LNCrawler

Розділ 318 — О, де ж ти ховаєшся? (1)

Покидьок графської сім'ї — baka.in.ua · All chapters

Розділ 318 — О, де ж ти ховаєшся? (1)

«…Я навіть не можу з ним зв'язатися»

Наразі він не міг зв'язатися з Альберу.

Справа не в тому, що той навмисно уникав дзвінків Кейла. Просто постійно лунало повідомлення, що лінія зайнята.

"Що, в біса, він там робить, що його пристрій для відеозв'язку постійно зайнятий?"

Кейл відклав це питання, залишивши коротке повідомлення.

Йому було простіше діяти, якщо люди й так вважали його мертвим.

«Раоне, прикинься мною й надішли відповіді тим, хто залишив повідомлення»

«Гаразд, людино!»

Раон, хихикаючи, мило кивнув, а Кейл підвівся й оглянув групу усередині намету.

Ерухабен, Мері, Чхве Хан, Святий Джек, Гілсман і темна ельфійка Таша.

Розалін і Літани тут не було. Вони обидві мали залишитися в джунглях, щоб відновити їх і допомогти зробити чутку більш правдоподібною.

Звісно, Обанте також мав залишитися й допомагати їм разом із воїнами темних ельфів.

«Молодий пане Кейле, чи не здається вам, що його високість влаштував неабияку сцену?»

Таша глузливо посміхнулася, підходячи до Кейла. Мері йшла слідом за нею.

Кейл похитав головою, побачивши, що Таша посміхається ще ширше щоразу, коли він говорив щось негативне про кронпринца.

"Вона з нас глузує"

Таша, безперечно, отримувала задоволення, глузуючи з Кейла та свого племінника Альберу.

Кейл не звернув на це уваги й поглянув на Ерухабена.

«У чому справа?»

Ерухабен прямо запитав, помітивши погляд Кейла, на що той відповів у тому ж дусі.

«Будь ласка, накладіть на мене маскування»

«Хааааааааа»

Ерухабен глибоко зітхнув, а потім доторкнувся до чола. Потім він пробурмотів: "Який же в мене невдалий останній рік" – після чого сконцентрував свою біло-золоту ауру.

«Що і як мені змінити? Просто скажи»

"О?"

Кейл відчув, ніби стоїть перед справжньою величчю Дракона, і вирішив як слід задіяти цього стародавнього Дракона.

Він вказав на Гілсмана, Чхве Хана та себе.

«Будь ласка, дайте нам карі очі та каштанове волосся»

«…Усім трьом?»

Кейл, недовго замислюючись, кивнув, коли Ерухабен перепитав. Краще було якомога менше виділятися, адже їм доведеться пересуватися як по нетрях, так і по різних місцях столиці Імперії.

В Імперії було багато людей з каштановим волоссям.

«Так, пане. Це приверне найменше уваги, чи не так?»

«Правда»

Клац. Клац. Клац.

Стародавній Дракон тричі клацнув. Очі та волосся Кейла миттєво змінили колір. Швидкість заклинання була набагато вищою, ніж у Раона.

Він почув голос Раона, який був задоволений роботою Ерухабена.

«Ви схожі на братів?»

"Що?"

Кейл повернув голову. Дивно збуджений Гілсман почав кричати.

«Молодий пане, коли наше волосся такого самого каштанового кольору, ми виглядаємо як брат і сестра! Ха-ха-ха-ха! Я – великий і могутній Щи-»

«Досить»

Кейл хотів заткнути Гілсмана.

Він не знав, що цей хуліган витворяв, але люди з Джунглів, які були разом із Гілсманом, тепер усі дивилися на нього з дивними поглядами.

Кейл відвернувся від Гілсмана й подивився на Чхве Хана. Той тихо дивився у дзеркало й торкався свого волосся.

"Мабуть, він ніколи по-справжньому не фарбував волосся, оскільки приїхав сюди ще в шкільні роки"

Кейл підвівся зі свого місця.

«Ерухабен-нім»

«У чому справа?»

«Будь ласка, телепортуйте мене»

«Хаааа»

Ерухабен глибоко зітхнув, а потім теж підвівся зі свого місця. Потім він почав створювати магічне коло для телепортації.

«Молодий пане-нім»

Кейл, який спостерігав за роботою Ерухабена, обернувся до того, хто його покликав.

Це був Святий Джек.

«Чи можна мені йти в такому вигляді?»

«Так. Можна»

«Розумію»

Джек повільно відступив, почувши відповідь Кейла. Від часу битви в Джунглях він став набагато мовчазнішим.

Схоже, у нього було багато думок на душі. Він став ще мовчазнішим після того, як Кейл розповів йому про першу сторінку книги чорної магії.

Кейл деякий час спостерігав за Джеком, а потім доторкнувся до внутрішньої кишені.

"Що ж тепер робити з цією книгою?"

Книга чорної магії.

Мер Обанте сказав, що власник зрозуміє, що книга призначена саме для нього, прочитавши першу сторінку.

"Це не моя справа"

Кейл взяв книгу, хоча й не вважав себе її власником. Причина була проста.

"У ній є інформація, яка мені зараз потрібна, і я завжди можу передати її комусь іншому"

Окрім першої сторінки, решта змісту складалася з нудного посібника про те, як стати початківцем-чорним магом.

«Молодий пане»

Кейл обернувся, почувши, як хтось його кличе.

Цього разу це була Мері.

Кейл поглянув на чорну мантію, яка ворушилася, ніби вона вагалася, а також на Гілсмана та Чхве Хана, перш ніж заговорити.

«Тобі теж не потрібно маскуватися. Просто пізніше змінимо колір твоєї мантії»

На некромантів неможливо було застосувати магію маскування чи магію фарбування.

Саме тому їм доводилося жити, не приховуючи своїх судин, схожих на павутиння.

«Справа не в цьому…»

Мері похитала головою.

Тоді Кейл нахилив голову набік і уважно розглянув чорний каптур.

"Не в цьому? Тоді в чому ж?"

Він на мить завагався, перш ніж запитати.

Останнім часом Мері говорила менш механічно.

«Як ви гадаєте, Королева Смерті– як ви гадаєте, цього разу я відіграватиму важливу роль в Імперії?»

"Ось у чому справа?"

Кейл легенько кивнув. Побачивши, як Кейл кивнув, Мері злегка стиснула кулаки.

Мудрець Смерті. Королева Смерті. Підземне Місто.

Вона почула занадто багато інформації від мера Обанте. Вчора вона не могла про це думати, бо була зайнята поглинанням мертвої мани, проте тепер, коли вона замислилася над тим, щоб вирушити до Імперії й перемогти чорну магію, у неї в голові було багато думок.

Мері уважно слухала, що говорив Кейл, коли той кивав головою.

«А коли ти не була важливою?»

Мері розтиснула кулаки.

Кейл не вважав, що під час воєн, які тривали дотепер, був хтось, хто не мав значення.

"Чому вона запитує про щось настільки очевидне? Хіба ми всі тут не саме тому, що кожен виконав свою роль?"

Він не міг повірити, що людина, яка тепер здатна перемогти навіть Чхве Хана, говорить щось подібне.

«А яке відношення має Імперія до Королеви Смерті?»

Деяка інформація з книги про чорну магію щодо Королеви Смерті допомогла підготувати новий план, однак це була лише невелика підмога.

Кейл думав про вчорашній день, дивлячись на чорну мантію, що й досі мовчала. У його голові промайнули історії, якими поділився з ними мер Обанте.

Потім він недбало додав:

«Ти хочеш стати Королевою Смерті?»

Мері почала думати про ту істоту, яка, по суті, була її вчителькою.

Особа, яку вона знала як Мудреця Смерті, була також і Королевою Смерті.

Саме ця людина мала осягнути все про атрибут темряви, приборкати чорну магію та піднятися на вершину серед тих, хто володіє атрибутом темряви. Саме така людина була автором книги, за якою вона навчалася.

Мері про це зовсім не знала.

"Чи хочу я бути такою людиною?"

«…Ні»

"Хоча я дійсно хочу бути неперевершеною за силою"

Мері похитала головою.

«Гаразд»

Мері бачила, як Кейл лише кивнув.

«…Це нормально?»

«Звісно, це нормально»

Кейл відповів без жодних вагань.

Це правда, що Мері змогла стати некроманткою завдяки Мудрецю Смерті, однак чи не зробила вона вже достатньо, щоб задовольнити свого вчителя?

До того ж, чого ще потрібно в житті, щоб жити, рятуючи інших?

Кейл недбало махнув рукою.

«Просто сприймай розповіді мера-німа так: "О, таке колись траплялося в минулому"»

Це говорив темний ельф, який, коли йшлося про Драконів та легенди, перебільшував навіть більше, ніж звичайні ельфи. Розумніше було просто вислухати це й взяти звідти те, що потрібно.

Пальці Мері під мантією здригалися.

Таша, яка стояла поруч із нею, погладила Мері по плечах і додала:

«Він має рацію. Я теж вперше почула ці історії від дідуся. Це стара історія, дуже стара історія. А ще це історія, про яку знають лише темні ельфи, які стають мерами»

Таша згадала легенду про некроманта, який загинув під час останньої битви в Землях Смерті.

Потім вона згадала, як дідусь казав, що Мері успадкувала силу тієї людини.

Зараз у її голові була лише одна думка.

"Я дуже вдячна за те, що Королева Смерті зробила для нас, але я не можу дозволити Мері стати такою, щоб потім загинути під натиском усіх"

Це було єдине, про що вона думала. Можна було б вважати це егоїстичним і засудити її як жахливу особу за те, що вона обирає Мері замість порятунку світу, але вона нічого не могла з цим вдіяти.

Чому ж вона зруйнувала кабінет мера, щоб змусити дідуся допомогти її племіннику Альберу, який залишився сам у палаці, і чому вона допомагає Мері зараз?

Вона не знала, що можуть думати інші, але просто хотіла жити з ними щасливо.

Вона широко посміхнулася й помахала рукою, як це робив Кейл.

«Кому це зараз потрібно? Просто в одне вухо влітає, а з іншого вилітає»

Не було сенсу обтяжувати дитину, яка й так уже так багато працювала, розмовами про королеву чи ще щось подібне.

Таша була впевнена у цьому.

Мері на мить замовкла, а потім кивнула. Знову пролунав її механічний голос, схожий на голос навігатора.

«Мені просто подобається наше місто. І сусіди мені теж подобаються»

Кейл кивнув, висловлюючи свою згоду.

Він теж вважав, що Підземне Місто – гарне місце. Навіть дуже гарне.

У цей момент у їхню розмову втрутився хтось інший.

«Правильно! Підземне Місто – чудове!»

Це був Дракон.

Раон підлетів і замахав крилами поруч із Мері.

«Наш дім теж чудовий! Мері, ти не можеш стати королевою!»

Раон говорив це серйозним тоном.

«Поглянь на кронпринца! Королі – люди зайняті! А добра Мері ще має багато чого побачити разом зі мною! Ти обіцяла подивитися на все разом зі мною!»

«Ти маєш рацію, Раоне-нім. Хоча ця королева й той король – різні, є ще багато чого треба побачити й багато чого зробити разом з усіма»

Чорна мантія колихалася вгору-вниз енергійніше, ніж будь-коли, коли Мері кивнула головою.

У Мері були справи, якими вона хотіла займатися, а також власне майбутнє, на яке вона з нетерпінням чекала.

«Я хочу, наскільки зможу, завадити їм використовувати чорну магію для поширення відчаю»

«Правильно! Я з тобою згоден, Мері!»

Раон виглядав схвильованим, коли дістав шматок яблучного пирога й простягнув його Мері.

«Ми зруйнуємо Дзвіницю Алхіміків»

«Саме так! Мері, ти така розумна!»

"Йо-о-ой"

Кейл похитав головою, дивлячись на схвильованого Раона, і зітхнув. Потім він зустрівся поглядом з Ерухабеном.

"Ти справді змушуєш мене чекати?"

У погляді стародавнього Дракона, який завершив активацію своєї магії, промайнув шок від відчуття неповаги.

Кейл швидко почав говорити.

«Кхе, ходімо до Імперії»

Кейл повільно підійшов до магічного кола телепортації й прошепотів Мері, яка тепер стояла поруч із ним.

«Ти хочеш книгу чорної магії?»

«Мені вона не потрібна, Кейле-нім. Я й так вже велика й могутня»

Кейл бачив, як Мері стояла, випнувши груди, тоді як все навколо розмивалося через телепортацію.

«Саме так! Я, Раон Міру, теж великий і могутній!»

Кейл тихо посміхнувся, коли вони телепортувалися до Імперії.

А коли він прибув…

«К- Кейле-нім…»

"Що з ним не так?"

Кейл здивовано дивився на руки, що тремтіли, тримаючи його за плечі.

«К- Кейле-нім»

Однак він розумів, чому ця людина так поводилася.

«Біллос, давно не бачилися»

Це був позашлюбний син з Торгівельної Гільдії Флінна, Біллос, який виглядав як порося-скарбничка.

Група Кейла телепортувалася не до нетрів Імперії й не до резиденції Валентіно, а до таємної резиденції Біллоса.

Кейл згадав, як Біллос залишив йому повідомлення з питанням, чи він справді мертвий, і заспокоїв його.

«Все гаразд. Хіба ти не бачив моє повідомлення раніше?»

Звісно, насправді його надіслав Раон.

«Я не поранений. Це все чут…»

«Справа не в цьому!»

"Гм?"

Кейл подивився на Біллоса, який здивовано перервав його.

На обличчі Біллоса був надзвичайно стурбований вираз, коли він пояснював ситуацію.

«…У тому, що в останньому повідомленні я почув, ніби ви їдете, щоб захопити імперського принца. Ви сказали, що збираєтеся з, мм, зруйнувати Дзвіницю»

"Ах, Раон Міру"

Тепер стало абсолютно очевидно, що саме Раон сказав Біллосу.

Саме в той момент, коли Кейл уже збирався нахмуритися.

«Але щось тут дивно!»

"…Дивно?"

Кейл подивився на Біллоса, підштовхуючи його до пояснень.

Саме він був тим, хто з оточення Кейла мав найбільше інформації про Імперію.

Біллос швидко додав:

«Його немає в столиці!»

«Що?»

«Молодий пане-нім, імперський принц… ні, саме імперського принца немає в столиці?»

"Що за чортівня?"

Кейл відчув, як на мить його розум спорожнів.

[Слідкуйте за новинами та планами щодо перекладу на цьому каналі =P]