Розділ 305 — З самого дна (1)

Це сталося саме перед тим, як у всіх заніміли вуха від гучного вибуху. Лише Кейл, який був найближче, зміг це почути.

Це сталося за кілька секунд до вибуху.

«Ааааааа!»

Він чув, як хтось кричав.

Він припустив, що це був Хонте.

Потім вибух охопив увесь світ.

У ту мить із серця Хонте вирвалося чорне світло, яке почало поширюватися на навколишню територію.

Бу-бух! Бу-бух! Бу-бух!

Кейл відчував, як його серце шалено б'ється.

"Те чорне світло.

Це, мабуть, справжня чорна магія"

Серце Кейла з якоїсь причини билося нестримно.

Коли він бачив чорний відчай, все було гаразд, але зараз воно билося нестримно.

Це було схоже на той момент, коли він уперше побачив монстрів, що з'явилися на Землі, будучи Кім Рок Су. Його тіло проявило негативну реакцію на того огидного монстра, якого він побачив уперше в житті.

Тоді він злякався.

«Ти хочеш, щоб я знову злякався?»

Кейл стиснув кулаки. Його очі зараз були червоними від напруги.

Однією рукою він скрутив поводи. Іншою рукою він водночас створював сріблясте світло.

Те сріблясте світло спрямувалося вниз, до землі.

[« Цього недостатньо »]

Щит звертався до нього.

Суперкамінь також втрутився.

[« Не жертвуй собою »]

"Що ти хочеш, щоб я зробив?! Я не збираюся цього робити!"

Кейл був вкрай роздратований.

Він відчував, як його тіло виходить за межі своїх можливостей. Зір почав затуманюватися.

У цю мить Кейл побачив, як хтось промчав повз нього.

«Ми мусимо в-врятувати їх»

Він бачив, як людина стрибає в бік того чорного світла, ні, того чорного болота, заїкаючись.

Це була Мері.

Чорна мантія прямувала до чорного світла. Її інстинкти некромантки підказували їй щось.

"Це темніша й жахливіша сила, яка перебуває на зовсім іншому рівні, ніж ядра големів. Це небезпечно"

Люди внизу загинуть, і навіть Раон може зазнати труднощів.

У Кейла зараз теж не було сил.

«Чорну магію… можна очистити»

Некромант міг би її очистити.

Мері покладалася на свої інстинкти, щоб витягнути спогади, що лежали глибоко в ній, і почала рухатися.

Потім вона простягнула руку до чорного світла.

Хш-ш-ш-ш-ш.

Це сталося в одну мить. Тильна сторона її долоні почала горіти в ту ж мить, як торкнулася чорного світла.

Мері відчувала, як кінчики її пальців починають тремтіти.

До неї надходила величезна сила.

Це було щось сильніше за неї саму.

Вона відчувала справжню силу не Хонте, а людини, пов'язаної з Хонте.

Вона була величезна.

Це було схоже на те, коли вона вперше зустріла Раона, ні, коли вона вперше зустріла Ерухабена.

Однак Мері не відсмикнула руку.

< Некроманти слабші за чорних магів. >

Вона згадала рядок, який прочитала в книзі.

< Однак ми здатні очистити їхні сили. На жаль, це має свою ціну. >

Це не було безкоштовно.

Очищення мало свою ціну.

Саме в той момент, коли Мері побачила, як горить тильна сторона її долоні, вона усвідомила, якою буде ця ціна.

«Ти з'їхала з глузду?»

Вона відсмикнула руку, коли її схопила квола долоня.

Її схопила рука, що тремтіла від нестачі сил. Кейл почав говорити в ту мить, коли Мері побачила червону кров, що текла з його рота.

«Не завдавай собі шкоди заради цього»

Мері побачила, як сріблясте світло одночасно огорнуло її та Кейла. У зоні, оточеній чорним світлом, також з'явився маленький чорний Дракон.

«Мері, вибач! Я не зможу врятувати чорного птаха!»

Раон накрив Кейла, Мері та себе сріблястим щитом.

Два шари, три шари, чотири шари. Він накрив їх чотирма шарами щитів, продовжуючи говорити.

«Ми занадто близько до вибуху, тож троє з нас – це моя межа! Вибач, чорний скелетний птаху!»

Мері бачила, як Раон підтримував Кейла ззаду.

«Людино! Я поставив щит і під нами теж! Ти ідіот! Ти більший ідіот, ніж балакучий Гілсман! Ти більший ідіот, ніж Тунка!»

Мері бачила, як гучний вибух і чорне світло поглинають срібний щит.

Мері підсвідомо підтримала Кейла та Раона ззаду.

«Дякую, Мері!»

Вона ледь чула голос Раона крізь гуркіт вибуху й відчувала, як Кейл спирається на неї.

У ту мить Мері згадала ще щось, про що було написано в книзі.

"Однак ми здатні очистити їхні сили. На жаль, це має свою ціну"

< Але ж ми й так страждаємо все життя як некроманти, тож чи є сенс відчувати більше болю, ніж потрібно? Особливо коли очищення – це добрий вчинок для світу? Ось чому я знайшов спосіб зробити це, не платячи ціну. >

< Тобі не цікаво? >

< Просто треба мати майже неперевершену силу. >

< Як в мене, Мудреця Смерті. >

Мері раптом щось побачила.

Вона бачила це, хоча все за межами срібного щита було забарвлене в чорне, щит тремтів, а потім розбивався, і Раон відтворював нові щити.

Вона змогла розгледіти щось у тій чорній штуці зовні.

< Сподіваюся, ти станеш ще сильнішим за мене. Мій учне, який читатиме цю книгу. >

Мері побачила шлях, яким їй слід іти.

Вона стане сильнішою.

Вона стане неперевершеною у силі.

Ба-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-ам-!

Вона навіть не заплющила очей, коли почула вибух.

Однак більшість людей впали на землю й закліпали очима.

«Бгуе-е-е!»

«Бхру-у-у!»

Деякі з присутніх не змогли стримати блювоти.

У них виникло бажання блювати, коли вони побачили, як тіло Хонте, учня Майстра Дзвіниці, засяяло чорним світлом, а потім вибухнуло.

Вони відчули незрозумілу нудоту та відразу.

Вони також відчули страх.

«Ооооо, ах-»

Чорне світло прострілило повітря разом із вибухом, ніби прагнучи атакувати людей.

Люди вже давно кинули свою зброю.

Солдати притискали долоні до землі або зціплювали тремтячі руки, молячись.

Чорне світло все ще не зникало.

Здавалося, що воно ось-ось кинеться на них.

«…Щ- щит…»

Однак вони побачили тьмяне світло, яке заважало чорному світлу проникнути всередину.

Воно здавалося надзвичайно тонким і слабким порівняно з тим всепоглинаючим чорним світлом.

Баааааах! Баааааах!

Срібний щит безперестанно здригався.

Срібне світло то слабшало, то посилювалося, намагаючись стримати чорне світло.

«…Кейле»

Тунка, командувач Королівства Віппер, бездумно дивився на небо та великий срібний щит. Щит утворився навколо земляної стіни Імперії, що стояла в центрі. Чорне світло здавалося готовим поглинути цю земляну стіну.

Більше того, він був упевнений, що бачив, як Кейл і Мері, які знаходилися найближче до Хонте, були поглинуті чорним світлом.

Тунка повільно почав наближатися до місця, куди мав впасти Хонте.

Решта військ Імперії, а також війська Королівства Віппер, що хоробро кидалися в атаку – всі забули про битву.

Чорне світло повільно зникло.

Нарешті вони знову змогли побачити чисте небо.

Ва-а-а-ам–

Срібний щит повільно став тьмяніти, а потім зник.

Плюх.

Тунка відпустив свою палицю.

Скрее-е-е-е-екх- скре-е-е-е-е-ег-

Великий білий скелетний птах прорізав хмари в небі й швидко впав, щойно темрява зникла. Він на мить зупинився в повітрі, перш ніж опуститися до землі.

Усі відступили вбік, щоб дати йому опуститися.

Клопех, командир білих скелетних птахів, який втік у небо, поки чорне світло вкривало землю, поставив на землю людей, що були в дзьобі білого скелетного птаха.

«Хууу, хууу»

Кейл сів на землю й спробував віддихатися, перш ніж підняти погляд.

Він бачив обличчя Тунки. Той знову мав вираз обличчя, як у головного героя дитячого мультфільму. Однак у Кейла навіть не вистачило сил на те, щоб нахмуритися.

Раон у якийсь момент став невидимим, а Мері підтримувала його.

У його тілі не залишилося жодних сил.

[« Треба було просто залишити це Дракону. Навіщо ти використовував щит? »]

Пролунав стурбований голос Суперкаменю.

"То що ж ти хочеш, щоб я зробив?

Ти хочеш, щоб війська Королівства Віппер, війська Імперії та всі інші на континенті дізналися про Раона тільки тому, що Рука усвідомила існування Дракона?"

Він не міг цього допустити.

Ось чому він вичавив з себе останні залишки сил, щоб використати Стародавню Силу.

Суперкамінь продовжував говорити.

[« Чому б тобі просто не бути чесним? »]

У його голосі чулася глибока жалість до Кейла.

[« Просто скажи, що ти діяв, довіряючи своїм інстинктам »]

Кейл прикусив губи й проігнорував його.

Було дратівливо слухати ці докори, коли в нього не залишилося сил.

"До того ж, я в порядку"

У нього не залишилося сил, але він був у порядку.

[«Людино! Ти так і помреш! Зараз справа не в твоїй плиті, але ти помреш від нестачі сил!»]

Він не звертав уваги на зауваження Раона.

Однак у нього на думці було інше занепокоєння. Це було надзвичайно серйозне занепокоєння.

Ця проблема незабаром стала очевидною для Кейла.

«Кейле-нім»

Клопех Секка. Той негідник зійшов з білого скелетного птаха й підійшов до Кейла.

«Кейле-нім, ви справді були героєм! Легендою! Ні, ви були навіть більше, ніж це»

"Ах, він мене доводить до сказу"

Ситуація була дещо незручною, оскільки Вогонь Руйнування виявився сильнішим, ніж він очікував. Але в підсумку він все-таки скористався і щитом.

Цього навіть він не очікував.

Його метою було, щоб Мері захопила Майстра Дзвіниці, а Чхве Хан – Імперського Принца.

Він думав, що так заслуги за цю битву розподіляться рівномірно.

Але тепер, якщо так піде далі, він може стати героєм серед героїв. Він мав запобігти цьому.

"… Мені треба стати лише невеликим героєм, щоб я міг без проблем піти на пенсію, перш ніж оселитися в віддаленому куточку світу"

Кейл, як завжди, знову мав таку невеличку надію.

Однак перед ним усе потемніло.

«…Кейле»

Тунка дивилася на нього.

Війська Королівства Віппер також дивилися на нього.

Крім того, на нього дивилися війська Імперії, які втратили свого командира.

Солдати спостерігали за кволим виглядом Кейла, а потім відвернулися. Це дозволило їм побачити порожню ділянку, яку осяяло чорне світло, оскільки щит Кейла її не охоплював.

Вони вважали, що саме так виглядало б пекло, якби його можна було побачити з цього світу.

Солдати знову звернули погляди на Кейла.

Кейл розмірковував, що з цим робити.

"Я не очікував, що той імперський принц-покидьок так просто пожертвує своїми солдатами.

Ні, я не очікував, що він зробить їх жертвами вибуху"

Кейл ніколи не очікував, що Адін спробує вбити їх усіх.

Він справді був до кінця божевільним виродком.

Однак той виродок телепортувався, а Кейл був надто зайнятий захистом людей від вибуху, щоб його спіймати.

До того ж він думав, що Хонте – це Майстер Дзвіниці. Його обдурили, бо його справжнє тіло було десь інде.

Він був розлючений.

Зір Кейла затуманювався, і він відчував, як у нього пересихає в роті, але все одно не міг стримати гніву.

Саме в цю мить.

«Кейле-нім, вибачте»

Крізь затуманений зір він побачив Чхве Хана.

Чхве Хан опустив голову і, здавалося, не знав, що робити.

«Хууу, що таке?»

Це сталося, коли Кейл глибоко вдихнув і ледь зумів запитати. Він побачив, як щось впало на землю.

Плюх.

Кейл широко розплющив очі, ледь розгледівши, що це було.

Він раптом став повністю пильним.

"Гм?

Це що?"

Чхве Хан опустив голову й почав говорити, щойно Кейл повернувся до нього.

«Під час вибуху я завагався й не встиг схопити імперського принца»

"Гм, ну, нічого страшного. Нічого страшного, адже Раон теж не зміг допомогти"

Куточки рота Кейла повільно почали підійматися.

«Ось чому я схопив цю людину, яка телепортувалася останньою»

Заступниця голови Дзвіниці Метелона лежала на землі, зв'язана.

Чхве Хан знову опустив голову.

Плюх.

Щось ще впало на землю.

Він продовжив вибачливим тоном.

«Прошу вибачення. Мені не вдалося захопити чи вбити імперського принца»

Кейл не зміг стримати сміху, побачивши те, що розрізнив своїм затуманеним зором.

«Замість цього я відрубав йому праву ногу. А ще розрізав аурою праву частину його серця»

Чхве Хан вибачався, кидаючи ногу Адіна на землю.

"Ц- ц- цей жорстокий божевільний виродок!"

Кейл був приголомшений цим неймовірним головним героєм [Народження Героя]. Він також бачив, як Клопех підійшов і простягнув йому щось.

«Що це?»

Клопех тихо відповів на його запитання.

«Це куля для відеозапису, яку я мав при собі, щоб залишити свідчення про цю легенду»

"Невже-?"

Клопех трохи розправив плечі й відповів на цей рідкісний вираз очікування на обличчі Кейла.

«Вибух големів і Хонте. Усе це записано тут»

Очі Клопеха закрутилися, наче у змії, коли він продовжував говорити.

«Ви не опинитеся у невигідному становищі в битві за виправдання, ні, у битві за правду на Західному Континенті в майбутньому»

"Ц- цей геніально божевільний виродок!"

Кейл підвів голову.

Він бачив чисте небо й чув голоси Мері та Раона.

[«Людино! Золотавий дідусь відгукнувся! Гадаю, тепер я зможу знайти відповідь!»]

«Давайте ставати сильнішими, щоб захистити все»

Кейл продовжував сміятися.

Він знову опустив голову.

«Мм»

На мить він відчув, як світ затремтів.

Земля й небо крутилися, наче в нього не вистачало крові.

[«Людино!»]

Маленька передня лапа підтримала його.

Мері теж підтримала його.

Кейл підняв голову.

Він бачив, як на нього дивляться війська Імперії та Королівства Віппер, але першими його поглядом він побачив свою групу.

Він почав говорити.

Він зосередив свій розмитий зір і з усіх сил намагався вимовити слова.

«Чхве Хане»

«Так, Кейле-нім»

Кейл говорив тихо, але рішуче.

Зараз це було найважливіше.

Він не міг дозволити, щоб знову сталося щось на кшталт големів чи Хонте.

Це була найнагальніша ситуація.

«Спочатку ми вирушимо до Джунглів»

«…Так, Кейле-нім, я розумію»

Кейл заплющив очі, коли Чхве Хан шанобливо відповів.

«Кейле-нім!»

«Кейле!»

«Молодий пане-нім!»

[«Людино! Ти, хороша, але дурна людина! Так не можна! Кейле!»]

Кале чув ці голоси, але не міг розплющити очей.

Він почав міркувати.

"Ах, я втрачаю свідомість. Чорт забирай"

Потім усе потемніло.