Розділ 12

— Ваша світлосте.

Клої якраз нервово переминалась — аби ненароком не стати офіційною кандидаткою на спадкоємицю роду Ліандерів.

— Вибачте, що наважуюсь, але перш ніж офіційно призначати пані графиню спадкоємицею — варто було б дізнатись думку вашої нареченої, принцеси Джоанни Демос.

— А, так. Це питання ще не вирішене.

Від слів старого маркіза брови Іана зсунулись до перенісся.

— Якщо я введу Клої до роду як спадкоємицю — рід Демос це так не залишить. У договорі чітко написано: дитина, що народиться від мене і Джоанни Демос, також матиме право на місце кандидата у спадкоємці.

Джоанна Демос. Знайоме ім'я змусило обличчя Клої миттєво посерйознішати.

Джоанна — це точно та сама людина.

Старша сестра Сіона Демоса, головного героя оригіналу. Та, чия смерть пробудила його до справжньої сили.

Клої насупилась, пригадуючи сюжет.

Одразу після початку війни між родами Арус і Ліандер обидва роди відчайдушно намагались укласти союз із родом Демос — кланом змій.

На відміну від орлиного роду, що твердо тримав нейтралітет, рід Демос теоретично міг втрутитись у конфлікт.

Але всупереч сподіванням — клан змій до кінця зберігав нейтралітет. І тоді вовчий рід, вирішивши, що Демоси можуть перейти на бік ворога...

...убив Джоанну Демос. Прямо на очах у її молодшого брата Сіона.

Клої подумки пригадала, як далі розгортався роман — у найтемніших тонах.

Жахливе дитинство Сіона, що втрачав рідних одного за одним, починаючи зі старшої сестри.

— Вічно ці зміїні виродки...

Клої скоса зиркнула на Іана — той промовив це з невкритою роздратованістю.

— Такі темні й підступні. Спеціально підсунули мені невідому наречену, щоб потім без кінця ускладнювати życie.

Якщо чесно, його заручини з Джоанною Демос наполовину були справою рук самої Клої.

— Морока. Скільки ще вони нас діставатимуть.

Рід Ліандер заплатив за недотримання пророцтва щодо Клої — і ціною стала угода з родом Демос. Угода, вигідна лише для останніх.

— Зрозумів. Спочатку розберемось із цим. У договорі немає пункту, що забороняє мати кількох кандидатів у спадкоємці — лазівка є.

Клої похмуро крутила між пальцями мереживо на сукні.

Ні. Не час сидіти й чекати.

Але вже наступної миті очі її спалахнули, і вона рішуче підняла голову.

Це ж шанс. Шанс змінити власну долю!

Війна ще не почалась. Так, зараз рід Ліандер програє за умовами договору — але ще не пізно все виправити.

Бо я тут! Я, яка знає майбутнє!

— Тоді перш ніж коригувати договір із Демосами — треба визначити, де є поле для переговорів.

Луціан, що задумався, промовив тихо і повернувся до неї.

— Тому Клої поки що...

Так, поки що — я?

Клої з виблискуючими очима дивилась на Луціана.

Може, розвідати слабкі місця роду Демос і доповісти вам?

Або зіграти вирішальну роль на переговорах і перевернути все з ніг на голову?

Доручіть мені! — ось що промовляло все її обличчя.

Луціан подивився на це обличчя — і спокійно завершив фразу:

— ...іди погуляй надворі.

— ...

— Розмова затягнеться. Буде нудно. Мейсоне, відведи Клої до оранжереї. І зроби їй какао.

Клої завмерла з відкритим ротом — а над її головою вже йшла розмова дорослих.

— Ваша світлосте, оранжерея — це...

— Та що в задньому крилі замку. Вона там одна — не переплутаєш.

— ...Зрозумів. Пані графиня, прошу за мною.

Плечі Клої, що дивилась на Луціана, ніби відмовляючись вірити в реальність, поникли.

Але вже за мить вона бадьоро підвела голову.

— Добре! Піду гарненько пограюсь!

— Судячи з тону — погуляє ще й як.

Іан усміхнувся краєм рота на її бойовитий відповідь.

— Нехай. Дитина має бути дитиною. Мейсоне, скажи Ізабель, щоб поклала в какао Клої ще й маршмелоу.

— Слухаюсь.

Від цього Клої широко посміхнулась і злізла зі стільця.

— Ходімо?

— Так!

Вона жваво кивнула, наче й справді рада какао, — але насправді в голові вже крутились зовсім інші думки.

Справи робляться не лише тут. Я знайду, що зробити сама!

Перебираючи в голові список справ, Клої дрібненько поспішала за головним камергером Мейсоном.

І раптом відчула на собі чийсь погляд — озирнулась.

На неї дивився старий маркіз — той, що з сивиною на скронях.

Той самий відданий підданий, що щойно нагадав про необхідність порадитись із родом Демос — і тим врятував Клої від небажаного спадкоємства.

Маркіз Конор Майерс.

Клої пригадала ім'я, що чула під час першого представлення, і посміхнулась йому.

Це була усмішка вдячності — за те, що хоч він і не сказав цього прямо, але вчасно подав голос.

Маркіз Конор Майерс підняв одну брову — і мовчки відвів погляд.

* * *

Какао з напіврозтопленими маршмелоу, що ледь-ледь тримались на поверхні, виглядало так солодко, що зводило зуби вже від одного вигляду.

Хлюп. Але дівчинка, що його пила, мала в очах зовсім не дитячу зосередженість.

Відмінно. План бездоганний.

Щільно тримаючи в долонях горнятко з намальованим жовтим курчам, Клої ще раз перевіряла зміст договору, що збиралась показати дядькові.

Договору, що мав примирити обидва роди з якомога меншими втратами для кожного.

Три ключові пункти — в основі. Якщо сторона заперечуватиме проти строків — трохи поступитись у термінах...

— Пані графиня.

— Так?

Клої підняла голову на голос.

— Ось, полунична тістечко.

Холодний розрахунок у зелених очах миттєво змінився на виблискуючий захват.

Звідки вони знають, що я люблю полуницю?

Клої широко посміхнулась і вкусила з простягнутої вилки.

Смачно!

Акуратний шматочок тістечка на вилці розтав у роті, щойно торкнувся язика.

Як вони так вміють робити десерти?

Взагалі-то Клої здавна славилась примхливим апетитом.

Дядько навіть мріяв, щоб вона хоч раз доїла тарілку до дна.

А цей кухар перетворив мене на ненажеру. Маестро!

Клої задоволено жувала свіжу полуницю у збитих вершках.

Але щойно підняла голову — щоб попросити ще, — вираз на обличчі змінився на розгублений.

— ...

Ізабель застигла — з витягнутою вилкою — точно така, якою була мить тому.

О-ой, я зробила щось не те?

Клої обережно покосилась на служниць.

Застигла не лише Ізабель — Кессі, що рилась у пікнічному кошику за нею, теж стояла нерухомо, ніби побачила щось неймовірне.

Лихо. Мабуть, повелась нечемно.

Куточки очей Клої засмутились.

Через довгу розлуку, а ще — через те, що ми з різних кланів — звичаї і побут у наших землях геть інакші.

Те, що у вовчих землях зійде за дитячу примху — тут може бути цілковитою нечемністю.

Дурнувата. Стільки разів собі нагадувала бути обережною!

Клої зітхнула, незадоволена собою.

Ізабель, мабуть, просто хотіла простягнути вилку з тістечком — а не годувати її з рук. А вона схопила й з'їла, навіть не замислившись.

Інакше навіщо їй так застигати — з таким виглядом, ніби вона бачила щось з ряду геть вон?

Подала руку — я й цикнула. Ото сконфузила людину!

— Е... вибачте.

Клої несміливо вибачилась, поглядаючи на служниць.

— У вовчих землях дядько і мама завжди так мене годували. Там це не вважається чимось поганим — от я по звичці і взяла, не подумавши...

Але договорити їй не дали.

— Ай!

Ізабель раптово злетіла в повітря.

Клої здригнулась і підхопилась — а Кессі вже легко підхопила вилку з тістечком і сіла навпроти.

— Пані графиня.

Кессі, що щойно відвесила колезі стусана, мала цілковито незворушний вигляд.

— Дозвольте і мені... погодувати вас тістечком?

Щоправда, рука, що набирала тістечко на вилку, легенько тремтіла.

— Я теж завжди мріяла про такий момент. Уявляла, як пані графиня повернеться, і я годуватиму її полуничним тістечком, і заплітатиму неймовірно милі два хвостики... Ой!

— К-Кессі!

Але злітати сьогодні довелось не лише одній.

— Геть! Це моя пані графиня!

Ізабель, що вже встигла піднятись, пішла у відповідну атаку.

Клої розгублено дивилась, як служниці зчепились між собою, — і схаменулась тільки тоді, коли вже зовсім не знала, що й казати.

— Т-тістечко — Ізабель!

Від цього обличчя Ізабель, що тримала Кессі за комір, мить непомітно просвітлішало.

Одночасно обличчя Кессі, що лупцювала Ізабель по ребрах, мить непомітно засмутилось.

— А хвостики — Кессі!

Але від продовження і обличчя Кессі засяяло так само, як Ізабель.

— Якщо вам... не важко?

— Блискучий вибір, пані графиня.

— Воістину мудре рішення.

Вони швидко закивали й умостились — одна перед Клої, інша позаду.

І тут же, наче тільки й чекали, підняли — одна тарілку з тістечком, інша гребінець.