Розділ 44 — Ельфійська Танцівниця з Лезом

Розділ 44: Ельфійська Танцівниця з Лезом

Повернувшись до гуртожитку, Широ постукала у двері Лірики.

— О, Широ... — Лірика завмерла, побачивши новий образ подруги. Капюшон так гарно обрамляв її миле личко, а панчохи й джинсові шорти підкреслювали стегна — від цього вигляду їй стало спекотно.

⸨Усе гаразд?⸩

— А! Так! Заходь, — швидко замахала руками Лірика, запрошуючи Широ до кімнати.

⸨Я принесла тобі подарунок за перший сольний прохід підземелля. Ця броня й одяг мають стати тобі у пригоді⸩, — посміхнулася Широ, сідаючи на стілець.

Дістаючи броню та вбрання, Широ жестом запросила Лірику поглянути.

— Просто... вау... — тільки й пробурмотіла ельфійка, оглянувши ефекти броні.

⸨Одяг зроблено зі спеціального матеріалу, як і мою першу сукню. Він не порветься і не зірветься, але пошкодження все одно будуть. Тож не думай, що якщо одяг не порвався, ти не отримаєш шкоди⸩, — застерегла Широ.

— Авжеж. Інакше це було б нерозумно, — кивнула Лірика.

⸨У нас є час кинути виклик підземеллю. Підемо зараз?⸩ — усміхнулася Широ. Чим швидше вона допоможе Ліриці досягти 20 рівня, тим вища буде її перевага під час набору фракцій.

Лірика кивнула, оскільки теж хотіла досягти 20 рівня.

Виходячи з гуртожитку, Широ раптом завмерла, відчувши чужий погляд. Вона натягнула капюшон глибше й продовжила йти, намагаючись визначити джерело. Примружила очі, впізнавши фігуру: це був тіньовий клон Луціана. Вона впізнала клона, оскільки сама використовувала такий же тип клонів під час сюжетного квесту Королівства Інь.

Широ йшла за Лірикою, коли дівчата виходили з території школи.

⸨Дай мені секунду, я зараз повернуся⸩, — написала Широ.

— Гаразд, я почекаю тебе тут.

Відійшовши від Лірики, Широ зайшла в провулок. Клон пішов за нею — і раптом дві руки обхопили його голову та шию.

— Наступного разу простеж, щоб не бути таким помітним, — прошепотіла Широ, хоча й знала, що він не почує.

Різким рухом вона відірвала голову клона від тулуба — і той розсипався.

Витрусивши долоні, Широ повернулася до Лірики.

✦✦✦

Луціан, який розмовляв з Марком, завмер, відчувши смерть свого клона.

— Значить, вона знайшла і вбила його, — сказав з легкою усмішкою.

— Вбила що? — запитав Марк.

— Вона вбила клона, якого я послав спостерігати за нею, — трохи засміявся Луціан.

— !! — Марк завмер у шоці, адже тіньових клонів Луціана було дуже важко помітити. Вони не тільки були маленькими, а й майже ідеально зливалися з оточенням.

Навіть авантюристам 50 рівня було б важко помітити одного.

— Вона мене… цікавить. Зроби так, щоб з'ясування її походження стало твоїм пріоритетом.

— Зрозуміло.

✦✦✦

Вбивши клона, Широ повернулася до Лірики, і вони попрямували до підземелля.

Оскільки Лірика була 19 рівня і незабаром мала досягти 20-го, вони вирішили кинути виклик підземеллю 20 рівня — Печерам Мурлоків.

Печери Мурлоків передбачали боротьбу на болотах і суші.

Мурлоки були великими жабоподібними створіннями, які ходили на двох ногах. У них була хворобливо-зелена шкіра й сині візерунки. Крім того, в них були очі рептилій, але людиноподібні зуби та щупальцеподібні відростки на спинах.

Усе разом робило їх огидними супротивниками.

Серед рангів мурлоків були як звичайні воїни, так і найвищий ранг — Король Мурлоків, який був фінальним босом цього підземелля.

Загалом у підземеллі було 3 поверхи: перший складався з мурлоків-воїнів і важких танків, другий — з магів, воїнів і мурлоків-шаманів. Останній поверх — король зі всією своєю охороною.

Оскільки Широ була 30 рівня, вони змогли отримати дозвіл на вхід. Це пояснювалося тим, що Широ мала 30 рівень і 10 місце в списку пріоритетів магів. Будь-хто високо в рейтингах міг легко кинути виклик підземеллю E-рангу.

Увійшовши до підземелля, в голові Широ виникло нове питання.

⸨Лірико, а як ти входила до підземелля сама минулого разу?⸩

— Е... я просто прокралася, хе-хе, — трохи засміялася Лірика.

⸨А, так само як і я⸩, — усміхнулася Широ.

Поплескавши Лірику по плечу, Широ схвально кивнула.

*Буль-буль-буль!

Пролунав звук, схожий на те, ніби хтось тонув, і Лірика витягла своє лезо.

Широ відступила, оскільки це був сольний забіг для Лірики. Вона була лише запобіжником.

Коли звук наблизився, вони побачили мурлока з маленьким іржавим мечем.

[Мурлок Воїн — Рівень 20]

Лірика скрутила тіло й метнула свою зброю вперед.

*БУМ!

Клинок вдарився об меч мурлока, а Лірика підстрибнула й піймала руків’я.

Прокрутившись у повітрі, вона рубонула вниз і розсікла мурлока навпіл.

Широ посміхнулася, дивлячись на її ефективність — Лірика досягне 20 рівня досить швидко.

...

Після кількох годин фарму на першому поверсі Лірика нарешті досягла 20 рівня.

⸨Вітаю! Які класи доступні?⸩ — запитала Широ.

— Емм... я отримала Ельфійську Мечницю з зіркою, Ельфійського Майстра Меча та Ельфійську Танцівницю з Лезом, — сказала Лірика, поки Широ обмірковувала.

⸨Які переваги й недоліки?⸩

— Ельфійська Мечниця з зіркою дає мені 15% бонус при атаці мечами, 10% бонус до спритності та додаткові 10% сили, коли атакую з повним розмахом. Майстер Меча дає 20% бонус, 15% до спритності й додаткові 15% сили. Але я також втрачаю більшість захисту і навичок в обмін на нові.

⸨А що з останнім? Ельфійською Танцівницею з Лезом⸩, — запитала Широ.

Вона знала, що всі ельфійки мали шанс стати Ельфійською Святою Мечницею, але не знала про класи, що передували цьому. Хоч і могла здогадатися про деякі, Ельфійська Танцівниця з Лезом була зовсім новим класом, про який вона навіть чуток не чула.

— О, вау! Ельфійська Танцівниця з Лезом дає мені 20% бонус з мечами, кинджалами та ланцюговими батогами. 20% бонус до спритності й додаткові 20% сили. Але це вимагає майже повністю відмовитися від захисту.

«Гм, з того, що вона розповіла, Танцівниця з Лезом схожа на клас, орієнтований на важку шкоду. Він повинен забезпечувати або вражаючий вибуховий урон, або стабільний урон протягом часу. Судячи зі стилю Лірики, це може їй ідеально пасувати».

⸨На який клас ти збираєшся йти?⸩

— Думаю про Танцівницю з Лезом. Можливість швидко закінчити бій була б корисною, якщо я збираюся проходити підземелля сама, — відповіла Лірика.

⸨Роби як забажаєш. Якщо я правильно пам'ятаю, кожен ельф має шанс отримати Ельфійську Святу Мечницю, так? Сила наступних класів напряму залежить від класів, які ти обирала раніше. Тож, обравши Танцівницю з Лезом, твоя Ельфійська Свята Мечниця може стати класом, орієнтованим саме на важку шкоду⸩, — усміхнулася Широ.

— Е?! Звідки ти знаєш про Ельфійську Святу Мечницю?! Це має бути однією з таємниць ельфійської раси! — вигукнула Лірика в здивуванні.

⸨У мене є свої джерела. Але що ти маєш на увазі під таємницями? Хіба це не має бути загальновідомим?⸩

— Ну, оскільки ти вже знаєш, думаю, розповісти тобі не зашкодить. В основному відносини між людьми та напівлюдьми мають граний вигляд на поверхні, але ми всі знаємо, що вони хочуть нас пригнітити. Кожна раса практично "розкрита" перед людством — вони знають усі наші риси. Ельфійська Свята Мечниця має бути нашою таємною зброєю проти людської раси, якщо справа до цього дійде, — зітхнула Лірика. — Дізнавшись про таку силу, як Ельфійська Свята Мечниця, людська раса не зможе сидіти склавши руки. Якби вони знали про це, це змусило б людей бути насторожі й уживати заходів проти ельфійської раси, аби усунути будь-яке джерело небезпеки для себе.

⸨Ось як? Вузькодумні дурні. Займаючи таку крихітну частину території, вони все ще хочуть пригнічувати інші раси?⸩ — написала Широ з презирливою посмішкою на обличчі.

Жадібність була однією з основних частин людського менталітету. Дуже мало хто міг протистояти жадібності, яка мучила їхню природу, і Широ це знала. Але кожен мав би принаймні вміти стримувати її заради блага своєї раси.

⸨Тоді тобі слід наполегливо намагатися отримати цей клас. Прихована майстерність може допомогти тобі його здобути⸩, — написала Широ.

— Гаразд. Але маю зізнатись, я здивована, що Широ така... як би краще сказати...

⸨Толерантна?⸩

— Щось на кшталт того. Я просто здивована, що ти можеш бути такою спокійною. А що, якщо я стану володаркою, яка поневолить людську расу? — пожартувала Лірика.

Широ тільки знизала плечима.

⸨Тоді я беру відповідальність. Але, чесно кажучи, мене зараз не можна назвати людиною. Напівраса, як ти, була б більш коректною назвою⸩, — усміхнулася Широ.

— Е?! Широ теж напівраса? Але я думала, твоя ID-картка казала, що ти людина? — запитала Лірика.

⸨У світі, сповненому обману, треба вміти добре маскуватися⸩, — вишкірилась Широ.

— А що, якщо я розповім іншим людям?

⸨Тоді це просто я невдало довірилася⸩, — знизала плечима сніговиця. Вона не була проти розповісти Ліриці, що не є людиною. Природно, вона також не збиралася розкривати їй те, що є монстром.

Для цього ще зарано.

— Ох, Широ... — пробурмотіла Лірика, почувши, що Широ достатньо їй довіряє, щоб розкрити своє нелюдське походження. Хоч це й була не вся правда, але вона розуміла, що такій людині, як Широ, доводиться приховувати частини свого життя, щоб уникнути небезпеки.

⸨То який клас ти збираєшся обрати?⸩

— Думаю піти на Танцівницю з Лезом. Мама казала мені, що йти на зіркові класи добре, але складність зростає з кожною зіркою. Танцівниця з Лезом, чесно кажучи, мені більше підходить, — сказала Лірика, торкаючись класу Танцівниці з Лезом. — Ге? Умови, гадаю, не надто складні. Перемогти трьох босів мечем, кинджалом і батогом. 5 манокаменів D-рангу. Досягти 250 очок загалом у силі, спритності й вправності, — сказала Лірика, розповідаючи Широ про умови підвищення класу.

⸨Скільки очок у тебе загалом у силі, спритності й вправності?⸩

— У мене 320 загалом.

⸨Це одна умова виконана. Тобі варто намагатися виконати решту завдань тут же, у цьому підземеллі⸩.

— Га? Але в мене немає батога чи кинджала. У мене є тільки це двокінцеве лезо, яке ледве можна вважати мечам.

⸨Не хвилюйся, в мене є щось для тебе. Головна проблема — твій бойовий потенціал без двокінцевого леза. Оскільки твоє тіло адаптувалося до цієї зброї, як гадаєш, чи пам’ятає воно деякі рухи?⸩

— О, ти маєш на увазі м'язову пам'ять?

⸨Так⸩.

— Можливо... але я не дуже впевнена, — похитала головою Лірика.

⸨Тобі потрібно мати базову майстерність із будь-якою зброєю. Бувають ситуації, коли ти втрачаєш основну зброю і мусиш битися тим, що під рукою. Якщо натренуєшся, зможеш використовувати будь-яку доступну зброю⸩.

— Але це складно… — поскаржилася Лірика. Досягти базового розуміння кожного виду зброї було важко, оскільки їй потрібно було б не тільки тренуватися з кожним, а й пильнувати, щоб не увібрати поганих рухових звичок.

Наприклад, різниця між сокирою і кинджалом. Важчі типи зброї передбачають використання контролю імпульсу, тоді як легка зброя, як кинджал, такого не потребує. Щоб здобути майстерність у всьому, їй доведеться переконатися, що її рухи не конфліктують з різною зброєю.

⸨Це не повинно бути важко. Я змогла здобути майстерність вище базової в кожній зброї, оскільки мене тренували з дитинства⸩.

— Але хіба ти зараз не теж дитина? — розгублено запитала Лірика.

⸨Коли мене тренували, я була молодшою. Знадобилося кілька років, але я змогла побороти свої звички й покращитися⸩, — усміхнулася Широ.

«Мені потрібно пам'ятати, що моє нинішнє тіло нагадує 13-річну дівчинку. Не варто триндіти про досвід так, як в минулому житті», — подумала Широ.

⸨У будь-якім разі, оскільки ти вбила більшість мобів на першому поверсі, давай вб'ємо стража обеліска і підемо на другий поверх⸩.

— Гаразд, — кивнула Лірика, і вони попрямували до стражника.

Коли прибули, побачили обеліск посеред острова, а бос плавав у воді.

Відчувши Широ і Лірику, бос пірнув вниз, а потім вистрибнув із води.

*БУМ!

Бос приземлився з важким глухим ударом, повністю відкривши свій вигляд перед дуетом.

Його слизьке й витягнуте тіло було огидним гібридом жаби та вугра. Рот мурлока простягався аж до рук, а ряди гострих, людиноподібних зубів змусили і Широ, і Лірику мимоволі скривитися від огиди.

Сині хвилеподібні візерунки тягнулися по всьому тілу, а спина була прикрашена плавниками.

[Річковий Страж Мурлок — Рівень 20 — Елітний]