Розділ 300 — Потилиця (3)

Бум-бум-

Усередині тіла Кейла все гупало.

Кейл чув гучний крик, що долинав зсередини його тіла.

Щось відбувалося з татуюванням у вигляді вогняної блискавки над його серцем.

Ця блискавка повільно вбиралася в його тіло.

Це було єдине татуювання, яке зникло з його тіла.

"Чорна магія…"

У [Народженні Героя] про чорну магію було лише одне речення.

< Некроманти та Чорні Маги. >

Це була історія про те, як некроманти загинули від рук Церкви Бога Сонця.

< Хоча й некроманти, й чорні маги використовують мертву ману, одні діють у межах природи, а інші – бунтують проти неї. >

< Чорна магія, яка, як кажуть, зникла ще в давні часи – це те, що суперечить здоровому глузду. >

Кейл поглянув на істоту, створену всупереч здоровому глузду.

Голем.

До його вух долинали хаотичні голоси військ Імперії Могору.

«Хто ж це такий?»

«Чи означає це, що він може знищити й інших големів, якщо йому вдалося знищити найбільшого?»

Солдати присіли від страху, а дворяни та воєначальники кричали.

Скрі-і-і-іх- Скре-еікх–

Чорний дим і моторошні крики.

Големи здавалися потужними бойовими машинами, створеними їхньою Імперією, але з них виривалися жахливі речі.

«…Щ- що це таке?»

Це було огидно.

До того ж, люди, які атакували тих големів, здавалися священником та Святими Лицарями Церкви Бога Сонця.

«…Щось дивне»

«Я знаю, щось точно дивне»

Солдати почали з обережністю чекати, що скажуть їхні командири далі.

Кейл почув голос Адіна саме в той момент, коли це усвідомив.

«Метелона!»

Заступниця голови Дзвіниці Метелона підняла руку й почала кричати.

«Атакуйте того мечника та птахів, які знищили Меч Імперії та наших големів – священні реліквії давніх часів!»

Маги й алхіміки одночасно почали атаку.

Сотні магічних заклинань знову полетіли в небо.

«Ха, ха-ха…»

Кейл почав сміятися.

"Ви, мерзенні виродки!"

Чхве Хан, Клопех і білі скелетні птахи тепер були поруч із загоном големів. Але Імперія саме зараз наносила по них удари?

Те, що вони робили, було очевидним.

"Вони намагаються це приховати"

Вони намагалися приховати чорний дим і жахливе верещання.

Ймовірно, це був спосіб заспокоїти хаос у свідомості солдатів і дворян.

Ба-а-а-а-ам! Ба-а-а-ам!

Розалін та бійці Королівства Віппер також кидали заклинання. У неї не було вибору. Вони мусили захистити білих скелетних птахів.

Ба-а-а-а-ам! Ба-ах! Ба-ах!

Чорний дим і жахливе верещання заглушалися звуком вибухів заклинань.

[«Людино! Чхве Хан і я знищили голема й побачили, як із кулі витікає чорна рідина. Нам треба знищити ці штуки! Але я не знаю, як це зробити! Треба покликати Золотавого дідуся!»]

Кейл чув голос Раона крізь гучні вибухи.

Він одночасно підвів голову. Він побачив білого скелетного птаха, що злітав вгору, щоб ухилитися від заклинань. На цьому птаху сидів мечник у шоломі.

[«І щось дивне сталося з Чхве Ханом! Схоже, він потрапив під чари тієї чорної рідини!»]

"…Чхве Хан став дивним?"

[«Але що нам робити з тими тридцятьма ядрами големів? Це погано! Хто їх усіх знищить?! Нам треба врятувати всіх, але я… Я великий і могутній, але ще не навчився всьому!»]

Кейл постійно то стискав, то розтискав кулаки.

"Я мушу втрутитися?

У мене немає вибору.

Я не можу дозволити, щоб це залишилося позаду.

Я мушу позбутися цього"

Однак, якщо він це зробить, його прикидання, нібито він на боці Імперії, втратить сенс. Йому також потрібен сер Рекс.

Втручання зробило б це надзвичайно складним.

Крім того, його втручання означало б, що Королівство Роан також буде втягнуте в цю битву.

Але Королівство Роан не хотіло, щоб його громадяни проливали ще більше крові.

В той момент…

Саме в той момент він почув голос Вогню Руйнування.

[« Були й інші, хто міг очистити чорний відчай »]

"Були?

Чи означає це, що мені не потрібно втручатися?"

[« Темні ельфи та некроманти »]

«Ха!»

Кейл був приголомшений.

Темні ельфи, які мусили жити в підпіллі, бо люди їх ненавиділи. І некроманти, яких знищила Церква Бога Сонця та інші церкви, що сповідували світло.

[« Вони все ще є частиною природи »]

Природа ніколи не відкидала темних ельфів і некромантів.

У ту мить Кейл згадав чийсь голос.

Це був хтось із чорної пустелі, тієї Землі Смерті. Ця людина прожила все своє життя в тому підземному місті.

« Мені здавалося, ніби всі вени в моєму тілі ось-ось вибухнуть. Мені потрібно було навчитися контролювати мертву ману, щоб витримати цей біль. Ось чому я вирішила стати некроманткою, а не чорним магом »

Десятирічна Мері вирішила стати некроманткою, щоб вижити.

А тепер вона була потрібна, щоб врятувати людей на цьому полі бою.

Кейл не міг стримати сміху, продовжуючи міркувати.

[«Людино, з тобою все гаразд? Ти з'їхав з глузду від гніву? Ти не можеш стати таким, як Клопех!»]

"Чорна магія приховувалася під виглядом алхімії прямо на очах у Церкви Бога Сонця?"

Не було нічого комічнішого за це.

Бууум- Бууум-

Гуркіт у його тілі став ще сильнішим.

Кейл відчув, як його тіло починає нагріватися.

Вогонь починав розгоратися.

[«Людино! Я поки що зв'яжуся із Золотавим дідусем!»]

Кейл не зупинив Раона. Це було те, про що Ерухабен мав знати.

На базі Імперії зараз панував галас.

Кейл почав говорити, стоячи разом із кронпринцом Валентино в місці, віддаленому від інших.

«Приведи Мері»

Кейл віддав наказ через пристрій відеозв'язку, що лежав у кишені Гілсмана.

[Молодий пане Кейле?]

Кейл проігнорував голос Розалін і продовжив говорити.

«Поки що не знищуйте големів, просто заблокуйте їх»

Погляд Кейла швидко перебіг по імперському принцу, полю бою та замку Мейпл.

"Я негайно зв'яжуся з принцом Альберу, щойно Раон завершить розмову з Ерухабеном.

Після цього я зроблю свій хід"

Кейл прийняв рішення.

Саме в цей момент.

[«Людино! Людино!»]

Пролунав тривожний голос Раона. У Кейла защеміло серце.

"Щось сталося з Ерухабеном-німом?"

Він чув голос Раона.

[«Я не можу зв'язатися з Золотавим дідусем!»]

"Ах, чорт забирай"

Раон завагався, а потім продовжив, коли Кейл почав хмуритися.

[«Людино! Ш-щойно залишили повідомлення на пристрої для відеозв'язку»]

"Повідомлення?

Від кого?"

[«Воно з Джунглів! Літана надіслала повідомлення!»]

"Літана, королева Джунглів?

Що їй потрібно?"

Наразі вона очолювала воїнів Джунглів у тій частині Джунглів, що розташована поблизу південного кордону Імперії.

Кейл і Літана змінили свої плани: замість того, щоб Джунглі допомагали Королівству Віппер, вони вирішили, що Джунглі націляться на південний регіон Імперії, щойно Імперія програє другий раунд Королівству Віппер.

Більше того, саме тоді мали вступити в дію і принц Валентино, і Королівство Каро.

Раон швидко переказав зміст повідомлення.

[«"Молодий пане Кейле! На Джунглі напали! Імперія атакує Сьома Секція Джунглів!" – ось що вона сказала!»]

Кейл відчув, як у голові запанувала порожнеча.

Сьома Секція Джунглів.

З чотирнадцяти секцій, що складали Джунглі, Сьома Секція розташовувалася в самому центрі Джунглів, і через нього протікала велика річка.

Саме там також знаходився королівський палац Джунглів.

Це був, по суті, їхній головний палац.

"Імперія атакувала цю територію?"

Це було погано.

"Напевно, зараз у Сьомій Секції не так багато воїнів! Літани там теж немає!

Чорт забирай!"

Кейл поглянув на імперського принца Адіна.

Він був упевнений, що цей мерзотник зробив свій хід, знаючи, що їх там немає.

Він зробив цей хід, знаючи, що Літана та воїни не будуть у цій секції.

[«Вона також сказала: "Молодий пане Кейле, я думаю, що в наших Джунглях є шпигун!"»]

Кейл стиснув кулаки.

Шпигун.

Це змусило Кейла згадати, як в Джунглях спалахнула пожежа в Першій Секції.

"Так, мабуть, саме так. Імперія ніяк не могла б влаштувати ту пожежу без шпигуна.

Але шпигун не може бути лідером, оскільки він не знає про союз між чотирма королівствами та одним племенем"

«…Я був занадто самовпевненим»

"Ні, я був дурним"

«Молодий пане?»

Заступник капітана Гілсман обережно звернувся до Кейла, обличчя якого раптом застигло, проте Кейл його не почув.

У [Народженні Героя] йшлося про шпигуна на боці Тунки. Однак там не було жодної згадки про шпигуна, коли йшлося про стовп вогню в Першій Секції Джунглів.

Саме тому він вважав, що Імперія вчинила це самостійно.

Але в Кейла раптом виникло запитання.

"Як Імперія змогла безпосередньо атакувати Сьому Секцію – центр Джунглів – не натрапивши на воїнів Джунглів?"

«Ах»

Кейл усвідомив відповідь, щойно поставив це запитання, і Раон також на нього відповів.

Літана залишила відповідь.

[«"Кажуть, що з'явився літаючий об'єкт! На ньому був прапор Імперії Могору!" – ось що вона ще сказала!»]

Імперія мала спосіб панувати й у повітрі.

Як і слід було очікувати, Адін був нелегким супротивником.

Вони відкрито атакували Королівство Віппер, водночас даючи відсіч Джунглям, які націлилися на їхні тили.

Баа-а-а-ах! Ба-а-а-а-а-а-ам!

Заклинання продовжували зіштовхуватися одне з одним, а білі скелетні птахи та големи – битися між собою.

Королівство Віппер не атакувало големів, а зосередилося виключно на обороні.

Це було через наказ Кейла.

Кейл теж це знав.

Саме в той момент…

Раон розповів Кейлу про останнє повідомлення, яке залишила Літана.

[«"Молодий пане Кейл, вибачте, але я відступаю. Мені треба врятувати Сьому Секцію! За словами воїна, що доповів, на палубі літаючого об'єкта з'явилися алхіміки і намагаються щось викликати. У мене погане передчуття щодо цього, я зв'яжуся з вами, щойно дізнаюся, що саме вони викликають!" – ось що вона сказала. Людино, те, що вони викликають…!»]

Раон завагався, а потім додав.

[«А що, якщо це щось на зразок того голема?»]

На захист, мабуть, залишилося лише кілька воїнів, а Сьома Секція Джунглів була заповнена звичайними людьми.

Що станеться, якщо големи чи той чорний відчай заполонять цю землю?

Вогонь Руйнування дав Кейлу відповідь.

[« Чорний відчай – це те саме, що отрута для живих, оскільки походить із мертвої мани. Насправді це навіть сильніша отрута, ніж мертва мана. Воно має прокляті здібност і»]

Там розгориться пекло.

У цю мить Кейл відкрив рота, щоб щось сказати.

«В пизду це все»

Заступник капітана Гілсман і наслідний принц Валентино, які дивилися на нього, виглядали абсолютно шокованими. Однак Кейл просто продовжив говорити.

«Покличте сюди»

Рукою Кейл написав у повітрі ім'я.

Штовх.

Потім він відштовхнув Гілсмана, який його підтримував.

«Молодий пане-нім? Е? Молодий пане-нім! Чому ви йдете?»

Гілсман у шоці спробував втримати Кейла, але той проігнорував його й незворушно рушив уперед.

Він прямував до імперського принца Адіна. Повільно він рухався до центру поля бою, де стояв Адін.

На полі бою панував хаос.

«О, командире. Чому ви не відпочиваєте?»

«Командире-нім, будь ласка, відпочиньте трохи»

Аристократи та імперські війська з занепокоєнням коментували його рух до центру поля бою.

Однак погляд Кейла був зосереджений лише на одному місці.

Він був спрямований на імператорського принца Адіна, який спокійно стояв у центрі.

Розслаблений Адін повернув голову й зустрівся поглядом із Кейлом.

«Командире, у чому справа? Чи з вашим тілом щось…»

Саме в той момент, коли він почав говорити.

Біля ніг Кейла здійнявся вітер.

Це зайняло лише частку секунди.

Його тіло вистрілило вперед, наче стріла.

Кейл простягнув руку.

Потім він схопив Адіна.

«Гаразд… укх!»

Імперський принц задихався.

Бліді руки стискали йому шию. У ту мить Адін щось усвідомив.

"Він не відчуває болю!"

У блідих руках Кейла, всупереч їхньому зовнішньому вигляду, було чимало сили. Голова імперського принца була відкинута назад, і він бачив рудувато-карі очі, що дивилися на нього зверху вниз.

Кейл, власник цих очей, надзвичайно яскраво посміхнувся, коли почав говорити.

«Твоя спина така вразлива»

Усе це зайняло лише кілька секунд.

«Иїк! Командире!»

«Ваша Високосте!»

«Якого біса?»

У таборі Імперії запанував хаос.

Однак імперський принц Адін поглянув на Кейла й почав посміхатися.

«Я- я знав, укх, що мав би підозрювати тебе»

Була причина, чому він не відкинув той один відсоток ймовірності.

Була також причина, чому він посміхався.

"Хіба можна поводитися так нахабно?"

Чи могло Королівство Роан, чи міг Кейл Хенітус поводитися так?

Адін бачив, що Кейл Хенітус посміхався навіть яскравіше, ніж він сам.

Кейл прошепотів Адіну на вухо.

«Гей, Адіне»

«Угх»

Радісний голос Кейла долинув до вуха Адіна, коли той видав стогін.

«Я обов'язково прикінчу тебе власноруч»

Адін здригнувся.

Очі Кейла справді здавалися сповненими гніву й бажання вбити його.

У ту мить Кейл почув у своїй голові голос Раона.

[«Моя магія не діє! Боже мій, це магія? Вона на рівні Золотавого дідуся! Вона така сама, як у мене! Людино! Щит!»]

Кейл негайно активував Незнищенний Щит. Чорні вітрові стріли раптово вистрілили в бік Кейла з правого боку.

«Ух!»

Тіло Кейла відкинуло назад від удару, і він більше не зміг триматися за імперського принца. Завдяки щиту та щиту Раона, що оточував його, з ним було все гаразд, але удар сильно потряс Кейла.

Проте Кейл продовжував посміхатися, дивлячись на людину, що стояла перед імперським принцом.

Хонте, учень Майстра Дзвіниці.

Кейл звернувся до очей Хонте, які, на відміну від його тіла, були сповнені життєвої сили.

«Ти ж Майстер Дзвіниці, чи не так?»

Хонте почав посміхатися.

«Ти, виродку, говориш якісь дурниці. Я вже дивувався, що тут відбувається, а ти ще й Дракона з собою привів»

"Ого, він навіть не заперечує.

Він навіть помітив Дракона поруч зі мною?

Остання червона зірка, мабуть, чорний маг"

Кейл озирнувся.

Він бачив людей, які були шоковані й не могли вирішити, чи нападати на нього, чи ні.

У цей момент закричала Метелона, заступниця Майстра Дзвіниці Алхіміків. Вона вирішила, що це гарна нагода.

Це був шанс захопити Кейла й виправдати напад на Королівство Роан.

«Схопіть того виродка, який напав на Його Високість!»

Хтось наважився торкнутися імперського принца. Ця людина наважилася спробувати вбити імперського принца.

За свої вчинки він заслуговував на страту.

Метелона не могла зрозуміти, чому Кейл раптово напав на імперського принца. Вона вважала, що це була його помилка або неправильне рішення.

«Негайно схопіть його! Ми не можемо йому пробачити!»

Її безперервні накази змусили солдатів, лицарів і магів оточити Кейла, щоб атакувати його.

«Хе»

Кейл тихо розсміявся.

"Все зіпсовано"

Він власноруч зірвав план просуватися в темряві, вдаючи, що стоїть на боці імперського принца.

Щоб це зробити, йому треба було залишатися в укритті.

"Тепер я вже ніяк не зможу ховатися"

Як Мері могла самотужки позбутися цих големів і тих, що в джунглях?

Кейл теж мусив втрутитися.

І якщо Мері все-таки втрутиться, то розкриття Королівства Роан і самого Кейла стане лише питанням часу.

"Що я можу втратити, діючи відкрито, коли ці виродки роблять те саме?"

А крім усього іншого…

…Побачивши цю ситуацію, дізнавшись про походження големів і всі брудні тактики Імперії…

«Який же розлючений»

Його інстинкти покидька дали про себе знати.

«Час перевернути все з ніг на голову»

Саме в цю мить у очах бурмочучого Кейла щось спалахнуло.

Бу-ду-дух! Бум!

Гуркіт усередині його тіла припинився.

Метелона крикнула в той самий момент.

«Що ви всі робите? Схопіть того виродка, що стоїть там, як ідіот!»

Однак її голос заглушили.

Кейл крикнув ще голосніше.

«Звичайні громадяни Імперії та всі віряни Церкви Бога Сонця – відійдіть!»

"Що?"

Люди, що наближалися до нього, особливо віряни Бога Сонця, здригнулися від несподіваної заяви.

Віряни Церкви Бога Сонця. Це становило приблизно дві третини громадян Імперії.

Вони бачили, як командир Кейл Хенітус кричав так голосно, що у нього на шиї проступали вени. Це був той самий чоловік, який, отримуючи почесну медаль від Імперії, виголошував слова, схожі на догмати Церкви Бога Сонця.

Він продовжував кричати.

«Ви бачили чорний дим і чорні стріли? Це люди, які використовують мертву ману!»

Мертва мана.

Цього разу здригнулися священники та віряни, пов'язані зі світлом.

Заступниця голови Дзвіниці, імперський принц і Хонте – всі поглянули на Кейла. Кейл продовжував кричати, а його очі сяяли життєвою силою.

«Я щойно чітко розгледів очі Його Високості!»

Раон промовив у думках.

[«Людино, він скоро буде тут!»]

Кейл продовжував говорити.

«Він потрапив під вплив чорної магії!»

Чорна магія.

Цей термін змусив здригнутися заступницю Майстра Дзвіниці Метелону.

"Звідки він знає про чорну магію?"

Вона вважала, що ніхто не знає про чорну магію, яка, як кажуть, зникла ще в давні часи. Навіть Дракон не зміг би одразу це усвідомити.

Адже життя Дракона тривало лише тисячу років, тоді як давні часи минули понад десять тисяч років тому.

«Досить цієї нісенітниці! Негайно схопіть цього єретика! Він – підданий Королівства Роан, а не Імперії!» – викрикнула Метелона, і кілька лицарів націлили мечі на Кейла.

Саме в цю мить.

[«Людино, вже тут!»]

Ву-у-ум!

Яскраве світло огорнуло поле бою.

Водночас поруч із Кейлом з'явилося магічне коло телепортації.

«Гм?»

«Ах!»

Лицарі завмерли.

Ім'я, яке Кейл раніше написав у повітрі.

Джек.

Покличте Святого Джека.

Це була людина, яку впізнав би будь-який вірянин Церкви Бога Сонця Імперії.

З'явився чоловік із невинним і лагідним виразом обличчя.

Святий і Свята Діва. Люди, які втекли після того, як їх назвали терористами та вбивцями.

Однак війська Імперії не могли й слова вимовити, дивлячись на Джека.

Вш-ш-ш-ш-ш-

З Святого Джека виходив промінь світла.

Це була божественна сила з цілющими властивостями.

Легкі поранення лицарів і солдатів повільно загоювалися, коли світло оточувало їх. Зіниці солдатів тремтіли, коли вони спостерігали за тим, що відбувалося.

Джек мав у собі чистий і теплий дотик сонця, тож він ніяк не міг бути терористом.

Дзень.

Цунь.

Лицарі-віруючі припинили свої атаки, а солдати-віруючі кинули зброю.

Кейл продовжував говорити.

«Ми рухатимемося вперед»

Це було схоже на те, що вигукувала Церква Бога Сонця, коли вони позбулися некромантів.

Ми рушимо до світла.

З вуст Кейла пролунало щось схоже, але не зовсім те саме, що вони казали.

Це було очевидно.

Королівство Роан, Королівство Віппер, Джунглі, а також некроманти й Темні Ельфи відтепер рухатимуться разом.

Це була просто нова історія, яку мали написати численні королівства, багато церков, багато племен і всі люди.

Вони зосередяться на новому ворогу, відмінному від того, як некромантів і Темних Ельфів придушували в минулому.

Їхнім ворогом був Імперський Принц і Чорна Магія.

"Мені просто треба розробити новий план, якщо вже довелося розкрити себе"

Йому просто треба було битися за новим планом.

Кейл атакував шию Імперського Принца. Тоді з'явився Святий.

Ці шокуючі образи закарбуються в пам'яті кожного.

Кейл поглянув у бік Святого Джека.

Джек не міг збагнути, що саме відбувається, оскільки його раптово покликали.

Проте, побачивши Хонте та чорний дим у небі, він підсвідомо зрозумів, що сказати.

«Ми подолаємо це разом»

Це була нова воля світу, яку він усвідомив, перебуваючи поруч із Кейлом до цього моменту.

Одразу після цього.

Фii-i-i-i-i-i- Пi-i-i-i-i-i-i-i–

Вони почули звук флейти.

Війська Імперії підняли голови.

Над ними пролітав найбільший білий скелетний птах. Біловолосий священник і мечник у шоломі простягнули руки до Кейла та Джека.

Птахи людей, схожих на Святих Лицарів, оточили їх.

Складалося враження, ніби вони прилетіли, щоб врятувати Святого.

Усі вони в ту мить щось побачили.

«…С- світло!»

«Це ж…!»

З'явилося світло, відмінне від того, що лікувало рани військ Імперії.

Воно було настільки яскравим, що Святий Джек на його тлі виглядав тьмяним.

Воно було золотистого кольору, як сонце, але до нього домішувався криваво-червоний відтінок, що вселяв страх.

Раон був щиро вражений, коли вигукнув:

[«Л-людино! Ти зараз виглядаєш достобіса сильним!»]

Рожево-золоте світло почало огортати тіло Кейла.

Це була суміш криваво-червоного кольору руйнування та яскравого світла очищення.

Кейл чув голос Вогню Руйнування.

[« Знищ відчай. Прошу »]

Полум'я, яке, як відомо, яскраво палало, перш ніж зникнути, знову з'явилося у світі.

Кейл виліз на білого скелетного птаха й вигукнув. Він зустрівся поглядом з Імперським Принцом та Хонте.

«Знищити големів, створених за допомогою чорної магії!»

Він знищить їх усіх.

Його інстинкти покидька спрацювали вперше за довгий час.

[Якщо вам подобається переклад, можете підтримати перекладача гривнею, якщо маєте таку можливість після донатів на ЗСУ =3]