Розділ 128 — Буде біда

У Камі є квартал, де живуть здебільшого аристократи й купці, і городяни так і звуть його аристократичним. Серед тамтешніх маєтків є один особливо великий. В одній із його кімнат стояли дорогі меблі й вази, висіли картини, і навіть неук зрозумів би, скільки все це коштує. Та при цьому жодна річ не була показною. Господар мав неабиякий смак.

Мусс сидів на зручному дивані й слухав доповідь Джоза.

— Ого, то Ніна, можливо, вже дійшла до сорокового рівня.

— Так. Карток мені не показують, але, найпевніше, всі троє десь біля сорокового. А Лена з її вогневою міццю, мабуть, уже й перевалила за нього.

— Але ж їм і двадцяти немає, так? До сорокового рівня зазвичай доходить хіба що обдарований, і то після десятка з гаком років пригод і боїв.

— Я знав, що ви так скажете. Звичайний авантюрист у лабіринті б'ється з монстрами відсотків двадцять часу, а решту розвідує, збирає, що треба, ставить табір. А в них навпаки. Вісімдесят відсотків — бої, а двадцять — відпочинок і табір. Чи то їм і на думку не спадає обминати монстрів, чи то вони так навмисне… До того ж і вісім квестів на місяць — це вже багато, а вони беруть щодня. Скажу прямо, це просто ненормально. Вони схиблені на боях! Та й узагалі, ці… О, а смачно.

— Звичайне молоко з мурашиним медом, а не відірвешся, еге ж? Мед мені Ю сам дав і сказав неодмінно скуштувати.

Нунг стояв за спиною в Мусса й демонстративно кахикнув.

— Ю віддав цей мед тільки тому, що пан граф аж надто його випрошував.

Запала ніякова тиша. Джоз помітив, що в Мусса закам'яніло обличчя.

— Т-та ще й холодне, як же це добре! Коли мені подали молоко, я спершу подумав, що з мене глузують!

— Отож! Гаряче молоко — добре, але й холодне непогане. А холодить його магічне знаряддя, яке мені дав Ю.

— Он як. Я знав, що напої холодять магічним льодом, але щоб для цього було магічне знаряддя, чую вперше!

Джоз відверто підлабузнювався, і в Мусса покращав настрій. Але… Нунг знову кахикнув.

— Це лише дослідний зразок. Пан граф мало не силоміць його відібрав, ще й пригрозив, що інакше відкличе пана Джоза від Ніни з подругами.

Джоз боязко глянув на Мусса. У того дрібно тремтіла рука з келихом, який, кажуть, зробив славетний столичний склодув.

— Д-діду, здається, солодощі скінчилися. Принеси ще, будь ласка.

— Слухаюсь.

На столі ще лишалося вдосталь різнобарвних солодощів, але Нунг мелодійно дзенькнув дзвіночком. До кімнати одразу зайшла покоївка з повною тацею, наче тільки й чекала.

Мусс сердито засопів і глянув на Нунга, але той і вухом не вів.

— Дякую, діду… Джозе, то як там дівчата, вчаться?

— Основ я їх усіх навчив, тож більше їм моя допомога не потрібна. Далі все залежить від них самих. А щодо справи, яку ви мені доручили, пане Муссе…

Нунгова брова ледь сіпнулася. Він і раніше частенько підколював Мусса, але сьогодні дошкуляв більше, ніж зазвичай, бо йому не подобалося, що через Джоза збирають відомості про дівчат.

— Ніна, крім кинджала, вміє метати ножі, знає прийоми вбивць і має унікальну навичку для переміщення. Вона вміло це приховує, але поки що рухається тільки по прямій, і якщо більше нічого не вміє, то загрози в ній нема. Лена — маг, що б'є здалеку, і вся її сила у вогневій міці. З чорної магії найбільше любить громову й вітряну, а ще володіє білою, тож згодом, можливо, стане Мудрецем. Страшна вона тим, що навіть під час сильного заклинання тримає бар'єр, та ще й такий, що захищає з усіх боків. Маріфа — приборкувачка, має прирученців, але найбільша небезпека в тому, що вона керує жахливими комахами з різними здібностями. Сама вона фізично не дуже сильна, але мені здається, що вона, як і Ніна, щось приховує. Подробиці я записав ось тут, перегляньте потім.

Мусс пробіг очима записку. Там були розписані вміння дівчат і Джозові здогади про них, і граф не зміг приховати подиву.

— Оце так… А спорядження в них теж, мабуть, неймовірне?

— Так. У Камі є коваль Вудс. Схоже, щоразу, як дівчата чогось досягають, він дає їм нове спорядження з матеріалів, які передав Ю, і магічні знаряддя з лабіринтів. Тепер вони вдягнені й озброєні не гірше за авантюристів рангу B. Чесно кажучи, деяким їхнім речам я й сам позаздрив.

— Вудс… Це той дворф, що майстер добрий, але через свою унікальну навичку в Гільдії ковалів на нього дивляться зверхньо? Он як. Отже, Ю не лише передає через мене матеріали голові гільдії, а й замовляє в нього спорядження для дівчат. Що ще?

— Та-ак… Коли я тільки взявся за це доручення, то думав, що вони зарозумілі, бо такі молоді, а вже сильні. Але вони щиро слухають, що я кажу й чого вчу, і сумлінно працюють. Лена ще дитина, а навіть здобич розбирає до кінця й не скаржиться, хоча це важко й дорослому чоловікові. Тепер я про них кращої думки.

Джоз так високо оцінював дівчат, що Нунг мимоволі всміхнувся, ніби хвалили його самого. Мусс щось відчув і озирнувся, але Нунг уже знову мав свій звичний вигляд.

— От тільки поганого про Ю при них краще не казати. Щойно щось таке скажеш, вони враз міняються. Особливо Ніна, та кидається на тебе зі справжньою жагою вбивства. А як цього остерігатися, то звичайнісінькі дівчата. Навіть тепер, коли до них чіпляється Червоний метеор, вони тримаються тихо.

Джоз кинув це мимохідь, а Мусс і Нунг враз напружилися. Тут Джоз зрозумів, що бовкнув щось не те, і почав перепрошувати, але…

— Кепсько… Ох і кепсько ж… Ми з Нунгом останнім часом мали купу державних справ, і руки до цього не доходили. А Джозеф знає?

— Н-ні. У лабіринт він ходить із ними, а в гільдію не заглядає, тож навряд чи знає.

Джоз вирішив, що Мусс боїться, як би через дівчат не зчепилися Ю, авантюрист рангу B, і Червоний метеор. Голови клану зараз немає, всім заправляє заступник, Дерід Баг, авантюрист рангу A. Мусс любить збирати довкола себе здібних людей, тож сутичка цих двох обернеться для нього втратою.

Червоний метеор — найбільший клан Ками. Гучних прізвиськ там ні в кого немає, але авантюристів рангів B і C сила-силенна. Чим скінчиться бійка з таким кланом, неважко здогадатися.

Джоз бачив Ю на власні очі, і на дурня, що лізе в безнадійну бійку, той не скидався. Тож Джоз сподівався, що Ю сутички уникне.

— Пане Муссе, щодо Ніни з подругами й Червоного метеора, думаю, великої біди не буде. Ті чіпляються дедалі нахабніше, але дівчата, схоже, розуміють, що буде, якщо дати відсіч, і терплять. Ще трохи, і все вщухне.

Джоз сказав, що все вщухне, але одна річ не давала йому спокою.

Червоний метеор чіплявся тільки до Ніни. Вибрати одну ціль і так розхитувати клан зсередини — прийом звичайний.

Лена від цих витівок ледве стримувалася. Маріфа здавалася байдужою, але всередині в неї все кипіло. А от Ніна… Ніна не відчувала нічого.

Хоч як тримайся, а щось та й прохопиться. Джоз такого не проґавив би, але в Ніні він не помітив нічого.

— Джозе, як на мене, буде біда. Бо ж можуть зчепитися двоє авантюристів рангу A.

— …Що?

Це в Джоза вирвалося мимоволі. Він подумки повторив Муссові слова. Мусс так і сказав: «двоє авантюристів рангу A». Сам Джоз став авантюристом у п'ятнадцять і аж через двадцять років, у тридцять п'ять, за всі свої заслуги дістав ранг A. А тут хлопець, що записався в гільдію Ками менше ніж пів року тому, і вже ранг A? Джоз не міг не перепитати.

— Пане Муссе, ви сказали, що Ю теж авантюрист рангу A? Мені не причулося?

Мусс і Нунг мовчки перезирнулися. Тепер їм стало ясно, чому Джоз не бачить тут такої небезпеки, як вони.

— Так. Офіційно ще ні, але Ю — авантюрист рангу A. А, ну так… Востаннє ти бачив його в Гнилому царстві Енріо. Зараз Ю на сімдесят сьомому поверсі В'язниці демонів, столичного лабіринту рангу A.

— У В'язниці демонів… на сімдесят сьомому поверсі?! Не може бути! Сімдесят четвертий поверх там — володіння прадавнього дракона… Самого Магранаруса! Він убиває кожного, хто туди зайде!

— Та знаю я. Саме тому, що Ю вбив того дракона, йому й дадуть ранг A. Взагалі-то могли б дати й S, але давати S через кілька тижнів після рангу B — це вже занадто. Мофісові, кажуть, і так нелегко все це пояснити головному відділенню.

Мусс говорив так, наче його це не обходить, а в голові Джоза все змішалося. Відколи знайшли В'язницю демонів, безліч авантюристів високого рангу й тих, кого звали героями, кидали виклик прадавньому драконові й гинули марно. Джоз досі не міг повірити, але якщо Мофіс їздить пояснюватися до головного відділення, значить, є чим це довести. Щось таке, з чого й сторонньому ясно, що дракона вбито…

— Ну, Ю, схоже, ходить не лише у В'язницю демонів. Наприклад, назовні.

— Н-назовні?

— Тобі це, мабуть, нічого не скаже. Я й сам не дуже вірив, доки не послухав Ю. Хай там як, якщо Ю й Червоний метеор зчепляться, буде біда, тож наглядай як слід.

Джоз узявся за Муссове доручення легковажно, а воно непомітно стало складним, як іменне замовлення рангу A. Тепер він проклинав своє невезіння.

За кілька днів лихе передчуття Мусса справдилося.