Розділ 63 — Розділ 63
Розділ 63 — Розділ 63
Разом із учасниками та глядачами зібралося близько двохсот осіб. Це місце перетворилося на майданчик для світського спілкування, що нічим не поступався фуршету на офіційному бенкеті.
— Ой, подивіться туди. Прибула Її Високість Сьома принцеса.
З появою Ів у натовпі знявся гомін. Така увага була цілком природною. Статус Івієнроуз у політичних та світських колах тепер годі було й порівнювати з тими часами, коли до неї ставилися як до вигнанки.
Мало того, що вона таврувала як свого особистого лицаря гомункула, якого називали «чудовиськом повітряної в'язниці», Ів ще й отримала у дарунок «Смарагдову кімнату» та брала участь у проєктах Десмонда II з освоєння нових земель. До того ж, серед аристократії ширилися чутки, що вона є першоджерелом легендарного товару — перламутрового чорнила.
Аристократи з усіх боків уже почали наближатися до неї, маючи намір завести розмову. Проте Ів, не удостоївши їх навіть поглядом, першою справою почала шукати Джулію. Невдовзі вона помітила рудоволосу молоду панну, яка була в самому центрі жвавої бесіди.
— Спершу я подумала, що воно сяє завдяки магії. Ох, і як тільки мені могли подарувати таку рідкісну та гарну річ... Ой, а ось і вона! Ваша Високосте Сьома принцесо!
Джулія помітила Ів і радісно її привітала.
— Рада бачити вас, панно Амелос. Як ви поживали весь цей час?
— Я лише й робила, що рахувала дні до зустрічі з Вашою Високістю на полюванні на магічних звірів. Ваша сукня та прикраси вам надзвичайно пасують.
— Завдяки допомозі панни Амелос моє вбрання сьогодні бездоганне.
На Ів сьогодні була сукня у стилі ампір із завищеною талією. Родзинкою образу став короткий жакет, званий спенсером, що туго облягав тіло під самими грудьми.
Завдяки привітанню з Джулією Ів природно влилася в компанію. Вона звернулася й до інших молодих панн:
— Вибачте, що вітаюся лише зараз. Рада зустрічі.
— Вітаємо Її Високість Сьому принцесу! — хором відповіли дівчата своїми ніжними голосами.
Вони також коротко привіталися з Мікаелісом, після чого знову з’юрмилися навколо Ів. Очі кожної з них сяяли від цікавості.
— Ваша Високосте, ви дуже вчасно! Ми якраз обговорювали перламутрове чорнило.
— Панна Амелос каже, що чорнило, яким вона користується — це ваш подарунок?
— Якщо це не буде зухвальством, чи не могли б ви сказати, де ви його дістали? Моя матінка напосідає на мене, щоб я неодмінно дістала таке їй на іменини.
— І я теж хочу знати! Панна Амелос так вихвалялася, що я аж згораю від заздрощів.
Ів м’яко всміхнулася й відповіла:
— Це перламутрове чорнило я виготовила власноруч, використовуючи порошок особливого мінералу.
— О боже, Ваша Високосте, ви зробили його самі?
— Як і очікувалося від Сьомої принцеси, ви маєте справжній хист до алхімії.
Поки лунали компліменти, вперед вийшла молода панна Раонетт, яка захоплювалася живописом:
— А чи не могли б ви розповісти, з якого саме мінералу та як ви його робите? Я дуже хотіла б спробувати малювати ним картини.
— Хм...
Якби поруч була Піона, вона б напевно розлютилася через таке безсоромне запитання. На щастя, Джулія вчасно втрутилася:
— Панно Раонетт, хіба личить так нетактовно розпитувати про секрети виробництва?
— Ой, перепрошую.
Інші панни подумали, що Джулія просто хоче одноосібно користуватися перламутровим чорнилом, проте у тієї був інший задум:
— Кхм-кхм! Якщо вже йдеться про мінерали, то наш дім Амелос знається на камінні найкраще. Ваша Високосте, як щодо того, щоб розпочати зі мною бізнес із виробництва цього чорнила?
Дівчата були приголомшені. Всіх захопила ділова хватка Джулії, яка не втрачала можливості навіть у такій ситуації.
Натхненна цією ідеєю, у розмову втрутилася ще одна молода панна — Олівія з родини графів Егрін, відомої своїм косметичним бізнесом.
— Сяйво цього чорнила має великий потенціал. Скажіть, цей мінерал не шкідливий при контакті зі шкірою?
— Ні, він цілком безпечний.
— Чудово! Тоді, якщо додати його у помаду чи тіні для повік, можна створити революційний продукт із ефектом мерехтіння. Як ви на це дивитеся, Ваша Високосте? Може, започаткуєте косметичний бізнес разом із нашим домом Егрін?
Олівія також запропонувала Ів ділове партнерство. Погляди Олівії та Джулії гостро зіткнулися. Саме тоді, коли в повітрі зависла напруга суперництва, з'явилася ще одна постать.
— Охо, яка цікава у вас розмова. Чи можу і я отримати свою частку? Думаю, це було б чудовим пігментом для архітектурних робіт.
— О, юна графиня Лучіард.
Анаїс підійшла, виблискуючи своїм каштановим волоссям.
— Мої вітання Вашій Високості. Як ваше здоров’я?
— У мене все гаразд. Рада бачити, що і у вас, юна графине, все добре.
Ів та Анаїс обмінялися лагідними усмішками. Це була їхня перша особиста зустріч після балу на честь іменин Розеніт. Проте між ними відчувався зв'язок, наче вони знали одна одну дуже давно. Джулія миттєво це помітила:
— Юна графине, ви з Її Високістю вже знайомі?
— Ми час від часу обмінювалися люб’язностями через панну Арпель.
— Панна Арпель... Ви маєте на увазі особисту служницю Її Високості?
— Так. Оскільки ми спілкуємося через людину, а не листами, я, на жаль, ще не мала честі отримати послання, написане власноруч Її Високістю цим самим перламутровим чорнилом. Прикрий недолік.
Анаїс говорила це Джулії з удаваною заздрістю, але насправді це були приховані хвастощі. Передавати вітання через довірену особу означало куди тісніші стосунки, ніж просто листування. Джулія, чий характер було легко спровокувати, не змогла приховати роздратування. Анаїс же, ігноруючи це, повернулася до ділової теми:
— Хіба не мудріше вести справи з професійним підприємцем? Ваша Високосте, лише скажіть слово — і я миттєво викуплю всі копальні, де видобувають цей мінерал. Оскільки мій бізнес із громадськими купальнями став надзвичайно успішним, мені якраз потрібен новий об'єкт для інвестицій. До того ж, це гарна нагода підвищити статус торгового дому «Лучіард» до великої торгової гільдії.
Тут вже оговталася Джулія:
— Коли йдеться про товари класу люкс, ніхто не зрівняється з Амелосами. Прибуток залежить від того, яку цінність ви надасте товару, а ми — визнані експерти у ювелірній справі.
Олівія теж не відставала:
— У справах розкоші Егріни також не пасуть задніх! Більше того, прикрашання себе — це буття квітки світського товариства. Створювати моду та культуру — це найкращий спосіб підкреслити гідність принцеси. Це шанс отримати і багатство, і славу. Ваша Високосте, оберіть нас!
Анаїс, Джулія та Олівія змагалися між собою, не бажаючи втрачати можливість. Ів з усмішкою підбила підсумок:
— Навіщо ж обирати когось одного? Оскільки сфери застосування не перетинаються, було б добре прийняти інвестиції від усіх одночасно. Деталі обговоримо пізніше в моїх покоях. Найближчим часом я запрошу вас трьох до «Смарагдової кімнати».
— О! Зрозуміло, Ваша Високосте!
На цьому питання з перламутровим чорнилом було вичерпано. Коли атмосфера суперництва зникла, спільний інтерес до бізнесу природно об'єднав Анаїс, Джулію та Олівію.
Найгарячішою темою останнього часу був успіх купалень Лучіард. Джулія запитала Анаїс про те, що її давно цікавило:
— Я чула, ваш банний бізнес процвітає. Проте мені цікаво: зараз ціни на магічні кристали стрімко зростають, то чи не несете ви збитки з кожним новим клієнтом?
Це було саме те запитання, на яке чекали Ів та Анаїс. Остання з усмішкою відповіла:
— Це справді було великою проблемою. Торговий дім «Лучіард» та мій батько ледь не збанкрутували, намагаючись дотриматися встановлених імператорським палацом цін.
— Ох! І як же ви врятувалися?
— Ми вигадали спосіб постачати гарячу воду без використання магічних кристалів. Ми проклали труби крізь печі навколишніх пекарень, щоб нагрівати воду.
— Яка неймовірна ідея!
— Цю мудрість нам дарувала благодійниця нашої родини.
Усім стало дуже цікаво, хто ж ця геніальна особа. Анаїс поглядом запитала дозволу, і Ів ледь помітно кивнула. Анаїс шанобливо вклонилася у бік Ів і промовила:
— Це Її Високість Сьома принцеса, яка стоїть перед вами.
— О боже!
— Неймовірно!
Навколо почулися вигуки подиву. Оскільки чимало аристократів потай підслуховували розмову, натовп збуджено загомонів. Ів спокійно заговорила:
— Я вважала, що банний бізнес дуже допоможе у запобіганні епідеміям у столиці, тому хотіла підтримати юну графиню Лучіард. До того ж, я давно переймаюся питанням підвищення рівня гігієни серед підданих.
Анаїс скористалася моментом, щоб похвалитися ще більше:
— А чи знаєте ви, панночки? Високоякісне мило, яке ми пропонуємо в наших купальнях, також виготовлене за рецептом Її Високості.
— Невже і те саме мило, яке розкуповують миттєво — теж справа рук принцеси?!
— Хе-хе, так. Фактично, ми з Її Високістю — ділові партнерки.
Слово «партнерка» змусило Джулію знову спалахнути ревнощами. Вона обернулася до Ів:
— Ваша Високосте, будь ласка, станьте швидше і моєю партнеркою теж!
— Але ж ми вже співпрацюємо.
У зелених очах Джулії промайнуло нерозуміння. Ів нахилилася і прошепотіла їй на вушко:
— Каффи. Ми ж домовилися створювати їх разом, пам’ятаєте?
— Ах.
— Звісно, це поки що наш із вами секрет. Домовилися?
— Так!
Настрій Джулії миттєво покращився, і вона яскраво всміхнулася зі злегка рум’яним від радості обличчям.