Розділ 28 — Істинна Елементальна Броня
Розділ 28 — Істинна Елементальна Броня
Розділ 28: Істинна Елементальна Броня
[Деклан Рівень 50 – Бойовий Митець]
«Бойовий Митець?» — подумала Широ, побачивши клас. Бували випадки, коли класи відрізнялися від базових системних.
Ці класи схожі на приховані професії, але їх радше “вивчають”, ніж “відкривають”. Як приклад — клас бойового митця.
Вона припустила, що Деклан вивчив бойові мистецтва ще дитиною, і під час вибору класу обрав саме цей напрямок.
Зацікавившись його здібностями, Широ схрестила ноги й ледве помітно примружилася.
Геліон, що сидів поруч, завмер, побачивши цю позу, адже розумів її значення — так вона сиділа, коли спостерігала, як він виготовляв меч для її подруги. Поза, яка мовби говорила людям, що Широ чимось зацікавлена чи заінтригована.
«Чи не звичка це в неї?» — подумав він. Її аура була моторошно спокійною й тихою: вона повністю зосередилася на тому, що її цікавило.
Деклан стояв у центрі, його погляд був смертельно зосередженим.
Піднявши руки й ноги для максимального вибухового потенціалу, він викинув удар у мить, щойно стріли полетіли в його бік.
Перший удар влучив у бік стріли, потім він відсмикнувся й влучив іншу стрілу ліктем.
Дівчинка спостерігала з великим інтересом — його удари були точними й потужними.
Деклан був схожий на Лірику: його домен атаки був на межі формування, тому з початковими рівнями він справлявся легко.
Однак коли стріли збільшили швидкість, йому довелося компенсувати це, вгадуючи напрямки.
Це призвело до кількох небезпечних моментів, але нічого серйозного.
Проте для Широ це було немов дивитися все в уповільненій зйомці. Її очі легко стежили за кожним рухом, але з тілом справа була інша.
Бачити й реагувати — дві різні, але однаково важливі речі.
Якщо бачиш, але не реагуєш — програєш. Якщо реагуєш, але не бачиш — теж програєш. Делікатний баланс між зором і реакцією був обов'язковим для будь-якого хорошого бійця.
Саме це вона зараз бачила в Деклані. Хоча його зір міг бути не таким хорошим, між зором і реакцією була рівновага.
Щодо Широ… вона була немов двигун Формули-1, запханий у маленький сімейний автомобіль. Двигун потужний, але корпус не витримує.
Перенапружиш — і машина зламається.
⸨Скажи, Геліоне. Коли ти спостерігаєш за його захистом, що ти помічаєш?⸩ — запитала Широ, бажаючи почути сторонню думку.
— Що я помічаю? Ну... я бачу, що він напружується. Чим довше він тримається, тим ближче до нього підлітають стріли, — відповів Геліон, здатний досить точно відстежувати стріли.
⸨А ще що?⸩ — запитала дівчинка, бажаючи трохи перевірити Геліона.
— Що ще бачу? Бачу, як зона навколо нього звужується. Бачу, як він напружує удари для максимальної атаки, — відповів він, поклавши руку на підборіддя.
Широ усміхнулася, почувши відповідь. З того, що вона могла бачити навколо, небагато людей помічали такі деталі, як, наприклад, напруженість рук Деклана.
⸨А його помилку бачиш?⸩ — спитала вона.
— Помилку?
⸨Йому не слід напружувати руки на цьому етапі захисту. Його завдання — виживати, а не вбивати. Не треба напружувати руки так довго. Під час такого захисту найкраще намагатися зберігати витривалість. Втім, його витривалість просто божевільна⸩, — написала Широ, помітивши, що чим меншим ставав домен атаки, тим завзятішим робився Деклан.
Він потів як на вогні, але очі в нього горіли як ніколи.
«Стоп... Невже він зараз розробляє техніку...» — ще більше примружилася Широ, спостерігаючи за всім.
Якби його головним завданням було посісти перше місце, він би зберігав сили. Але чим довше це тривало, тим більше сили він використовував. Він свідомо підіймав свою межу все вище, жертвуючи свою витривалість.
Він насильно стискав свій домен атаки, щоб зробити його сильнішим у міру наближення ворога.
Примружившись, Широ усміхнулася — такі люди, як Деклан, трапляються рідко. Він створив зону схожу на нашаровані океанські течії, куди стріли не могли проникнути з жодного боку.
Перший шар обертався за годинниковою стрілкою. Другий — проти. Будь-яка стріла, що проходила перший шар, зупинялася другим.
А якщо проходила й другий — ламалася від протиставних сил обох шарів.
⸨Не зважай. Це не помилка. Просто я дивилася з неправильного ракурсу. Він відкриває й відточує техніку відбиття атак⸩.
За кілька митей йому вдалося повністю захистити зону на три чверті метра навколо себе.
Побачивши успіх, він не стримав усмішки.
— ХАА!!! — грюкнувши ногою, він створив ударну хвилю, що відкинула всі стріли. — Я отримав те, чого хотів.. Можете продовжувати свій турнір, — байдуже сказав він і пішов.
— Ем... схоже, Деклан здався. Тому! Його час не буде записаний! — вигукнув коментатор.
Широ і Геліон переглянулися.
⸨Він щойно заплатив 30 D-рангових манокаменів за те, щоб його обстріляли?⸩
— ...Або це, або він просто хотів повихвалятися, — відповів Геліон з пирханням.
Дівчинка знизала плечима з легким хихотінням, чуючи заздрість Геліона.
⸨Не парся ти так. Ти зброю куєш — тіло в тебе непогане. Просто зніми сорочку й отримаєш такий самий ефект⸩, — відповіла Широ з усмішкою.
— Тоді так і зроблю! — сказав Геліон і зняв сорочку. Його витончена фігура була на оці, і хоча Широ не дуже здивувалася, шоковий ефект все ж був.
Його м'язи мали легкий бронзовий відтінок — було видно їхню міць.
Номер Геліона був 29-м — на три позиції перед нею.
Коли настала його черга, він вийшов, гордо демонструючи власні м'язи.
Його мета — третє місце та матеріали C-рангу. Він хотів попрацювати з ними, щоб виконати одну з вимог для підвищення класу.
— Фу-у-ух... — видихнувши, Геліон оточив своє тіло полум’ям, ніби був воїном вогню.
Полум'я обвило його плечі, наручі й шию.
Його очі спалахували помаранчевим, коли він створив вогняну сокиру. Сокира була двобічною: з одного боку — лезо, з іншого — молот.
— Оскільки це все ще моя фізична здатність, це не порушує правил, так? — запитав Геліон.
— Поки це не зона дії ефекту, все гаразд, — кивнув коментатор.
— Тоді чудово, — усміхнувся Геліон.
Грюкнувши руків’ям сокири об землю, він викликав нові спалахи полум’я, що вкрили його тіло.
Те, що було половинчастою бронею, тепер стало повною. Стріли полетіли в бік Геліона, він закрутив бойову сокиру в руках і легко відбив кожну
По-перше, те, що він застосував спочатку, було відоме як Істинна Елементальна Броня. Коли людина досягає певної майстерності зі своїм елементом, вона отримує броню із цього елементу.
Сама броня споживає багато мани в секунду — у Широ теж була своя з нанотехнологіями, але витрата на Істинну Нанотехнологічну Броню була божевільною. Навіть носіння її хоча б секунду зараз висмоктало б її досуха.
Але найбільшим сюрпризом для неї було те, як рано він зміг розблокувати Істинну Броню. Зазвичай її отримують близько кінця 3-го класу. Те, що Геліон отримав її під час другого підвищення класу... Його можна описати лише словом “геній”.
Істинна Елементальна Броня підвищувала характеристики разом зі сприйняттям. Відбити стріли зараз для Геліона — ніщо.
Зупинившись на 1 хвилині 50 секундах, Геліон посів третє місце. Прибравши броню, він обернувся, щоб помахати Широ, коли раптом стріла простромила його штани, ледь не потрапивши у... незручне місце.
— ПФФФ!!! — Широ розреготалася на весь голос і ледь не гепнулася зі стільця. — Пхахахаххаха! — вона хапалася за живіт, майже падаючи на підлогу. Якби не той факт, що він виглядав таким самовдоволеним від третього місця, а потім ледь не отримав штирем у зад, Широ не сміялася б так голосно.
— Ей, Широ, не смійся, — зніяковівши, промовив Геліон.
⸨Пробач ісж прост занадто смішноо⸩, — з труднощами надрукувала Широ. Важко було друкувати, коли вона так реготала.
Геліон зітхнув — він трохи занадто розслабився. Тепер у його штанах була дірка там… де влучила стріла.
На щастя, до її черги залишалося ще кілька учасників, що дало їй час заспокоїтися.
Коли нарешті настала її черга, дівчинці вдалося взяти себе в руки.
⸨Вибач за це. Просто це було... неочікувано⸩, — посміхнулася Широ.
— "Неочікувано" — це м’яко сказано, — зітхнув Геліон.
Підійшовши до сцени, Широ почула шепіт глядачів:
— Поранена дитина бере участь З нею все буде гаразд?
— У неї навіть крижаний гіпс на руці. Вона збирається працювати лише однією рукою? Що за марнотратство 30 D-рангових манокаменів!
— Серйозно. Скільки їжі на виніс можна купити за камінь мани E-рангу. Ха...
Широ лише посміхнулася, коли почувши коментарі. Завжди приємно доводити їх неправоту.
Правила цього виживання були простими. Ніяких ЗДЕ (Зон Дії ефекту), ніякої сторонньої допомоги, і при влучанні стріли в тулуб — поразка.
Природно, це означало, що її холодна аура заборонена.
Однак вона це врахувала. Головна причина її впевненості полягала в Фантомі Противаги разом з її спостережливістю.
Створивши крижаний спис у руці, Широ трохи покрутила його, звикаючи користуватися списом без правої руки.
У розквіті сил Широ була майстром свого домену атаки кинджалами та кількох інших доменів зброї. Посох і спис були одними з них.
Звичайно, зараз вона не могла сформувати домен з двох причин. По-перше, права рука. Без неї вона не могла повною мірою використати силу домену атаки. По-друге — її тіло. Через іншу фізіологію їй доводилося з нуля з’ясовувати найкращий спосіб використовувати своє нинішнє тіло.
— Пташеня Інь, не висовуйся поки, гаразд? — прошепотіла Широ, відчуваючи позитивну відповідь пташки.
Подавши ведучому сигнал, вона зосередилася на пристроях, що стріляли стрілами.
*Клік клік клік клік
З-поміж безлічі звуків, що блокували її почуття зараз, вона змогла виділити механізми, що працюють у пристроях, і розгадати те, який із них стрілятиме першим.
Ще до пострілу Широ присіла низько й закрутила спис.
*Ф’ююю
Стріла вилетіла наступної миті, і дівчинка зловила її списом.
Фантомні мистецтва стилю Інь: Третій фантом — Фантом Противаги.
Легесенько крутнувши спис, вона перенаправила стрілу на другу, що щойно вилетіла. А потім обернулась на нозі й використала інший кінець спиcа, аби відбити іще одну.
Її розум зараз працював як машина, перейшовши в режим перенапруження. Вона прислухалася до клацання механізму, бачила стріли, реагувала й перенаправляла, переміщувалася, а потім робила те саме знову.
Вона й гадки не мала, що в її зіницях і волоссі ледь помітно виступали крихітні схемоподібні візерунки.
Для глядачів це було шокуюче видовище. Широ ніби перебувала в танці.
Лише з однією рукою вона змогла перенаправити кожну стрілу, що летіла на неї з будь-якого напрямку.
Вона не робила вигадливих стрибків чи щось подібне. Просто поверталася на місці, крутячи спис.
Крига залишала за собою легкий блакитний слід через швидкість обертання.
Геліон приголомшено сидів на стільці. Він уперше бачив її у дії й зрозумів, що її досвід набагато перевершує його власний.
Можливо, він геній, що розблокував Істинну Вогняну Елементальну Броню, але на рівних умовах з Широ він би, на всі 100%, був знищений.
Подумки рахуючи час, Широ вирішила зупинитися на 3 хвилинах. Далі її тіло просто не встигало б за розумом, навіть якби вона передбачала за кілька моментів до пострілу стріли.
Відбивши одну зі стріл угору, вона дозволила їй м’яко торкнутися свого живота. Пристрої зупинилися, а Широ заблокувала решту стріл.
— ДИВОВИЖНЕ ВИКОНАННЯ МОЛОДОЇ ПАНЯНКИ ШИРО!!!! Неймовірне передбачення й вражаючий контроль тіла дозволили їй відбивати стріли одна об одну! З фінальним рахунком 3 хвилини 22 секунди! Вона перемогла попередній рахунок на цілу хвилину! У нас залишилося ще кілька учасників, тому, на жаль, переможець ще не визначений, — оголосив ведучий. Широ кивнула й пішла.
Повернувшись на своє місце, вона побачила приголомшеного Геліона й ледве не засміялася.
⸨Усе гаразд?⸩ — запитала вона.
— Ні. Просто переосмислюю свої життєві вибори та той факт, що мене, чолов’ягу 50-го рівня, обіграла 13-річна дівчинка 28-го рівня... — пробурмотів Геліон, змушуючи Широ легко засміятися.
«Якби він тільки знав, що мені всього кілька тижнів», — подумала сніговиця, але не схотіла добивати гордість бідолахи.