Розділ 70 — Не так, як планувалося (2)

Кейл байдуже спостерігав за наметами, воїнами, купцями та іншими людьми, що снували туди-сюди по табору. Це нагадало йому про ті часи, коли він був Кім Рок Су і займався різними справами. Раптом він відчув втому і захотів відпочити та почитати книгу. Однак його обличчя, як завжди, залишалося спокійним.

Погляд Кейла знову звернувся до Ганса, і він поставив йому запитання.

«Ти відпочинеш?»

«Зі мною все гаразд, молодий пане!»

Заступник дворецького Ганс бачив, що Кейл розмовляє з ним у звичному для себе тоні.

«Тоді нумо працювати»

Це підбадьорило Ганса. Переконавшись, що Ганс спокійний, Кейл зібрав усіх перед собою.

Оскільки Громадянська Війна вже закінчилася, Кейл і його команда змогли дістатися до бази перед Магічною Вежею, лише показавши свої посвідчення. Зараз база була просто заповнена людьми, які нарешті відпочивали після довгої війни.

А причиною того, що вони змогли дістатися так далеко, було те, що Біллос під час Громадянської Війни неодноразово торгував матеріалами з воїнами. Вони прибули під ім'ям Торгівельної Гільдії Флінна.

Однак відтепер вони збиралися діяти інакше.

«Сьогодні ми приїхали зустрітися з кимось на ім'я Тунка. До того часу не реагуйте на жодні провокації»

Чхве Хан, який досі мовчки слухав, заговорив.

«Хто ця людина на ім'я Тунка?»

«А, той Боб, про якого я казав раніше – це і є Тунка. Боб – це псевдонім»

Кейл лише недбало відповів Чхве Хану, повернувшись до Біллоса. Однак, коли він обернувся, він почув тихе бурмотіння Чхве Хана.

«…То це він»

«Гм?»

«Нічого»

Чхве Хан відповів зі спокійним виразом обличчя, тож Кейл просто не звернув на це уваги й почав розмовляти з Біллосом.

«Біллосе, ти казав, що можеш дістатися до намету з вождями?»

«Так. Однак туди можуть піти лише близько 6 осіб, включаючи мене»

«Схоже, ти заробив чимало грошей?»

Те, що він міг розмовляти з вождями, свідчило про те, що Біллос заробив чимало грошей під час Громадянської Війни. Біллос лише посміхнувся й більше нічого не сказав.

У той момент невидимий Раон почав говорити в думках Кейла.

[«Забавно»]

"Тепер що?"

Кейл почав хмуритися.

[«У мене таке відчуття, що станеться щось цікаве»]

"Відчуття?"

Кейл відчув мурашки по шкірі й погладив шию, ігноруючи слова Раона.

Потім він швидко вибрав людей, які підуть з ним.

«Чхве Хан, Лок, Гілсман»

Кейл подивився в очі Розалін. Вона нічого не сказала, оглянувши резиденцію після їхнього прибуття. Кейл замислився, чи не злиться вона через смерть своїх колег-магів.

Однак те, що Кейл побачив у очах Розалін – це погляд принцеси. Замість того, щоб гніватися через смерть магів, вона думала про дурість королівської родини Королівства Віппер, яка дозволила ситуації дійти до такого повстання громадян.

«Пані Розалін, ви ж підете з нами, правда?»

Розалін поправила велику палицю на своїй шкіряній броні, відповідаючи.

«Так»

Люди, які підуть з ним, були визначені. Кейл вирішив залишити решту на розсуд Ганса.

«Ми підемо кудись у тихе місце й залишимося там! Я захищу всіх!»

Кейл бачив, як Он і Хон презирливо хмикали, слухаючи слова заступника дворецького Ганса. Водночас вони запитували Кейла поглядом.

"Коли ми підемо до Магічної Вежі?"

Кейл відповів поглядом.

"Просто почекайте трохи"

Незабаром вони зможуть дістатися до місця, де кошенята зможуть розбігатися як їм заманеться.

«Ходімо»

«Так, пане»

Біллос надів велике намисто з гербом Торгівельної Гільдії Флінна і пішов попереду. Кейл йшов за ним.

Як тільки вони увійшли до бази, вони відчули на собі безліч гострих поглядів.

«Просто дивіться вперед»

Усі дивилися вперед, як сказав Кейл. Фракція не-магів складалася з громадян, лицарів та осіб, стійких до магії. Група Кейла виділялася серед членів фракції, які були вкриті кров'ю, як білі ворони.

Кейл також бачив членів фракції не-магів перед собою.

"Мабуть, їм ще не вистачило"

Вони хотіли війни. Він відчував божевілля та хаос у повітрі навколо себе. Кейл згадав, як Тунка взяв під контроль королівську родину Королівства Батогів і зробив їх своїми маріонетками, перш ніж кинутися воювати з Королевою Джунглів та Імперією.

Він приділив час, щоб подивитися на солдатів під командуванням такого тирана, як Тунка. Вони не підійшли, щоб спровокувати їх або битися з ними. Вони просто були загіпнотизовані Тункою, якого інстинктивно боялися. Однак жоден з них також не відступив. Вони просто продовжували злобно дивитися на Кейла, який виглядав як аристократ.

«Ми тут»

Біллос стояв перед наметом. Він не був розташований глибоко в таборі, як очікував Кейл. Він знаходився лише трохи віддалік від входу.

«Чесно кажучи, вожді…»

«Біллос»

Кейл перервав Біллоса, бо знав, що той збирався сказати.

Фракція не-магів вважає, що вони знищили їхню "раціональність", але насправді на її місці вибухнула інша раціональність.

Чи тільки маги розумні? Чи тільки вони освічені?

Ні. Було багато інших, хто також мав освіту. Вчені приєдналися до Тунки, бо втомилися від гноблення з боку магів.

"Вони ненавидять магію навіть більше, ніж сам Тунка"

Можна просто вважати їх божевільними. Ще страшніше, коли розумні люди божеволіють.

«Зв'яжися з ними»

«Так, пане»

Біллос підійшов до найбільших наметів у секції вождів. До нього підійшов воїн, щоб провести його та стежити за ним.

Намет вождів. Тут було набагато більше воїнів, ніж в інших районах. Цікаво, що Тунка без проблем відкидав слабких воїнів, але захищав цих вождів.

"Ось чому він не зміг стати справжнім героєм"

Кейл ігнорував гострі погляди охоронців і чекав, поки Біллос повернеться з вождями. Йому потрібно було лише попросити їх зустрітися з Тункою, і вони, ймовірно, зустрінуть це з розпростертими обіймами.

Однак.

"Чому у мене на шиї так холодно?"

Кейл озирнувся, щоб побачити, що могло спричинити це дивне відчуття. Біллос затримувався довше, ніж він очікував. Повернутися з однією людиною не мало б зайняти стільки часу.

[«Людино»]

Низький голос Раона пролунав у свідомості Кейла, коли вхід намету, до якого увійшов Біллос, почав рухатися. Схоже, велика людина намагалася вибігти назовні.

"Не може бути?"

Раптом Чхве Хан, який стояв позаду Кейла, виступив перед ним із суворим виразом обличчя.

«Чхве Хане?»

«У мене погане передчуття щодо цього»

«Що?»

Взжж!

Вхід у намет розірвався.

«Я відчуваю це! Я відчуваю запах сильної особи! Муахахахаха! Це ідеально! Мені було так нудно!»

З'явився великий чоловік, весь у крові. За ним стояли чоловік і жінка, трохи менші за нього, але все одно досить великі.

«Ха~а»

Кейл зітхнув.

Божевільним, який був укритий кров'ю, наче облився кров'ю магів, був, звісно ж, Тунка. Як завжди, Тунка пильно дивився на певне місце.

«Це ти!»

Він дивився на Чхве Хана, який захищав Кейла від нього. Тунка, здавалося, навіть не помічав Кейла за спиною Чхве Хана.

«Інші теж сильно пахнуть, але ти, здається, найсильніший! Я не можу спати, відчуваючи такий запах!»

Кейл вирішив, що йому треба вийти вперед. Однак Чхве Хан запитав дуже тихим голосом.

«Це Тунка?»

«О, ти його одразу впізнав»

Кейл просто відповів на запитання Чхве Хана, не замислюючись, і в той самий момент Тунка вказав на Чхве Хана.

«Бийся зі мною. Тобі ж теж сверблять руки?»

Кейл зітхнув. Тунка, здавалося, справді ніколи не змінювався.

Чхве Хан, звісно, відмовився б, оскільки його характер не дозволяв би йому битися без причини. Він точно не бився б з кимось, кого щойно зустрів.

Кейл спробував пройти повз Чхве Хана, який стояв перед ним. Саме тоді він почув голос Чхве Хана.

«Звісно»

"Що?"

Голос Раона відлунював у голові Кейла.

[«Як я й очікував. Я, великий і могутній Раон, розумний!»]

На відміну від захопленого голосу Раона, Кейл почав хмуритися.

З іншого боку, Тунка облизав губи, побачивши, як Чхве Хан грізно дивиться на нього. У його очах був лише Чхве Хан, і він не бачив нікого іншого. Чхве Хан мав найсильніший запах тут. Це був той самий запах, який нагадав йому про тих людей-китів, які дивилися на нього на території Убарр.

«Кекеке, так, мені подобається такий погляд»

Тунка був схвильований. Йому здавалося, що він може вступити у фізичну сутичку, таку, що не покладається на дурниці на кшталт магії.

Чхве Хан поклав руку на руків'я свого меча, побачивши божевілля в очах Тунки. Він був спокійний, але його погляд здавався таким, ніби хотів розрубати Тунку навпіл.

Всш.

Частина меча висунулася з піхов.

Саме в цю мить.

Стись.

Чхве Хан відчув сильний тиск на плечі й раптом здригнувся. Він вже відчував це раніше.

Це був той самий тиск, що привертав увагу всіх, коли вони були з Китами. Тихий, але беземоційний голос долинув до вуха Чхве Хана.

«Чхве Хане»

Кейл дивився на нього. Кейл не звинувачував його і не віддавав наказів, але його погляд здавався надзвичайно глибоким. Цей погляд змусив Чхве Хана підсвідомо відпустити лезо.

Клац.

Лезо повернулося у піхви.

«Ти намагаєшся битися прямо зараз?»

Аура Домінування зараз оточувала все тіло Кейла. Він пройшов повз Чхве Хана і став обличчям до Тунки.

Смердючий запах крові заповнив його ніс.

«Тунко»

Кейлу потрібно було зараз стати вище за Тунку. Це стало трохи складніше, але він вирішив, що може скористатися цією нагодою. Кейл відкинув своє руде волосся і привітався з Тункою, який дивився на нього з порожнім поглядом.

«Давно не бачилися»

«Ти, ти–»

Тунка не впізнав його одразу. Однак, щойно він побачив руде волосся, йому на думку спала лише одна людина. Та людина, що стояла перед ним, надто змінилася з часу їхньої останньої зустрічі. Він стиснув кулак. Від цього виродка, що стояв перед ним, виходило якесь незрозуміле відчуття.

Це був той самий покидьок, який кинув його в океан і зневажливо дивився на нього – Кейл Хенітус. Його погляд був таким самим, як і два місяці тому. Чоловік, якого він бачив два місяці тому, поставив йому запитання.

«Хочеш битися?»

Кейл запитав це зі спокійною посмішкою. Однак він не чекав на відповідь Тунки.

«Чхве Хане»

«…Так, пане»

Чхве Хан не міг не кивнути на байдужий голос Кейла.

«Бийся з ним, якщо хочеш»

Чхве Хан міг відповісти лише одним чином.

«Я обов'язково переможу»

Чхве Хан знову поклав руку на руків'я меча. Його міцно стиснутий кулак давав йому відчути ще сильніше бажання, ніж раніше. Тоді Кейл повернувся до Тунки, який повільно починав посміхатися. Тунка голосно розреготався.

«Муахахахахахаха!»

Сміх був настільки гучним, що відлунював по всій базі. Однак Тунка все ще нервував. Але людина перед ним була однозначно слабкою!

У цьому місці панувала якась аура. Тунка проігнорував цю ауру і закричав ще голосніше. Він був збуджений. Його тіло розпалювалося. Кров, йому потрібно було побачити кров.

«Давай битися! Чудово! Дуже добре!»

У той момент Раон глузував з Тунки, розмовляючи з Кейлом.

[«Він божеволіє від бажання отримати прочухана. Який ідіот. Наша сторона набагато сильніша!»]

Це було очевидно. Тунку, ймовірно, поб'ють до напівсмерті.

Чхве Хан не був з тих, хто змилується в бійці. Кейл поглянув на ще божевільнішого на вигляд Тунку, який реготав, як маніяк, і почав розмовляти з Чхве Ханом.

«Не треба стримуватися»

Це змусило Чхве Хана посміхнутися. Ця посмішка аж ніяк не виглядала чистою та невинною. Ця посмішка задовольнила Кейла, і він покликав Тунку.

«Бобе»

Раптове повернення його псевдоніма, яким він користувався два місяці тому, змусило Тунку перестати сміятися. Потім Кейл поглянув на підлеглих Тунки, а також на воїнів, які повільно наближалися до наметів вождів, і на людей, які боялися навіть поворухнутися. Після цього він знову поглянув на Тунку і почав говорити.

«Готуйся»

Якщо вже доводиться битися, то нехай це буде як слід.