Розділ 99 — Пісня провісника
Розділ 99 — Пісня провісника
Крижаний сон міг деякий час стримувати боса, але Широ доводилося боротися. З її чола капав піт, і вона час від часу озиралася, перевіряючи перебіг лікування.
— Сільвіє, швидше! — вигукнув Джонас, атакуючи боса.
— Я намагаюся! — відповіла вона, відчуваючи дедалі більший тиск.
— Яка настирлива! — прогарчав бос, роздратований тим, що слабка Сніжна дівчинка придушує його своїм умінням.
Мистецтво крові: Кривавий арсенал!
Навколо нього виникла зброя з крові. Бос примружився, дивлячись на Широ. Не маючи змоги рухатися, він застосував магічні снаряди для далекого бою.
— ПОМРИ!
Він спрямував зброю на Широ. Спершу треба позбутися її, єдиної, хто міг його стримувати. Коли вона помре, решта загону, звісно, піде слідом.
Не відпускаючи боса, Широ тупнула, і перед нею виник обертовий крижаний щит.
* ДЗЕНЬ-ДЗЕНЬ-ДЗЕНЬ!
Завдяки його формі й швидкості обертання криваву зброю успішно відхилило від Широ.
«Так...» — подумала вона, знову озирнувшись. Сільвія ще не відновила Трейсі ногу.
Мана витрачалася з жахливою швидкістю, тож скоро доведеться припинити закляття. На додачу манові зв’язки боліли дедалі сильніше.
«Маленька Інь, допоможи зміцнити ланцюги», — звернулася Широ до супутниці, і та кивнула.
Крижаний ланцюг ×2.
Бос лише вишкірився, випустивши ударну хвилю й розбивши крижані ланцюги. На щастя, вирватися з Крижаного сну він поки не міг.
— Не знаю, звідки в тебе таке сильне вміння, але довго ти не протримаєшся! Воно потребує багато мани. Щойно закляття скінчиться, ТИ ПОМРЕШ!! — вигукнув бос, намагаючись змусити Широ берегти ману.
«Так-так, зрозуміла. А тепер будь чемним цуценям і посиди спокійно, гаразд? Моєму другові треба трохи відновитися», — беззвучно відповіла Широ.
* ПШШ!
Очі дракона налилися кров’ю.
— ЯКОГО ЧОРТА ТИ НАЗИВАЄШ МЕНЕ ЦУЦЕНЯМ?!! — Він заревів і щосили напружив тіло.
Широ стиснула зуби й спробувала звести руки зусиллям волі. Проте через дракона, який бився всередині закляття, вони поволі розходилися.
— Я закінчила! — вигукнула Сільвія, явно виснажена лікуванням Трейсі.
— Біжи! — крикнув Джонас, розуміючи, що Широ більше не втримає боса.
Трейсі швидко кивнув, підхопив Сільвію за талію й кинувся геть.
* ДЗЕНЬ!
Закляття розлетілося, і бос рушив до Широ.
Вона випила зілля мани й кинулася йому назустріч.
Діставшись достатньо близько, Широ випустила вбивчий намір, заморозивши все навколо. Відчувши весь його тягар, бос завмер на пів кроку, і тієї ж миті йому в груди вдарив крижаний стовп.
— ГАРРР!!!! — люто заревів він. Пройшовши крізь стовп, бос розірвав його самою грубою силою.
Широ підстрибнула й розвернулася в повітрі. Створивши крижаний молот, вона примружилася, оцінюючи голову дракона.
Фантомне мистецтво стилю Інь: третій фантом — Фантом противаги.
* БАХ!!!
Від сили, яку Широ вклала в удар, молот розлетівся тієї ж миті, коли торкнувся голови. Бос трохи відсахнувся: вона вдарила збоку, щоб легше дезорієнтувати його.
М’яко приземлившись, Широ возз’єдналася із загоном.
— Оскільки Широ не може говорити, я швидко поясню стратегію, яка, можливо, допоможе перемогти, — сказав Джонас, поки всі бігали кімнатою боса.
— Головна проблема — його драконяча форма. Можна припустити, що вона тимчасова й не дозволяє застосовувати більшість умінь. Це лише припущення, тож не сприймайте за істину. Якщо час обмежений, найкраще — трохи затримати його. Головний танк — Широ, бо лише вона здатна активно протистояти босові. Решта атакує здалеку, — швидко пояснив він.
Широ кивнула й відокремилася від загону.
Кинувшись до дракона, вона створила крижаний спис і метнула просто в око.
* ДЗЕНЬ!
Але дракон моргнув, відбивши спис повікою. У його пащі знову зібралася мана: він готував ще одну атаку подихом.
Широ клацнула пальцями в його бік.
* БУМ!!!!!
Угору вирвався крижаний стовп і вдарив у нижню щелепу, закривши пащу та зірвавши атаку.
Так тривало деякий час. На цьому етапі вони не збиралися викладатися на повну, а лише вигравали час до завершення перетворення.
— Загиньте під кривавим місяцем! Кривава жертва! — закричав дракон, і над ним виникла червона куля.
Широ насупилася, спрямувала долоню на кулю й стиснула пальці.
З’явилися дванадцять крижаних списів, які пронизали кулю, намагаючись заморозити її.
* БУМ!!!
Проте куля лише розширилася й поглинула їх.
— Ха-ха-ха!! Це без...!!!
Широ вдарила боса добрячою порцією вбивчого наміру, змусивши замовкнути.
«Так, я зрозуміла. Усе безглузде бла-бла-бла». Вона закотила очі й клацнула пальцями. Цього разу навколо кулі виникли магічні кола. Ланцюги з якорями на кінцях урізалися в неї.
* БАХ!
Перш ніж зруйнувати кулю, якорі заморозили її, через що вона втратила стабільність і розпалася.
— Я ЗНИЩУ ТЕБЕ!
Упродовж бою Широ постійно зривала спроби боса вбити загін. До того ж кожна її відповідь зачіпала його за живе й лише посилювала бажання покінчити з маленькою Сніжною дівчинкою.
Форма Кривавого дракона мала завдавати величезної шкоди, проте не дозволяла використовувати всю силу. Більшість мистецтв крові в ній були недоступні: лишалася груба сила та кілька вмінь.
Зазвичай цього більш ніж вистачало для знищення загону 30-го рівня, навіть із силою, відповідною 40-му.
Але аномалія на ім’я Широ перевернула цю логіку. Маючи лише 39-й рівень, вона могла стояти з ним майже впритул, не даючи продемонструвати силу.
Як вона й сказала, перед нею він був немов цуценя. Просто величезне, лускате, із магією крові та променем смерті з пащі.
Однак він не знав, що приховує Широ. Її тіло боліло так сильно, що хотілося лише лягти й відпочити.
Обличчя стало значно блідішим за звичайне, а одяг промок від поту. На щастя, більша частина кімнати була скута кригою, тож Єдність із крижаним полем діяла, даючи невеликий перепочинок і заспокоюючи манові зв’язки.
Допомога була незначною, але все одно цінною.
Минуло ще трохи часу, і загін зупинився, відчувши зміну навколишньої мани. Дракон почав зменшуватися. Помітивши це, всі на мить перезирнулися.
— ЗАСИПТЕ ЙОГО УДАРАМИ! — вигукнув Джонас, замахуючись сокирою.
* ДЗЕНЬ!
Та всі атаки вдарили в напівпрозорий бар’єр, насичений понад 500 тисячами одиниць мани.
Коли бос підняв налиті кров’ю очі, Широ відчула небезпеку.
«Маленька Інь! Затягни Лірику й Медісон у розлом!» — наказала вона супутниці.
— ДЗУСЬКИ! — закричав бос, страшенно розлючений на Широ.
Він стиснув руки, і всю кімнату вкрили численні напівпрозорі печаті.
Просторова печать.
— Тепер знову ввійти у свій розлом ти не зможеш, — сказав він, насмішкувато примружившись.
Розвернувшись, бос ударив ногою в груди Пола, який намагався непомітно напасти. Ребра прогнулися всередину.
Загін приголомшено відсахнувся: вони ніколи не усвідомлювали, наскільки потужні його атаки. А Широ примудрялася стримувати його навіть у драконячій формі.
— Чорт! Сільвіє! — панічно вигукнув Трейсі, побачивши, як одному удару вистачило, щоб проломити другу груди.
Проте Сільвія не рушила, лише зблідла. Усі бачили, що здоров’я Пола спорожніло. Він помер.
— УБЛЮДКУ! — Трейсі кинувся до боса.
Очікуючи такого, бос склав долоню в лезо й рубонув у його бік. Та раптом Джонас схопив Трейсі за комір і відкинув від супротивника.
* ПШШ!!!
Одним ударом руки бос легко відтяв Джонасові руку, оголивши кістку й м’язи.
Сільвія зблідла й почала лікувати його.
* БАХ!!
— ГАХ!
Медісон підскочила до Сільвії й підняла щит, намагаючись заблокувати удар. Навіть із силою Лицаря-демона захисного типу її відкинуло. На щастя, удар не став смертельним: захист у неї був значно вищий, ніж у Пола. Проте становище все одно було кепським.
* БУМ!
Виникла крижана пастка, намагаючись поглинути боса, але розбилася від удару.
Широ насупилася: їй було потрібно щось, здатне пробити його захист. Звісно, лишався лише клас Наноманта.
Поглянувши на загін, вона зітхнула, а тоді спалахнули блискавка й метал.
Фантомне мистецтво стилю Інь: перший фантом + другий фантом.
Її тіло зникло з поля зору.
Тіньове посилення ×2.
Бос, який щойно відтяв Джонасові руку й відкинув Медісон, повернувся до єдиної, крім Широ, доступної цілі — Лірики.
Він рвонув до неї, приготувавши руку для удару в горло.
Однак перед ним знову виникла Широ з пістолетом, спрямованим у голову.
* БАХ!!!!! ДЗЕНЬ!!!!!
Одним пострілом вона пробила бар’єр і послала кулю в голову боса.
Він зблід і перетворив частину тіла на кривавий туман, проте небезпека не зникла. Швидко вирішивши, бос розвернувся й пожертвував рукою.
* ПШШ!
Куля вирвала великий шматок руки, залишивши її висіти на кількох нитках м’язів.
Скориставшись нагодою, бос віддалився, намагаючись вилікувати кінцівку.
— Широ! — приголомшено вигукнула Лірика. Її подив лише зріс, коли вона побачила пістолет у руках подруги.
Він нагадував гібрид револьвера й Desert Eagle. Неприродно довгий ствол з’єднувався з револьверним барабаном. Корпус був цілком чорний, із червоними смугами. На ньому ще мерехтіла блискавка, а зі ствола підіймався дим.
Найбільше спантеличувало те, що всі знали: кулі майже не діють на монстрів. Людина приблизно 30–40-го рівня могла вдарити значно сильніше за кулю. А Широ одним пострілом зруйнувала щит і вирвала шматок руки боса.
[Перегрупуйтеся й лікуйтеся. Я впораюся.] Вона кинула телефон Ліриці й рушила до супротивника.
Широ махнула зап’ястком, і у вільній руці виникла друга ручна гармата. Із двома гарматами вона йшла до боса.
[Пісня провісника — подвійна ручна гармата — фіолетова]
+300 до атаки
+200 до пробивної здатності
+100 до пожирання мани
+100 до ігнорування захисту
+100 до дальності
Бос похмуро дивився на неї. Від цих гармат у нього мороз ішов поза шкірою: один постріл знищив бар’єр мани й ще мав достатньо сили, щоб вирвати шматок руки.
«Тобі було дуже весело, так?» — беззвучно запитала Широ, і її погляд став крижаним. Їй було байдуже, що станеться з Трейсі, Полом чи Джонасом. Але загрози життю Лірики, Медісон і майбутньої учасниці її загону, Сільвії, вона терпіти не збиралася.
— Ну й що? — виплюнув бос, поки його рука швидко загоювалася.
«Дозволь мені це змінити. І дуже швидко», — промовила Широ губами біля його вуха, з’явившись за спиною з двома пістолетами, спрямованими в плечі.
* БАХ-БАХ!!!
— ГАХ!! — Обидві руки боса вибило із суглобів.
Фантомне мистецтво стилю Інь: третій фантом + четвертий фантом!
Прокрутивши ручні гармати, Широ вдарила їхніми руків’ями в плечі боса, і він важко опустився на коліна.
Застосування бойових мистецтв повністю розтрощило його кістки й розірвало внутрішні органи.
Відчувши ствол біля потилиці, бос спробував рвонути вперед і розвернутися до Широ.
Та щойно обернувся, його зустріли холодні безжальні очі й пістолет, спрямований у лоб.
«Бувай».
* БАХ!!!!