Його серце раптом почало шалено битися. Нова кров розтікалася по всьому тілу.

Однак проблема була не в цьому.

«Ух!»

Кейл не міг не нахмуритися, продовжуючи випускати темно-червону кров у процесі одужання.

«М-молодий пане-нім. Я-як це може бути? Боже мій, Боже мій! Ви ж казали, що використаєте лише трохи! Моє серце розривається на шматки! Герой Королівства Роан не може так виглядати!»

Заступник капітана Гілсман продовжував підтримувати його тіло, кричачи.

«Молодииий панеееее-ні-і-і-і-ім! Ме-мені здається, що я помру! Хлип! Т-тут стільки крові! Цілитель, цілитель! Де цілитель?!»

Очі Гілсмана були червоними, наче у нього лопнули судини. Судини на шиї також були видні, коли він кричав із червоним обличчям.

«Швидше покличте цілителя, щоб врятувати нашого молодого пана-німа, щоб врятувати героя Королівства Роан! Буде небезпечно, якщо він знову знепритомніє!»

Кейл почав нервувати.

"Він що, збожеволів?"

Він просив Гілсмана підіграти, але не перегинати ось так. Та Гілсман, здавалося, писав сценарій до драматичного серіалу чи що, бо добряче перегинав.

[«…Ух, мм, людино, з тобою все гаразд? Я теж хочу щось сказати, але не можу через цього балакучого заступника капітана»]

Справа дійшла до того, що шестирічний юний Дракон мусив вагатися й мовчати.

[«Людино, з тобою все гаразд?»]

Однак Дракони справді були жорстокими.

[«Якщо відчуєш, що зараз знепритомнієш або що твоя плита ось-ось розіб'ється, просто дай мені знати. Я знищу все і відвезу тебе на Східні Континенти, щоб пограбувати всі сейфи лиходіїв! Попереджаю!»]

Раон продовжував, а потім тихо зітхнув, побачивши, як Кейл дивиться на Гілсмана.

[«Яке полегшення! Наша людина дивиться на балакучого Гілсмана так, ніби той божевільний! Людино, з тобою справді все гаразд! Я радий!»]

«Хннииии! Молодий пане-нім! Найдорожча й найяскравіша зірка нашої території Хенітус! Шмиииг!»

Кейлу здавалося, що Гілсман і Раон занадто голосно розмовляють.

Він хотів їм це сказати.

«Ви теж, ук, к-кха!»

Однак він надто сильно кровоточив і не міг нічого сказати.

"Зводить мене з розуму"

Він божеволів від того, що не міг говорити.

«…Командире Кейле»

Кейл підвів своє закривавлене обличчя. Він побачив, як до нього наближається Валентіно разом зі священником. Наслідний принц Королівства Каро виглядав так, ніби ось-ось розплачеться.

Кап. Кап.

Темно-червоні краплі крові стікали з підборіддя Кейла на його чорну форму.

Кронпринц Валентіно був надзвичайно засмучений.

«Ви справді-»

«Гадаю, я розумію, що ви намагаєтеся сказати, але це не так!»

Кейл мав багато чого сказати Валентіно, який не міг вимовити ні слова, але мусив стримуватися. Це було тому, що до них підійшов хтось інший.

Це був Адін.

Адін хмурився, підходячи разом із заступницею голови Дзвіниці Алхіміків та Хонте.

Він опустився на одне коліно й подивився Кейлу в очі. Темно-червона кров Кейла забруднила золоту уніформу імператорського принца, але Адін, здавалося, не звертав на це уваги, простягаючи руку.

Хап.

Він схопив заплямовану кров'ю руку Кейла, яка тремтіла.

«Ви в порядку? Вибачте. Я не просив про таке»

Адін, здавалося, відчував і вдячність, і біль.

«Гадаю, мої слова про те, що я вам довіряю, стали для вас тягарем. Дякую, велике спасибі»

Дякую.

Вдячність імперського принца змусила війська Імперії та дворян нарешті озирнутися навколо. Вони побачили ясне весняне небо та вітер, що знову дмухав з Імперії до Королівства Віппер.

Пекло, що насувалося на них, зникло, і сонце знову сяяло як слід.

«…Ми впоралися» – пробурмотів собі під ніс один із дворян. У цю мить він почув голос імперського принца.

«Так, пане. Так, Ваша Високосте»

Один із священників Церкви Бога Сонця, який прибув разом із кронпринцом Валентіно, сів і поклав руку на тіло Кейла, щоб зцілити його.

Однак руку священника хтось зупинив, не давши їй дістатися до Кейла.

«…Умм, пане лицарю?»

Священник здивовано поглянув на заступника капітана Гілсмана. Гілсман з сумним виразом обличчя подивився на імператорського принца Адіна й почав говорити.

«Ваша Високосте, вибачте, але чи не могли б ви, будь ласка, покликати лікаря, який не володіє божественними силами чи здібностями до зцілення?»

Очі імперського принца на мить затуманилися. Він подивився на Гілсмана й промовив так, ніби дорікав йому.

«Як ви можете просто просити лікаря в такій критичній ситуації! Потрібно використовувати божественну силу або здібності до зцілення»

«Це-»

Гілсман, здавалося, вагався, дивлячись на Кейла.

Адін також поглянув на Кейла, який мав на обличчі ледь помітну посмішку й похитав головою. Він давав зрозуміти, що не потребує божественної сили.

Адін знову почув голос Гілсмана.

«Тіло молодого пана значно ослабло, тому втручання сторонніх сил може зашкодити. Ваша Високосте, будь ласка, покличте лікаря»

Кейл знову закашлявся кров'ю й слабко кивнув.

"Так, божественні сили чи здібності до зцілення – це недобре"

Було б погано, якби вони зрозуміли, що з ним усе гаразд.

До того ж Життєздатність Серця мала відновлювальні та цілющі властивості. Усе було б зіпсовано, якби з'явився високопоставлений священник і зрозумів це.

«Хо»

Хтось ахнув.

Це був Валентіно.

«Я не знав, що тіло молодого пана Кейла настільки ослабло»

Він не міг приховати свого розчарування.

Адін мав схожий вираз обличчя. Однак Адін посміхався про себе.

"Він справді скоро помре"

Наскільки ж сильно повинні зіштовхуватися в його тілі Стародавні Сили, якщо він навіть не здатний прийняти божественну силу?

Ймовірно, він не допускає божественних сил, бо боїться наслідків від додавання нової сили до свого тіла.

Адін подивився на кров, яку викашляв Кейл.

Крові було чимало. Дивно, що він досі живий.

Однак усі живі істоти рано чи пізно піддаються смерті.

Смерть не жаліє навіть героїв.

Через цей інцидент Кейл Хенітус помре трохи швидше. Він був цілком задоволений цим фактом.

Пожежа була погашена.

Він також прискорив смерть людини, що володіла трьома Стародавніми Силами.

Це також зупинить зростання Королівства Роан.

Нарешті він зможе жорстоко й безжально покарати Королівство Віппер.

Королівство Віппер має заплатити ціну за те, що наважилося протистояти Імперії, ні, самому Адіну.

«Командире Кейле»

Він досі тримав Кейла за руку.

Аж до цієї миті він не відкидав підозри, що Кейл і Розалін діяли спільно. Однак тепер усі його підозри, за винятком приблизно одного відсотка, зникли.

Саме тому Адін, дивлячись на Кейла, набрав сумного, але усміхненого виразу обличчя.

«Ми обов'язково запам'ятаємо вашу жертву й віддячимо за неї позитивними результатами»

Кейл ледь посміхнувся, ніби кажучи: "Дякую, і зі мною все гаразд".

Потім він замислився.

"В сраку результати"

Кейл поглянув на імперського принца, а також на заступницю майстра Дзвіниці з Хонте, що стояв за нею, і продовжував міркувати.

"Усе йде за планом"

Усе було гаразд, хоча він повністю загасив Гнів Дракона.

Група Кейла рухалася, очікуючи на повну силу імперських алхіміків, магів та лицарів. Вони також враховували, що до імперських військ входила значна кількість Левів.

Їхній план полягав у тому, щоб Королівство Віппер розгромило Імперію, коли та буде у повній силі.

Фіі-і-і-і-і-і– Фіі-і-і-і-і-і-і–

Він чув звуки флейти, що долинали з Королівства Віппер.

Кейл відпустив руку імперського принца Адіна й почав говорити, наче генерал справедливості.

«Ваша Високосте, ух, я вам довіряю. Мир, угх. Мир, хх-хи, настане»

Звісно, він також поглянув на кронпринца Валентіно, який стояв за Адіном. Валентіно прикусив губи. У думках він повторював слова Кейла.

"Я вам довіряю. Мир настане"

Мова йшла не про перемогу Імперії, а про мир на Західному Континенті. Розум Валентіно заполонили численні емоції, зокрема його бажання помститися Імперії.

Кейл, звісно, дивився на Валентіно.

"Так. Зроби все як слід. Зроби так, як ми планували"

Кейл відчув полегшення, розуміючи, що Валентіно, судячи з усього, впорається з цим належним чином.

Саме в цю мить.

«Так, командире Кейле. Сила Імперії незабаром змете поле бою та Королівство Віппер»

"Йооой. Ти так помиляєшся"

Кейл стримав посмішку й поглянув на Адіна. Потім він здригнувся.

Той посміхався.

Адін посміхався інакше, ніж раніше.

Щось здавалося іншим.

Кейл відчув, як по спині пробіг холодок.

Тоді Адін почав говорити.

«Я розповім вам про дещо. Я покажу вам секретну зброю Імперії»

"…Що він сказав?

Секретну зброю?"

Кейл широко розплющив очі.

У цей момент до заступниці голови Дзвіниці Метелони підбіг алхімік і прошепотів їй на вухо. Вона блимнула, а потім повідомила Адіну.

«Ваша Високосте, підготовка завершена»

"Яка підготовка?"

Кейл поглянув на Адіна. Адін опустив голову й наблизився до Кейла.

Потім він прошепотів Кейлу на вухо.

«Големи»

"Що?"

«Алхімікам вдалося відтворити одну з технологій загубленої стародавньої цивілізації»

Големи.

Вони були зроблені з землі або золота й нагадували людей, хоча їхні розміри залежали від бажання творця. Усередині тіла голема замість серця було ядро, і за допомогою цього ядра оператори рухали та керували големами.

Кейл почав нервувати.

Големи. Це було щось, що часто зустрічалося у фентезійних романах.

"…Це з'являється й у [Народженні Героя]?"

До 5-го тому не було жодної інформації про големів. Саме це слово ніколи не згадувалося.

Кейл відчув, як кінчики його пальців почали тремтіти від цього несподіваного повороту подій.

Імперський принц віддав наказ Метелоні та учневі майстра Дзвіниці Хонте.

«Починайте»

Заступниця майстра Дзвіниці вигукнула.

«Активувати!»

Незабаром Кейл побачив, як навколо бази Імперії засвітилося гігантське магічне коло.

Уо-о-о-он–

Магічне коло почало гуркотіти.

Десятки магів та алхіміків оточували це магічне коло.

[«…Людино, щось тут дуже дивно! Звідти ось-ось вийде щось дивне!»]

Вихід.

У магічне коло викликали щось.

Земля продовжувала тремтіти.

Кейл почав відчувати тривогу.

І коли це гуркотіння нарешті припинилося…

Бу-у-у-у-ум–

Сяйнуло яскраве світло, і на полі бою з'явилися величезні створіння.

«О, Боже мій…»

Кейл відчував, як тремтять руки заступника капітана Гілсмана.

З'явилися големи.

Цих чорних големів було приблизно тридцять, їхня висота становила від 10 до 15 метрів.

Кожен із них був настільки великим, що аж дух захоплювало, і всі були готові до бою.

На них було страшно дивитися.

Люди здавалися б мурахами, якби ці істоти опинилися на полі бою.

Кейл чув голос принца Валентіно. Його голос тремтів.

«Адіне, це- це справді големи? Ті големи, що зникли в давні часи?»

Валентіно продовжував говорити, не чекаючи на відповідь Адіна.

«Ти збираєшся знищити Королівство Віппер за допомогою цих істот?»

Кейл відвів погляд від големів і подивився на заступницю голови Дзвіниці та його учня. Вони були спокійні. Зрештою, Кейл зупинив свій погляд на імперському принці.

Імперський принц дивився на Кейла.

Адін почав говорити, щойно їхні погляди зустрілися.

«І що ви думаєте? Чи не здається вам, що війна скоро закінчиться і повернеться мир?»

"Чорт забирай. Сучий син!

Як нам перемогти цих тварюк?"

Кейл відчув, як по спині пробіг холодок. Водночас його очі засяяли.

Він надягнув на обличчя лагідну посмішку й відповів:

«Так, ваша високосте. Схоже, що саме так»

Кейл. Будь то голем, літаюча свиня чи що-небудь інше – Кейл був тим, кого задовольняло лише те, щоб відплатити ворогам у багатократному розмірі.