Розділ 76 — Аномалія й негативний ефект

— Набридли!

Моран, бурчачи собі під ніс, розтяла гобліна-ватажка, що на неї кинувся.

Джозеф і решта вже майже дійшли до лісу Марма, а дорогою встигли кілька разів побитися з гоблінами, гоблінами-ватажками, отруйними ропухами, хобгоблінами, зміями-вбивцями, великими кабанами та іншими монстрами.

— Гобліни — ще куди не йшло, але ж великі кабани й змії-вбивці зазвичай живуть у лісі. Дивно.

Меметт, пильно озираючись, підійшла до трупа гобліна, якого вбила Моран, і принюхалася.

— М-м, нічого незвичного.

— Мабуть, у лісі Марма таки з'явився лабіринт, і монстри звідти повтікали. До речі, Меметт, а з тим нічого не можна вдіяти? На це неприємно дивитися.

Апрі дивилася на Шама, що безжально трощив гоблінів. Її обурювало, з якою зайвою жорстокістю він їх убиває.

Шам «Магічним мечем» огортав клинок полум'ям, відтинав гоблінам руки й ноги, а тоді, коли ті вже не могли ворухнутися, рубав їх по головах.

— Ніяк. От не люблю я аристократів.

Запах обвуглених гоблінів дійшов аж до носа Меметт, і вона скривилася.

— Маріфо, ви бачили мій «Магічний меч»? Від нього й пішло моє прізвисько — «Меч вибухового полум'я»!

Дорогою Шам дізнався, як звуть Маріфу, і відтоді вже кілька разів до неї заговорював, але вона щоразу пропускала його слова повз вуха.

І цього разу Маріфа не звернула на нього уваги, а лише наказала Сукке й Коро взятися за гоблінів.

— Ех, які ж ви вправні — мені й робити нічого~

Джозеф усю дорогу був у чудовому гуморі й раз за разом ляскав Ю по спині. Від Куро щоразу аж віяло жагою вбивства, але Джозеф і вухом не вів: чи то вдавав, що не помічає, чи просто був товстошкірий.

— А Моран, хоч і молода, мечем володіє справді добре. Апрі як щитоносиця теж цілком сильна, а в Меметт і сила магії, і швидкість речитативу — на рівні.

Раріт, бувалий авантюрист, не применшував Апрі з подругами через те, що вони жінки, а оцінював чесно. Він навіть вважав, що як на свій вік вони вже досить сильні, щоб нарівні з ним претендувати на ранг C.

— Т-т-так, основи в них є. А та Апрі щитом орудує краще за мене.

Ю саме відмахувався від Джозефової руки, коли перед ним раптом стала Моран.

— Ти весь час стоїш склавши руки. Розумієш узагалі, що це іспит на ранг C? Чи в тебе така манера — щоб билися самі дівчата з твого загону?

— Ну й пхаєш ти носа не в своє. Нащо ти підказуєш суперникові?

Від цих слів Моран на очах почервоніла.

— Я, знаєш, ненавиджу таких, як ти, — тих, хто зневажає жінок лише за те, що вони жінки.

— Дурниці… Чоловік чи жінка — авантюрист є авантюрист. І коли це я зневажав жінок?

— Н-ну й язикатий! Раз ти авантюрист, то доводь не язиком, а оцим!

Моран наставила на Ю меч. Джозеф, що стояв поруч, ліниво почухав потилицю.

А от Ніна з дівчатами не барилися: Ніна стиснула в руках обидва кинджали, Лена націлила на Моран посох, щоб будь-якої миті вдарити заклинанням, Куро тримав напоготові бойову сокиру, а Маріфа вже натягла лук і цілилася Моран у голову.

— Н-не ігноруй мене!

— Моран, скільки ще тобі казати!

— Ха-ха, добре! Мені він теж не подобається. Якщо хочете — допоможу.

Шам хотів був устряти у сварку, але Моран на нього гримнула.

— Не лізь, паничу! А ти спробуй-но тепер мене не помічати!

Огорнувшись «Бойовою технікою», Моран кинулася на Ю. Той жестом зупинив Ніну з дівчатами й вийняв меч. «Фехтування» в Моран було четвертого рівня — з таким цілком можна мати ранг C, — але цього разу вона нарвалася не на того.

Ю прийняв її удар на клинок. Це здивувало не лише її саму, а й Апрі з Меметт: Моран налягала на меч обома руками, а він…

— Н-не може бути. Стримати Моран однією рукою…

Це мимоволі вирвалося в Меметт.

— Ха! Силою хизуєшся? А як тобі таке! «Тиск меча»!

«Тиск меча» — прийом першого рівня Техніки меча. Як видно з назви, коли мечі зчепилися, він дає змогу натиснути на суперника й продавити його. Але Ю навіть не ворухнувся.

— Т-ти ж не велетень… звідки в тебе така сила?!

Моран розгубилася, але швидко опанувала себе: розірвала зчеплення, відскочила й засипала Ю ударами.

Перший удар вона збиралася спинити за волосину від нього, якби він не встиг відбити, але тепер такого наміру вже не мала.

— Я не можу програти на мечах чоловікові з того самого рангу D!

Ю легко відводив удар за ударом. Шам і його посіпаки аж отетеріли. І недарма: у Шама «Фехтування» було лише другого рівня, Моран на мечах явно його переважала, а Ю відбивав її натиск, навіть не засапавшись.

І все це — однією рукою. Моран дедалі більше нервувала: вона хотіла трохи збити з нього пиху, а вийшло, що збили з неї.

— Та ну… щоб я… щоб я програла якомусь чоловікові?! «Могутній спалах»!

«Могутній спалах» — прийом третього рівня Техніки меча, найсильніший у Моран, її останній козир.

— Дурепа! Вона що, справді хоче його вбити?!

Апрі спробувала спинити її «Провокацією», прийомом першого рівня Техніки щита, але Моран уже почала удар — було пізно.

Розтинаючи повітря з дивним свистом, смертоносне лезо летіло Ю просто в голову, але тієї миті, коли мало її торкнутися, ніби саме ухилилося: пройшло повз і глибоко встромилося в землю.

— Що… сталося?

Меметт була магом і не встигла розгледіти, чому меч Моран, мов навмисне, оминув Ю.

— Це ж «Верба», прийом Техніки меча. Шоб отак гарно відвести клинок — я такого ще й не бачив. Та ще й без Магічного слова — аж дивно.

Лише коли Еккарт пояснив, Меметт зрозуміла, в чому річ.

Лена теж майже нічого не розгледіла, але чомусь задерла носа й поглядала на Апрі з Меметт: мовляв, ну що, бачили?

— Ну що, відвела душу?

Ю сховав меч у піхви, обминув Моран і рушив далі, повз її остовпілих подруг. Слідом пішли Ніна з дівчатами, і Лена мимохідь щось шепнула Меметт — у тієї аж закам'яніло обличчя.

Після цієї колотнечі всі знову вирушили в дорогу. Попереду йшли Ю з Джозефом, а Моран, мабуть, ще не оговтавшись, брела позаду всіх, між Апрі й Меметт.

— Моран, я розумію, що тобі гірко, але хай це буде востаннє. Я знаю, чому ти ненавидиш чоловіків, та цього разу ти сама до нього причепилася.

— Дайте мені поки спокій.

— Ну от! Зазвичай така бойова, а як розкисне — стільки з нею мороки. Меметт, ти ж понюхала їх, коли проходила повз? Розкажи, що дізналася, поки є час.

— Добре. Отже, Джозеф: пасивних дев'ять, активних вісім, унікальних дві. Раріт: пасивних десять, активних вісім, унікальна одна. Велетень: пасивних п'ять, активних три, унікальних жодної. Аристократ: пасивних чотири, активних вісім, унікальних жодної.

У Меметт була унікальна навичка «Нюховий аналіз»: понюхавши ціль, вона дізнавалася, скільки в тієї пасивних, активних і унікальних навичок і скільки на ній негативних ефектів.

— Так-так. Джозефа можна було й не перевіряти, а от Раріт — бувалий, навичок багато, з ним буде морока. А той Ю, що збив пиху з Моран… Меметт, ти чого така бліда?

— Апрі, пообіцяй мені: поки триває цей квест — ніякої ворожнечі з загоном того Ю.

— Звісно. Ми ж збираємо відомості тільки для того, щоб скласти іспит на ранг C. Я й з іншими загонами сваритися не думаю.

Меметт, усе ще бліда, подивилася на Апрі, двічі глибоко вдихнула й нарешті наважилася.

— Пасивних двадцять вісім, активних двадцять вісім, унікальних сім. Стільки навичок у того Ю.

— Н-не може бути. Я ніколи не чула, щоб у когось було стільки навичок.

Навіть пригнічена Моран від таких слів мимоволі підвела голову й заперечила.

— Ха… ха-ха. Меметт, ти ж так жартуєш, щоб налякати Моран? Скажи правду.

— Не жартую. Кажу як є: той хлопець — справжній монстр. Нізащо не наживайте собі такого ворога.

Апрі глянула на серйозне обличчя Меметт і нарешті зрозуміла, що це не жарт, — аж піт на лобі виступив.

— Кепсько… ні, кепсько — це ще м'яко сказано… Шістдесят три навички на одного — я про таке й не чула… І з таким монстром доводиться змагатися за ранг C… Моран, ти ж розумієш. Відтепер ми нізащо не сваримося з загоном Ю. Навпаки — тримаємося з ними по-дружньому. Це наказ ватажка.

— …Зрозуміла. Більше до Ю не чіплятимуся.

— І ще дещо дивне: на ньому негативний ефект.

— Може, він застосував воїнську техніку «Брейв Харт»? Люди, що б'ються зблизька, зазвичай підіймають собі в бою дух такими навичками.

— Хм-м. А ще в тієї Лени, з посохом, може бути унікальна навичка, схожа на мою. Коли ми проходили повз, вона мені шепнула: «Ще раз понюхаєш — пошкодуєш».

— А може, вона застосувала «Аналіз»?

— Тоді я відчула б ману.

— І то правда…

А Лена просто не могла пробачити Меметт, що та обнюхала Ю. Апрі з подругами зрозуміли її попередження по-своєму, і Лена навіть гадки не мала, що тепер її остерігатимуться — тільки зовсім не з тієї причини, що Ю.