Розділ 309 — З самого дна (5)

«Навіщо вам знадобився божественний предмет Бога Сонця?»

Кейл поставив їй ще одне запитання. Він бачив, як заступниця Майстра Дзвіниці Метелона тремтіла від страху, хитаючи головою.

«Я… я про це нічого не знаю, пане. Майстер Дзвіниці-нім сказав, що він давно його шукає, бо він йому потрібен»

Метелона здригнулася посеред відповіді, побачивши холодний погляд Кейла, а потім, у відчаї, швидко продовжила:

«Я не зовсім впевнена, але пам'ятаю, що Майстер Дзвіниці колись казав, що "справжні" світла мають зникнути»

"Справжні світла?"

Кейл подумав про божественний предмет Бога Сонця, який мав при собі.

Вирок Сонця.

Чи справді те компактне дзеркало було тим "справжнім світлом"?

Однак Кейл чітко почув слова заступниці Майстра Дзвіниці. Він підійшов до неї трохи ближче й спокійно запитав.

«Світла?»

Не одне, а кілька світл.

Метелона кивнула. Кейл знову нахмурився, почувши її відповідь.

«Так, пане. Божественний предмет і люди, яким Бог Сонця надав свою силу»

Вирок Сонця та напівсвятий Джек.

Кейл почав хмуритися, коли уламки, які він мав, один за одним складалися в цілу картину, і він ледь стримався, щоб не вигукнути.

Йому здавалося, що якщо він цього не зробить, то почне сміятися.

Однак у цьому наметі була єдина людина, яку це хмуре обличчя налякало.

Заступниця Майстра Дзвіниці швидко продовжив:

«Ось чому ми захопили Святого та Святу Діву, щоб з'ясувати місцезнаходження божественного артефакту. На жаль, нам не вдалося їх захопити, бо обоє втекли. Звісно, командире Кейле-нім, вам вдалося захопити Святого Джека…»

«Зачекай…»

Кейл зупинив Метелону.

"…Святий і Свята Діва?

Це вони обоє?

Але ж один із них – напівсвятий, що володіє лише зцілювальними здібностями, а інший – самозванка без жодних божественних здібностей, чи не так?"

Саме в цю мить.

«Ах»

Хтось тихо скрикнув.

Кейл обернувся.

Це був Альберу. Він почав говорити, щойно його погляд зустрівся з поглядом Кейла. Він продовжував говорити тим надзвичайно тихим голосом.

«Я дещо знаю про Бога Сонця»

Це було тому, що він на чверть був темним ельфом.

А ще тому, що він був наслідним принцом королівської родини Кросманів, яка, як кажуть, отримала благословення Бога Сонця.

Він чимало знав про догмати Бога Сонця, який був і його ворогом, і джерелом благословення для його родини.

Але найбільше він знав про Бога Сонця як темний ельф. Церква Бога Сонця була найбільшим ворогом, якого темні ельфи мали уникати.

«Бог Сонця завжди казав, що треба перемогти темряву. Церква більше підходить для того, щоб зосередитися на хрестових походах, а не на зціленні. Ось чому Бог Сонця завжди наказував своїм вірянам перемогти істот з атрибутом темряви. Він також розділив свою силу між дітьми, які могли слідувати його волі»

Кейл здригнувся.

"Можливо?"

«У такому разі ймовірність того, що божественний предмет Бога Сонця є зброєю, дуже висока»

Близнюки Бога Сонця.

Був напівсвятий, який не міг володіти жодною зброєю і мав лише божественні сили. А ще була Ханна, яка не мала жодних божественних сил, але мала талант стати майстром меча.

Один мав силу Бога Сонця, а інша – талант стати воїном.

«Ха»

Кейл несвідомо засміявся.

Він подумав про компактне дзеркальце у своїй кишені.

"Так, "Вирок" краще підходить на роль зброї"

Кейл нарешті це усвідомив.

«Вони обоє справжні»

Ханна та Джек.

Обидва близнюки були "справжніми" з самого початку.

"А Майстер Дзвіниці, Ліч, намагався позбутися божественного артефакту та близнюків Бога Сонця"

У його голові вималювався образ.

Кейл знову підвівся. Більше не було про що розмовляти з Метелоною. Він кивнув стародавньому дракону Ерухабену, який поглядом дав зрозуміти, що залишиться тут ще на деякий час, а потім поставив Метелоні останнє запитання.

«Ти знаєш про плани щодо Джунглів?»

Заступниця Майстра Дзвіниці здригнулася й розповіла те, що знала. Плани зосереджувалися на завоюванні Джунглів.

"Нинішня ситуація з Джунглями відрізняється від початкового плану Імперії"

Ймовірно, імперський принц або Майстер Дзвіниці повернулися до столиці й віддали новий наказ імперським військам у Джунглях.

«Що стосується цього, я відповідала за Королівство Віппер, тоді як Майстер Дзвіниці та Його Високість особисто взяли під контроль питання, пов'язані з Джунглями. Я дещо знаю про цю операцію, але не в курсі жодних конкретних подробиць»

Заступниця Майстра Дзвіниці побачила, як Кейл, почувши її відповідь, кивнув і відвернувся.

«Ахкк»

Вона відчула, як тиск зник, коли він це зробив, і змогла знову дихати.

«Хуууф, хууух»

Метелона чітко усвідомила своє становище й відчула страх, спостерігаючи, як Кейл залишає намет разом із Темним Ельфом і Чхве Ханом, хоча того задушливого тиску вона вже не відчувала.

З іншого боку, Кейл разом з іншими попрямував до краю Восьмої Секції. Він бачив, як там стояла велика кількість воїнів, які грізно дивилися на големів.

«Вони сказали, що Імперія може нас помітити, якщо ми наблизимося до Сьомої Секції»

Кейл кивнув у відповідь на слова Чхве Хана й повернувся до Альберу.

«Цього достатньо?»

«Твій тон щодо мене стає дедалі гіршим, ти, кляте щеня»

Альберу не звернув уваги на зневагу Кейла, стрибнув на дерево й почав спостерігати за големом. Кейл дивився з дивним виразом обличчя на Альберу, який так легко виліз на те дерево.

"Він справді схожий на темного ельфа"

Він виглядав як ельф, роблячи те, чого, як Кейл знав, сам не зміг би зробити.

"Мабуть, я зможу використати його в бою в майбутньому"

Кейл, який думав про те, що будь-хто інший вважав би вкрай неповажним, зустрівся поглядом з Альберу.

«Що таке?»

«Кейле, ти… як, чорт забирай, ти це знищив?»

Альберу бачив, як Кейл посміхається у відповідь на його запитання.

Це змусило його згадати, що раніше сказала йому його тітка, темна ельфійка Таша.

« …Чорний відчай. Я не думала, що ця жахлива річ знову з'явиться у світі. Кажуть, що ми можемо це очистити, але… я не впевнена, бо сама ніколи цього не робила – це лише записано в нашій історії »

Таша завагалася, перш ніж поглянути на Альберу й продовжити.

« Чи справді молодий пан Кейл очистив це разом із мертвою маною? Чи здатна людина на таке? »

Таша задала це питання з повним серйозом.

Альберу також згадав, що йому казали деякі дворяни, перш ніж він прибув сюди. Усе про Імперію та чорну магію було розкрито їм ще до того, як Альберу зробив свою заяву.

« Ваша Високосте, чи не покладаєте ви занадто багато відповідальності на командира Кейла Хенітуса? »

« Якщо все так, як ви кажете, і молодий пан Кейл справді розкрив усе це та зараз воює в авангарді тієї війни, то чи правильно залишати його самого виконувати все це? »

Дворяни Королівства Роан нарешті змогли побачити, що завдяки Кейлу змінюється хід війни, а разом із ним – і основи континенту.

Особливо це стосувалося того, що вони почули про те, як Кейл з'ясував, що це чорна магія, і почав протидіяти їй. Усе це здавалося майже неможливим.

Саме тому кількість стурбованих дворян зростала. Це була їхня настороженість щодо чогось особливого, що було у Кейла, а у них – ні.

Неможливо не боятися чогось настільки приголомшливого.

Наслідний принц дивився на голема, а все, що говорили Таша та дворяни, пролітало в його голові.

"Він самотужки позбувся цього?"

Він знав про жахливу силу голема завдяки своєму походженню від темних ельфів.

Він міг сказати лише одне на адресу Кейла, який кинув виклик цим монстрам.

«Тупий довбень»

«Що?»

Кейл не міг не запитати.

"Якого біса?"

Однак у цей момент втрутився й Раон. Невидимий Дракон, який досі мовчав, знову заговорив.

[«Кронпринц має рацію!»]

«Що?»

«Ти, кінчений довбень»

«…Перепрошую?»

Це був подвійний удар.

На обличчі Кейла відбивалося здивування, але кронпринц говорив серйозно.

Що люди, які прагнули влади, цінували понад усе?

Це було їхнє життя.

Вони хотіли прожити довге життя, перебуваючи при владі.

Кронпринц поділився своїми щирими думками з блідим Кейлом.

«Ти найбожевільніший з усіх»

«Вибачте? Хьон?»

Альберу просто проігнорував Кейла й відвернувся.

«Чхве Хане»

«Так, пане»

«Ти чимало натерпівся»

«Дуже дякую»

Чхве Хан шанобливо схилив голову.

"Та якого біса?

Про що вони там розмовляють без мене?"

Кейл подивився на них зі здивованим виразом обличчя, але Альберу зістрибнув з дерева, поплескав Кейла по плечу й продовжив:

«Працюй старанно. Інакше я зроблю тебе прем'єр-міністром або головою Зборів Дворян»

"Які жахливі слова!"

Його життя ледаря у віці від тридцяти до п'ятдесяти років обернеться на пил, якщо він стане прем'єр-міністром.

А якщо стане головою Зборів Дворян, йому доведеться працювати, аж поки не помре від старості.

"Як може існувати такий злий принц?!"

Кейл поглянув на принца так, ніби готовий був мовчки викрикнути. Однак Альберу продовжував говорити, ніби розумів, про що думає Кейл.

«Проте, братику, я обіцяю своїм ім'ям, що дозволю тобі жити життям ледаря, якщо ти успішно все виконаєш»

«Хьон, ти справді вмієш говорити такі сильні й мудрі слова, наче сонце на небі»

Альберу похитав головою, почувши, як Кейл одразу ж перейшов до лестощів. Він згадав запитання одного зі своїх підлеглих.

« Ваша високість, чи не боїтеся ви сили командира Кейла Хенітуса? »

« Чому я маю боятися? »

Куточки губ Альберу, прикриті тканиною, піднялися вгору.

Він не був такою людиною.

«Схоже, мені пора повертатися»

Альберу спокійно додав, побачивши, що Кейл дивиться на нього.

«Мені теж треба нанести удар»

«…Гаразд, щасливої дороги, напевно»

«Ти справді говориш, наче п'яне щеня»

Альберу похитав головою й скористався магією телепортації, щоб дістатися туди, куди йому спочатку потрібно було йти.

Він прямував до Замку Мейпл у Королівстві Віппер.

Сьогодні вночі. Заява Альберу та відповідних лідерів інших королівств сьогодні вночі сколихне Західний Континент.

* * *

Була темна ніч.

Ні місячне світло, ні зоряне світло не пробивалися крізь дерева джунглів.

Через невеликий пристрій для відеозв'язку було чутно людський голос.

[Королівство Роан, Королівство Брек, Королівство Віппер та три Північні Королівства одностайно заявляють, що на Західному Континенті знову з'явилася чорна магія і що ми зробимо все можливе, аби вкотре її знищити]

Кейл вимкнув пристрій для відеозв'язку, щойно Альберу закінчив говорити. У свідомості Кейла пролунав голос Раона.

[«Людино! Тепер наша черга?»]

Він озирнувся.

Він не побачив багато воїнів.

Він побачив лише Ташу, кількох темних, як сама ніч темних ельфів, Розалін, королеву Літану, Чхве Хана, Ерухабена та Мері.

Шу-у-у-у- Вшуу-у-у-

Кейл почав говорити, стоячи біля річки, що прорізала джунглі.

«Почнімо»

В цю мить–

Темні ельфи та Літана одночасно повернулися до Ерухабена.

Це була людина, яку Кейл раптово привів із собою.

Темні ельфи стиснули кулаки й дивилися на нього тремтячими очима, а Літана була сповнена запитань.

Раніше, під час зустрічі чотирьох королівств і одного племені, її познайомили з ним як з лицарем-охоронцем Кейла. Однак цього разу Кейл представив його інакше.

"Він – архімаг"

Це була людина, яка перевершувала за рівнем навіть Розалін, магиню найвищого рангу.

Його біло-золоте волосся сяяло навіть у темряві.

Ерухабен поворухнув рукою.

Золотий пил миттєво оточив групу.

Як тільки це сталося, вони всі зникли в темряві.

Розалін мала спокійний вираз обличчя, коли почала говорити.

«Я чекатиму на вас»

Попрощавшись із ними, вона почула шум вітру.

Шурхк-

Це був звук, коли група почала бігти.

Тепер, коли тут був Ерухабен, не було сенсу йти складним шляхом під водою.

Усі бігли вздовж річки в напрямку Сьомої Секції, залишаючись невидимими завдяки магії Ерухабена.

Вшу-у-у- Вшуу-у-у–

Звук Вітру оточував ноги Кейла.

[«Людино! Вони всі такі швидкі!»]

"Правда?"

Кейл підвів голову.

Вони швидко дісталися межі зони спостереження Імперії.

Однак вони не бачили стін замку Сьомої Секції.

Навколо річки, що перетинала Сьому Секцію з півночі на південь, не було стін.

Натомість вони побачили велику кількість імперських солдатів. Солдати стояли по обидва боки річки, не залишаючи жодних прогалин.

Якби вони спробували пробігти повз них, то натрапили б на них, навіть якби були невидимими. Звісно, у них було достатньо навичок, щоб непомітно перестрибнути через них, однак їм потрібно було дістатися до центру Сьомої Секції якомога тихіше, не залишаючи нічого на волю випадку.

Тріск. Тріск.

Це був момент, коли Кейл клацнув пальцями.

[«Гаразд. Людино!»]

[«Починаємо»]

Він почув голоси Раона та Ерухабена.

Почувши їхні голоси, Кейл стрибнув у річку.

Вони все ще були достатньо далеко, щоб їх не було видно.

Плесь-

Шаааааа- Шааааааа-

Він чув звук кроків людей, що йшли крізь воду.

Тепер вони були під водою.

Їх оточували прозорі кулі.

Кейл почав говорити. Біля його шиї заворушилася крупинка золотого пилу.

У цій кулі, яку темні ельфи та Літана вважали творінням самого Ерухабена, хоча насправді вона була творінням двох Драконів, він міг нормально дихати й говорити.

Завдяки магічному заклинанню його група чітко чула його голос, незважаючи на те, що вони перебували під водою.

«Ми рухатимемося прямо вперед»

Прозорі кулі почали рухатися по дну річки.

Тепер вони перебували в зоні спостереження Імперії, але ніхто не міг їх побачити.

Шаа-а-а-а-а-а- шаа-а-а-а-а-а-а-аа-

Кейл та інші рухалися вгору за течією річки.

Вони йшли від низу до верху.

Група Кейла нарешті дісталася до центру Сьомої Секції, пропливши спокійною річковою водою під нічним небом.

Саме в цю мить.

Кейл почув голос Раона.

Це був голос єдиного, хто рухався над річкою, а не під водою.

[«Людино! Людинооо!»]

Кейл здригнувся.

Дракон звучав стурбовано.

У цю мить Кейл помітив щось дивне.

Не лише він один зупинився.

Кілька інших прозорих куль також зупинилися, хоча він не подавав жодного сигналу.

[«Людино! Імперія божевільна!»]

Почувши голос Раона, Кейл підвів голову.

Він бачив, як колихається вода. Голос Раона коливався так само.

[«У Сьомій Секції, людино, у Сьомій Секції багато великих бомб!»]

"Що? Бомби?"

[«Це все бомби з мертвої мани! До того ж вони величезні! Вони розкидані по всьому житловому кварталу! Їх сотні!»]

Кейл почув тріск, коли всі стали видимими.

Стародавній дракон Ерухабен зняв магію невидимості.

Тепер Кейл міг розпізнати, хто зупинився, щойно він сам зупинився.

Темні ельфи, Мері та Ерухабен. Усі вони зупинилися. На їхніх обличчях були серйозні вирази. Вони не могли бачити те, що було над річкою, як Раон, проте всі відчули присутність мертвої мани.

Вони відчули надзвичайно велику й жахливу присутність.

[«Ці сотні бомб… Якщо вони вибухнуть, усі в Сьомій Секції загинуть! Ні, Сьома Секція просто перетвориться на землю смерті! Тут більше ніщо не зможе жити!»]

"Ці нікчемні виродки"

Кейл нарешті зрозумів, що замислила Імперія.

"Вони не обмежилися лише захопленням заручників"

Їхній план полягав у повному знищенні Сьомої Секції.

Можливо, вони навіть планували вбити й воїнів Джунглів, які прийдуть на порятунок заручників.

[«Людино! Уся Сьома Секція – це, по суті, величезна бомба з мертвої мани! Це погано!»]

Големи та солдати, що стояли на варті, були там саме для того, щоб приховати це від сторонніх очей.

Вони були не для того, щоб завадити воїнам Джунглів увірватися, а щоб ніхто не міг побачити, що вони роблять усередині Сьомої Секції.

«Ха, ха-ха…»

Кейл був шокований.

[«Це не те, з чим можуть впоратися Мері та Темні ельфи! Якщо все це вибухне одночасно, хтось загине!»]

Цим "хтось", найімовірніше, стануть невинні мешканці Джунглів.

У очах Кейла промайнув гнів. Його думки також заплуталися.

[«Але буде ще гірше, якщо дідусь чи я знищимо їх усіх! Ми ж не можемо просто залишити їх у спокої!»]

Кейл уже збирався відповісти, почувши тривогу в голосі Раона, але встиг зупинитися.

[«Людино?»]

Він проігнорував голос Раона. Адже крізь тривожний голос молодого Дракона він почув інший голос.

[« Я голодна »]

"Хм?"

Голос лунав від ненажерливої жриці, власниці Незнищенного Щита.

"Чому вона з'явилася саме зараз?"

Ненажерлива жриця додала, не давши Кейлу навіть поставити запитання.

[« Я можу це з'їсти »]

"Що?

З'їсти що?

Мертву ману?"

[« Ти не пам'ятаєш? »] – запитала ненажерлива жриця.

[« Згадай, де ми вперше зустрілися. Пам'ятаєш те дерево, біля якого ти годував мене хлібом. Ти не пам'ятаєш? »]

Він пам'ятав це.

Він пам'ятав "Людожерне Дерево" на вершині нетрів на території Хенітус.

Він пам'ятав те чорне дерево. Саме там він отримав Незнищенний Щит і розпочав цю дивну подорож.

"…Зачекай. Чорне?"

Кейл згадав, як дерево змінило колір з чорного на білий, щойно він здобув Незнищенний Щит.

"Невже?

Хіба не через ненажеру дерево стало чорним?"

Мешканці нетрів казали, що все під чорним деревом було спустошене, і з остраху уникали тієї місцевості. У той час Кейл рухався сам, без Раона.

Тоді він подумав про те, як земля стає спустошеною від мертвої мани.

У цей момент втрутився Суперкамінь.

[« У минулому, коли падав чорний дощ, живі істоти могли жити й дихати під щитом. Хоча його все одно не вдалося очистити »]

Незнищенний Щит ненажери, до якої було додано атрибут дерева. Це був повільний, але впевнений голос.

[« Я вмію їсти все »]

"Яка крута ненажера!"

Кейл почав посміхатися.

"Це Джунглі"

Це було місце з найбільшою кількістю дерев.