Розділ 161

Клої з серйозним виразом намагалась здогадатися, яка причина могла змусити Діану зробити такий вибір.

Через брак сили — як казав дядько — точно ні.

Якби так, то й в оригіналі Санрайдер Ґревіс, безперечно, теж помер би.

Тоді...

Клої примружилась і пригадала гіпотезу, яку висунула ще давно.

Тоді, може, вона вже витрачала здібність на щось інше й просто не мала сил, щоб урятувати батька?

Рік тому Клої вже підозрювала Діану.

А чи справді Діана Ґревіс нічого не знає?

Може, справжня причина, чому на її тілі, що нібито уособлює чесність, немає жодної подряпини, — не в тому, що вона нічого не знає, а в тому, що вона використовує здібність, щоб нейтралізувати прокляття роду Ґревіс?

Тоді, в день повноліття, де виникли підозри, стався переполох, влаштований предком Демосів, — а після того не знаходилось нічого, крім здогадів, без жодних доказів, тому ці роздуми відклались у куток. Але тепер вони поступово набували форми впевненості.

Як не думай — іншого пояснення не було. Чому Діана не врятувала батька.

Мабуть, оскільки вона вже витрачала здібність, їй було важко докласти ще й подвійну силу, щоб урятувати батька.

Якщо Діана вдає наївну і лагідну, але насправді вона егоїстичніша й більш самозакохана, ніж будь-хто, — для такої Діани це цілком можливо.

Обрати власне здоров'я замість батьківського життя.

Клої пригадала справжню вдачу героїні оригіналу, яку не важко було збагнути, і знову насупила брови.

Але хай яким важливим для Діани є вона сама — навряд чи вона проігнорує б, наскільки Санрайдер Ґревіс важливий для війни?

Діана, яку знала Клої, егоїстична, але не настільки дурна.

Навіть якби вона і мала намір сама зайняти місце глави роду — навряд чи забула б, наскільки незамінна роль досвідченого головнокомандувача, від якого може залежати перемога чи поразка у війні...

Клої власне розмірковувала — а чи не знайшла Діана когось, хто замінив би батька, — як раптом:

— Вибачте, що переривають нараду. Але це термінове донесення, яке треба повідомити негайно...!

До зали з переляканим обличчям увійшов іще один порадник і, задихаючись, продовжив:

— У роді Демосів з'явився деякий Леві Демос — він стверджує, що є незаконнонародженим сином покійного Ділана Демоса, схованим ним від усіх.

Від цих слів обличчя всіх, хто був у залі, скам'яніло.

— І...

Але й без того вже приголомшливі слова порадника ще не скінчились.

— Нова голова роду Ґревіс, Діана Ґревіс, що замінила покійного Санрайдера Ґревіса, визнала його прямим нащадком Демосів. А також оголосила про заручини з ним за заповітом батька — і одночасно призначила його головнокомандувачем...

Порадник так і не зміг вимовити останнє слово, і в залі запала тиша.

Через постать деякого Леві Демоса, що раптово з'явився, — і всі без виключення розуміли, ким він насправді є.

— Мабуть, мій предок отримав нове ім'я.

Серед тієї тиші лише Сіон зберігав спокій і з легкою насмішкою промовив:

— Принаймні тепер можу нарешті монопольно користуватися іменем Сіон.

Але навіть у Сіона, що говорив із глузливим виглядом, очі холодно блищали.

***

— Годі плакати.

Пишний похорон Санрайдера Ґревіса завершився.

Нова голова роду Ґревіс, Діана, що замінила важко хвору матір і особисто керувала церемонією, — проплакала весь похорон так, наче з неї вичавили всю воду.

Але предок Демосів, що тепер носив нову особистість Леві Демоса, знав.

Що ці сльози вона лила насправді заради себе самої.

— Та годі вже.

Знаючи, що вона проливала сльози, щоб весь час тримати на собі чужі погляди, — предок Демосів все одно старанно підтримував лагідний тон.

— Очі вже не набрякли?

Адже він знав, що Діана Ґревіс, донька покійного Санрайдера, стане для нього важливою картою.

— Так...

Доньку, яку Санрайдер ростив як зіницю ока, природа наділила здібністю, що разюче не відповідала розуму, яким вона при тому мала.

Зараз теж — замість того щоб засумніватись у ньому, вона, мабуть, щиро вважала, що він сказав це з турботи про неї.

Бо інакше вона не могла б так ясно всміхнутися.

— Зрозуміла, більше не буду плакати.

Краще б навіювання спрацювало.

Порівнявши низький розум Діани Ґревіс і її колосальну здібність, предок Демосів тихо зітхнув у думках.

Він уже давно, ще кілька разів, намагався навіяти Діані. Зустрівшись із нею очима, наполегливо і невідступно.

Але кожного разу зазнавав невдачі. Навіть остання спроба — коли він проник у її спальню й довго дивився їй в очі впритул — теж не мала успіху.

Довелось визнати. Його здібність на Діану Ґревіс не діяла.

Якби тільки діяла — ця здібність, що нібито може запозичати навіть драконячу силу, цілком стала б моєю...

Ненадовго поринувши в жаль, предок Демосів похитав головою.

Та нехай. Без навіювання теж можна вмить обкрутити цю наївну дурепу, що виросла не знаючи світу.

Он подивіться. Вона, жодної миті не засумнівавшись, явно переконана, що він одружиться з нею згідно з заповітом Санрайдера.

Тепер, коли вона публічно назвала мене нареченим і призначила головнокомандувачем, союз Ліандерів і Арусів, безперечно, очікуватиме зміни тактики.

Ховаючи в серці насмішку, предок Демосів звернувся до Діани:

— Вони, напевно, припустять, що більшість боїв, крім ключових точок, перейде до наземних сутичок. І відповідно скоригують власну тактику. Бо гадатимуть, що я — зміяморф — не досконало володію бойовими методами птахів.

— Ви і справді так зробите?

— Ні.

Предок Демосів м'яко всміхнувся і зустрівся з нею поглядом.

— Можливість використовувати повітряний простір — це колосальна перевага. Та й у нас вже є досконалий план спільних операцій.

— Правда. І я теж так злякалась — невже ви збираєтесь відмовитись від того досконалого плану.

— Так, але щоб реалізувати його, мені потрібна твоя допомога. Я витратив багато сил, навіюючи зміяморфів, і в мене не залишилось резерву. Тому прошу тебе добре тримати під контролем птахів-зооморфів, що будуть задіяні в операції.

— За це не хвилюйтеся. Всі птахи на орлиній території мене люблять, тому з контролем впораюсь. Але...

Самовпевнено відповівши, Діана продовжила:

— Мені теж є про що попросити вас... Ах, ні. Ми ж домовились називати один одного по імені. Мені теж є про що попросити тебе, Леві.

— Що саме?

— Обов'язково здобудь перемогу. Я ніколи в житті не не отримувала того, чого хотіла.

Від цих зухвалих слів предок Демосів усміхнувся і відповів:

— Гаразд, обіцяю. А ще — голову Клої Ліандер покладу до твоїх ніг.

— Ой, це прошу без зайвих свідків. І ще одне...

Діана витримала паузу і з посмішкою сказала:

— На мене здібність навіювання не використовуй. Я не хочу жити жалюгідним життям нареченої, яку навіяли.

Ще мить тому очі Діани були зовсім сухі — жодного сліду від сліз. Від цих слів брови Леві Демоса ледь посмикнулись угору.

— Гаразд, це теж обіцяю.

Але попри зовнішню реакцію він спокійно подумав про себе.

Що, можливо, ця дівчина і не така дурна, як йому здавалось.

***

— Хіба не треба... змінити тактику?

У залі нарад Ліандерів, де після донесення порадника вибухнув переполох.

Офіцери, що серйозно перешіптувались між собою, один за одним почали подавати голос, дивлячись на карту:

— Якщо головнокомандувачем став Леві Демос — той, кого ми вважаємо предком Демосів, — він навряд чи буде дотримуватись тактики, що її застосовував колишній головнокомандувач Санрайдер Ґревіс.

— Погоджуюсь. Хай яким досвідченим є предок Демосів, він не може досконало розуміти бойові методи птахів. А з його репутацією зміяморфа — велика ймовірність, що він обере бойові методи, притаманні власному роду.

— Треба швидше виробити тактику, вигідну для наземних боїв...

— Ні.

Саме коли вояки вже вкотре перегортали карти, виробляючи нову тактику.

— Повітряна тактика залишилась незмінною.

Сіон рівним голосом із впевненістю звернувся до тих, що хвилювались.