Розділ 27 — Підводний маєток Геная

Підводний маєток Генная

Здавалося, ніби озеро Темп запалало. Червоний захід сонця, а також червоне сяйво Гарудамон, яка несла дітей, відбивалися від водної гладі.

— Гей, Гарудамоне. Як це — бачити себе на Ідеальному рівні? — запитала на вухо Гарудамон Танемон, яка на кілька днів раніше за неї досягла цієї форми.

— Як? Ніби я — це не я, — стурбовано відповіла Гарудамон. Через трансформацію тіла змінився і її голос — тепер він звучав низько й хрипко.

— Залишилися тільки я та Гомамон, — сказав Патамон. Звісно, він мав на увазі еволюцію до Ідеального рівня.

— Ой, знову ти за своє, — сказав Гомамон, важко зітхнувши. — Я теж пізно еволюціонував у Дорослого! Тобі треба взяти себе в руки, Джо!

Він сказав це жартома, тож Джо так само перебільшено відповів:

— О, то це мо-о-о-я провина? — чим розсмішив усіх.

Здавалося, в якийсь момент Джо взяв на себе роль того, хто заспокоює інших. Його намір тягнути за собою решту групи, бо він найстарший, зник у хорошому сенсі, і тепер він почувався природно серед своїх товаришів.

І не тільки Джо.

Кожен із дітей пережив болючий досвід на озері, але це явно змусило їх подорослішати.

— Гей, що це? — запитав Такеру, вказуючи на поверхню води.

Поки вони спостерігали, в озері щось сталося.

Гво-о-о-ох... Із громоподібним гуркотом озеро розкололося навпіл.

— Ге-ге-ге-ге! — перебільшено закричав Джо, хоча цього разу він не грав на публіку.

— Дивіться! На дні озера будинок! І... робот? — сказала Мімі.

Як і сказала Мімі, на оголеному дні озера стояв маєток у японському стилі, а поруч із ним — біле тіло робота. Хтось вискочив із будинку й помахав їм рукою.

— Це Кентаврмон! — вигукнув Кошіро. — На острові Файл його контролювала чорна шестірня, і він напав на нас, але взагалі Кентаврмон — хороший дігімон.

Почувши це, Тайчі сказав:

— Спускаймося. Здається, він щось від нас хоче.

Кентаврмон квапливо запросив їх усередину маєтку. Щойно двері за ними зачинилися, дві половини розділеного озера знову зійшлися, сховавши їх під водою.

— Розділення озера послаблює дію бар'єра, тому його не можна тримати відкритим довго, — пояснив Кентаврмон, але діти були зачаровані підводним видовищем, що розкинулося перед ними, і не дуже прислухалися.

— Дозвольте мені провести вас до гостьової кімнати. Ми приготували для вас їжу, тож ви зможете спокійно відпочити.

Кімната, куди він їх привів, мала площу 20 татамі і була заставлена яскравими рослинами. У центрі стояв широкий стіл із палісандра, на якому на них чекало розкішне частування.

— Ніби на шкільну екскурсію поїхали, — сказав Джо, потираючи повний живіт після ситної їжі. Він розкинувся зірочкою на татамі, вдихаючи аромат сплетеного очерету.

Решта дітей зручно сиділи, витягнувши ноги, або розляглися на підлозі. Пйокомон, ніби знесилена після еволюції в Ідеальний рівень, тихо сопла на колінах у Сори.

Раптом розсувні двері тихо відчинилися.

— Вибачте, що змусив вас чекати, діти.

По той бік відкритих дверей стояв дідусь зі зморшкуватим обличчям. Залишки його волосся були зібрані у високий хвіст.

— Г-Геннай-сан?!

Діти, які спали, здригнулися і прокинулися, а ті, хто сидів на підлозі, випросталися. Всі були вкрай здивовані.

Геннай ствердно кивнув на вигук дітей.

— Це я.

За спиною Генная стояв Кентаврмон. Тайчі одразу ж підвівся і рвучко рушив до нього.

— Гей, старий! — обурено вигукнув він. — Чому ти не з'являвся до цього часу?!

Решта дітей також зібралися перед Геннаєм.

— Боліла стара рана на спині, — відповів Геннай, знизуючи плечима. — На жаль, я не міг покинути бар'єр.

○

— Цифровий Світ здається схожим на наш, але місцями він дуже дивний. Його закони фізики — це суцільний безлад. Чому так?

Кошіро, до якого повернулося допитливе серце, засипав його запитаннями.

Вони були в майстерні Генная. По дерев'яній підлозі були розкидані різні деталі машин і моделі прототипів. Стіни були зроблені з довгих панелей смоли.

Інші діти спали в гостьовій кімнаті, виснажені подорожжю і розслаблені від перебування в безпечному місці.

Проте тільки Кошіро не міг заснути. Він був утомлений, але мав стільки запитань до Генная.

— Щоб це зрозуміти, я спершу повинен пояснити тобі будову цього світу. Цей світ — Цифровий Світ — утворений з інформаційних даних комп'ютерної мережі вашого світу. Однак це не віртуальна реальність. Це місце, де інформація та дані з мережі матеріалізуються, набуваючи реальної форми. Причина, чому цей світ виглядає дивним, полягає в тому, що коли ці дані формувалися, вони були фрагментованими або пошкодженими.

— А хто такі дігімони?

— Дігімони — це фізичні прояви даних, які поводяться як живі істоти. Дігімони народжуються з Дігіяєць, а коли закінчується термін їхнього життя, вони вмирають і розпадаються на дані, щоб створити нове Дігіяйце. До речі, дігімони поділяються на три різні типи: Дані, Вірус та Вакцина.

— Геннай-сане, а ви теж дігімон?

— Зі мною інша справа. Я — Агент. У мене немає атрибуту.

— Агент?

— Я служу Гомеостазу. Гомеостаз керує — ні, швидше наглядає за стабільністю Цифрового Світу. Тобі буде зрозуміло, якщо я опишу його як систему безпеки? Але оскільки він не має фізичної форми, йому потрібен хтось, хто зможе рухатися і бути його руками й ногами. Це ми, Агенти.

— Це Гомеостаз обрав нас бути Обраними Дітьми?

— Саме так. Як і очікувалося від тебе, Кошіро. Ти дуже проникливий. Але не питай мене, чому обрали саме вас. Одного дня Гомеостаз сам використає посередника, щоб вам про це розповісти.

— А що таке Дігівайси та Герби?

— Це інструменти, створені так, щоб відповідати унікальним рисам кожної Обраної Дитини. Їхні функції відрізняються, але щоб бути пов'язаними одне з одним, ви, Обрані Діти, та ваші дігімони-напарники повинні ділитися певним типом інформації.

Геннай пояснив усе, що знав, але, звісно, було багато речей, яких не знав навіть він.

Наприклад, чому взагалі з'явився Цифровий Світ.

— Цього я не знаю. Замість цього дозволь запитати тебе. Чи знаєш ти, як виник ваш світ?

Кошіро вже збирався відповісти: «Великий вибух», але зупинився. Ця теорія була лише гіпотезою, адже ніхто не бачив цього на власні очі.

Було лише одне запитання, відповідь на яке Геннай відклав.

— Що Обрані Діти мають робити тепер? І чи зможемо ми повернутися до нашого світу?

— Я поясню це тобі разом з іншими завтра. А зараз уже пізно, тож тобі варто відпочити. Але перш ніж ти підеш, я хочу позичити твій ноутбук, щоб додати до нього кілька корисних функцій.

○

Так настав ранок.

Після смачної їжі та спокійного сну обличчя всіх дітей мали свіжий вигляд, і почувалися вони відповідно. Дігімони також відновили сили й повернулися до своїх Дитячих форм.

Поснідавши, усі поскладали ковдри, на яких спали. Ніхто їм цього не казав. Побачивши, що Ямато почав це робити, усі наслідували його приклад.

Ніби вирахувавши момент, Геннай і Кентаврмон з'явилися у дверях саме тоді, коли вони закінчили прибирати.

Зручно вмостившись, діти чекали, поки Геннай почне говорити.

Спершу Геннай повернув Кошіро його ноутбук. Збоку на ноутбуці з'явився порт, який, вочевидь, був доданий нашвидкуруч. Коли Кошіро запитав, що це, Геннай пояснив:

— Це порт, який передає інформацію з Дігівайса до Аналізатора Дігімонів.

Виявилося, що Дігівайс мав функцію, яка реєструвала інформацію про дігімонів, яких вони зустрічали досі. Якщо під'єднати Дігівайс до ноутбука Кошіро, інформація з нього відображатиметься в програмі «Аналізатор Дігімонів», яку Геннай встановив на комп'ютер.

Пояснивши це, Геннай перейшов до іншої теми.

— До речі, я мушу вам дещо розповісти.

Геннай склав руки за спиною.

— Глибоко в горах, трохи на захід звідси, є замок, який називається замком Вамдемона.

— Вамдемон? Ви маєте на увазі ТОГО Вамдемона? — запитала Пійомон. Обличчя всіх закам'яніли від тривоги.

— Саме так. Вамдемон зараз збирає війська.

— Щоб напасти на нас? — стурбовано запитала Пальмон, але Геннай похитав головою.

— Ні. Він готується до вторгнення.

— Вторгнення... куди? — запитала Сора.

Чи то навмисно, чи то випадково, Геннай відповів не одразу. Замість цього він відкашлявся.

— До вашого світу. Вамдемон планує вбити восьму Обрану Дитину у вашому світі.

На мить діти не зрозуміли, що він сказав.

— В-восьму... Ви хочете сказати, що є ще одна Обрана Дитина? — запитала Мімі.

— М-м-м, — кивнув Геннай.

— Вамдемон, здається, вірить, що восьма дитина перебуває в Хікарігаоці, але ми знаємо, що та дитина там більше не живе. Але де вона живе зараз... цього ми не знаємо. Проте Обрані Діти виконають своє призначення лише тоді, коли ви зберетеся всі увісьмох. Якщо бракуватиме хоча б одного з вас, це стане загибеллю як для цього світу, так і для вашого. Будь ласка, діти. Знайдіть свого восьмого товариша і захистіть його.