Розділ 98 — У мене передчуття (2)

Кейл не розплющив заплющених очей. Однак Альберу нічого з цього приводу не сказав.

Адже він розумів, що просить занадто багато, коли просив Кейла не просто зустрітися з темним ельфом, а й відправитися до міста темних ельфів.

[Є один предмет, який я хочу, щоб ти для мене дістав. Ні я, ні темні ельфи, які мені допомагають, зараз не можемо пересуватися]

Альберу був зайнятий тим, що ставав сильнішим, використовуючи мертву ману, тоді як темні ельфи, які йому допомагали, під прикриттям виконували різні доручення.

[Мені також потрібна людина, яка поїде]

Хоча цей предмет виготовив майстер, він був одноразовим і активувався, щойно потрапляв у контакт із кимось, хто мав хоча б краплю крові темного ельфа. Саме тому його могли переносити лише істоти, що не мали атрибуту темряви, такі як люди чи Звірі.

Кейл повільно розплющив очі й відкинувся на спинку крісла-гойдалки.

«Що це за предмет?»

Невимушена поза Кейла була такою, що король, мабуть, вважав би її зрадою, але Альберу міг лише нахмуритися.

[Ха-а, чому ж у мене поруч тільки такі, як ти?]

«Що ви сказали?»

[Я думав про те, що у мене поруч така вродлива людина, як ти]

Кронпринц Альберу усміхнувся, ніби його власні слова здалися йому смішними. Він помітив, що чим довше він проводив час із Кейлом, тим більше проявлялася його справжня особистість.

"Він знає мою слабкість"

Але, як не дивно, саме тому Кейл Хенітус був єдиною людиною, якій він міг довіряти. Принаймні, Кейл зберігав його таємницю протягом останніх двох місяців.

«Якщо вам зараз важко рухатися, чи не могли б ви сказати своєму підлеглому, щоб той забрав це пізніше?»

Кейл знав, що під командуванням Альберу було багато підлеглих.

[Якби ж я міг]

Альберу тихо зітхнув. Наразі він таємно користувався пристроєм для відеозв'язку за допомогою темного ельфа-мага, а не мага з палацу.

[Мені треба їхати до Імперії]

"До Імперії? Наслідний принц Королівства Роан має їхати до Імперії?"

Кейл і Альберу обмінялися поглядами.

[Імператорський принц запросив мене на свято, яке влаштовують Близнюки Бога Сонця]

"Свято?"

Цього не було в перших п'яти томах [Народження героя].

Кейл нічого не знав про це свято.

Однак Кейл швидко зрозумів ситуацію, в якій опинився Альберу.

Близнюки Бога Сонця – це Свята Діва та Святий, яких вважали втіленням Бога Сонця.

Свята Діва та Святий завжди були невід'ємною частиною будь-якого поважного фентезійного світу.

«Мм»

Кейл раптом втратив дар мови.

Свята Діва та Святий, яких вважали надзвичайно добрими і які у звичайних фентезійних світах вважалися символом жертви, у [Народженні героя] були дещо особливими.

Їхній рівень "добра чи зла" залежав від бога, якого вони представляли.

[Церква Бога Сонця – ворог темних ельфів. Я побоююся, що ймовірність того, що вони з'ясують, що я на чверть темний ельф, досить висока. Якщо це станеться, мм]

«Станеться жахлива ситуація»

[Дійсно]

На Західному Континенті темних ельфів зневажали. Як людина, що мала хоча б частку крові темного ельфа, його негайно усунули б з посади кронпринца.

Більше того, він міг навіть загинути.

[Ці близнюки спробують мене вбити]

Кейл не зміг на це відповісти.

Бог Сонця, як уособлення Сонця, ненавидів істот темряви. Це тому, що вони блукали в темряві, де його не було.

Його спосіб боротьби з цими ненависними істотами полягав у тому, щоб спалити їх.

Ці близнюки дотримуються вчень Бога Сонця, тож вони неодмінно кинуться на нього, якщо коли-небудь дізнаються про його справжню особистість.

Саме так вони розуміли справедливість.

"У мене щодо цього погане передчуття"

Холод, який він відчував цього разу, був набагато сильнішим, ніж тоді, коли він почув термін "темний ельф". Усе його тіло вкрилося гусячою шкірою. Кейл несвідомо почав говорити.

«Бажаю вам приємної подорожі»

Альберу розсміявся.

[Я й так не збирався брати тебе з собою]

«Але чому принц імперії раптом влаштовує таке свято? Йому, мабуть, довелося зв'язатися з усіма іншими королівствами»

[Можливо, він збожеволів]

Кейл на мить втратив дар мови, почувши недбалі зауваження Альберу.

«…Чи не занадто ви недбалі зараз у моїй присутності, Ваша Високосте?»

Альберу знизав плечима й відповів.

[Мені це теж здається дивним. Згідно з моєю інформацією, нинішній імператор та принц мали намір позбутися Церкви Бога Сонця]

Це було правдою.

Причиною того, що у Кейла виникло тривожне передчуття, було те, що він знав: принц імперії не любив Церкву Бога Сонця.

Принц імперії прагнув у майбутньому стати тим, хто керуватиме Імперією, тому він нарощував свою силу, просуваючи алхімію. Чому ж така людина, як він, мала б цінувати Церкву Бога Сонця, яку він не міг контролювати?

Крім того, Церква Бога Сонця також знала, що нинішній імператор та імператорський принц намагаються витіснити їх з Імперії.

[Але імператорський принц раптом святкує 150-річний ювілей Церкви Бога Сонця? Тобі це здається логічним?]

«Зовсім ні»

[А знаєш, що ще смішніше?]

«Що саме?»

[Виявляється, минуло також 500 років від часу створення Дзвіниці Алхіміків. Вони влаштовують святкування й з цієї нагоди]

«Хо»

Кейл вигукнув з подивом.

«Церква Бога Сонця дозволила їм одночасно святкувати алхімію?»

[Мабуть, так, оскільки імператорський принц ходив і запрошував людей]

Кейл і Альберу знову обмінялися поглядами.

«Щось тут нечисто»

[Безумовно, нечисто]

Альберу почав посміхатися.

[Тобі не здається, що під час святкування щось трапиться?]

Таке враження справді складалося.

Або це, або у цього святкування була прихована мета.

«Не знаю»

Однак Кейл вдавав, що нічого не знає.

Однією з тем фентезійних світів була релігія. Кейл не цікавився релігією та не замислювався над цим.

"Я просто не хочу мати з ними справи. Це буде дратувати"

Все буде гаразд, доки його не тягатимуть туди-сюди.

Погляд Кейла промайнув повз екран і зупинився на Раоні.

Раон нахилив голову, дивуючись, чому Кейл дивиться на нього.

"Якщо релігія чи ще хтось спробує мною керувати…"

"Ні, такого не може статися"

Такого не має статися, доки він разом із Раоном, Чхве Ханом і Розалін. Якщо все інше не допоможе, Кейл думав, що може просто підірвати все, як він зробив з островом. Кейл став трохи сміливішим, ніж раніше.

[Брехун]

Однак удавання невігластва не спрацювало проти кронпринца.

[У будь-якому разі, мені потрібна твоя допомога. Пізніше я обов'язково винагороджу тебе відповідно]

Кейл не відразу відповів на щире прохання Альберу.

Альберу, ймовірно, погодився поїхати до Імперії, бо його становище не дозволяло йому відправити другого чи третього принца. Кейл нарешті заговорив через деякий час.

«Ваша Високосте, зірко нашого королівства…»

Альберу стримав зітхання. Здавалося, що Кейл збирається відмовити йому. Однак наступні слова змусили Альберу посміхнутися.

«Де це?»

Як би Кейл не міркував, він був єдиним, окрім кількох людей, які таємно допомагали кронпринцу, кому можна було довірити це завдання.

А це означало, що у нього не було вибору.

Він не міг дозволити, щоб кронпринц загинув.

Альберу тихо посміхнувся, перш ніж почати говорити.

[На захід. Тобі доведеться вирушити на захід]

Відповідь Альберу викликала в уяві Кейла певне місце.

Це була одна з п'яти Заборонених Територій.

«Темні ельфи живуть на Землях Смерті?»

[Ти справді дуже розумний]

Землі Смерті за назвою нагадувала "Ущелину Смерті", але відрізнялася від інших заборонених регіонів, що утворилися природним шляхом. Землі Смерті були плодом історії.

Саме там некроманти минулого вели останню битву зі своїми арміями скелетів.

Розташована в пустелі, Земля Смерті вдень мала червоний пісок, а вночі – чорний. Щодня утворювалися нові піщані дюни.

[Там розташоване містотемних ельфів. Тобі просто треба взяти предмет у старости]

«Мм, Ваша Високосте–»

Кейл чув, що на Землі Смерті, яка є пустелею, настільки спекотно, що там не виживають навіть рослини.

А зараз було літо.

[У чому справа?]

З вуст Альберу пролунав дещо лагідний голос. Він не прикидався й не вигадував стратегії – це був його щирий голос. Кейл обережно запитав.

«А можна мені не йти?»

На мить у кімнаті запала тиша.

Потім Кейл кивнув.

«Ну, я піду, раз уже сказав»

[Мм. Я дам тобі провідника. Оскільки це пустеля, тобі потрібно бути з кимось, хто знає дорогу]

Було очевидно, якого саме провідника він отримає.

[Вона – сестра моєї матері, тобто моя тітка. Моя тітка – єдина темна ельфійка, яка зараз здатна пересуватися] – додав Альберу.

[Можливо, це лише одна особа, але саме вона керує всіма темними ельфами під моїм командуванням. Ти можеш довіряти її здібностям]

Кейл кивнув із серйозним виразом обличчя. Він виглядав настільки щирим, що Альберу навіть стало шкода Кейла.

«Ваша Високосте»

[Так, віконте Кейле]

«Я можу попросити у вас відшкодування будь-яких витрат на подорож, правда? Чи можу я купити багато магічного льоду? Я не переношу спеку. Крім того, чи можу я знову вибрати нагороду? Цього разу я виберу гроші»

Кейл задав одразу багато запитань. Альберу спокійно подивився на Кейла, перш ніж дати йому відповідь.

[Звісно, роби, що хочеш]

Кейл почав посміхатися, відповідаючи:

«Я впевнений, що ви вже знаєте, але я завжди виконую свої завдання зі 120-відсотковою ефективністю, тож очікую ще більшої винагороди»

[Я знаю. Саме тому я й сказав: роби, що хочеш]

«Так, пане. Будь ласка, довірте це мені»

[Звісно, я тобі довіряю]

Кейл і Альберу обговорили ще кілька питань, перш ніж завершити розмову. Світло на пристрої для відеозв'язку згасло ще до того, як до нього підійшли Раон і Хон.

«Людино, ми знову вирушаємо в дорогу?»

«У пустелі дуже спекотно! Ти не можеш знепритомніти!»

Почувши слова Хона, Раон серйозно подивився на Кейла. Кейл не звернув на це уваги, вказав на пристрій для відеозв'язку й віддав Раону наказ.

«Під'єднай пристрій для відеозв'язку знову»

«Знову?»

«Так, але в інше місце»

«Куди?»

Раон побачив, як Кейл посміхнувся у відповідь на його запитання.

У цьому світі, окрім Церкви Бога Сонця, існувала ще одна потужна релігія. Це була дуже сильна церква.

Церква Місяця чи Церква Темряви?

Ні.

Це була Церква Вічної Темряви – сила, яка змушувала людей ніколи більше не бачити сонця.

Смерть. Смерть була сильнішою за сонце.

«З'єднай мене з маєтком Стен»

Напевно, кронпринц знав про силу смерті, але не міг звернутися до Церкви Смерті, бо не довіряв їй і не хотів ризикувати розкриттям своєї особи.

Однак Кейл знав одну жрицю, яку Церква Бога Смерті відлучила, і про яку багато хто не знав. Навіть після відлучення вона все ще була дорога Богу Смерті. У Церкві Бога Смерті наразі не було ані Святої Діви, ані Святої. Чому так сталося?

[Молодий пане Кейл?]

«Привіт, Кейдж, давно не бачилися»

Божевільна жриця Кейдж.

«Тобі останнім часом нудно?»

Кейдж, почувши його запитання, хвилину придивлялася до Кейла, а потім зрештою похитала головою.

[У мене було погане передчуття щодо сьогоднішнього дня. Я не пам'ятаю змісту свого сну, але в роті залишився гіркий присмак. Добре, що Тейлор незабаром стане офіційним спадкоємцем, навіть без моєї допомоги]

Кейл теж про це чув.

Тейлор Стен, найстарший син маркіза Стена, відновив своє становище і незабаром буде оголошений офіційним спадкоємцем.

[Тож мені нічого робити]

Божевільна жриця посміхнулася, звертаючись до Кейла.

[Чим я можу вам допомогти?]

Кейл швидко відповів, ніби її відповідь була очевидною.

«Нам треба вирушити до Землі Смерті»

[Я одразу підготуюся]

Кейдж, здавалося, анітрохи не вагалася, навіть після того, як він сказав, що вони вирушають до Землі Смерті. Вона справді була з тих, хто готовий ризикнути життям заради свого найкращого друга Тейлора. Кейл тепер зрозумів, чому Бог Смерті продовжував благословляти її, навіть після того, як її відлучили від церкви. Вона втілювала щось набагато величніше за саму смерть.

[Я мушу віддячити вам за те, що ви для нас зробили]

Кейл посміхнувся у відповідь.

«До зустрічі, Кейдж»

Він ще раз посміхнувся, перш ніж зв'язок обірвався. Потім Кейл одразу ж підвівся.

«Людино, молодець! Щоб бути здоровим, треба рухатися!»

«…Про що ти говориш?»

Кейл пройшов повз Раона й відчинив двері. Він побачив, як Ганс йде коридором з фруктами.

«Гансе»

«Так, пане»

«Скажи всім, крім Вовченят, зібратися»

«Пана Рона та шеф-кухаря теж?»

Кейл не знав, що Місто Темних Ельфів розташоване в Землях Смерті, де востаннє бачили некромантів. У нього виникло відчуття, що він може знайти там некромантів. Звісно, він був у цьому впевнений лише на 50 відсотків.

Але чи не краще бути готовим, про всяк випадок?

«Так. Скажи всім, щоб приходили, бо ми вирушаємо»

Через два дні Кейл покинув територію Хенітус, встигнувши насолодитися безтурботним життям лише місяць. Дві карети команди Кейла рухалися в бік столиці.

[Примітка: в англійському перекладі в цьому розділі використовувалось "село темних ельфів", проте далі використовується "місто темних ельфів", на що потім звернув увагу перекладач на англійську, тож в цьому розділі назва змінена]