Розділ 96 — Якщо доводиться діяти (6)
Розділ 96 — Якщо доводиться діяти (6)
«Ти правий. Я неймовірний»
Раон відповів, коли Арчі кинув в його бік зауваження, яке, власне, звучало скоріше як комплімент.
«Божевільний»
Звісно, корабель зазнав значних пошкоджень.
Однак він не був повністю знищений.
«Ця мечниця досить сильна»
Оцінка Раона була влучною. Мечниця була неймовірною. Вона змогла випустити ще один заряд золотої аури у формі бумеранга, яка знищила ще більше стріл мани Раона.
Проте їх все ще було достатньо, щоб практично знищити корабель.
«Ух, угх!»
Тіло Редіки тремтіло. Чхве Хан мовчки спостерігав за магом, який тепер залишився без рук.
«Мабуть, він помре»
Кейл спостерігав за Редікою, у якого вибух мани добігав кінця. Він припустив, що Чхве Хан більше нічого не зробить, оскільки Редіка незабаром помре.
«Аааах!»
Але він помилився.
Хрясь!
Кров розбризкалася всюди.
Чхве Хан ще раз замахнувся мечем на праве око Редіки. Кейл відвернувся, бо не хотів бачити це. Однак тепер він дивився на корабель, який продовжував руйнуватися.
Бум.
Корабель розламувався, починаючи з носа. Проте Кейл клацнув язиком, спостерігаючи за руйнуванням.
«Як я й очікував, залишився ще один»
Водночас Кейл був шокований.
«Він був магічним списоносцем»
«Людино, ти не знав?»
«Так, не знав»
«Розумію»
Магічний списоносець – це той, хто використовує і магію, і списи. Хоча цей списоносець не був на рівні майстра списа, він міг користуватися магією. Списоносець, який не надто часто використовував магію, перебуваючи на острові, підлетів, скориставшись магією левітації, щоб врятувати лише одну людину.
З-під уламків корабля піднялася в повітря лише блондинка.
«Ааааааа!»
«Будь ласка, врятуйте й нас!»
Члени організації, які ще були живі, кричали до списоносця, але той навіть не обернувся, щоб поглянути на них.
Він лише подивився на Редіку.
«Досить сильний»
Кейл відчував силу таємної організації.
Якщо цей магічний списоносець може застосувати магію левітації до двох людей, то він, як мінімум, перебуває на рівні мага верхнього середнього ешелону. Він був і магом верхнього середнього ешелону, і списоносцем, який майже досяг рівня майстра.
«Не хвилюйся. Він все одно слабший за Чхве Хана»
«Я знаю. Просто він сильніший за мене»
Раптом навколо запала тиша. Раон нарешті заговорив через деякий час.
«Сильніший за тебе, мм- це ж очевидно, що, мм– є багато людей, сильніших за тебе. Тож не надто переймайся»
Кейл хотів щось відповісти Раону, але не зміг.
Бам!
«…Страшно»
Золота аура влучила в тіло Редіки, яке вибухнуло від удару. Кейл бачив, як Чхве Хан відступав на Киті, одночасно завдаючи удару своєю чорною аурою.
Однак вона не досягла магічного списоносця та мечниці в повітрі.
Чхве Хан, нахмурившись, спробував ще раз змахнути мечем, поки Розалін повільно підіймалася в повітря. Вони обоє поглянули в бік Кейла, але не змогли до нього звернутися. Тиша трива– ні, крики людей на палаючому човні не вщухали.
Розалін і Чхве Хан були готові в будь-яку мить атакувати магічного списоносця та блондинку-мечницю.
Саме в цю мить…
Плесь–
Вони почули плескіт води. Вітіра, а також дехто з членів племені Китів, плили до них.
«Як прикро»
«Ось чому я казав, що нам слід просто втекти»
Списоносець, відповідаючи мечниці, звучав роздратовано. Потім він поглянув у бік Чхве Хана, Розалін та Вовченят. Усі вони досі носили маски.
«Не можу розпізнати, хто вони»
«Можливо, ти дізнаєшся, якщо ми ще трохи поборемося»
Списоносець побачив синю ману, що закручувалася над долонею Розалін, і похитав головою.
«У кращому разі це буде нічия»
Хльось! Бах!
Великий синій батіг впав у воду. Водночас Вітіра, скориставшись віддачею батога, підскочила в повітря. Списоносець витягнув п'ятикольоровий магічний сувій, який, на думку Розалін, був вкритий порошком магічного каменю найвищого ґатунку.
«Ні!»
Розалін пішла за Вітірою й кинулася на двох ворогів. Чорна аура Чхве Хана також вистрілила в їхній бік, наче куля.
Однак списоносець розірвав сувій навпіл, перш ніж їхні атаки встигли дістатися до них, і як він, так і мечниця рівня майстра почали ставати прозорими. Це був сувій для телепортації на велику відстань. Блондинка нахмурилася, відбиваючи ауру Чхве Хана своєю власною. Пролунав невеликий вибух, і вона скористалася цією миттю, щоб помахати рукою Чхве Хану та Розалін.
«Бувайте, невідомі люди»
Потім вона поглянула на розлючену Вітіру й почала посміхатися.
«Як прикро»
Вітіра ще більше нахмурилася.
Тріск…
Пролунав звичний звук активації магічного сувою, а двоє людей, здавалося, стали майже повністю прозорими. Кейл не знав, що й сказати.
«Яка типова втеча лиходіїв»
Однак не всі просто сиділи склавши руки.
«Угх!»
Магічний списоносець закашлявся кров'ю. Стріла пронизала йому живіт. Маленька магічна стріла, що пролетіла з-за його спини, все ще кружляла в тілі списоносця. Рана повільно розширювалася.
«Оппа! В-виродки!»
Блондинка, яка до цього моменту зберігала спокій, раптом розлютилася.
Трісь–
Однак у цю мить магічний сувій повністю активувався, і вони обидвоє зникли.
Більше не було чутно жодного шуму.
«Ах»
Розалін випустила здивований подих, а батіг Вітіри пролетів повз те місце, де щойно стояли двоє ворогів. Чхве Хан прикусив губи, дивлячись на невеликі рештки Редіки.
У той момент Кейл, який щойно висунув голову з-за спини Арчі, почув голос з-за спини.
«Я це зробив» – недбало відповів Раон.
«У тілі того магічного списоносця залишиться слід моєї мани, навіть якщо він вилікує поранення. Знайти його зможе лише інший дракон. Я вб'ю його одразу, якщо він знову наблизиться до нас»
Усі поглянули на Раона.
Вбивчий Кит Арчі здригнувся, а Кейл почав аплодувати.
«Раон справді дивовижний!»
Якщо можна було дізнатися, коли він наближається, це давало їм можливість підготуватися до зустрічі з таємною організацією. Звісно, більше взаємодій з ними не мало бути, оскільки вони не мали уявлення про справжню ідентичність групи Кейла.
Але додатковий захист не завадить.
«Так, я дивовижний»
Раон знизав плечима. Раон недарма залишив слід своєї мани. Достатньо було лише поглянути на двох ворогів, щоб зрозуміти: в організації було чимало сильних людей. Дракони любили перемагати сильних супротивників.
«… Я почекаю, поки трохи підросту»
«Хм? Що ти сказав?»
«Нічого, людино»
Кейл не почув слів Раона, але Арчі – безперечно. Арчі раптом охопило відчуття страху. Чорний дракон перед ним був молодим, але він згадав історії, які чув про дорослих драконів, здатних використовувати "Подих дракона".
Кити чули переказані з покоління в покоління історії про те, що історія континенту зміниться, якщо дорослий дракон повністю й до кінця розлютиться.
Кейл повільно почав наближатися до острова.
Плесь, плесь.
Вітіра підійшла до нього, коли він наблизився настільки, що вода доходила йому лише до щиколоток. За нею йшли двоє її підлеглих.
«Вибачте, молодий пане Кейле. Ми не могли зосередитися на них, бо хотіли позбутися русалок»
«Нічого страшного. Ми й самі б з ними впоралися»
«Ми подбаємо про решту»
«Добре»
Кейл кивнув, роблячи ще один крок до острова. Вітіра відчула докори сумління, побачивши злегка роздратований вираз на обличчі Кейла. Їй здалося, що вона втягнула його в непотрібну халепу.
Саме тому вона наказала своїм підлеглим швидко передати те, про що він просив.
«Ось те, про що ви просили»
«О, мм. Гаразд»
Це був труп русалки. Він був дуже чистим, так само, як і тоді, коли вона ще була живою.
Кейл попросив Вітіру принести одну з сильних русалок, яка ввібрала мертву ману.
«Хто це?»
«Одна з русалок королівської крові»
Він ніколи не очікував, що вона принесе русалку королівської крові у вигляді трупа.
«Гаразд. Можемо відразу ж піти його вилікувати»
Будь-яка русалка підійшла б, щоб позбутися отрути, але кров сильної русалки прискорила б процес, а також значно полегшила б подальше одужання.
Отрута в тілі Рона, можливо, ще не поширилася по всьому тілу, але він уже деякий час боровся з нею. Саме тому Кейл хотів зробити все можливе, щоб позбутися її, не залишаючи після себе жодних проблем. Саме тому він попросив Вітіру знайти труп, а не щоб група Кейла шукала його самостійно.
"Наразі ми не маємо рішення щодо руки"
Вилікувати його було б можливо, якби у нього ще була відірвана рука. Однак у Рона її не було, а навіть якби й була, то, ймовірно, вона вже згнила, оскільки з моменту відсікання минуло чимало днів.
"… Але є один спосіб"
Справжню руку отримати неможливо, але схожу – цілком реально.
Їм потрібен некромант – той, хто має справу з трупами. Некроманти – це анатоми та фахівці. Було б дивно, якби вони не були анатомами чи фахівцями, адже вони здебільшого збирають трупи для своїх потреб.
Кейл був упевнений, що некромант, якого всі вважали зниклим, все ще перебував на Західному Континенті.
"Проблема в тому, що я не знаю, де саме"
Кейл не мав про це жодного уявлення, бо в романі про це ніколи не йшлося. Тому він вирішив подумати про це пізніше.
«Командир Арчі та кити відвезуть вас на Острів Хайс-1»
«Гаразд. У вас усіх ще є справи, так?»
Плем'я китів, мабуть, не хотіло втрачати цю нагоду, тепер, коли підкріплення русалок зникло. Саме тому Король Китів Шиклер не був тут, а замість цього все ще переслідував деяких русалок.
«Так, вони втікали на Схід. Ми будемо переслідувати їх до кінця»
Фраза "до кінця" прозвучала жорстоко. Кейл запитав, не надто замислюючись.
«Ви винищите русалок?»
«Ні. Це може прозвучати дивно, але якщо вони всі зникнуть, рівновага буде порушена. Нам потрібно залишити їх живими, але тримати під контролем»
«…Плем'я Китів – дуже страшне плем'я»
Вітіра не відповіла, а лише посміхнулася Кейлу у відповідь. Кейлу ця посмішка не дуже сподобалася. Хоча йому й не слід було б про це говорити, адже він сам допоміг Племені Китів, підірвавши острів, але це плем'я мало схильність вважати себе найвеличнішим з усіх існуючих племен.
Ставало зрозуміло, чому русалки ненавиділи Плем'я Китів, яке панувало в океані під прикриттям миру.
Але в кожної сторони є своя історія.
"Не моя проблема"
Кейл був людиною, яка діяла винятково виходячи з того, яку вигоду він міг отримати з кожної ситуації. Думати про це не приносило йому користі, тож не було сенсу над цим замислюватися.
«Тоді я піду. Ми трохи поспішаємо»
Тепер, коли вони мали необхідний інгредієнт, їм потрібно було швидко вилікувати Рона.
Кейл прибув на острів Хайс-1 і швидко увійшов до намету.
«Рон»
«Молодий пане»
Бікрос підвівся й поглянув на Кейла. Побачивши, як Чхве Хан і Гілсман заходять із трупом русалки, він замовк.
Рон спав. Вбивця навіть не помітив, що хтось прийшов.
Хаа-а.
З вуст Кейла вирвалося глибоке зітхання. Біля ліжка Рона лежала купа зілля найвищого ґатунку.
«Бікрос, зніми ковдру»
«Так, пане»
«Можеш позичити мені рукавичку?»
Бікрос, який знімав ковдру, раптом здригнувся. Він почав говорити, не дивлячись на Кейла.
«… Ви збираєтеся зробити це особисто?»
Бікрос тихо спостерігав за обличчям батька, згадуючи те, що той йому розповідав. Рон щоразу, коли прокидався, розповідав Бікросу, наскільки сильною є організація "Рука".
Він чув тоді впевнену відповідь Кейла.
«Так, я це зроблю»
Бікрос дістав із кишені білу рукавичку й простягнув її Кейлу. Кейл надів її й оглянув уражені ділянки тіла Рона. Здавалося, отрута трохи вщухла після того, як її облили найкращими зіллями.
Кейл кивнув Чхве Хану, який швидко приніс труп русалки. Труп кидав тінь на тіло Рона, коли Кейл дістав кинджал і розрізав труп королівської русалки.
Кап, кап.
Кров русалки спочатку почала капати по одній-дві краплі, а потім виривалася струменями. Кейл направляв труп так, щоб кров потрапляла на бік і стегно Рона. Потім він розрізав труп і в інших місцях, аби охопити всі уражені ділянки.
«Бікрос, налий зілля найвищого ґатунку»
«Так, пане»
Фш-ш-ш-ш.
Зілля, кров русалки та отрута змішалися між собою й почали шипіти. Однак вони побачили, що кров русалки, змішана із зіллям найвищого ґатунку, випаровувала отруту.
«Оооо, ух»
Рон почав стогнати. Його повіки почали тремтіти.
Це сталося тому, що отрута русалки, яка глибоко проникла в його тіло, почала зникати.
Очі Рона повільно почали розплющуватися.
«…Молодий пане»
«Припини базікати, я зайнятий»
Рон все одно продовжував запитувати.
«Ви зараз мене лікуєте?»
«Так»
Кейл переконався, що липка отрута, яка прилипла до тіла Рона, зникла, перш ніж поглянути на нього.
«Отрута зникла. Тепер тобі залишилося лише одужати»
«Розумію»
Кейл зняв заплямовану кров'ю білу рукавичку й кинув її у вогонь.
«Рон»
«Так, молодий пане»
Рон озирнувся на Кейла. Бікрос також дивився на Кейла.
«У тій організації не лишилося нікого, хто знає твоє обличчя. Ти розумієш, про що я, правда?»
Кейл відвернувся від вогню, щоб подивитися на Рона, і продовжив.
«Це означає, що настав час повертатися додому»
Отрута зникла, а той, хто відірвав Рону руку, більше не був у цьому світі. Ось чому Кейл казав, що тепер вони можуть повернутися до маєтку Хенітус.
Слово "додому" змусило Рона повільно заплющити очі.
«Так, молодий пане»
Кейл кивнув і поплескав Бікроса по плечу. Бікрос із самого початку тримав батька за руку.
«Як тільки повернемося, одразу ж почнемо лікувати Рона»
Це було останнє, що сказав Кейл, виходячи з намету. Він бачив безкрайній океан і небо. Після важкого робочого дня настала ніч. Нічне небо над океаном мало властивість розчулювати людей.
«Мабуть, я нарешті зможу трохи відпочити»
Кейл почав посміхатися. Їм доведеться займатися одужанням Рона, але принаймні Рон був ще живий.
Кейл думав, що тепер зможе трохи насолодитися безтурботним життям вдома.
* * *
«Молодий пане, ви повернулися!»
«Давно не бачилися, Гансе»
Ганс привітав Кейла з радісним виразом обличчя.
«Уум, молодий пане, а що з паном Роном?»
«Отрута зникла»
«О, вау. Дуже дякую»
«Чому ти дякуєш мені? Поки мене не було, все було гаразд?»
«Так. Нічого особливого не трапилося»
Побачивши, що Ганс, здавалося, зовсім не хвилювався, Кейл вирішив, що зможе знову вести безтурботне життя, хай навіть лише на рік.
Ну, принаймні так він думав.