Розділ 303 — Довіряй інстинктам (3)

Однак Кейл незабаром здригнувся.

Побачивши поранені руки Чхве Хана, він зреагував цілком природно.

«Ні, нічого»

Йому здавалося, що якщо Чхве Хан зараз дасть йому ляпаса, це стане для нього квитком в один кінець до потойбіччя.

Як людина, яка дуже цінувала своє життя, Кейл просто жував яблучний пиріг і, напруживши тремтячі ноги, підвівся.

«Кейле-нім, з вами все гаразд?»

Чхве Хан прикусив губи, ставлячи це питання.

"Я впевнений, що він скаже, що все гаразд"

Саме так Кейл завжди відповідав.

Чхве Хан повільно підтримав Кейла, уникаючи його погляду. У цей момент він почув бурчання.

«Ти думаєш, що все гаразд?»

«…Вибачте?»

"Він має на увазі, що з ним не все гаразд?"

Вираз обличчя Чхве Хана став надзвичайно серйозним, адже Кейл вперше відповів саме так. У цей момент Кейл продовжив:

«Я не можу уявити, що зараз могло статися з Джунглями. Як ти думаєш, там усе гаразд?»

"Адін, гнидський виродок. Ти їбуче сміття, яке навіть спалити вщент – марнотратство"

Кейл злився, думаючи про імперського принца, Хонте та Джунглі. Його нутро кипіло, наче лава.

«Ха, Кейле-нім, ви справді…»

Кейл, який не знав, про що думає Чхве Хан, коли той похитав головою, відвернув погляд від нього й вказав рукою на небо.

Скрегх-х-х–

Один із білих птахів приземлився на землю. Це знову змусило рожево-золотий попіл здійнятися в повітря.

«Командире, будь ласка, сідайте»

Лицар Королівства Паерун, що сидів верхи на білому скелетному птаху, зліз. Дворф також передав поводи Кейлу. На обличчях обох відбивалася повага, проте Кейл був надзвичайно роздратований і, ігноруючи їх, швидко рушив уперед.

«Гей, Чхве Хане»

«Так, Кейле-нім?»

Кейл сів на білого скелетного птаха, схопив поводи, а потім вказав за себе.

«Сідай»

«Вибачте?»

Кейл незворушно відповів Чхве Хану, який здивовано запитав, не розуміючи, про що йдеться. Не було часу, аби його гаяти.

«Ти що, не збираєшся битися?»

"Ах"

Чхве Хан одразу ж схаменувся. Він обернувся й побачив повагу в очах Полум'яного Дворфа та лицаря Королівства Паерун, які дивилися на Кейла.

Потім він знову поглянув на Кейла.

Раон сказав, що з плитою Кейла все гаразд, проте він трохи кровоточив, а ноги в нього досить сильно тремтіли.

Та він все одно казав: "Ходімо битися".

«Я буду битися»

Чхве Хан одразу ж стрибнув на білого скелетного птаха.

Білий скелетний птах швидко почав махати крилами, щойно він приземлився на нього.

Це був не найбільший птах, проте цей білий скелетний птах середнього розміру швидко злетів. Він був найшвидшим серед білих скелетних птахів.

Було очевидно, чому так сталося.

На білому скелетному птаху, на якому сиділи Чхве Хан і Кейл, лунав голос, який інші не могли почути.

«Людино, я теж буду битися!»

Раон утримував білого скелетного птаха в повітрі.

Раон і Чхве Хан чітко побачили земляну стіну Імперії, щойно птах опинився в повітрі.

Ба-а-а-а-ам! Ба-а-а-а-ам!

Білі скелетні птахи, лицарі Королівства Паерун та Полум'яні Дворфи – всі вони билися проти військ Імперії. І всі вони націлилися на одну людину.

Імперського принца Адіна.

"Ми теж підемо туди"

Чхве Хан прийняв рішення.

«Рухаємося»

Чхве Хан кивнув у відповідь на слова Кейла. Потім він збентежився.

«…Кейле-нім?»

«Людино?»

Чхве Хан і Раон обоє занепокоїлися, побачивши білого скелетного птаха, що швидко рухався, та розвіяне руде волосся Кейла.

«Людино! Ти раптом дуже зголоднів? Тобі здається, що ти зараз знепритомнієш? Ти не можеш знепритомніти! Я все знищу!»

Раон вигукнув у тривозі.

«Що? Людино, чому ти відступаєш?»

Кейл рухався в бік Королівства Віппер, а не до Імперії.

Він дуже швидко наближався до Королівства Віппер. Чхве Хан і Раон були шоковані, так само як і Розалін, Гарол та Тунка, які мусили їх зустрічати.

«Молодий пане Кейле! Вам боляче?»

Розалін майже побігла до краю вежі, кричачи, а потім здригнулася. Кейл, який наблизився на птасі, крикнув їй:

«Пані Розалін, меч!»

Чхве Хан усвідомив, що в той момент у нього в руці не було меча.

Кейл також простягнув руку.

«Мері, ходімо!»

Вона весь час перебувала на цій вежі.

Мері, закутана у свою звичну чорну мантію, підійшла до краю. Під час цієї битви їй залишалося лише сидіти й спостерігати за всім, що відбувається.

Кейл потребував її більше, ніж будь-кого іншого на цьому полі бою.

Кейл почав розмовляти з Мері, обличчя якої не було видно, оскільки воно ховалося під плащем.

«Це чорна магія. Гадаю, ти тут найкраще в цьому розбираєшся»

Мері простягнула руку за край виступу. Кейл схопив її руку, щойно та, вкрита чорними лініями, схожими на павутину, з'явилася з-під плаща.

Тоді він занепокоївся.

Його рука тремтіла.

«Раоне!»

«Хаа, людина, гаразд!»

Раон зітхнув, а потім підтягнув Мері на спину білого скелетного птаха, щоб допомогти Кейлу, у якого не вистачило сил це зробити.

«Мері, я нічого не знаю про чорну магію! Але я можу дуже добре битися, якщо ти мене навчиш!»

Розалін стояла на краю уступу й простягнула руку, коли Раон шепотів Мері на вухо.

«Чхве Хане!»

Потім вона кинула меч.

Клак!

Чхве Хан легко впіймав меч.

«Ти так швидко його принесла»

Чхве Хан посміхнувся й доторкнувся до свого меча. Це був його меч.

Це був той самий меч, який Кейл дав йому під час битви на території Хенітус, сказавши створити легенду. Той меч знову опинився в руці Чхве Хана.

Скрі-і-ікх.

Чхве Хан зняв чорний шолом і відкинув його.

Усе повернулося до норми.

Кейл переконався, що всі готові, перш ніж знову потягнути за віжки.

Тепер, коли вони були готові, їм потрібно було вирушати на поле бою.

«Молодий пане Кейле!»

Кейл повернув голову в бік Розалін, яка його покликала. Розалін посміхнулася й продовжила кричати.

«Я повідомлю Джунглі, Королівство Роан та альянс про те, що відбувається!»

"Вона справді розумна"

Саме тому Кейл міг рухатися, не турбуючись про свою спину. Розалін докладно пояснить решті альянсу, як змінилася ситуація.

«Я координуватиму атаки!»

«Відкрийте ворота! Воїни, за мною!»

Вождь Гарол і командир Тунка також прийшли до тями й почали виконувати свої обов'язки.

Кейл без вагань обернувся назад. Потім він міцно стиснув поводи й повідомив тих, хто сидів на птаху:

«Ми рухатимемося швидко»

Їм потрібно було швидко розібратися з ситуацією тут.

Вони мусили вирушити до Джунглів. Вони не могли дозволити чорному відчаю поширитися в тих жвавих Джунглях.

«Усі тримайтеся. Раоне»

«Гаразд!»

Скрип-скрип-

Білий скелетний птах швидко попрямував до лідерів ворога.

Кейл відчув, як прохолодний вітерець обвіває його обличчя, коли вони наближалися до інших білих скелетних птахів у небі. Він міг бачити, як зараз розвивається битва.

Ба-а-а-а-ах! Баа-а-а-ам!

З боку Імперії продовжували сипатися нескінченні заклинання.

«Друга магічна бригада, цільтеся в Дворфів і лицарів на птахах!»

«Птахи! Третя магічна бригада, знищте ці кістки!»

Лицарі оточили імперського принца.

«Ми мусимо захистити Його Високість! Підніміть щити! Солдати, хоча б каміння кидайте чи що-небудь!»

«Якщо нас схоплять у пазурі тих птахів, нам кінець! Захищайте Його Високість за будь-якої ціни!»

Хонте та заступниця Майстра Дзвіниці стояли прямо поруч з імперським принцом, а алхіміки також оточували його.

Леви вже давно відступили, а дворяни були зайняті боєм або відходом, оточені своїми лицарями.

«Заблокуйте їх! Спочатку захистіть мене!»

«Допоможіть Його Високості! Ми зможемо виграти цю битву лише тоді, коли Його Високість виживе!»

По всій імперській базі лунали крики та вигуки. У цю мить над ними простягнулася тінь крил білого скелетного птаха.

Скрип-скрип-

Шум, який видавали крила, зроблені з кісток, вселяв страх у серця військ Імперії.

Той, хто командував білими скелетними птахами, не зміг стримати сміху.

«Кехе-хе, хе-хе!»

Клопех Секка. Він відчув, як по спині пробіг холодок.

Імперія добре билася навіть без големів. Саме цей факт викликав у нього сироти.

Білим скелетним птахам не вдалося повністю зруйнувати щит, створений імперськими магами.

Ба-а-ам!

Дзьоб його білого скелетного птаха дзьобнув по щиту.

«Угх!»

Один із магів закашлявся кров'ю, коли щит розбився. Однак на його місці з'явився інший маг і створив щит навколо імперського принца.

Щити сотень людей зібралися в одному місці.

Адін опинився в оточенні алхіміків та Імперських Лицарів під цими щитами.

Клопех і Адін зустрілися поглядами.

Клопех бачив, як ворушилися губи Адіна.

"Це ж ти, чи не так?"

Адін дивився на Клопеха зі спокійним виразом обличчя, ніби вже все зрозумів.

"Лицар-охоронець Клопех Секка.

Ти ж лицар-охоронець Клопех, чи не так?"

Адін бачив, як куточки губ сивочолого священника, щодо кого він був упевнений, що це Клопех, почали ворушитися, коли той мовчки запитав.

Сивочолий священник почав говорити.

«Ти, дурний виродку»

Священник не зміг стриматися. Він, майстер меча Клопех, підвів голову, щойно помітив, як до нього наближається людина.

«Кейле-нім, ви тут»

Кейл Хенітус.

Клопех посміхнувся, побачивши Кейла. Потім він швидко відвів свого білого птаха вбік.

Вшу-у-у-у-ух–

Сильний і швидкий вітер обвіяв щоку Клопеха.

Білий птах, яким керував Кейл Хенітус, пролетів повз нього надзвичайно швидко. Цього було достатньо, щоб Клопех усвідомив:

"Починається"

Він швидко почав кричати.

«Час для повного штурму! Вріжтеся в них з усією силою! Вріжтеся так сильно, щоб кістки тріснули!»

Він наказував їм врізатися в щити.

Це був той момент, коли він крикнув на інших. Кейл лише дивився вниз, у очі монстра, коли почав говорити.

«Мері»

«Так, пане, я чекала»

З рук Мері почала витікати чорна мана. Потім вона опустилася на білого скелетного птаха, на якому вони сиділи.

Білий скелетний птах повільно почорнів.

Ні, вона змила білу фарбу, яка приховувала його справжній колір.

Білий скелетний птах знову перетворився на чорного скелетного птаха.

Він повернувся до свого справжнього вигляду. У своєму справжньому вигляді все неминуче ставало найсильнішим. Чорна мана Мері просочилася в чорні кістки чорного скелетного птаха, змушуючи його сяяти навіть у темряві.

У той момент Клопех віддав ще одну команду.

«Прокладіть шлях!»

Кейл пригнувся. Він ще більше збільшив швидкість чорного скелетного птаха. Чорний скелетний птах перетворювався на чорну стрілу.

У той момент він зустрівся поглядом з імперським принцом Адіном.

Клопех крикнув з-за його спини.

«Знищте усе, що стоїть на шляху Командира-німа!»

Прокладіть шлях.

Блокуйте атаки ворога, щоб Кейл міг рухатися вперед, не турбуючись ні про що інше.

Бум! Бум! Буууум!

Білі скелетні птахи своїми тілами врізалися в заклинання.

«Застосовуйте більше заклинань! Ще більше зміцнюйте щити! Ми не можемо їх пропустити!»

Капітан Імперської магічної бригади віддав накази, а потім, нарешті, звернувся до імперського принца.

«…Мені підготуватися до вашої телепортації?»

Телепортація.

Це було не те саме, що відступити в тил.

Телепортація означала б втечу з поля бою. Це було б чимось, що підірвало б гідність Імперії.

Однак їхні можливості були обмежені, оскільки големи зникли, а білі скелетні птахи продовжували атакувати.

«Все гаразд»

Проте імперський принц відмовився відступати. Капітан відчув, що Адін поводиться як майбутній імператор Імперії, коли той знову підняв голос.

«Створіть більше щитів!»

Тепер він навіть міг розгледіти обличчя Кейла, коли чорний скелетний птах наближався до них.

Ось наскільки близько вони були зараз.

Єдине, на що міг покластися капітан – це щит.

Він вклав усю свою силу в щит.

Саме в цю мить.

Кейл без зупинки кинувся назустріч щитам, створеним сотнями імперських магів.

Ба-а-а-а-ам! Бах!

Білі скелетні птахи допомогли йому прокласти прямий шлях.

Кейл стиснув руки, якими тримав поводи.

У його тілі не залишилося сил.

Він відчував надзвичайну втому.

У нього більше не було сил, щоб скористатися будь-якими Стародавніми Силами.

Він би знепритомнів або хто знає, що ще могло б статися, якби він ще раз скористався будь-якою з них.

Однак він не міг зупинитися.

Він знав, що мав зробити.

Щит Імперії тепер був прямо перед його носом.

Усі вірили, що чорний скелетний птах вріжеться в нього саме тут.

Однак рішення Кейла було іншим.

«Раоне»

Кейл почав звертатися до невидимої істоти, яку він не бачив, але знав, що вона завжди поруч із ним.

«Пробий його»

Йому навіть не потрібно було чути відповіді.

«Га, гм?»

«Щ- щит!»

«Ні!»

Щит Імперії почав танути.

Спочатку це була лише маленька цяточка.

Невелика цятка з'явилася на щитах, створених сотнями магів, серед яких були й маги високого рівня, а потім отвір поступово збільшувався.

«Ні! Щит пробитий!»

Капітан магічної бригади викрикнув, коли Кейл повів чорного скелетного птаха крізь місце, де щит розплавився.

Імперський принц тепер був прямо перед ним.

«Атакуйте! Атакуйте чорного скелетного птаха!»

Маги, чиї щити були розвіяні, поспішно почали кидати заклинання в бік Кейла.

У той момент Кейл зустрівся поглядом з імперським принцом.

На обличчі Адіна грала спокійна посмішка, адже його захищали війська Імперії.

Кейл не знав, що змушувало цього виродка так посміхатися, проте він теж посміхнувся у відповідь.

Потім він почав говорити.

«Чхве Хане»

Ось і все.

Кейл побачив, як хтось відстрибнув з голови чорного скелетного птаха й кинувся вперед.

Чхве Хан.

З його меча виривалася чорна аура. Мечник, який більше не мав жодних обмежень, кинувся до імперського принца.

«То ти прийшов за мною»

Імперський принц Адін розкинув руки й привітав Чхве Хана. Потім він презирливо посміхнувся Чхве Хану.

Чхве Хан відповів на цю посмішку стоїчним виразом обличчя, змахнувши мечем.

«У- ухиляйтеся!»

«Ваша Високосте, будь ласка, ухиляйтеся!»

Чорна аура покинула його меч і злетіла вниз.

Ба-а-а-а-а-ах!

У земляній стіні з'явилася вм'ятина.

Однак його атака була надто передбачуваною. Імперський принц був оточений лицарями та алхіміками і вже встиг ухилитися. Посмішка на його обличчі не зникла.

"Ось такий у мене рівень"

Адін був тим, хто міг прагнути забрати чиєсь життя, перебуваючи під захистом інших.

Чому б йому не радіти?

Однак вираз обличчя імперського принца швидко змінився.

«Виродки!»

Чхве Хан одночасно пробурмотів у бік імперського принца.

«Куди ти дивишся?»

Він посміхався. Потім він активував свою ауру й кинувся на імперського принца.

Однак Адін не дивився на Чхве Хана. Ні, він не міг на нього дивитися.

Чорний скелетний птах не зупинився, щойно Чхве Хан зіскочив з нього.

Кейл від самого початку рухався до єдиної мети.

Аура Чхве Хана змушувала імперського принца ухилитися вбік.

Оскільки лицарі мали оточити його, Адіну не залишалося нічого іншого, як відійти від когось, щоб ухилитися від атаки Чхве Хана.

Імперський принц викрикнув.

«Хонте-!»

Хонте, учень Майстра Дзвіниці.

«Швидше, захистіть Хонте!»

Адін уперше вигукнув з такою терміновістю.

Каау.

Однак дзьоб чорного скелетного птаха вже розкрився в бік Хонте.

У тому дзьобі перебувала некромантка Мері, спрямувавши свою чорну ману на ворога.

Єдина некромантка на континенті почала говорити.

«Молодий пане-нім, я готова»

Кейл замислився.

"Імперський принц не може зупинити големів Джунглів. Големи були створені за допомогою чорної магії Алхіміками Дзвіниці.

У такому разі, чи не слід захопити лідера дзвіниці?"

Монстр на землі.

Йшлося про Хонте.

Кейл поглянув на очі мертвого Хонте – єдине, що було сповнене життям. Хонте лагідно заговорив, готуючись зіткнутися з Кейлом.

«Як захопливо»

Навколо Хонте почала з'являтися чорна присутність.

Лідери алхіміків захищали його.

На відміну від лицарів та алхіміків нижчого рангу, які кинулися захищати імперського принца, лідери-алхіміки захищали Хонте, коли на нього звалилася аура Чхве Хана.

Кейл почав посміхатися.

Він ще міцніше стиснув поводи й прискорив птаха, починаючи говорити.

«Мері, Раоне»

У ту мить темно-синє світло змішалося з чорною маною Мері.

[«Людино, я допоможу Мері! Нам двом це під силу!»]

Сили некроманта та Дракона об'єдналися, щоб перетворитися на маленький і гострий кинджал.

Кейл поглянув на Хонте, який активував свою чорну ману, і віддав наказ.

«Вогонь»

Темно-синя стріла розміром з людську руку вилетіла з дзьоба чорного скелетного птаха.

[Нагадування: донатьте на ЗСУ]