Розділ 6 — Рівень зріс!

Так я й пролежав біля входу в гільдію до самої ночі — лише тоді зміг поворухнутися.

Треба було швидше повертатися, бо бабуся Стелла хвилюватиметься, але спершу я мав дещо зробити.

Хитаючись, я поплентався через село до свинарника.

Тут тримають свиней на м'ясо, а ще — «свиней» іншого роду: орків. Свиняча морда, а тіло як у дорослого чоловіка, тільки на два розміри більше.

Їх упіймали авантюристи, і тепер через рабські нашийники вони не можуть ослухатися людини.

Бабуся Стелла якось розповідала, що такі нашийники зачаровані: через них можна накладати всілякі обмеження.

Тутешніх орків тримають переважно як робочу силу. Я глянув на одного з трьох.

Ім'я: ***

Раса: Орк

Ранг: 1

LV: 3

HP: 153

MP: 6

Сила: 61

Спритність: 6

Витривалість: 101

Інтелект: 3

Магія: 2

Удача: 2

Пасивні навички

Посилення сили рук LV1

Розмноження LV1

Активні навички

немає

Унікальні навички

немає

Чи то в тупих орків не заведено давати імена, чи ще що, але поле з ім'ям не читається. А замість класу — як і в гоблінів — стоїть ранг.

— Дивися мені в очі.

Орк зустрівся зі мною поглядом. Саме на орках я й надумав потренувати «Відбирання»: зустрічаєшся поглядом — і активуєш навичку. З'ясувалося ось що: без погляду очі в очі навичку не відібрати, та й вдається це не щоразу. «Посилення сили рук» у першого орка я відібрав лише з третьої спроби, і щоразу на додачу діставав головний біль… А ще треба підійти десь на метр, інакше не виходить.

Ця навичка була у двох із трьох орків, тож я відібрав її й у другого. Рівень її лишився першим, але я виразно відчув, що сила в руках зросла. Для проби жбурнув камінь завбільшки з долоню — той пролетів метрів сто, та ще й не дугою, а по прямій.

Сила навички мене приголомшила, але тепер, схоже, можна братися за задумане.

Але є одна заковика — картка авантюриста. Справжня картка зачарована й показує статус, зокрема й навички, а коли зростає рівень, видно, які саме показники піднялися.

Із селянами клопоту не було б, але авантюристи зазирають у статус часто. Воно й не дивно — вони щодня ризикують життям…

Ось хоч би «Фехтування», яке я відібрав у Хаге: поки що він нічого не помітив, але незабаром неодмінно помітить. Що це моїх рук справа, він навряд чи буде певен, але цілком може вирішити, що винен я — чорноволосий, чорноокий, лихий знак. Та й після всього, що мені тут зробили, я й сам не збирався йому прощати.

Дорогою додому я зустрів бабусю Стеллу: я довго не повертався, і вона, схоже, захвилювалася. Коли вона побачила рани по всьому моєму тілу, в очах у неї стояли сльози.

Я сказав їй, що турбуватися нема чого, що від завтра все буде гаразд, але вона все плакала.

Вона так переживала за мене, що вийшла назустріч, а тепер ще й ці сльози — і від цього в мене на душі потеплішало.

Наступного ранку тіло ще боліло, але рухатися я міг.

Бабуся Стелла просила мене якийсь час посидіти вдома, але так не годилося, тож я пообіцяв не наближатися до села — і вона мене відпустила.

Я непомітно дістався до гільдії — Хаге був там. Як завжди, вульгарно реготав, теревенячи з посіпаками. Судячи з усього, він так і не помітив, що навичка зникла.

Хаге взяв свій звичний квест на винищення гоблінів і рушив у гори. Я потай пішов слідом.

Щойно він забрів углиб, як наткнувся на кількох гоблінів і перебив їх усіх.

Завдяки збиранню трав я знаю тутешні гори: що де є і хто де водиться.

Я більш-менш уявляв, якою дорогою піде Хаге, тож улаштував пастку: випередив його й заходився жбурляти камінням у гоблінів, що тинялися довкола. Ховався — і жбурляв ще й ще. Назбиралося їх понад тридцять! Від такої зграї вже не сховаєшся — я побіг туди, звідки мав надійти Хаге.

Той якраз бився з іншою купкою гоблінів, тож я причаївся в кущах неподалік.

— Щ… що за чортівня?!

Зграя з понад тридцяти гоблінів вискочила так раптово, що Хаге, схоже, не зміг приховати подиву, — та було вже пізно: його оточили.

— Не на того напали!

З цим криком він узявся рубати довгим мечем усіх, хто на нього кидався. Хоч як мене це бісить, а щоденні полювання на гоблінів не минули йому марно: уже впало десяток із гаком. Проте серед тих, кого я зібрав, було двоє незвичайних.

Ім'я: ***

Раса: Гоблін-маг

Ранг: 1

LV: 6

HP: 45

MP: 33

Сила: 10

Спритність: 11

Витривалість: 17

Інтелект: 10

Магія: 16

Удача: 8

Пасивні навички

Розмноження LV1

Активні навички

Чорна магія LV1

Унікальні навички

немає

Ім'я: ***

Раса: Гоблін-жрець

Ранг: 1

LV: 8

HP: 41

MP: 28

Сила: 8

Спритність: 10

Витривалість: 16

Інтелект: 12

Магія: 18

Удача: 6

Пасивні навички

Розмноження LV1

Активні навички

Біла магія LV1

Унікальні навички

немає

О… о-о!! Серед активних навичок — магія. Я мимоволі аж скрикнув подумки.

Щойно ці двоє вступили в бій, перевага перейшла до гоблінів: поранених лікував гоблін-жрець, а гоблін-маг здалеку бив магією.

— Х… Хіл.

— Фаєрбо…………л.

— Лайно!!

Хаге ухилився від Фаєрбола гобліна-мага, але втратив рівновагу, і гобліни не проґавили нагоди — кинулися на нього.

Тим часом я підкрався до гобліна-мага й гобліна-жерця. Вони помітили мене в себе за спиною — і я раз за разом активував «Відбирання».

— С-с… болить…

Голову прошив біль від «Відбирання», але зараз було не до того — я в прямому сенсі ризикував життям. «Чорну магію» і «Білу магію» я відібрав без жодного клопоту.

— Фаєрбол.

Гоблін-маг одразу вимовив заклинання, але Фаєрбол не спрацював.

— ?!

Гоблін-маг розгубився, і тут я вгатив його заздалегідь приготованим каменем. Мене посилювали «Бойова техніка» й «Посилення сили рук», тож йому стало непереливки.

— Гя-а!!

Гоблінові-магу проломило голову, і він так і впав.

— Хі…………л!!

Гоблін-жрець поспіхом вимовив Хіл, але той, звісно, не спрацював. Жерця я теж забив каменем.

Глянув на Хаге — схоже, ще живий, а гоблінів лишилося п'ятеро. Та й йому самому перепало: увесь у крові, ліва рука ледь тримається, ліву ногу волочить.

— Подвійний випад!!!

Хаге вигукнув «Подвійний випад» із «Техніки меча», але подвійним випадом це ніяк не назвеш — він просто двічі поспіль зробив звичайний випад.

Це тому, що я відібрав «Фехтування»? Виходить, навіть із «Технікою меча» Подвійний випад без нього не спрацьовує?

— Щ… що за чорт?! Чому Техніка меча не працює?!

Зрештою Хаге впав, і гобліни обсіли його, але один із них помітив мене.

— Ґі-ґі?!

Решта четверо теж одразу мене помітили й, схоже, переключилися на мене — та спохопилися запізно.

Я спокійно жбурляв каміння — і щоразу влучав: одному гоблінові проломило голову, другому вибило око, третій дістав у ногу й скрутився на місці. Гоблін-маг і гоблін-жрець від початку стояли віддалік, а вбивши їх, я відійшов ще далі, тож гобліни, що бігли просто на мене, були чудовими мішенями.

Перебивши всіх, я підійшов до Хаге. Живучий виявився: побачивши мене, він прохрипів:

— Вря… врятував… гх… н… неси мене до се… ла!

Він, схоже, щось не так зрозумів, тож я люб'язно пояснив:

— Ти що, дурень? Досі не зрозумів, чому на тебе сунула сила-силенна гоблінів?

— Н… невже… це ти?!

Він дивився на мене з жагою вбивства — сам винен. А раз уже ми зустрілися поглядами, я заразом «Відбиранням» забрав у нього всі навички: «Посилення сили рук», «Техніку меча», «Бойову техніку».

— Ти ж про мене так дбав. Ну як воно — попастися в пастку тому, кого мав за нікчемну комашку? Справді, дуже вже ти про мене дбав…

Почувши це, Хаге вмить змінився на обличчі й благально заверещав:

— Зачекай! …Я ж і сам не хотів цього робити… Селяни й голова гільдії звеліли… от я й мусив… так, у мене не було вибору!

— От і я мушу тебе вбити — вибору немає.

— Стрив…… Гях!

Я впритул жбурнув Хаге в обличчя камінь, що був у мене в руці. З відібраним у нього ж «Посиленням сили рук» камінь угруз йому просто в пику. Хаге більше не ворухнувся.

Я вперше вбив людину, але нічого не відчув. Може, моє серце давно зламали знущання вітчима.

Я оглянув спорядження, зняте з Хаге. Заразом забрав і гроші.

Довгий меч (6-й клас)

Шкіряна броня (6-й клас)

Шкіряні чоботи (6-й клас)

Потім глянув на свій статус.

Ім'я: Ю Сато

Раса: Людина

Клас: немає

LV: 4

HP: 23

MP: 31

Сила: 6

Спритність: 10

Витривалість: 8

Інтелект: 25

Магія: 8

Удача: 1

Пасивні навички

Фехтування LV1

Посилення сили рук LV2

Активні навички

Техніка меча LV1

Бойова техніка LV2

Чорна магія LV1

Біла магія LV1

Унікальні навички

Магічне око іншого світу LV2

Відбирання LV1

Схоже, за вбитих гоблінів і Хаге рівень зріс.

А коли я відбирав у нього навички, «Посилення сили рук» і «Бойова техніка» піднялися до другого рівня.

— Ну що ж, тепер, мабуть, голова гільдії…

І я одразу попрямував до села.