Розділ 109 — Щоденник
Розділ 109 — Щоденник
○ місяць, X день
Кандидат на Зерно лиха з'явився в призначеному місці й у призначений час.
Фракція святої діви була проти, та даремно. Призов на батьківщині, схоже, вдався.
Ціль — Ю Сато. Чорне волосся й чорні очі, зовнішність така, як ми й обирали.
Застосовую до Ю Сато навичку. Він не опирався, навичка подіяла. Дехто з колишніх призваних мав сильні навички опору, але в Ю Сато, схоже, поки що є лише магічне око, що бачить наскрізь. Та в записах є й такі, у кого навички з'являлися згодом, тож треба й далі за ним стежити.
○ місяць, X день
Ю Сато страшенно не довіряє людям. Навіть зі мною тримається насторожено.
Характер, почуття, обставини — теж такі, як ми й обирали.
○ місяць, X день
Селяни й так не люблять чужих, а моя навичка ще дужче їх розпалює. Ю Сато цькують і б'ють.
○ місяць, X день
Мав рану на голові. Полікувала її маззю. А могла ж би одразу зцілити священною магією…
Ю Сато трохи відкрився мені. Вдалося домогтися, щоб назвав своє ім'я.
Цього дня спали в одному ліжку.
○ місяць, X день
Ю повернувся увесь у багнюці. Обличчя теж побите й набрякле. Схоже, до нього причепилися сільські авантюристи.
Доки ж мені доведеться таке терпіти? Що там робить фракція святої діви?
○ місяць, X день
Ю почав мені допомагати. Я рада.
○ місяць, X день
Схоже, він поволі, але опановує Магічне око іншого світу. А з ним зростає й MP.
○ місяць, X день
Ю, мабуть, цього не помічає, але має звичку говорити сам до себе.
○ місяць, X день
Сталося те, чого я боялася. У Ю з'явилася нова унікальна навичка. Неймовірно сильна навичка. Починаю підправляти донесення.
○ місяць, X день
Вкладаю своє вміння Ю в голову. Зараз він ним не опанує, але колись воно неодмінно стане йому в пригоді.
○ місяць, X день
Зв'язковий Священної держави Джадарк ходить сюди під виглядом мандрівного торговця, доповідає й наглядає. Під дією моєї навички він передає неправду.
○ місяць, X день
Біля Ю почала крутитися дівчинка, що назвалася Ніною Ребою. Застосовую навичку, але не можу визначити, чи не шпигунка вона фракції первосвященника.
Там може бути хтось із такою самою навичкою, як у мене, тож довіряти їй поки не можна.
○ місяць, X день
Сьогодні Ю знову говорить сам до себе. Схоже, ніяк не дається йому зілля.
Вдаватиму, ніби не помічаю спорядження в повітці за хатою.
○ місяць, X день
Ю, схоже, потоваришував із Ніною Ребою. Втрачати пильність ще рано.
○ місяць, X день
Здається, він потай від мене щось майструє.
○ місяць, X день
Зв'язок із фракцією святої діви обірвався.
○ місяць, X день
Ю зробив мені купальню. Для мене. Сьогодні добрий день.
○ місяць, X день
Зв'язок із фракцією святої діви відновився. Схоже, там сваряться. З Трьома святими дівами щось не так. Недобре передчуття.
○ місяць, X день
Застосувала навичку до зв'язкового-торговця й вивідала, що там у них коїться, але нічого важливого він не знав.
○ місяць, X день
Здоров'я підводить. Ю дивиться стурбовано. Грішно, але я цьому радію.
○ місяць, X день
Здоров'я ніяк не кращає. Священна магія теж анітрохи не допомагає.
○ місяць, X день
Пробую ліки, але марно. Може, мені лишилося зовсім мало часу.
○ місяць, X день
Мені недовго лишилося. А помирати ще не можна. Я хвилююся за Ю.
○ місяць, X день
Попросила допомоги в названого сина. Чи дійшло моє прохання?
Якщо так піде й далі, наша божевільна країна використає Ю.
Часу немає.
○ місяць, X день
Мені ще не можна помирати. Не хочу помирати… Стільки всього ще хочу зробити разом із Ю. Уперше молюся богові. Хочу жити.
Далі літери розпливлися, і прочитати їх було неможливо.
Ансгар дочитав щоденник і глибоко зітхнув.
Він наклав на нього магію, яку знають лише ті, хто носить прізвище Фодд. Тепер хоч хто б його прочитав, побачить там лише щось невинне.
— Обіцянку я виконав, але що ж тепер робити? А в щоденниках вона, як завжди, пише якось чудно.
Ансгар бурмотів сам до себе, а тоді зняв магію з другого щоденника й проглянув його. Що далі він читав, то суворішим ставало його обличчя.
— Гей-гей… невже правда? Незабаром буде війна… велика війна. Джадарк що, хоче розпалити Четверту велику війну святих і демонів?!
Ансгар вийшов надвір і підпалив хату та могилу. Коли вогонь розгорівся, він призвав птаха рок, сів йому на спину й відлетів.