Розділ 44 — Полювання на новачків Ч-1

Ми вже спустилися до восьмого підземного поверху, а ті троє, тримаючись на певній відстані, йшли за нами слідом.

Я йшов, не втрачаючи пильності. Схоже, вони влаштують засідку або біля точки переміщення на дев'ятому підземному, або біля виходу на одинадцятому.

— Вибача-а-ай~

З цією своєю дурнуватою примовкою Ніна вмить опинилася впритул до отруйного грізлі, і в хід пішла Техніка кинджала — «Крітікал Блоу». Зазвичай її виконують однією рукою, але Ніна б'ється двома клинками, тож, мабуть, тому вдарила нею двічі одночасно. Грізлі дістав по удару в обидва боки грудей і сконав.

— Ніно, хто ж іде просто в лоб? Бий ззаду.

— Я ще не вмію як слід цим користуватися-а~

Так і є: те переміщення — якась навичка.

— Ідемо.

— …Вони йдуть за нами?

— Моє «Виявлення ворога» їх не ловить~

Вони трималися саме поза межами Ніниного «Виявлення ворога». Або непомітно перевірили нас «Аналізом», або прикинули рівень навички на око, знаючи, що ми новачки.

Щойно ми спустилися на дев'ятий підземний, нас оточили демонічні мавпи.

Лена пустила заклинання першого рівня чорної магії — «Вінд Блейд».

Лез вітру вилетіло три, і всі три розтяли одну мавпу. Хай це й перший рівень чорної магії, але вона при цьому ще й тримала бар'єр — Лена росла вражаюче швидко.

Одна мавпа кинулася на Ніну, але та була спритніша — ухилилася й стяла їй голову.

Поки вона це робила, друга мавпа збоку обрушила на неї кігті. Ніна поспіхом заблокувала удар, але сили рук у них були надто нерівні. Тієї миті, коли та вже мала її продавити, Ніна вмить опинилася в неї за спиною й голими руками скрутила їй шию.

— Фу-ух~ Так страшно було~

Це ти страшна. Мабуть, прийом із Техніки вбивці, але скрутити голими руками товсту мавпячу шию — моторошно.

— Ґі-кі-и!

На мене з ревом кидалася решта, але я їх усіх до одної розрубав навпіл.

Глянув на Лену — її лупцювали дві мавпи. Щоправда, бар'єр тримався, тож їй нічого не загрожувало — хіба що тріщав.

Дзень.

Ленин бар'єр розлетівся — наче скло розбилося.

Я хотів кинутися на допомогу, але Лена й не думала панікувати.

Мавпа замахнулася кігтями Лені в обличчя, але сантиметрів за десять від нього лапу відкинула невидима стіна.

— То вона розгортає кілька бар'єрів один в одному…

— …Геній.

Лена дивилася на мене з самовдоволеним виглядом, хоч і зблідла.

Кілька бар'єрів одночасно, та ще й атакувальна магія — навантаження, схоже, величезне.

Решту мавп добили ми з Ніною, і я швидко зняв із них шкури.

— Оце так швидко?!

Ніна, що поруч здирала шкуру з іншої, здивувалася.

Дівчата вбивали монстрів, а обдирав їх я, тож «Свіжування», мабуть, непомітно піднялося до другого рівня.

Закінчивши з мавпами, я дав Лені зілля мани.

Із кількома одразу ми впоралися без проблем, тож і на десятий поверх можна йти спокійно.

Далі ми йшли, вбиваючи монстрів, і коли до зали з кришталевою кулею, що переносить у кімнату боса, лишалося зовсім трохи, ті троє різко скоротили відстань.

— Ой.

Ніна теж помітила їх «Виявленням ворога».

Я перекрив вхід до зали вогняною стіною — заклинанням другого рівня чорної магії «Фаєрвол». А заразом поставив за нею ще й земляну — Ерс Вол.

— Лено, швидше.

З нашої з Ніною реакції Лена теж зрозуміла, що діється, і побігла.

※

— Зепе, вони, схоже, помітили!

— А який у них рівень «Виявлення ворога»?

— Хлопець тримався без жодної слабини, я не зміг перевірити. Дівчинка-маг теж постійно тримає бар'єр — не розібрати. А в розвідниці двадцять п'ятий рівень і «Виявлення ворога» третього рівня.

Вислухавши Сею, Зепе вдоволено всміхнувся.

— Новачки, а які вправні.

Зепе з товаришами рвонули вперед, щоб скоротити відстань, але вхід до зали перекривала вогняна стіна.

— Хитруни. Духу води, відгукнися на моє благання — поглини ворога переді мною! «Мадді Стрім»!

Каламутний потік — заклинання другого рівня магії духів — на очах загасив полум'я.

— Тц…

Бор цокнув язиком: вхід перекривала ще й земляна стіна.

— Сране щеня! Техніка сокири — «Могутня сокира»!

«Могутня сокира» — прийом Техніки сокири другого рівня. Помножена на Борову силу, її страхітлива міць рознесла Ерс Вол на друзки.

— Ха-ха-ха, справді вправні новачки.

Зепе збуджено шкірився. Бор і Сея глянули на нього — у того в штанях уже стояло.

— Цікаво, яке обличчя буде в хлопця, якщо в нього на очах збезчестити його дівчат. Не можу дочекатися… — Зепе аж облизнувся.

— А я б відтяв тому шмаркачеві руки й ноги.

— Дівчинка-маг — моя, ясно?