Розділ 17 — Післямова автора 1

Післямова автора

Хоча графік міг дещо відрізнятися залежно від регіону, телевізійне аніме «Пригоди Дігімонів» (Digimon Adventure) транслювалося один рік і один місяць — з березня 1999-го до приблизно березня 2000 року. Загалом серіал налічував 54 епізоди, причому двічі його місце в ефірі займали спеціальні випуски. На початку трансляція відбувалася дещо нерегулярно як для телепрограми, тому показ затягнувся ще на місяць. Проте його продовження, «Пригоди Дігімонів 02», що вийшло слідом, тривало в ефірі рівно рік. Ця новелізація охоплює перші двадцять епізодів першого сезону.

Цикл романів охопить усі серії, а автором цієї книги став я — режисер першого сезону та «02» Хіроюкі Какудо. Звісно, оскільки написання романів, та й письменництво загалом, не є моєю основною професією, я звернувся по допомогу до сценариста Хіро Масакі-сана, який уже мав досвід у виданні книг. Тож, якщо бути точним, моя частка роботи в цьому проєкті становить приблизно дві третини.

Що ж, на цьому завершимо вступ. Однією з головних особливостей серіалу є те, що всі семеро дітей — головні герої. Ми спробували передати це й у романі, хоча розкрити всіх в одній книзі було б надто складно. Тому, будь ласка, чекайте на наступні частини цієї трилогії.

Звісно, ми не могли просто взяти телесеріал і перетворити його на короткий переказ, тому події епізодів були перекомпоновані. Ми також додали нові факти, які розкриваються вперше і про які не згадувалося навіть у «02», щоб ті, хто подивився весь телесеріал, також могли отримати задоволення.

Істоти, яких називають дігімонами, початково з'явилися в портативній грі «Digital Monster». Хоча там вони мали вигляд лише піксельної графіки, ми обговорювали необхідність створити відчуття, ніби вони існують як справжні живі створіння. Саме тому на телеекрані ми майже не акцентували увагу на тому, що Цифровий Світ — це світ усередині інтернету. Навпаки, він був зображений із природними пейзажами, хай навіть і відрізнявся від справжнього біологічного світу, у якому живемо ми.

Найбільша відмінність від гри полягає в тому, що після еволюції у більші форми дігімони повертаються до своїх менших розмірів, щойно закінчується битва. Цілком очевидно, що ми заклали туди елемент «трансформації». Але, на відміну від перетворень, які можна побачити в «Ультрамені», тут еволюціонують не головні герої — діти-люди, — а монстри, їхні напарники-дігімони.

Спочатку планувалося, що серіал буде орієнтований на трохи старшу дитячу аудиторію, але особисто я доклав зусиль, щоб навіть батьки чи дорослі, які дивилися його разом із дітьми недільними ранками, могли отримати від нього задоволення. Та хоч би що я казав, до самої прем'єри я гадки не мав, якою буде реакція глядачів. Однак серіал поступово набирав популярності, і ось ми нарешті дійшли до того етапу, коли він отримує власну новелізацію.

Є ще одна річ, про яку я хотів би написати. Першого ворога, що з'являється в цій історії — Девімона, — озвучував Кането Шіозава-сан. Я вперше зустрів Шіозаву-сана понад десять років тому, коли він виступав як запрошений актор у «Біккурімані» (Bikkuriman). У «Новому Біккурімані» (Shin Bikkuriman), де головного героя Піа Марко озвучувала Тошіко Фуджіта-сан (яка також подарувала голос Тайчі Ягамі в «Дігімонах»), Шіозава-сан цілий рік працював із нею, виконуючи роль Беррі Оза. Після цього він брав участь у багатьох моїх проєктах, де озвучував важливих персонажів.

Коли стартував «02» і ми домовилися про створення музичного альбому з піснями ворогів першого сезону, ми також записали пісню Девімона. Невдовзі після цього Шіозава-сан пішов із життя.

Я хочу висловити свою найглибшу вдячність Шіозаві-сану за те, що він подарував свій голос Девімону.

21 березн

я 2000 року