Розділ 104 — Розділ 104

Коли небо почало темніти, передвіщаючи захід сонця, екіпаж Ів прибув до імператорського палацу.

Якраз вчасно Седелла разом з іншими мешканцями палацу вийшла назустріч аж до передньої частини Східного палацу, де розташовувався мармуровий фонтан. На тлі крапель води, що розбивалися, виблискуючи на світлі, відбулося возз’єднання принцеси з її першою довіреною особою.

— Ваша Високосте...

— Седелло...

Здавалося, для Ів та Седелли, які ніколи не розлучалися надовго, минулі два тижні пролетіли як два роки. У поглядах обох відчувалися щем і ніжність. Алвен, спостерігаючи за цим, прошепотів Мікаелісу:

— Коли стаєш першою довіреною особою, то, мабуть, навчаєшся спілкуватися самими лише поглядами. Мені варто цьому повчитися.

— Молодому пану це вчити не обов’язково, — застеріг Мікаеліс Алвена від його недоречного кар’єризму.

— Я повернулася.

— Ласкаво просимо, Ваша Високосте!

Від голосів Ліан та Х’ю Седелла оговталася. Вона миттєво повернулася до образу вправної особистої служниці й мовила:

— Ваша Високосте, невдовзі розпочнеться бенкет на честь вашого повернення до палацу. Вам потрібно негайно чепуритися.

— Так. Ходімо швидше.

Алвена повели окремо служниці та слуги з Головного палацу, щоб підготувати до виходу. Попрощавшись і домовившись зустрітися вже в залі, Ів увійшла до Східного палацу. Якраз коли вона почала підніматися сходами на другий поверх, з’ясувалося, що, окрім мешканців її покоїв, на неї чекав ще хтось.

— Ваша Високосте...!

— Джуліє?

Рудоволоса манірна панна швидко спускалася сходами.

— Чому ви тут, Джуліє? Я думала побачити вас лише на бенкеті. Ой, ні, обережніше, ви ж можете впасти!

Ів мимоволі підхопила Джулію за руку. У тієї почервонів кінчик носа, і вона промовила:

— Ви навіть слова не сказали, раптово поїхавши у таке далеке відрядження... Чи знаєте ви, як я хвилювалася?

— Я залишила листа, невже його не передали?

— Так. Юна графиня Анаїс Лучіард хвалилася, що отримала аж п’ять листів, а мені прийшов лише один. Як це розуміти?

Ну, з Анаїс вони листувалися у справах, тож це було цілком природно. Ів засміялася, вважаючи ревнощі цієї дівчини милими. Вибачившись за свою необачність, Ів разом із Джулією увійшла до своїх покоїв. Причина, чому Джулія прибула до палацу так рано, була простою — вона хотіла допомогти Ів із вбранням.

— Ви ж не з'являлися у світському товаристві цілих два тижні. До того ж сьогодні ви — головна героїня вечора, тож я подумала, що моя допомога буде доречною.

— Дякую вам, Джуліє.

Ів та Мікаеліс розійшлися, щоб почати приготування. Вбрання, яке Джулія підготувала для Ів, складалося з білої сукні з відкритими плечима та кейпа. Зазвичай головною була б сукня, але цього разу все було інакше. Накидка виглядала надзвичайно сміливо та зухвало. Вона була не зіткана із тканини, а сплетена із масивних червоних самоцвітів та металу, нагадуючи велику ювелірну прикрасу.

«Створити одяг із дорогоцінного каміння!»

Це був задум, гідний родини маркіза Амелоса, що володіла ювелірними домами.

Волосся Ів напівзібрали, залишивши довгі пасма спадати донизу. Під час нанесення макіяжу Ів помітила, що в помаді та тінях з’явилися блискітки.

— Родина графів Егрін уже почала продаж?

— Так, щойно Ваша Високість вирушили на завдання. Зараз це шалено популярно.

Оскільки завершення образу мало відбуватися разом із партнером, Мікаеліса покликали до гардеробної. Як і минулого разу, красень Мікаеліс, одягнений у білий парадний мундир із вишукано відкритими частинами тіла та з макіяжем «зоряна ніч», вклонився Ів. Сьогоднішній натільний ланцюг був срібним із акцентами з червоних каменів, що нагадували магічні кристали.

— Ваша Високосте, я маю дещо вам показати.

Джулія простягнула Ів маленьку ювелірну коробочку. Коли кришка відкрилася, на чорному оксамиті з'явилася прикраса незвичної форми. Це були каффи.

— Боже мій.

— Вам подобається?

— Дуже.

Готові каффи мали асиметричну форму. Ліва майже повністю охоплювала вушну раковину, тоді як права трохи піднімалася від мочки вгору, а тонка нитка ланцюжка з’єднувала її з серединою вуха за допомогою кліпси. Це був дизайн, ще більш гармонійний та прекрасний, ніж ідеальна симетрія.

— Швидше допоможіть серу Агніто одягнути їх, Ваша Високосте.

— Справді. Мікаелісе, підійди ближче.

— Слухаюся, Ваша Високосте.

Щоб зрівнятися в зрості з Ів, яка сиділа на стільці, Мікаеліс опустився на одне коліно. Ів простягнула руку й обережним рухом відкинула волосся з боку обличчя Мікаеліса. Дотик до його чорних пасом, що розсипалися між пальцями, був надзвичайно м’яким. Коли кінчики пальців Ів торкнулися його вуха, Мікаеліс злегка здригнувся.

— Лоскотно?

— ...Ні.

Чомусь здавалося, що зустрітися поглядами буде ніяково. Наче за домовленістю, Ів зосередилася лише на тому, щоб закріпити каффи, а Мікаеліс пильно дивився на губи Ів, що були на рівні його очей.

— Готово.

Каффи на вухах Мікаеліса виблискували ще прекрасніше. Ів відчула гордість за свій подарунок.

— Ваша Високосте, і ось це.

Джулія подала Ів спеціально виготовлену пов’язку на очі. Це була мереживна пов’язка з візерунком, де мереживо в зоні вух було рідшим, щоб каффи залишалися відкритими для погляду. Ів із захопленням мовила:

— Джуліє, я бачу, скільки душі ви вклали в це. Це справді ідеальне поєднання.

— Хе-хе, я працювала з думкою про те, що потрібно якнайшвидше здійняти вітер нової моди, щоб витіснити це застояне повітря.

Ів зачепилася за дивний вислів у словах Джулії.

— Застояне повітря?

— Останнім часом у світському товаристві став популярним один сороміцький спосіб макіяжу. Потрібно негайно його позбутися.

— Що ж це за макіяж, що ви називаєте його сороміцьким?

— Його називають «Таврування квітами».

— Хм..?

У минулому житті Ів про такий не чула. Однак уже за назвою вона відчула щось недобре. Адже «квіткове тавро» було метафорою засосів. Джулія продовжила пояснення:

— Спочатку все почалося з того, що юна панна Раонетт, яка захоплюється живописом, запровадила це разом із початком продажу косметики з блискітками.

— Ви про ту панну, що цікавиться малюванням?

— Так. Вона використала свій хист і ввела в моду малювання тінями з блискітками прямо на обличчі. Спершу це були зірки чи квіти біля очей, але поступово стало модним малювати квіткові візерунки на шиї чи грудях.

За мірками розкутого світського товариства імператорського палацу це було цілком прийнятно.

— Але Її Високість Восьма принцеса підхопила цю моду і все спотворила.

— Розі це повторила? Таврування вважається раною, тож залишати його на тілі членів імператорської родини — табу. Малювати його теж мало б бути заборонено?

— Саме так. Тому вона намалювала це на своєму особистому лицарі, сері Мілларді. Зазвичай «квіткове тавро» складається з п’яти пелюсток, але на шиї сера Мілларда одна з пелюсток була без блискіток. Коли я придивилася... виявилося, що то було справжнє тавро!

Це справді було сороміцько. Хоча через систему особистих лицарів розпуста членів імператорської родини мовчазно толерувалася, але так відкрито виставляти на показ сліди ночі було занадто вульгарно. У цей момент Ів подумала, що Розеніт, можливо, хоче бути не «Білою трояндою імперії», а «Червоною» або «Нічною трояндою».

Піона та Ліан перешіптувалися між собою:

— Ех, а я вже думала, поки нас не було, винайшли щось на рівні «зоряної ночі», а виявилося — вони просто хизуються синцями як орденами? Я розчарована.

— Зазвичай усе, що робить Восьма принцеса, стає модним, навіть якщо це нісенітниця. Вона ж «Біла троянда імперії».

Джулія невдоволено взяла пензель.

— Ваша Високосте, щоразу, коли ви відвідували бенкети чи бали, ви часто виглядали такою, що відстає від моди. Оскільки ваш імідж потребує оновлення, я раджу вам приєднатися до цієї масштабної хвилі популярності.

— Якщо Джулія так каже, я прислухаюся до вашої думки.

Джулія намалювала квітковий візерунок на шиї Мікаеліса. Ів хвилювалася, чи не намалює вона лише чотири пелюстки, але, на щастя, та зобразила всі п’ять.

— Оскільки сьогодні ви прийшли на бенкет поспіхом одразу після повернення, цього буде достатньо.

Це означало, що наступного разу Ів теж мала прикласти до цього руку... чи то пак, губи.

У тривожних роздумах приготування завершилися.

— Буде прикро, якщо ви запізнитеся ще більше. Вам пора йти. Бенкет був уже в самому розпалі.

Ів у супроводі Мікаеліса попрямувала до Зали великих бенкетів Гіацинт.

***

— Її Високість Сьома принцеса, Івієнроуз Клоель Хаделамід, та її особистий лицар сер Мікаеліс Агніто входять!

Пам! Па-пам!

З появою головних героїв у залі почали відкупорювати шампанське та запускати феєрверки.

— Вітаємо з поверненням Її Високість Сьому принцесу!

Ів офіційно привітала аристократів із двоповерхового помосту, з’єднаного зі спіральними сходами. Вона виголосила розлогу промову про те, як вдячна всім за присутність і побажала гарно провести час, після чого спустилася сходами. Щойно її ноги торкнулися підлоги першого поверху, аристократи юрбою кинулися до неї, щоб перекинутися словом.

— Ви здійснили видатний подвиг. Ваша Високість — радість для Його Величності та для всієї Імперії!

— Завдяки Вашій Високості в столиці панує святкова атмосфера.

— Кажуть, ви отримаєте велику нагороду. Вітаємо заздалегідь!

На кожному кроці не вщухали похвали та привітання. Поки Ів обходила залу, вона почула подібні слова понад сто разів. Було виснажливо відповідати кожному з усмішкою і називати співрозмовників за іменами, але Ів чудово впоралася. Вражені її світською майстерністю, аристократи прагнули ще більше зблизитися з нею.

— Яка чудова сукня і накидка.

— Масивні самоцвіти квадратного огранювання... Відчувається імператорська велич.

— Вони сяють як магічні кристали. Це ідеально пасує Вашій Високості, що повернулася з тріумфом, відкривши родовище магічної руди.

Багато хто хвалив дорогоцінну накидку, створену завдяки естетичному смаку Джулії та капіталу родини маркіза Амелоса.

Були й ті, хто хотів обговорити моду.

— Ой, Ваша Високосте, ви теж стежите за останніми трендами. Ви знаєте про макіяж «Таврування квітами»!

— Найважливіше — це пелюстка, але оскільки сьогодні ви прийшли поспіхом, іншого виходу не було.

— А чи знаєте ви? Є секрет, як залишити форму головної пелюстки особливо красивою.

— Хочете, я навчу вас, Ваша Високосте? Зараз це обов'язкова навичка у вищому світі...

Помітивши малюнок на шиї Мікаеліса, деякі дами навіть намагалися передати Ів особливі техніки. Завдяки цьому Ів за один вечір дізналася про 13 способів, як зробити закономірно гарний засос.

— Це... справді корисна інформація.

— Правда ж? На наступному бенкеті Ваша Високість неодмінно маєте власноруч прикрасити сера Агніто.

— Я... постараюся.

Схоже, наступного разу Ів і справді доведеться допомагати з образом Мікаеліса за допомогою власних губ.