Розділ 48 — Полювання на новачків Ч-5

— Ну що, подумали над учорашньою розмовою?

Драконолюд Зепе наближався, говорячи легковажно, але в рухах його не було жодної слабини.

— Я ж тоді відмовив.

З цими словами Ю дістав з айтем-поуча камені переміщення й дав Ніні та Лені.

Зепе, не зважаючи на відповідь, говорив далі.

— Раз ви дивуєтеся, що ми тут, то боса на двадцятому підземному вбили, мабуть, ви? А ми пустили вперед свого вихованця й перескочили. Так можна йти лабіринтом далі, навіть не б'ючись із босом, — ви знали? А ще ми тут з учорашнього дня. Двадцять п'ятий підземний поверх Лабіринту Горго — дивний: монстрів тут, крім бенантосів, немає, і якщо самим не нападати — безпечно, але чомусь увесь він огорнутий маною, тож Виявлення ворога тут слабне, а камені переміщення не працюють.

(Цей… він помітив, що я хотів утекти каменем переміщення.)

— Ви, схоже, не передумали, а от ми передумали. Тож трохи з вами пограємося…?!

Поки драконолюд розпатякував, Ю випустив у нього п'ять вогняних куль, а в дворфа й ельфа позаду — десяток із гаком одразу.

— Техніка списа — «Вихор».

Зепе відбив усі кулі «Вихором» — технікою списа другого рівня. Ті, що полетіли далі, Бор легко прийняв на магічний щит.

— Хай це й перший рівень чорної магії, — Бор хрипко засміявся, — але випустити стільки вмить — моторошний малий.

— Ваша правда. Та ще й «Пропуск речитативу» — ні, з того, як тече мана, у нього навичка «Без речитативу». Тоді й ми привітаємося — Духу вогню, зберися на кінчиках моїх пальців і спопели мого ворога — «Фаєр Буллет»!

Сея випустив заклинання першого рівня магії духів — «Фаєр Буллет». Речитатив він проказав умить, а куль створив кілька десятків.

Ю одразу поставив Ерс Вол, але стіну потроху сточувало. Звичайному Фаєр Буллету Ерс Вол не пробити, тож видно: Сея володіє магією краще за пересічного авантюриста.

— Ви з нами пограєтеся! Боре, Сеє — насолоджуймося.

Зепе, схоже, вже не збирався нічого приховувати — на обличчі в нього була хижа усмішка.

— Ніно, Лено! Я їх уб'ю, а ви вертайтеся на верхній поверх і тікайте каменем переміщення!

— Ні!

— …Уб'ємо разом.

Подумки цокнувши язиком на неслухняних Ніну з Леною, Ю прикидав, що робити далі: на суперечки ворог часу не дасть.

— Я вб'ю драконолюда й дворфа, а ви стримуйте ельфа. Не думайте його вбивати!

— Думаєш сам здолати мене й Бора? — Зепе засміявся — тихо, майже лагідно. — Боре, що скажеш?

Наступної миті Бор, відкинувши щитом Ерс Вол, кинувся на Ю.

— Кха!

Бор обрушив бойову сокиру. Замах був не в голову, а в плече — це трохи насторожило Ю, але він прийняв удар на дворучний меч з обсидіанового заліза.

— Кх… у-у…

Цей стогін вирвався з вуст Ю.

— Оце так диво! — Бор задоволено реготнув. — Приймає мою сокиру!!

Та насправді Бор зовсім не здивувався. А от Ю здивування приховати не міг: суперник тримав сокиру однією рукою, і за самою силою рук Ю геть програвав.

— І зі мною пограйся-а-а~

Ззаду Зепе з неймовірною швидкістю вдарив списом Ю по ногах.

Ю не став змагатися силою — відвів сокиру вбік і Технікою меча «Шквал і грім» відбив спис Зепе.

— І фехтування в тебе далеко не новачкове! — Зепе аж примружився від задоволення. — Техніка списа — «Спіраль»!

«Спіраль» — техніка списа третього рівня. З того, як крутився спис, було видно: влучить — мало не буде.

— Що?!

Проти «Спіралі» Ю застосував «Вербу», техніку меча третього рівня: відвів удар і одразу обрушив дворучний меч Зепе на голову.

— …а ось і ні.

Зепе, наче знав наперед, що його удар відведуть, не втрачаючи рівноваги, ухилився від дворучного меча.

— А зі мною погратися не хочеш!

— Згоріть!

У Бора, що люто кинувся на нього, Ю пустив вогняну стіну — заклинання другого рівня чорної магії «Фаєрвол». Дворфа вмить огорнуло безжальне полум'я — та він вискочив із нього, ніби нічого й не сталося.

— Моє спорядження таким заклинанням і не подряпаєш, ясно?

(Тц, у дворфа надто високий опір магії. А ще —

Драконяче око: передбачення подій до певної міри (точність залежить від рівня)

Мало того що в драконолюда морочлива навичка, то вони ще й звикли битися з людьми.)

— …Здохни.

Лена пустила заклинання першого рівня чорної магії «Вінд Блейд», але бар'єр Сеї все зупинив.

— Швидше здавайся й розважмося зі мною на очах у того хлопця. Духу води…

— Вибача-а-ай~

Тієї миті, як Сея почав речитатив, Ніна підскочила й перебила його ударом.

— Панночко, ви заважаєте. Духу вогню, зберися на кінчиках моїх пальців і спопели мого ворога — «Фаєр Буллет»!

Сея відбивав бар'єром Нінині удари й сипав вогняними кулями, але Ніна вже відскакувала. Так тривало вже якийсь час: для заклинання вищого рівня потрібен довгий речитатив, а Ніна щоразу його зривала.

— …Настирливий.

Ленине заклинання було готове: «Флейм Ленс» другого рівня чорної магії помчав у Сею.

— Від такого заклинання навіть ухилятися не варто.

Тієї миті, як бар'єр Сеї зупинив Флейм Ленс, із вогняного списа вистрибнув Ерс Ленс.

— Ерс Ленс усередині Флейм Ленса?!

Бар'єр, ослаблений Флейм Ленсом, не зумів повністю зупинити Ерс Ленс, і той встромився Сеї в праве плече.

— Ти… посміла! Така рана…?!

Він спробував витягти спис із плеча, але Ленин Ерс Ленс, як рибальський гачок, має зазубрини — легко не витягнеш. Хіба що силоміць, разом із м'ясом.

— Мене… вісімдесят сьомого серед Без… смертних… найманців?! Я неодмінно збезчещу її на очах у того шмаркача!

— …Ти помреш раніше.

Сея, перекошений від гніву, люто дивився на Лену — і тут Ніна обома руками вдарила його Технікою кинджала першого рівня, «Крітікал Блоу».

— Не зазнавайся!! Духу землі, зберися переді мною й стань моїм щитом — «Ерс Шілд»!

«Ерс Шілдом» — заклинанням першого рівня магії духів — Сея спробував затулитися, але Нінин удар пробив земляну стіну завтовшки сантиметрів п'ять. Його зупинив лише другий щит — Сея поставив їх кілька, шарами. Ніна одразу відскочила, але Сея у відповідь не атакував.

— І ти без речитативу застосовуєш Техніку кинджала… та ще й обома руками?!

Сея недооцінював Ніну з Леною, але їхня несподівана сила, навпаки, повернула йому холодну голову. Опанувавши себе, він почав речитатив, і довкола нього зібралася вода — його улюблена магія духів води.

Треба було негайно його перебити, але, на відміну від початку, у Сеї не було жодної слабини, тож і Ніна не могла необачно атакувати.

Ю загнав Зепе аж у коридор.

— Ти, мабуть, мало бився з людьми? А людей колись убивав?

— Як на загнаного, ти надто спокійний.

— Це ж я навмисно, знаєш? — Зепе всміхнувся кутиком рота. — Доказ — Бор чатує біля виходу з коридору, щоб ти не втік.

— А чого б це мені тікати — це ж я тебе загнав.

— Чесно кажучи, твоє фехтування мене здивувало. Проти нас із Бором — на рівних. Але заганяти мене в цей коридор було помилкою. Тут же вузько, бачиш? Отож, чи зможеш ти тут махати своїм великим мечем, як щойно? А от мій спис…

Зепе одним ривком скоротив відстань.

— Ото й усе?

Ю сховав дворучний меч у піхви й ударив кулаком об кулак. Латні рукавиці з обсидіанового заліза дзвінко брязнули.

Випад Зепе він відвів лівою рукою круговим блоком і вгатив правим кулаком тому в обличчя.

Із глухим звуком Зепе відлетів углиб коридору.

— Боляче… А втім, відбити мій спис голими руками…

Хоч Ю бив щосили, Зепе підвівся, ніби нічого й не сталося.

— Твердолобий який.

Ю одним ривком скоротив відстань. Він уже стояв у стійці для прямого удару кулаком, цілячи в щілину між пластинами обладунку.

(Такий удар кулака — дрібниця. Витримаю один — і продірявлю тобі ногу.)

Ю розтулив стиснутий кулак, випрямивши пальці. А техніка, яку він застосував…

— Н… не може бути, це ж… Техніка кинджала «Крітікал Блоу»?!

— Справді твердий — я думав пробити наскрізь. Ну, нічого.

І Ю Магічним кулаком пустив вогняну магію в пальці, що встромилися Зепе в бік.

Довкола розійшовся запах паленого м'яса. Ю чекав удару від дворфа, але його не було. Висмикнувши руку й обернувшись, він побачив, що дворф шкіриться.

Наступної миті він відчув жагу вбивства ззаду й ухилився, але ліву руку трохи зачепило.

— Ех, схибив. Від збудження забув приховати жагу вбивства.

Там стояв Зепе, у якого дірка в боці від удару Ю вже цілком затяглася.

— Ящірка клята.

Зепе мав «Регенерацію» і як пасивну, і як унікальну навичку, тож Ю про всяк випадок випалив усе аж до клітин, але рана вмить загоїлася.

— Ну що ж, другий раунд~

Зепе посипав невловимими оком ударами. Швидкість — не зрівняти з колишньою.

Ю затулявся й відбивав їх латними рукавицями, але проти Володіння списом шостого рівня в Зепе у нього був лише Рукопашний бій третього — різниця давалася взнаки. Потроху тіло Ю вкривалося ранами.

— Дивно, я вже скільки разів влучив, а рани наче гояться?

Ю огорнув усе тіло цілющою магією, тож рани, хоч і потроху, гоїлися.

— У тебе теж є навичка «Регенерація»? І мені не подобається, що ти такий спокійний у такій ситуації.

Зепе каламутним поглядом вдивлявся в Ю, наче шукаючи, від чого тому буде найгірше. А тоді, мабуть, щось вигадавши, похмуро всміхнувся.

— Та-ак, Боре! Цілься в дівчат.

— Ти!

Побачивши, як Ю розхвилювався, Зепе аж засяяв від щастя. Бор теж гидко всміхнувся й дістав з айтем-поуча метальний ніж.

Ю кинувся до Бора, але ззаду спис Зепе пробив йому ліву ногу.

Ю, наче рана його не обходила, не обертаючись, пустив за спину вогняну стіну. Полум'я дісталося й до нього самого, але він мав стійкість до вогню, тож шкоди майже не було.

Бор уже замахнувся й націлився на Лену.

— Лено! Ухиляйся!!

Метальний ніж, посилений навичкою «Метання», зі свистом розітнув повітря й помчав до Лени.

Лена відреагувала на крик Ю, але ніж був уже просто перед нею.

Ніж легко пробив перший Ленин бар'єр, другий лише змінив його політ — і він, наче його засмоктало, встромився їй у шию.