Розділ 115 — Розділ 115
Розділ 115 — Розділ 115
Це було надзвичайно лагідне запрошення. Проте Евклід здригнувся, ніби його пробило огидним холодом.
— Н-ні, дякую.
— О? Чому ж?
— Т-тому що ви збираєтеся використати мої слабкості, щоб шантажувати мене! Наприклад, змусити вибовкати інформацію про сестру Бетті! Або зробити вашим шпигуном! Я теж знаю все, що варто знати! Звідки мені знати, для яких політичних інтриг ви хочете мене використати, якщо я піду до ваших покоїв?!
— Політичних інтриг? Хм, не те щоб це було зовсім неправдою.
Зрештою, інтриги треба долати інтригами. Це був план, який водночас рятував Евкліда, що в далекому майбутньому мав стати жертвою хитрощів Бріжіт, і завдавав удару у відповідь самій Бріжіт, тож вона не могла цього заперечити.
— Ось бачите! Сестро, ви самі це визнаєте, тож з якого дива мені йти за вами?!
— Ха-ха. Зрозуміла. Тоді приходь, коли матимеш бажання.
— Цього ніколи...
— Ш-ш-ш. — Ів перебила Евкліда жестом, приклавши вказівний палець до вуст. — Не варто так зарікатися.
— .......
— Тоді я піду першою.
Згідно з палацовим етикетом, Ів, як старша сестра, пішла першою. Коли вони відійшли на значну відстань, Мікаеліс промовив:
— Здається, моя принцеса сприймає зухвалість восьмого принца як щось миле.
— Так. Я вважаю його милим і жалюгідним.
В її бурштинових очах промайнуло співчуття. Вона не могла інакше, бо знала, яким був кінець його безтурботних днів.
— Плануєте виманити поплічника третьої принцеси й зробити його своїм сторонником?
— Хм, він не дуже корисний.
— Оцінка надто сувора. Хто знає, яким буде майбутнє.
— Майбутнє? — хоча ці слова, можливо, не мали великого значення, але, мабуть, тому, що це сказав Мікаеліс, вони вмить викликали в Ів особливі почуття. — Гм, і справді. Майбутнього не знає ніхто.
Ів замислилася, торкаючись рукою підборіддя. На знання про майбутнє, якими вона володіла, можна було покладатися максимум вісім років. І навіть цей термін скорочувався через її активне втручання. Коли спливе термін дії інформації, отриманої через переродження, їй доведеться покладатися виключно на власну проникливість і здібності, щоб протистояти майбутньому.
«До речі, я справді не знаю жодного іншого майбутнього, окрім того, де Іка стає консортом».
Вона подумала, що для першої спроби це було не так уже й погано. Підбадьорена словами Мікаеліса, Ів додала до свого плану не лише порятунок Евкліда, а й його виховання.
***
Минуло п'ять днів, як почалося тренування фехтування без меча. Виконавши виснажливий ранковий графік, Ів прокинулася після денного сну, щоб відновити вичерпані сили.
— Ваша Високосте, вам час готуватися.
— Так.
Її одягли за допомогою Седелли та інших служниць. На Ів вдягли зелену домашню сукню, нанесли легкий макіяж, а волосся зібрали й підкололи. Це був мінімум для зустрічі гостей.
Клац.
Як тільки вона відчинила двері до гардеробної, перед нею постала вітальня, що вважалася найгарнішою в Зеленій кімнаті. Шестеро гостей, які сиділи за столом, дружно встали, вітаючи Ів.
— Вітаю Її Високість Сьому принцесу.
— Дякую всім, що прийшли. — Ів привітала Анаїс, Джулію, Олівію, Алвена, Кейдена та Калікса.
Після того, як Ів сіла, шестеро гостей також зайняли свої місця. Місця ліворуч і праворуч від неї залишилися порожніми.
— Седелло, Мікаелісе, сідайте теж.
— Дякую, Ваша Високосте.
Загалом дев'ятеро людей сиділи навколо круглого столу. У келихи перед кожним дзвінко налили чай, настояний на газованій воді. На трирівневій підставці було виставлено безліч солодких десертів. Ів граціозно підняла чашку і почала розмову:
— Я запросила вас сюди не для чого іншого, як для чаювання.
Початок літа — це сезон, коли в Імператорському палаці проводилося найбільше чаювань. Оскільки до турніру з бойових мистецтв не було жодних належних палацових бенкетів, нудьгуючі члени імператорської родини влаштовували їх самотужки. Звісно, люди, що зібралися в покоях Ів, за будь-якими мірками, були підібрані для наради, а не для вечірки.
Той факт, що вона зібрала їх працювати, замаскувавши все під розвагу, був притаманний монарху, який подавав неабиякі надії. Анаїс, Алвен і Кейден тихо засміялися. Джулія відкрила рота, щоб підтримати жарт Ів:
— Ху-ху. Я люблю тихі чаювання наодинці, але це місце, де можна познайомитися з «людьми Вашої Високості», теж непогане. Проте...
Саме в той момент зелені очі Джулії стали гострими.
— Я бачу тут людину, яка не відповідає цій компанії.
Калікс, на якого впав її погляд, здригнувся. Він відкашлявся і сказав:
— Нещодавно я був завербований Її Високістю. Тепер ми на одному боці, тож прошу вас, панно Амелос, ставитися до мене прихильно.
— Я вже намагаюся, але перше враження було надто сильним, тому мені важко, юний пане Лімітієлло.
Джулія не мала до Калікса теплої прихильності через його спробу загравати з Ів за допомогою келиха вина. Мікаеліс, Седелла, Анаїс та Олівія, здавалося, поділяли її думку, посилаючи знаки підтримки поглядами.
— Я каюся в минулому. Після того як я вибачився перед Вашою Високістю і мене прийняли, прошу вас, панно, проявити великодушність. — Калікс приборкав свій характер і покірно схилив голову.
Здавалося, для двох людей з однаковим соціальним статусом спадкоємців графських родин це було достатнім врегулюванням відносин. Ів втрутилася в суперечку:
— Досить, досить. Всі присутні тут — мої люди, яким я довіряю, тому й запросила вас. Я сподіваюся, що ви будете співпрацювати, а не ворогувати між собою.
Джулія та Калікс поклонилися, ніби просячи вибачення.
— Отже, тепер обговорімо справи. Ви всі розумієте, куди дме вітер, тому перейду прямо до суті.
Атмосфера стала серйозною. Чаювання вже закінчилося, настав час наради.
— Сестра Бетті, тобто Третя принцеса, викликала до столиці свого нареченого, юного пана з родини графа Вельтеора, і ввела до палацу свого радника, віконта Фріца.
Це був безперечний крок до планування інтриг. Причиною сьогоднішньої зустрічі було обговорення заходів протидії. Алвен з Департаменту церемоній та Кейден з Департаменту видатків заговорили по черзі:
— Родина графа Вельтеора відома своїм бізнесом із постачання військових припасів.
— У мирній імперії є лише одна сфера, де потрібна військова сила. Схоже, вони готуються до битви з Магічним драконом із великим завзяттям.
Слідом за ними, попри свій статус новачка, висловився Калікс:
— На мою думку, вони намагаються змусити родину Вельтеора стати монополістом у виробництві спеціальних військових припасів для турніру.
— Я згодена із молодим паном. Тоді вплив Третьої принцеси в майбутній битві зросте.
Під час битви можна буде чинити політичний тиск, використовуючи припаси, а після успіху — привласнити заслуги. Ів стримала зітхання і опустила очі. Анаїс тверезо оцінила реальність:
— Прошу вибачення, але на нашому боці немає сил, пов'язаних із військовими припасів. Це правда, що для битви вони потрібні, і правда, що Вельтеор — найкращий у цій сфері, тому ми маємо це врахувати.
— Так. Ми повинні віддати сферу військових припасів. Якщо ми хоча б зможемо їх стримати — це вже успіх. Що б вони не створювали, це будуть магічні інструменти, а в них потрібні магічні кристали. Я знайшла руду заряджуваних магічних кристалів, тому використаю це як важіль тиску.
Ів зробила невтішний, але необхідний висновок і перейшла до наступного пункту.
— З Вельтеором розібралися, тепер давайте знищимо Ченслі.
Це була досить приємна й енергійна тема. Алвен схвильовано підхопив:
— Я катував, тобто допитував графа Санчеса, і знайшов докази того, що Ченслі займалися спекуляціями. Вони провернули це від імені віконта Буруна, а граф Санчес прикривав їх через Департамент протоколу. Ми накладемо такий величезний штраф, що їхні фінансові потоки повністю пересохнуть.
— Гарна робота, Алвене. Хоча імена були іншими, ти зумів розкопати правду.
— Грошові потоки чесні. Але під час розслідування я виявив багато грошей із невідомими джерелами.
— Отже, кошти створені незаконними методами.
— Так. І цілком ймовірно, що це не закінчиться одним лише штрафом.
— Не дивно, оскільки це справа поплічників Третьої принцеси. Я вже давно сумнівалася в їхній фінансовій спроможності купувати торгові гільдії. Продовжуй розслідування.
Далі взяла слово Анаїс. Оскільки вона також володіла торговою гільдією, їй було що сказати щодо Ченслі.
— Підтвердився факт, що Ченслі, як новачки, готуються до банного бізнесу. Вони, здається, намагалися використати такий самий метод із трубами гарячої води. Тож я викупила всі печі та каміни в окрузі, а також схожі об'єкти.
— О-о!
На мить у вітальні залунали гучні оплески.
— Це чудово, юна графине Лучіард. Я вражена.
— Я просто навчилася всьому, дивлячись на графа Ченслі, — сухо відповіла Анаїс, виявляючи скромність, і продовжила звіт: — Цікаво, що зараз граф Ченслі відмовився від закупівлі печей і будує громадську лазню.
— Хм? Отже, метод із подачею гарячої води через труби не використовується?
— Так. Я буду впевнена, як тільки ми отримаємо креслення, але вони, схоже, збираються використовувати метод прямого нагріву.
— Оскільки імператорська сім'я монополізує заряджувані магічні кристали, ціна на звичайні кристали не впаде. Значить, це буде нагрівання не за допомогою кристалів, а за допомогою справжнього вогню.
Ів та Анаїс одночасно зневажливо пирхнули.
— Схоже, Ченслі вірить, що Третя принцеса зніме обмеження на використання вогню.
— Ваша Високосте, я просто не можу цього допустити.
— Так. Це нісенітниця. Я це зупиню.
— Ах, ми покладаємося тільки на Вас, Ваша Високосте.
Коли інформація та думки щодо ділових питань були достатньо обміняні, Алвен підняв соціальну тему:
— Ви вже визначилися з бажанням на турнір, сере Агніто?