Розділ 10 — Злодійка Ніна Ч-4

Я роздратований. А чому —

— Ось так от!

Поки я міркую сам собі, коро… Ніна поруч уже давно дивиться на мене з самовдоволеною пикою. Бісить, але відколи ми ходимо в загоні, діло пішло куди швидше.

Узяти хоч би нагороди за квести. Винищення гоблінів — такий самий щоденний квест, як і збирання трав: гобліни нищать урожай і крадуть жінок. Кажуть, украдені потім народжують їм дітей.

За кожен десяток дають срібну монету, а ми щодня кладемо щонайменше тридцять.

До того ж із Ніною ми тепер можемо ходити в гірську печеру.

Досі я туди не потикався: у печерах і лабіринтах, кажуть, коїться таке, чого й уявити важко — пастки, монстри, заплутані ходи, — і лізти туди без розвідника вважають самогубством.

Хай там як, а Ніна все ж злодійка: і пастку знайде, і знешкодить.

А найбільша для мене вигода — розмаїття монстрів. Досі я бив самих гоблінів, а в гірській печері водяться всілякі: орки, звісно, а ще гобліни-солдати, гобліни-лицарі й бойові кажани — як виявилося, просто здоровенні кажани.

Я відбирав у них навички, набирав досвіду, і статус мій помітно підріс.

Ім'я: Ю Сато

Раса: Людина

Клас: немає

LV: 8

HP: 52

MP: 63

Сила: 16

Спритність: 23

Витривалість: 20

Інтелект: 29

Магія: 16

Удача: 1

Пасивні навички

Фехтування LV2

Посилення сили рук LV3

Виявлення ворога LV2

Активні навички

Техніка меча LV1

Бойова техніка LV2

Біла магія LV1

Чорна магія LV1

Ковальство LV1

Алхімія LV1

Унікальні навички

Магічне око іншого світу LV2

Відбирання LV1

«Фехтування» дісталося мені від гоблінів-солдатів і гоблінів-лицарів, «Посилення сили рук» — від орків, а «Виявлення ворога» — від бойових кажанів.

Найбільше мене, як не дивно, тішить те, що з «Виявленням ворога» я нарешті помічаю, коли Ніна за мною стежить, — а стежить вона й досі.

— Добре ж, що ти пішов зі мною в загін, еге ж? — проспівала Ніна.

— Я ж із тобою чесно ділю і нагороди, і матеріали, і магічні самоцвіти.

— Не «з тобою», а з Ніною, скільки казати!

(Ми вже цілий місяць в одному загоні — міг би й визнати.)

— І взагалі, ти ж в авангарді, а Бойової техніки не вмієш. За пошук і знешкодження пасток — дякую, але тобі б не завадило більше тренуватися.

— У-у… то навчи мене, Ю…

Ніна надула щоки й, ображена, пішла геть.

І справді, відколи ми з нею в загоні, лихого від цього поки не було. Самі вигоди — а все ж я їй не довіряю. Та й узагалі: нікому не можна довіряти отак легко.

За цей місяць купальня готова десь на вісімдесят відсотків. Не думав, що будувати її з нуля так важко. Дерево можна задарма взяти в горах, але висушити його, видовбати, а тоді ще вставити в дно залізну пластину, щоб гріти воду вогнем, — морока. Найважче було з самою пластиною: просити бабусю Стеллу я не міг, тож дістав її через Ніну.

А попри всі старання «Ковальство» досі на першому рівні, та й «Алхімія» теж — рецепта я так і не дістав.

Може, одні навички ростуть легко, а інші — важко?

Я йшов і думав, як зрадіє бабуся Стелла, коли купальня буде готова, аж тут почув сварку.

Я нечутно підкрався: на Ніну насідали посіпаки Хаге — здається, брати Натс і Коко.

— Ніно, то ти не хочеш нас слухатися?

— Звісно, не хочу. Чого це я маю вас слухатися?

— Ми ж нічого складного не просимо, хіба ні? Тільки приведи того шмаркача, куди ми скажемо, та й усе.

— Не хочу.

— Ти не задирай носа! Ми знаємо, що ти ходиш із тим шмаркачем у гірську печеру. І що він звідкись дістав зброю та обладунки — теж знаємо! І Хаге вже місяць як безвісти зник!! Цей шмаркач підозрілий, от що!

Схоже, вони підозрювали, що я причетний до зникнення Хаге. Спорядження я зазвичай ховав, навіть бабуся Стелла про нього не знала, але, може, хтось із селян бачив мене на полюванні.

Для початку я глянув на їхні статуси.

Ім'я: Натс Міше

Раса: Людина

Клас: Воїн

LV: 8

HP: 75

MP: 20

Сила: 35

Спритність: 16

Витривалість: 41

Інтелект: 9

Магія: 10

Удача: 7

Пасивні навички

Володіння списом LV1

Активні навички

Техніка списа LV1

Бойова техніка LV1

Унікальні навички

немає

Ім'я: Коко Міше

Раса: Людина

Клас: Воїн

LV: 9

HP: 81

MP: 13

Сила: 50

Спритність: 13

Витривалість: 47

Інтелект: 9

Магія: 13

Удача: 7

Пасивні навички

Володіння сокирою LV1

Підвищення фізичних здібностей LV1

Активні навички

Техніка сокири LV1

Бойова техніка LV1

Унікальні навички

немає

За самим статусом — хтозна, а разом із навичками я їм обом не програю. Та й Ніна, якби просто тікала, відірвалася б без клопоту.

Глухий удар.

Я глянув — Ніну вдарили в обличчя, з носа юшила кров.

Що вона робить? Від такого ж можна було ухилитися!

— Ми з тобою по-доброму, а ти зарвалася. Мовчки слухайся, та й усе.

Натс, гидко посміхаючись, ударив Ніну ще раз.

— Н… не… хочу…

Ну, вміють вони Бойову техніку, та ухилитися чи втекти ж можна… Бісить.

Ніна скорчилася на землі, а Натс і Коко знущалися далі, б'ючи впівсили.

— І чого ти вигороджуєш того гидкого шмаркача? Нічого доброго тобі з цього не буде, чуєш? — гигикнув один із них.

— Я… бу… ду… Ю… по… дру… гою…!

Ніна кричала, а все обличчя її було в сльозах, шмарклях і крові.

Дурне дівчисько… Дурні — це ті, в кого відбирають…

— Гя-ха-ха!! Та ти дурепа!

Бісить… Чого це мене бісить…

— Ану подивимося, скільки ти витримаєш.

З мерзенних поглядів було видно: вони надумали зробити з Ніною щось гірше, ніж побити. Натс силоміць стягнув із неї шкіряну куртку.

— Не… не треба…!

— Ми тебе добряче приголубимо.

— Швиденько навчимо тебе слухняно виконувати все, що ми скажемо.

І тоді ззаду вдарила хвиля страхітливої жаги вбивства.

— А?!

Хай які нікчеми, а Натс і Коко все ж були авантюристами: миттю схопилися за спис і сокиру. Позаду стояв Ю з довгим мечем у руці.

— Ю…?

Ніна дивилася на Ю так, ніби не вірила власним очам.

— …кидьку… Ні…ну… не смій…

— Га? Т… ти! Відколи ти тут?! Якраз вчасно, в нас до тебе справа!

Натс, хоч і розгубився, загарчав.

— Цей довгий меч і шкіряна броня?! Так і знав, що це ти!!

Коко, схоже, впізнав на Ю спорядження Хаге — і, почервонівши від люті, кинувся на нього.

— Здохни, сраний шмаркачу!!

— Не смій, покидьку, чіпати Ніну!!!

Ю вдарив Подвійним випадом із Техніки меча — у шию й у живіт.

Чвак…

Випад у живіт Коко відбив сокирою, а от від удару в шию не ухилився — з неї бризнула кров.

— Ч… чо… му? Кх-х… без… Магіч… ного сло… ва… По… двій… ний…

Так і не договоривши, Коко впав.

— Га?! Як… звідки ти вмієш Подвійний випад? Та ще й без Магічного слова?! Ти ж майже не замахувався!!

Шмаркач, якого Натс ні в що не ставив, умить убив його брата. Натс запанікував, а Ю вже йшов до нього.

— Не рівняй мене з такими дурнями, як ви, що вивчили навичку — і вже задоволені.

Ю рубонув згори, цілячи Натсові в тім'я. Клинок летів так швидко, що не вірилося: це б'є дитина.

— Ох!..

Натс якось устиг закритися списом, але сила була нелюдська.

Ю тримав меч однією рукою — і все одно гнув Натса, хоч той упирався обома.

— З… зачекай!!

— Не чекатиму.

І Ю розрубав Натса разом зі списом.

— Ю… Ю…

Ю дістав клапоть тканини, витер Ніні обличчя й наклав на неї Хіл.

— Чого ти не відбивалася?

— Бо тоді в тебе й у пані Стелли були б проблеми.

— Я ненавиджу дурнів.

Ю сварив її, а Ніна всміхалася на весь рот.

— Я ж серджуся! Чого ти шкіришся…

— Бо ти прийшов мене рятувати, та ще й назвав мене Ніною… — хихикнула вона.

— …бо ми ж…

— Га?

— Ми ж друзі… Ясна річ, що я прийшов на поміч.

І Ю ледь помітно всміхнувся.