Розділ 1 — Раптова смерть

Дванадцятирічний Сато Ю помирав.

(Мене… вб'…ють……)

Свідомість гасла, і я дивився на чоловіка, що нависав наді мною.

Мій вітчим. День у день він знущався з мене й розтринькував гроші — нікого на світі я не ненавидів так, як його. Поруч стояла мати. Вона й не думала його спиняти — просто дивилася…

— Ти вже вибач… По-іншому з боргами не розрахуватися.

Він мерзенно шкірився.

Останнє, про що я встиг подумати: люди на світі бувають двох сортів — ті, хто відбирає, і ті, в кого відбирають.

Я був із других: у мене тільки те й робили, що відбирали.

Якщо народжуся знову, стану тим, хто відбирає… Стану, і край.

Я вчепився за цю думку щосили — і провалився в темряву.

Отямився я в ліжку.

Що сталося, я не розумів, тож спершу треба було роззирнутися.

Це точно була не лікарня: довкола все просто й скромно, а за вікном виднівся ліс.

— О, то ти прокинувся?

Добра на вигляд бабуся розповіла, що знайшла мене в лісі непритомного, побачила, що ще дихаю, і забрала до себе. Спершу, через чорне волосся, навіть подумала, що я якась фея чи щось таке.

Чому її так вразив колір волосся, я не зрозумів, зате з розмови дізнався чимало.

Урятувала мене бабуся Стелла.

А опинився я не в Японії… навіть не на Землі: це село Рессел на материку Рем. Я хоч і школяр, а знаю, що такого материка в нас немає.

До того ж говорила вона не японською — чому я її розумію, гадки не маю.

Та й людей із чорним волоссям і чорними очима тут, кажуть, узагалі немає.

А що це не Земля, я остаточно переконався, коли глянув на бабусю Стеллу.

Ім'я: Стелла Фодд

Раса: Людина

Клас: немає

LV: 6

HP: 11

MP: 3

Сила: 3

Спритність: 2

Витривалість: 3

Інтелект: 13

Магія: 4

Удача: 7

Пасивні навички

немає

Активні навички

немає

Унікальні навички

немає

Я бачив її статус, як у RPG. Тоді спробував зосередитися й на собі.

Ім'я: Ю Сато

Раса: Людина

Клас: немає

LV: 1

HP: 8

MP: 2

Сила: 2

Спритність: 3

Витривалість: 3

Інтелект: 22

Магія: 1

Удача: 1

Пасивні навички

немає

Активні навички

немає

Унікальні навички

Магічне око іншого світу LV1

Записано мене тепер на чужий лад: прізвище стоїть після імені.

«Магічне око іншого світу»? То це завдяки йому я все бачу?

Хай там як, додому мені, схоже, не вернутися — та я й не хочу.

Назад у той гівняний світ? Нізащо.

На щастя, в іграх я тямив, тож зі статусом розібрався одразу.

У цьому новому світі я стану тим, хто відбирає.