Розділ 5 — Очікуваний ранг D

[Сніжна дівчинка ★]

Умови підвищення класу:

[—] Пройти підземелля рангу E самотужки

[—] Здобути камінь мани рангу D

[✓] Мати 100 очок інтелекту

— Пройти підземелля рангу E самотужки? Це підтверджує мою здогадку. Я не загину, коли підземелля перезапуститься, — сказала Широ з легкою усмішкою, прочитавши вимоги.

Неквапно прямуючи до обеліска, вона вбивала всіх ведмедів, які намагалися на неї напасти.

Навіть після досягнення 20-го рівня накопичення досвіду давало невелику перевагу. Широ й далі отримуватиме очки за рівень, але значно менше, ніж після підвищення класу.

Зараз за здобутий псевдорівень вона отримувала 5 очок. Після підвищення класу кожен новий рівень давав би вже 20.

Один рівень після підвищення класу дорівнював чотирьом псевдорівням. Проте потрібна кількість досвіду залишалася тією самою. Саме тому завжди радили прагнути до підвищення класу.

Як наслідок, без підвищення класу для переходу з 21-го рівня на 22-й знадобилося б у кілька разів більше досвіду, ніж після нього.

Адже персонаж уже накопичив би кілька псевдорівнів, збільшивши вимоги до досвіду.

Наче відчуваючи небезпеку, ведмеді почали відступати. Широ спокійно, без жодних перешкод, підійшла до ведмедя [Класу ватажка].

— Привіт, здоровило. Пам’ятаєш мене? — сказала вона, дивлячись на незграбного триметрового ведмедя перед собою.

[Ведмідь, одержимий вогняним духом, 20-й рівень — Клас ватажка, Посилений]

Ведмідь і сам зазнав чималих змін. На його тілі майже не залишилося жиру. Виразні, рельєфні м’язи робили його ще загрозливішим.

Крига, що колись виступала зі спини, перетворилася на стовп полум’я, який пульсував у такт серцебиттю. Очі загрозливо спалахнули червоним, коли він зосередився на крихітній сніжній дівчинці перед собою.

— Ого! Ти останнім часом схуд, еге ж? Майже ані крихти жиру, — сказала Широ, торкнувшись підборіддя.

Ведмідь махнув у її бік правою лапою. Широ усміхнулася.

Підстрибнувши, вона м’яко приземлилася на лапу згори.

Побігши ведмежою лапою, Широ створила в руці кинджал.

[Мана: 3550/4550]

Діставшись до голови, вона націлила кинджал ведмедеві в око.

Він нахилив голову, ухиляючись від леза, і водночас замахнувся на неї іншою лапою.

Перш ніж лапа встигла набрати швидкість, Широ створила на ведмежому тілі крижану конструкцію, схожу на будівельне риштування, й зупинила удар.

— Та годі тобі. Невже думаєш, що я дозволю вдарити себе лапою? Моє тендітне тіло такого не витримає, — усміхнулася вона, знищуючи кинджалом його праве око.

Виявивши неабияку гнучкість, Широ відступила за кинджал і щосили вдарила по його руків’ю.

Віддача відкинула її в повітря, але вона м’яко приземлилася, не втрачаючи усмішки.

[Активовано Благословення вогняного духа — Упродовж наступних 20 секунд магічна шкода збільшиться на 20%, а шкода від вогню — на 20%.]

Стиснувши долоню, Широ підірвала кинджал, витративши всю накопичену в ньому ману.

БУ-УМ!

Від вибуху земля здригнулася, і Широ спіткнулася. Відновивши рівновагу, вона подивилася на ведмежу голову.

— Ой, — мимоволі пробурмотіла вона, побачивши оголені частини черепа. М’язові волокна пульсували, намагаючись знову з’єднатися, але марно.

Р-Р-РА-А-А!

Ведмідь несамовито заревів і кинувся на Широ.

Застрибнувши на гілку, вона стрибнула ще раз і приземлилася йому за спиною.

Ведмідь не розвернувся. Лише полум’я на його спині стало ще більшим.

Широ створила крижану брилу й відстрибнула назад. За лічені секунди та розтанула.

Піднявши обидві руки, вона метнула у ведмедя два Крижані списи.

Щойно випустила їх, відразу створила третій.

Після короткої затримки Широ розвернулася й кинула його щосили.

Перші два цілилися в лапи, останній — у груди.

Трісь! Трісь!

Перші два списи влучили й миттєво скували лапи кригою. Встромившись у землю, вони прикували обидві лапи до місця.

Останній теж влучив у ведмедя, але навколо нього спалахнув вогонь, огорнувши все тіло суцільним полум’ям.

Широ насупилася: її план пішов шкереберть.

Ведмідь заревів і випустив у неї десятки вогняних куль.

Заморозивши землю під ногами, Широ заковзала нею, наче на ковзанах. Спритність допомагала набрати ще більшої швидкості.

БУМ! БУМ! БУМ! БУМ! БУМ! БУМ!

Більшість вогняних куль пролетіла повз. Ті кілька, що все ж летіли прямо в неї, Широ зустрічала Крижаними кулями, і вони взаємно гасилися.

Примружившись, вона присіла й почала власноруч створювати похилу крижану доріжку.

Під ведмежою лапою, повз стегна, навколо спини, над головою.

Це нагадувало американські гірки. Широ кружляла навколо ведмедя так, що він ніяк не міг у неї прицілитися.

Поступово довкола нього утворилася крижана куля. Побачивши, що вона завершена, Широ спрямувала доріжку стрімко вгору.

Створивши два списи, вона метнула їх один за одним із короткою затримкою.

Перший зустрів вогняний подих, а другий зайняв його місце.

Звівши долоні для закляття, Широ взяла під контроль створену крижану кулю й злила її з другим списом. Його вага різко зросла, і він обрушився на ведмедя всією масою.

Не даючи ворогові ані миті перепочинку, вона створила нанокинджал і спробувала відтяти йому голову, поки він не міг відповісти.

Широ насупилася: лезо не змогло глибоко увійти в шию.

— Ну що ж, здоровило. Тоді буде складніше, — сказала вона й рухом зап’ястка створила другий кинджал.

Встромивши його у ведмежі язик і щелепу, вона заморозила їх, щоб він не міг рухатися.

Створивши ще один кинджал, Широ взялася обома лезами бити просто в морду. З кожним ударом крики ведмедя ставали дедалі боліснішими.

Він несамовито пручався, але вона безперервно підживлювала кригу маною, утримуючи його на місці. Утекти він не міг: крига щоразу відновлювалася.

Ведмідь намагався огорнути тіло вогнем, однак крига була зосереджена переважно біля Широ й не танула так легко. Йому залишалося лише страждати, поки вона повільно його вбивала.

Після кількох хвилин безперервних ударів двома кинджалами Широ важко дихала. Нарешті ведмідь помер.

На його черепі майже не залишилося плоті: Широ зрізала її до кістки й зруйнувала мозок.

— Тьху! Яка гидота, — сказала вона, виплюнувши кров, що потрапила до рота.

Підвівшись, Широ припинила підтримувати кригу. Прорізавши у ведмежому тулубі отвір до місця, де мало бути серце, вона насупилася: коротенька рука не діставала до нього.

— Ех… — Широ втомлено зітхнула, підняла обидва кинджали й заходилася різати.

Трохи пововтузившись, вона нарешті побачила серце. Воно було завбільшки приблизно як дві п’ятих її тіла.

Порившись усередині, Широ витягла камінь мани розміром із велике куряче яйце.

— [Зібрати].

Тіло зникло, і вона випила стільки мани, скільки змогла.

Переглянувши список здобичі, Широ схвально кивнула. Принаймні зусилля були недаремними.

Серед винагород було чимало матеріалів для ковалів, аптекарів і алхіміків. Також кілька частин обладунку, переважно синьої якості, й один щасливий камінь умінь.

Продаючи різні матеріали, вона водночас переробляла непотрібне спорядження.

Залишила такі речі:

[Потужні рукавиці вогняного духа (Сині), 20-й рівень

+20 до сили

+15 до витривалості

−10 до спритності

Уміння — Посилення потужності

Посилення потужності — +100% до шкоди, +15 до сили, +30% до отримуваної шкоди

Тривалість — 20 секунд

Час відновлення — 5 хвилин]

[Наплічники посиленого вогняного ведмедя (Сині), 20-й рівень

+20 до захисту

+15 до витривалості

+5 до сили]

[Молот посиленого вогняного ведмедя (Синій), 20-й рівень

Вимоги — 60 очок сили

+30 до дробильної шкоди

+15 до посилення імпульсу

+15 до стихії вогню

−10 до швидкості атак

Пасивне вміння — Зменшення ваги

Зменшення ваги — Знижує вагу зброї на 30%.]

Пасивне вміння молота вражало, якби не −10 до швидкості атак. Широ вирішила зберегти його, поки не переросте відповідний рівень: згодом він міг знадобитися. Переробити його зараз означало б змарнувати здобич, про що вона могла пошкодувати.

Перевівши увагу на щасливий камінь умінь, Широ відчула легку гіркоту.

[Щасливий камінь умінь (Фіолетовий) — Маскування

Маскування — Приховує відомості про вас від чужих очей.

Вартість — 100 очок мани під час активації. Ще 100 очок мани витрачається щоразу, коли хтось намагається переглянути ваші характеристики.

Тривалість — До скасування

Час відновлення — Немає]

Існувало кілька видів каменів умінь: щасливі, прокляті, благословенні та звичайні.

Щасливий камінь давав уміння, потрібне саме цієї миті.

Проклятий наділяв умінням, яке мало і переваги, і небезпечні недоліки.

Благословенний розвивав одне з уже наявних умінь — будь-яке на вибір.

А звичайний камінь давав випадкове вміння відповідно до рівня персонажа. Проте воно могло виявитися непотрібним, наприклад призначеним для іншого класу.

Широ було прикро.

Щасливий камінь умінь належав до найрідкісніших предметів. Вважалося, що на високому рівні він міг дати надзвичайно потужне руйнівне вміння.

У минулому житті вона чула лише про кількох людей, які отримали такий камінь, але сама жодного разу його не бачила.

А тепер цей щасливий камінь витрачено лише на маскування. І що їй робити — радіти чи сумувати?

Вона отримала потрібне вміння, проте змарнувала настільки цінний предмет. Наче віддала мільйон золотих за буханець хліба.

«Мабуть, варто бути вдячною за те, що маєш?» — подумала Широ, розламала камінь і вивчила вміння.

Потім перевірила характеристики з новим спорядженням.

[Ім’я: Широ

Раса: Сніжна дівчинка (умови еволюції ще не виконано)

Звання — [Елітний клас]

Бонус за звання — +10 до кожної характеристики

Рівень: 20

Класи: Сніжна дівчинка, Наномант

Здоров’я: 1430/3800

Мана: 20/4800

Сила: 35 (+25) +10 за звання

Витривалість: 30 (+40) +10 за звання

Інтелект: 55 → 60 (+50) +10 за звання

Спритність: 50 (+5) +10 за звання

Вправність: 21 +10 за звання

Захист: 10 (+32) +10 за звання

Невитрачені очки: 5 → 0

Баланс: 20 100 дол. США

Спорядження: (Натисніть, щоб переглянути)]

Убивши ведмедя [Класу ватажка], вона здобула один псевдорівень. Через зміну спорядження Широ втратила +10 до інтелекту, тож вклала в нього всі 5 очок, намагаючись хоча б частково компенсувати втрату.

Оглянувши понівечені боєм околиці, вона мимоволі потерла носа.

«І це я лише користувалася силою льоду. Коли отримаю вміння наноманта вищого рівня, стану ворогом захисників природи». Руйнівна міць класу наноманта була неймовірною.

Широ застрибнула на гілку й стала чекати, поки відновиться здоров’я.

Скориставшись нагодою, вона вирішила перевірити, як працює [Маскування].

[Поточне відображення:

Широ — 20-й рівень — Сніжна дівчинка — Еліта

Здоров’я: 1430/3800

Мана: 20/4800]

Тепер Широ зрозуміла, що бачив загін із п’ятьох людей, дивлячись на неї.

«Але чому їм видно мої здоров’я та ману?» — подумала вона, вмикаючи маскування.

[Широ — 20-й рівень — Маг льоду]

«Ось так». Вона усміхнулася. Тепер ніхто не бачитиме, скільки здоров’я й мани в неї залишилося.

Коли здоров’я й мана відновилися, Широ торкнулася обеліска й натиснула [3-й поверх]. Краєвид змінився, і вона роздивилася приміщення перед собою.

Зала була оздоблена чорним матеріалом, схожим на мармур. Стелю підтримували великі колони, угорі виднілися червоні прапори. У дальньому кінці височів трон, на якому з байдужим виглядом сиділа постать.

Вона носила чорний обладунок із неоновими помаранчевими відблисками. Шолома не було: замість голови палала вогняна куля.

«Один бій за іншим, еге ж? Граємо далі». Широ всміхнулася.

[Лицар вогняного духа — 20-й рівень — БОС]

* * *

— Де охоронець обеліска? — запитав чоловік, коли семеро людей підійшли до нього.

— Як дивно… — пробурмотів інший, помітивши сліди бою.

— У підземеллі був ще хтось, крім вас? — запитав він.

Він дивився на той загін із п’ятьох, який Широ зустріла раніше. Після двох днів очікування їх нарешті врятували. Час у підземеллі плинув інакше, ніж у зовнішньому світі: одна доба всередині дорівнювала одній годині ззовні.

Підкріплення складалося з двох шукачів пригод рангу D. Їм доручили пройти мутоване підземелля разом із загоном.

— Крім нас, нікого не було, — відповів Сінь Фен.

— Тоді, найімовірніше, якийсь монстр зіткнувся з охоронцем обеліска, — сказав чоловік, що заговорив першим. П’ятеро учнів пожвавішали.

— Навіщо монстрові битися з охоронцем? — запитав Тревор.

— Це незвично, але таке вже траплялося. Коли монстри в підземеллі досягають певного рівня інтелекту й сили, вони звільняються від його обмежень. Тоді вони можуть вийти назовні, — відповів чоловік, насупившись і розглядаючи руйнування.

— Кене, як думаєш, якого класу цей монстр? Уже досяг рангу D? — запитав він.

— Ні, але близько. Радше верхня межа рангу E, — відповів Кен.

— Тоді нам нема про що хвилюватися. Монстр на верхній межі рангу E не здолає боса рангу E самотужки. Для перемоги потрібен злагоджений загін із п’ятьох рангу E, — полегшено сказав перший чоловік.

Піднявшись на другий поверх, вони знову рушили до обеліска.

І завмерли: тут руйнувань було в кілька разів більше.

— Ранг D? — запитав чоловік із серйозним виразом обличчя.

— Безперечно, — відповів Кен.

— Гаразд! Усі готуйтеся. Цілком можливо, що ці два монстри зараз б’ються. Скористаємося цим і прикінчимо обох, — сказав він. Решта кивнула.

П’ятеро учнів нервували й мимоволі ковтали слину.

Коли краєвид після перенесення прояснився, вони приголомшено завмерли.

Уся зала була вкрита кригою. Десь шар був товщий, десь тонший; деякі ділянки розтанули. Люди розуміли: те, що тут сталося, виходило за межі їхніх можливостей. Істота рангу E не могла створити таке самотужки.

— Сніжна дівчинка! — вигукнули учні. Вони згадали єдину істоту, яка залишилася пов’язаною зі стихією льоду, коли все підземелля перейшло до стихії вогню.

Перший чоловік посерйознішав і повернувся до Кена.

— Записуй. Субота, 24 січня 2045 року. Підземелля рангу E, локація 14, Нью-Йорк. Запис: втеча монстра з підземелля. Імовірний ранг — D, — продиктував він. Кен кивнув і все занотував.

— Ви щось знаєте про цього монстра? — запитав чоловік, повертаючись до п’ятьох.

Сінь Фен поглянув на друзів і кивнув.

— Маємо зачіпку. Монстра звали Шіно чи якось так. Ш, І, Н, О. Раса — сніжна дівчинка, — сказав він. Чоловік кивнув.

— Передай це через гільдію, — наказав він. Кен ввів відомості у свій пристрій.

[Ім’я — Шіно

Попередня оцінка рангу небезпеки — D

Раса — Сніжна дівчинка

Додаткові відомості — Самотужки пройшла мутоване підземелля рангу E]

Першим записом про Широ в цьому світі став файл із помилками…