Розділ 92 — Якщо доводиться діяти (2)
Розділ 92 — Якщо доводиться діяти (2)
Великі Кити, що плавали на горизонті, раптово зникли. Натомість перед Кейлом з'явилася одна людина.
«Молодий пане Кейл, давно не бачилися»
«Мені теж приємно тебе бачити, Пасетоне»
Пасетон – Кит змішаного походження. Тільки ось маленький Горбатий Кит прийняв людську подобу, щоб з'явитися перед Кейлом та його супутниками. Раон, Чхве Хан і Розалін були єдиними, хто перебував разом із Кейлом на цій тепер уже темній скелі.
«Чому ви раптом покликали нас?»
Пасетон перевів погляд на мушлю в руці Кейла. Вони саме билися з русалками, але мусили прийти, почувши сигнал Кейла.
Сигнал, який надіслав Кейл, означав "Терміново". Це був звук, який могли почути лише люди-кити.
«Вам вже потрібна наша сила?»
Однією з умов угоди Кейла з Китами було те, що він зможе користуватися їхньою силою.
Кейл відразу перейшов до суті, щоб відповісти на запитання Пасетона.
«Я з'ясував, яка організація допомагає русалкам»
«…Перепрошую?»
Несподівана відповідь Кейла змусила обличчя Пасетона застигнути.
Кити й так вже мали чимало клопоту через людей, які захопили острів Хайс-5 і таємно допомагали русалкам. Справа не в тому, що вони були надто сильними, але сам факт, що русалки мали підтримку, викликав занепокоєння.
«Один із моїх підлеглих отримав серйозні поранення, з'ясовуючи це. Я зв'язався з вами, бо нам потрібно швидко позбутися отрути русалки в ньому, а також тому, що вважаю, ви повинні знати цю інформацію»
Однак, почувши коментарі Кейла, у Пасетона виникло запитання.
«Молодий пане Кейле, чому ви цим цікавилися?»
Кейл на мить замовк. На його обличчі з'явилася рідкісна, незручна посмішка.
«Просто тому, що я турбувався»
Раон не був невидимим, але все одно вирішив звернутися до Кейла подумки.
[«Ти знову це робиш»]
Однак Кейл просто проігнорував це і почав виглядати роздратованим.
«Оскільки русалки стають сильнішими завдяки Лісу Темряви, що знаходиться біля нашої території, я хотів якось допомогти, хоча й знав, що сильний Кит зможе з цим впоратися»
Пасетон подумав, що вираз обличчя Кейла свідчив про збентеження. Кейл мав подібний вираз, коли допомагав позбутися отрути русалки в його нозі.
У очах вродливого Пасетона швидко промайнули різні емоції. Його прекрасні очі були дуже прозорими, навіть під темним нічним небом.
Кейл відвернув голову.
«Розумію»
«Ми ж не чужі один одному»
Він недбало відповів, а потім подивився в очі іншим.
Розалін і Чхве Хан дивилися на Кейла. Їхні погляди легко видавали те, що вони хотіли сказати.
"Хіба це не суперечить правді?"
Тоді Пасетон почав говорити.
«Дуже дякую, молодий пане. Ви знову нам допомогли, після того як минулого разу врятували мені життя»
Кейл все ще не озирався на Пасетона. Він бачив, як Розалін і Чхве Хан запитували його поглядами.
"Коли ти врятував цю особу?"
Кейл ігнорував їхні погляди, а Розалін і Чхве Хан не задавали своїх питань вголос. Насправді Розалін відкрила рота, щоб сказати щось інше.
«Молодий пан Кейл вирушив сюди, щойно дізнався про цю інформацію. Нам потрібно було швидко впоратися з отрутою русалки, але він вирішив, що ми маємо якнайшвидше повідомити про це Племені Китів»
Кейл висловив свою вдячність поглядом. Це був перший раз, коли хтось насправді допоміг йому здійснити аферу. Чхве Хан просто мовчав і відступив.
«Розумію. Мабуть, нам треба принести труп русалки, щоб позбутися русалчиної отрути»
«Ми підемо самі»
«Вибачте?»
Кейл озирнувся на Пасетона.
«Ми теж підемо»
Було дещо, що він мав зробити.
Звісно, слова, що виходили з вуст Кейла, дуже відрізнялися від його справжніх думок.
«Нас небагато, тож, мабуть, ми не зможемо взяти участь у битві, але хочемо допомогти, хай навіть трохи»
Але насправді Кейл просто планував здійснити швидку атаку й втекти.
Навіть цього було достатньо.
Зіниці Пасетона почали тремтіти.
Плем'я Китів наразі перебувало в розпалі запеклої битви з Русалками. Звісно, вони мали перевагу, оскільки заздалегідь дізналися про мертву ману та отруту, проте русалок було багато, а на шляху Китів стояло чимало перешкод, адже їм доводилося захищати слабших морських істот, водночас борючись із русалками.
Саме тому їм була потрібна переважна сила.
"Молодий пан каже, що вони слабкі, але…"
Погляд Пасетона спрямувався на Чорного Дракона.
Не мало значення, чи то на суші, чи на острові, чи навіть у морі.
«На що ти дивишся, маленький Кит?»
Милий дракон із короткими лапками зморщив носик і почав приймати позу, ніби кажучи: "Я – великий". Пасетон уже бачив силу цього дракона раніше. Він на власні очі бачив ту приголомшливу міць.
«Нічого, шановний Драконе»
«Хм, я теж піду»
Раон презирливо хмикнув у відповідь на ввічливу реакцію Пасетона й відвернув голову. Водночас Раон почав говорити в думках до Кейла.
[«Я добре впорався, людино? Я був класний?»]
Кейл злегка кивнув Раону. Як на свій вік, він впорався добре. Кейлу було байдуже, як Раон захоплювався його грою, і він почав розмову з Пасетоном.
«Я поясню все по дорозі. Хочу рухатися якомога швидше. Що скажете?»
Пасетон відповів так, як і очікував Кейл.
«Можемо вирушати одразу»
«Добре»
Пізно вночі Кейл готувався до тихого від'їзду. Вони не збиралися вирушати з порту, оскільки зараз у цій місцевості патрулювало багато солдатів.
Наразі Кейл перебував на острові, що був найвіддаленішим від узбережжя. Усі перебралися сюди раніше того ж дня.
«Ох»
«Вау»
Пасетон із захопленням дивився на групу. Він очікував побачити Он й Хона, але людей було більше, ніж він сподівався. Він також відчував, що всі вони були досить сильними.
Пасетон подумав, що, можливо, помилився в оцінці, оскільки сам був одним зі слабших Китів, але, судячи з реакції двох Косаток, які прийшли разом із ним, він, здавалося, мав рацію.
«Арчі, давно не бачилися»
Арчі, Косатка, яка слугувала охоронцем Короля Китів Шиклера, вклонився з суворим виразом обличчя. Потім він одразу ж відвернув погляд від Кейла.
Погляд Кейла, а також Чорного Дракона, що дивився на нього з-за спини Кейла, викликали у нього дивне відчуття.
У цей момент Раон заговорив.
«Ми поїдемо на цій косатці?»
«Мабуть»
Арчі нахмурився. Він правильно почув? Вони сказали "поїдемо"?
Арчі поглянув на Пасетона, який швидко відвів погляд, перш ніж почати говорити.
«Гм, великий корабель легко помітять, тому ми використаємо корабель середнього розміру, щоб усі могли вийти в море, але оскільки у нас обмежений простір на кораблі, а також є поранений пацієнт, Кейл-нім і Дракон-нім…»
«Тепер я – Раон!»
«Так, Раон-нім, а також деякі інші люди, підуть за нами, використовуючи магію левітації, кхм, перш ніж приземлитися на ваших спинах»
«Ох!»
Арчі не міг повірити в те, що щойно почув. У цей момент Раон почав говорити.
«Але Косатки менші за Горбатих Китів. Чи вистачить місця?»
Косатки були невеликими порівняно з Горбатими Китами, проте їхня довжина все одно становила щонайменше 7–10 метрів. Арчі ще більше нахмурився, а інший солдат-косатка, що прибув разом із ними, був збентежений.
«Арчі, заздалегідь дякую»
Плесь, плесь.
Кейл поплескав Арчі по плечу й посміхнувся. Арчі здалося, ніби Кейл з нього глузує. У цю мить Арчі почув, як Пасетон знову заговорив.
«А, до вашого відома, вам двом доведеться тягнути ще й корабель середнього розміру. У ньому є трохи магії, тож нам просто треба прив'язати його до вас. Екіпажу ми не знайшли»
«…Чому я маю займатися таким лайном!»
«Мій батько сказав робити все, що завгодно»
Арчі замовк, почувши відповідь Пасетона. Король Китів останнім часом був надзвичайно дратівливий через боротьбу з русалками, тож він міг справді бути забитий до смерті, якщо зробить неправильний крок.
«Бляха!»
Арчі підвів погляд на небо й почав лаятися.
Кейл стояв поруч і поплескав Арчі по спині.
«Я буду на твоїй спині, тож, будь ласка, пливи обережно»
Арчі перетворився на живе таксі.
Плесь-плесь–
Кейл спостерігав за нічним океаном, прислухаючись до плескоту води. На спині Косатки було затишно.
Тук, тук.
Раон постукав по спині Косатки. Он і Хон були поруч із Роном на кораблі, бо казали, що бояться води. Однак вони також хотіли бути поруч із Роном, бо, здавалося, турбувалися про нього навіть більше, ніж Кейл.
«Людино, спина косатки слизька»
«Так і має бути»
«Розумію»
Раон з байдужим виразом ліг на спину косатки, як і Кейл. Арчі, якого вважали найсильнішою Косаткою, був більшим за більшість косаток.
Його довжина становила приблизно 12 метрів, тож здавалося, ніби рухається будівля чималих розмірів.
Кейл поглянув на іншу Косатку, що плавав поруч із ними. Та косатка рухалася з такою самою швидкістю. Між Арчі та тією косаткою плавав середнього розміру корабель, прив'язаний до них мотузками з мани. Звісно, Пасетон був попереду й вів їх.
"Це наче високошвидкісне таксі"
Швидкість була дуже великою. Кейл подивився на спину іншої Косатки.
Розалін і Чхве Хан сиділи там із дивними виразами на обличчях, а Гілсман, якого нудило, був зайнятий тим, що прикривав рот руками. Кейл відвернувся від них трьох, бо вони виглядали незатишно, і замість цього почав спостерігати за нічним небом та сяючими зірками.
Потім він замислився.
"Знищити один острів – це ж нормально, правда?"
Кейл насолоджувався спокійним краєвидом, коли вони прибули до острова Хайс-1.
Це було тому, що острів Хайс-12 знаходився неподалік від бази Руки на острові Хайс-5. Вони не хотіли, щоб Китів хтось побачив. Ось чому вони спочатку прибули на острів Хайс-1, а потім переїдуть на острів Хайс-12.
«Я піду за Старшою Сестрою»
Пасетон із суворим виразом обличчя повідомив Кейлу, що повернеться разом зі своєю сестрою.
По дорозі сюди Кейл повідомив Пасетону, що люди, які допомагають русалкам – це велика організація, яка навіть наважилася організувати "Терористичний Інцидент на Площі" у столиці Королівства Роан.
«Звісно, тільки поквапся»
«Так, пане. Острів Хайс-1 входить до території Китів, тож русалки туди не прийдуть»
«Гаразд»
Пасетон вклонився, а потім швидко покинув острів. Арчі та інша Косатка навіть не озирнулися, слідуючи за Пасетоном.
«Молодий пане, мені розкласти намети?»
«Так. Коли закінчиш, перенеси Рона»
«Так, пане»
Вовк, Мес, впевнено відповів, а потім підійшов до Лока та Гілсмана. Лок, спадкоємець Короля Вовків, саме поплескував Гілсмана по спині. Гілсман був зайнятий тим, що його нудило від морської хвороби.
Незабаром Розалін, Мес та решта розклали кілька наметів біля узбережжя острова Хайс-1. Звісно, Кейл не допомагав, а просто спостерігав, як вони виконують усю роботу.
Чхве Хан стояв перед Кейлом, бо той покликав його до себе.
«Чхве Хане»
«Так, Кейл-нім»
«Гадаю, краще бути егоїстом, ніж дозволити, щоб хтось із наших людей постраждав»
Метою Кейла було тихо вислизнути, не отримавши поранень під час битви Китів із русалками.
«Але цього разу ми мусимо щось зробити»
Було дещо, про що Кейл мав розповісти Чхве Хану, перш ніж повернуться Кити.
«Ти пам'ятаєш мага з інциденту на площі?»
Вираз обличчя Чхве Хана застиг. Кровожерливий маг, Редіка. Чхве Хан відрубав йому руку.
Кейл тихо прошепотів Чхве Хану.
«Він єдиний, кому вдалося побачити обличчя Рона. Є дві речі, які, на мою думку, є найважливішими в цій операції»
Чхве Хан подивився Кейлу в очі.
«По-перше, вилікувати Рона від отрути русалки, а по-друге – усунути будь-яку потенційну загрозу для Рона чи когось із нас у майбутньому. Ти розумієш, про що я?»
Чхве Хан відповів без жодних вагань.
«Я або знищу інше око того мага, або вб'ю його»
Потім він додав – «Бікрос хотів би це зробити, але я вважаю, що краще, щоб це зробив я. Зараз він надто розхвильований, щоб мислити раціонально»
Чхве Хан точно знав, що йому треба зробити. Рон опинився в такому стані саме тому, що минулого разу йому не вдалося вбити Редіку. Він уже не мав жодних докорів сумління щодо вбивства людей.
Не те щоб це завдавало йому болю, але не мало значення, чи помруть ті виродки– ні, було б краще, якби ті виродки померли.
«Ні, не треба перегинати й вбивати його. Я не маю наміру бруднити наші руки»
«Це не буде дуже складно»
Кейл знав, що Чхве Хан – хороша людина, але що він не мав жодних докорів сумління щодо вбивства.
Однак Кейл не хотів, якщо це можливо, заплямувати свої руки кров'ю. Йому було байдуже, чи це несправедливо.
«Чхве Хан, мій план такий…»
Саме в цю мить.
Хлюп–
Кейл почув гучний звук плюскоту.
Кейл затиснув рот, коли кривавий запах заповнив його ніс.
Він повернув голову в бік води.
«Ого»
Була людина, яка справді використовувала той дурний метод для боротьби.
Ну, Кит, а не людина.
Великий Горбатий Кит Вітіра, майбутня Королева Китів.
Вона була вкрита кров'ю. Схоже, вона билася з русалками, використовуючи свою кров.
«Молодий пане Кейл, рада знову вас бачити»
Однак її голос залишався дуже спокійним.
У цю мить Раон почав говорити в думках Кейла.
[«Я величний і могутній, тому не хочу так використовувати кров! І ти точно не можеш цього робити!»]
Раон був дуже непохитним.
[«Людино, швидше дай мені магічні камені. Я зроблю навіть сотню магічних бомб, якщо хочеш!»]
У Кейла були сотні магічних каменів найвищого ґатунку, які, як кажуть, мають надзвичайну руйнівну силу, а також Раона і Розалін.
«Чхве Хане»
Кейл підійшов до Вітіри, промовляючи тихим голосом, який міг почути лише Чхве Хан. Це було завдання для кількох людей.
«Ти ж добре вмієш ховатися?»
План називався "Віддзеркалення".
Повернути все, що вони отримали. Не було нічого гіршого й дратівливішого, ніж коли з тобою роблять те саме, що ти зробив іншим.