Розділ 7 — Камінь мани рангу D

— Перепрошую за очікування, — сказала жінка, підійшовши до них.

— Оскільки панна Широ зараз не має посвідчення особи, керівництво доручило мені оформити його. А раз ви не вмієте читати й писати, можете вступити до школи й навчитися там, — додала вона. Широ замислилася.

«Без посвідчення особи, мабуть, буде важко подорожувати. До того ж у школі я зможу більше дізнатися про цей світ».

Вона нетерпляче кивнула й радісно всміхнулася.

«Яка мила», — подумали жінка й Ліам, побачивши її усмішку.

— Потрібно лише скласти іспит на визначення рангу. Відразу після цього відправимо вас до школи. Навчання, проживання й інші послуги будуть безкоштовними, — сказала жінка. Вони пішли за нею.

Цього разу зайшли до приміщення, схожого на залу для боїв: посередині була арена.

— Іспит простий. Спочатку перевіряємо щільність мани, потім — бойову майстерність. За цим визначаємо ранг, — усміхнулася жінка. Широ кивнула.

— Вашу ману ми вже зчитали, тому залишилося лише перевірити вас у бою, — сказала вона, виходячи на арену. Закотила рукави й запросила Широ жестом.

[Емілія — 50-й рівень — Берсерк]

«Вона хоче, щоб я з нею билася?!» — подумала Широ. Здивування відразу відбилося на її обличчі.

— Ха-ха! Я не збираюся битися з вами всерйоз. Ви нападатимете, а я оцінюватиму ваші дії, — засміялася Емілія.

Широ кивнула й вийшла на арену.

Вона зосередилася до краю: чудова нагода перевірити, як триматиметься проти шукачки пригод рангу D 50-го рівня.

Усмішка Емілії трохи згасла. Її здивували зосередженість і тиск, що виходили від Широ.

— Починайте, коли будете готові, — сказала вона. Широ кивнула.

Від ніг дівчини почала розростатися крига. Дуже швидко тонкий шар укрив усю арену.

Емілія всміхнулася, тупнула ногою й розколола його.

Поки вона тупала, Широ вже опинилася поруч.

«Швидка», — подумала Емілія.

Широ завдала удару, але Емілія відбила його, вдаривши по її руці.

Використавши інерцію, Широ атакувала іншою рукою. Емілія швидко пригнулася й зачепила її ноги, змусивши тіло дівчини на мить зависнути в повітрі.

Емілія відразу відступила. Широ створила довкола неї кригу й ковзнула назад.

Дівчина підняла руки, і поруч з’явилися Крижані списи.

БУМ! БУМ! БУМ!

Емілія ухилилася, вдарила кулаками по трьох списах і легко їх розбила.

Щойно вона відбила атаки, Широ знову опинилася поруч.

Дівчина націлила удар їй у живіт. Емілія спробувала відхилитися назад.

Проте рух раптово зупинився: дорогу перегородив крижаний блок.

БУМ!

Емілія встигла перехопити руку Широ, перш ніж удар дістав її живіт, і вільною рукою націлилася дівчині в обличчя. Але, поки Емілія блокувала атаку, Широ вже створила шматок криги, з’єднавши свою вільну руку з її рукою й силоміць зупинивши рух.

Відчувши небезпеку, Емілія швидко відскочила. За мить від Широ вибуховою хвилею розлетілася крига.

Не даючи супротивниці перепочити, дівчина змахнула зап’ястком. Крига обвила ноги Емілії, прикувавши до місця.

Широ кинулася до неї, розкрутилася й метнула Крижаний спис, надавши йому додаткового імпульсу.

Емілія миттю посерйознішала й ударила кулаком донизу. Її руки на мить засвітилися, але світло відразу згасло.

Удар розбив кригу, і вона відстрибнула, ухилившись від списа.

— Гаразд, ви пройшли перевірку. Ваша бойова майстерність безперечно перевищує ранг E. Запас мани — теж. Однак ви ще не підвищили клас, тому поки що присвоїмо вам ранг E+. Вас це влаштовує? — Емілія оголосила, що іспит завершено.

Широ кивнула.

«Останній прийом точно був [Важким ударом]». З характеристиками Емілії він міг завдати їй чималої шкоди.

— Зачекайте, будь ласка, у вестибюлі, поки я оформлю ваше посвідчення, — усміхнулася Емілія.

Коли Широ пішла, вона сіла й глибоко зітхнула.

— Хто ж вона насправді? — пробурмотіла Емілія.

Вона подивилася на руки й стиснула кулаки.

«Наче билася з досвідченим шукачем пригод. Її тиск та інстинкти зовсім не відповідають теперішній силі. Я мало не застосувала проти неї свої вміння. Звичайний шукач пригод рангу E чи D ніколи не змусив би мене до цього», — подумала вона.

Більшість містян знала Емілію, колишню шукачку пригод рангу D. Ніхто достеменно не знав, чому вона покинула цю справу й стала працівницею гільдії. Відомо було лише те, що завдяки бойовій майстерності та вмінням вона могла протистояти шукачам пригод нижньої межі рангу C. Майже застосувати вміння проти супротивниці рангу E 20-го рівня здавалося неймовірним. Тим паче проти мага льоду.

* * *

Дорогою Ліам не втримався від запитання.

— Панно Широ, де ви навчилися так битися? Ви ж маг, хіба ні? — запитав він. Вона повернулася до нього.

«Він серйозно?» — подумала Широ.

Вона вказала на горло, потім на рот. Ліам легенько ляснув себе по лобі.

— А, точно. Не може говорити, — пробурмотів він.

Коли вони сіли, Ліам дістав бутерброд, куплений раніше.

— Голодна? — запитав він. Широ кивнула.

Взявши бутерброд, вона відкусила шматочок.

«Який прісний», — подумала Широ, насупившись, і поглянула на Ліама, перевіряючи, чи він цього не помітив.

— Ну як? — запитав він.

Широ всміхнулася й відкусила ще раз. Цього разу непомітно підклала камінь мани між шматочками бутерброда, тож їла з щасливим виглядом.

Ліам полегшено зітхнув. Він сподівався, що бутерброд їй смакує.

Побачивши Емілію, яка йшла до них з усмішкою, Широ швидко доїла.

Сівши поруч, Емілія поклала на стіл кілька речей.

— Насамперед ваше посвідчення. Якщо загубите, завжди можете подати заяву на нове, — сказала вона, вказавши на картку.

Оформлюючи посвідчення, Емілія бачила повідомлення про монстра, що втік із підземелля.

Проте Система чітко показувала: Широ — людина, маг льоду. До того ж монстра звали Шіно, а не Широ.

[Ім’я: Широ

Орієнтовний вік: 13 років

Ранг: E+

Клас: Маг льоду

Рівень: 20]

— Ця книжка — путівник усіма міськими установами. У ньому також є карта всього міста, — пояснила Емілія, розгортаючи книжку.

Нахиливши голову, Широ побачила текст незнайомою мовою.

— Не хвилюйтеся, якщо не вмієте читати. Я подбала, щоб ви могли натиснути на місце, яке вас цікавить, і почути пояснення, — усміхнулася Емілія й натиснула на асоціацію ковалів.

— Асоціація ковалів об’єднує тих, хто прагне створювати зброю й обладунки. Тут можна замовити зброю або обладунок, а також перевірити вироби майстра.

Емілія всміхнулася, коли Широ, почувши голос, кивнула.

— У цій папці — документи для зарахування до школи. Усе потрібне є всередині. І знову ж таки, є голосові пояснення. Пристрій підкаже, що робити, — сказала Емілія, простягаючи папку з документами.

— Коли знайдете приймальню, просто передайте цю папку секретарці. Вона все владнає, — наголосила Емілія. Широ кивнула.

Тоді дівчина здивовано вказала на два камені.

[Штучний камінь умінь — Мінікарта]

Мінікарта — Відображає карту околиць і приблизне розташування монстрів поблизу.

[Штучний камінь умінь — Огляд]

Огляд — Показує ім’я, рівень, клас, здоров’я й ману монстра.

«Штучний камінь умінь?! Вони вміють їх створювати?!» — приголомшено подумала Широ. Вона чула про камені, які можна здобути з монстрів, але ніколи — про виготовлення таких каменів.

— Ці два камені отримує кожен шукач пригод. Вони надзвичайно корисні в польових умовах, а їхній творець наполіг, щоб кожен мав по одному, — всміхнулася Емілія, помітивши здивування Широ. Дівчина нагадувала їй малу дитину, якій дали нову іграшку.

Широ взяла камені й подивилася на Емілію, намагаючись переконатися, що їй усе це не мариться.

— Спробуйте, — Емілія жестом дозволила вивчити вміння.

[Здобуто пасивне вміння — Мінікарта]

[Здобуто вміння — Огляд]

У правому верхньому кутку поля зору, як і належало пасивному вмінню, з’явилася мінікарта. На ній було видно околиці й білі цятки, що позначали людей.

Її власна позначка мала форму стрілки й теж була білою. Завдяки [Маскуванню] її раса відображалася як людська, а клас сніжної дівчинки — як маг льоду.

За допомогою Ліама Широ владнала ще кілька формальностей, завершила реєстрацію особи й була готова до вступу до школи.

Її вік визначили приблизно у тринадцять років: риси обличчя ще були досить дитячими.

«Подивимось… Знайшла», — подумала Широ з усмішкою, натиснувши на зображення молота й монет.

— Аукціонний дім. Знайдіть потрібні предмети й запропонуйте за них свою ціну або придбайте їх.

Для підвищення класу їй потрібен був камінь мани рангу D. Придбати його мало бути нескладно: ковалі й аптекарі використовували такі камені у своїй роботі.

У місті, де збиралися шукачі пригод рангів E і D, каменів мани рангу D мало бути чимало.

Діставшись будівлі, Широ зайшла до охайно оформленої зали. Посередині стояли електронні екрани з переліками товарів, а також були аукціонні зали, де їх продавали.

«Зовсім як термінал в Арії. Має бути нескладно», — подумала вона, торкаючись екрана.

Принцип був простий: на екрані відображалися популярні, рекомендовані й придатні для початківців товари.

Угорі було поле з написом «Введіть, що вам потрібно», а поруч — кнопка пошуку.

«…Ця панянка не вміє ні говорити, ні читати, ні писати. Що, дідько, все це означає?!» На обличчі Широ відбилося розчарування. Вона сподівалася побачити зображення товарів із цінами й не думала, що різноманітних предметів буде стільки, що вони заповнять усю сторінку. Замість зображень були написані назви категорій. Знайти камені мани таким способом вона не могла.

«Може, хтось допоможе?» Широ озирнулася й підійшла до найближчого чоловіка.

Оскільки говорити вона не могла, то поплескала його по руці, привертаючи увагу.

— Гей, не заважай, — сказав він, люто зиркнувши на неї.

…

Тоді Широ вирішила знайти когось із працівників.

— Вітаю. Чим можу допомогти? — запитав чоловік, коли вона підійшла до стійки.

Широ дістала камінь мани й указала на нього.

— Хочеш виставити камінь мани на продаж? — запитав він. Вона похитала головою.

— Хочеш купити камені мани?

Широ кивнула.

— Їх можна знайти на цих терміналах, — пояснив чоловік, указуючи вбік.

Вона похитала головою.

Не розуміючи, чого хоче Широ, він почав дратуватися.

— Тобі потрібна допомога, але ти не кажеш, яка саме. Це що, жарт? — запитав він, насупившись.

«Який, до біса, жарт?! Якби ця панянка могла говорити, хіба стала б до тебе звертатися?!» — сердито подумала Широ.

Вона вказала на горло й рот, а тоді показала знак X, пояснюючи, що не може говорити.

— Ти не можеш говорити? — запитав чоловік. Широ кивнула, закотивши очі.

— Гаразд. Отже, хочеш придбати камінь мани? — уточнив він, відчувши легку провину.

Вона кивнула, і він почав набирати щось на комп’ютері.

— Якого рангу?

«Чому ти й далі ставиш запитання? Уже забув, що ця панянка не може говорити?» Широ дивилася на нього з незворушним обличчям.

— А, ну так. Покажіть один палець для рангу E і два — для D. Ранги C і вище доведеться шукати в більшому місті, — сказав він. Широ підняла два пальці.

— Ранг D, добре. Найнижча ціна — 25 000 доларів. Камінь зараз продають у шостій залі, — пояснив чоловік. Вона кивнула.

— Щоб зробити ставку, потрібно скористатися терміналом, — продовжив він.

— Оскільки ви не вмієте, можу зробити це за вас. Покладіть руку на цей кристал, і він спише потрібну суму з вашого рахунку, — сказав чоловік, показавши сторінку торгів і кристал.

Широ кивнула й торкнулася його.

[Переказати 26 000 дол. США?]

У її інтерфейсі з’явилося прохання підтвердити переказ. Ставка на сторінці торгів зросла до 26 000 доларів. Чоловік трохи здивувався.

Дівчина перед ним була шукачкою пригод 20-го рівня. Він не сподівався, що в неї стільки грошей.

Торги нарешті завершилися на сумі 30 000 доларів.

Широ терпляче чекала, поки чоловік принесе покупку.

— Перед тим як іти, будь ласка, уважно перевірте, чи це саме те, що вам потрібно, — сказав він, простягаючи камінь.

[Камінь мани рангу D]

— Це камінь мани рангу D, здобутий із туші гобгобліна.

Широ кивнула й вибігла з аукціонного дому.

«Може витратити 30 000 доларів на камінь мани, а ходить без взуття й шкарпеток?» — подумав чоловік, проводжаючи її поглядом.

Широ сіла біля фонтана й відкрила інтерфейс.

[Умови підвищення класу виконано. Бажаєте перейти до класу Сніжна дівчинка ★?]