Розділ 45 — Кинджал (Фіолетовий)

Розділ 45: Кинджал (Фіолетовий)

Широ відскочила назад, ніби зависши в повітрі. Її мантія злегка тріпотіла від вітру, поки сама вона спостерігала з ледь помітною посмішкою.

Лірика викликала свою зброю і кинулася на мурлока.

*БУЛЬКБУЛЬКБУЛЬКК!!!

Відскочивши убік, вона легко ухилилася, а лезо її меча спалахувало червонуватим відтінком.

Гаряча Грань!

Двічі різонувши своєю навичкою, Лірика залишила хрест, випалений на боці мурлока.

— БУЛЬК-БУЛЬК! — завивши від люті, мурлок махнув хвостом, а Лірика швидко проковзала по землі, ледь уникнувши удару.

Встромивши меч у ґрунт, вона перекинулася через нього прямо на спину мурлока, й, крутячи зброєю, залишила безліч порізів на його тілі.

Очі монстра загорілися червоним, навколо замиготіли іскри. Побачивши це, Лірика миттєво відскочила, уникаючи блискавки. Повернувшись на нозі, вона скрутила тіло — і піднявся вітер.

Вихровий Розріз!

*ПУЧІ-ПУЧІ!

На спині монстра з'явилися дві глибокі жахливі рани — Лірика скористалася своїм імпульсом для збільшення пошкоджень.

Не марнуючи зайвий момент, вона змінила стійку й рубонула вниз.

*БЕНГ!

Лезо глибоко врізалося в плоть, але хвіст так і не відлетів. Лірика невдоволено нахмурила погляд.

Мурлок у відповідь вигнувся назад під неприродним кутом. Його паща широко відкрилась, ніби він хотів проковтнути Лірику повністю.

Ельфійка штовхнула ногою в основу леза, вирвала меч із хвоста й перекотилася вбік.

*БУМ!!!

Вибухнула мініатюрна хмара пилу, коли голова мурлока врізалася об землю.

Швидко переорієнтувавшись, Лірика примружила очі.

У диму маячив хвіст мурлока.

— БУЛЬК-БУЛЬК!!! — пробившись крізь хмару диму, мурлок кинувся на Ліріку, але та перекинулася вгору, уникаючи долі бути з'їденою.

*БУМ-БУМ-БУМ!!!

Знищивши велику частину пейзажу, мурлок відкинув голову назад і усе проковтнув.

— Моторошна сволота, — буркнула Лірика, насупившись. Ненормальний розмір щелепи лякав її, адже було щось, що давило її психічно.

Вона просто не могла дивитися на таку огидну річ.

Тим часом Широ ставала все більш і більш задоволеною, спостерігаючи, як б'ється Лірика.

Не тільки її рухи були плавними, але вона також почала покращувати свою приховану майстерність. Додаючи власні рухи для переходу від однієї навички до іншої, при цьому не порушуючи свій нинішній темп. Навіть найменші зрушення центру ваги, синхронізація з кроками й роботою зап'ястя не вислизнули з-під пильного погляду Широ.

«З таким темпом вона цілком може стати наймолодшою, хто коли-небудь осягнув свій домен атаки. І не лише і цьому житті, а й у моєму попередньому», — подумала Широ. Мати такого союзника, безперечно, полегшило б майбутні походи в підземелля, оскільки проходити підземелля вищого рівня в соло було пеклом.

Навіть один моб змусив би паті боротися до поту, оскільки всі монстри мали власні навички, які могли швидко вбити людину.

Поки Лірика билася з босом, Широ перевірила його Здоров'я.

[Річковий Страж Мурлок — Рівень 20 — Елітний]

Здоров'я: 39 300/75 000

Мана: 20 590/50 000

«Скоро здохне», — подумала Широ з посмішкою.

Мурлок вдарив руками по землі, Лірика ухилилася. Глибоко встромивши лезо в тильну сторону його долоні, вона скрутила тіло і дала лезу круговий удар ногою.

*БЕНГ!

Удар по лезу вирвав великий шмат плоті. Лірика підхопила меч і, слідуючи імпульсу, рубонула в око мурлока.

— БУЛЬК-БУЛЬК-БУЛЬК!!!

Переконавшись, що Лірика впорається, Шіро вирішила тим часом змайструвати зброю для наступних двох босів: батіг і кинджал. Головне — забезпечити їм достатню довговічність, щоб не зламалися від витрат мани.

Сховавши руки за спиною, Широ почала уявляти креслення.

«Сам кинджал повинен бути міцним, жорстким і потужним для зброї 20 рівня. Це не може бути метальний кинджал, який використовую я, він повинен мати високу довговічність».

Блискавка спалахнула в її долоні — почали з'являтися й зливатися металеві волокна, скручуватись разом і повільно формувати кинджал. Під час створення Широ переконалася, що кожен компонент був надміцним.

Створивши чіп навички, вона додала маскування на лезо.

[Посилений Орфеніумовий Кинджал (Фіолетовий) — Рівень 20]

+20 Проколювання

+20 Міцність

+20 Шанс критичного удару

+25 Критичний удар

+20 Кровотеча

+20 Гострота

Пасивка: Мана-Ремонт

Мана-Ремонт — Відновлює міцність, коли користувач вкладає ману в лезо.

Міцність — 40 000/40 00

:::

Це було лезо, яке вдалося створити Широ. Воно було не тільки фіолетового грейду, але й вміщало в собі приголомшливі 45 тисяч мани. Не дивно, що така кількість у кинджалі 20 рівня легко підняла його до фіолетового.

Покрутивши кинджал у руці, Широ усміхнулась.

Він був схожий за дизайном на її старий кинджал. Орфеніум був одним з найгостріших, але найкрихкіших матеріалів у її минулому. Єдиною проблемою була його довговічність.

Кинджал, який у неї в руках, — це, фактично, копія її старого кинджала, але на нижчому рівні.

*БУУМ!!!!

«Якраз вчасно», — подумала Широ, коли мурлок упав з останнім подихом.

Лірика не дуже втомилася, і лише злегка задихалася.

М'яко приземлившись поруч з нею, Широ постукала її по плечу.

⸨Гарна робота⸩.

— Дякую. Але я мала б убити його швидше, — зітхнула Лірика, сідаючи.

Почувши це, Широ лише знизала плечима, оскільки бажання робити краще завжди було рисою, яку вона любила бачити в інших.

Зібравши труп, Лірика вже було збиралася піднятися на другий поверх, коли Широ її зупинила.

⸨Ось, візьми це⸩, — написала Широ, передаючи Ліриці кинджал.

— Гм? О, кинджал.. МАТІР БОЖА, ФІОЛЕТОВИЙ ГРЕЙД! — скрикнула Лірика, аж руки задрижали.

Спорядження фіолетового грейду було надзвичайно рідкісним навіть на передовій. Хоча воно могло бути більш поширеним з екіпіруванням нижчого рівня, воно все ще було чимось рідко баченим.

— Як ти отримала щось подібне?! — запитала Лірика.

⸨Ніяких питань. Просто використай це для наступного поверху й убий боса. Після цього поверни мені, і я дам тобі батіг для фінального боса⸩.

Зрозумівши тонкий натяк на те, що незнання — блаженство, Лірика перестала ставити питання.

Входячи на 2-й поверх, Лірика кілька разів коригувала хват кинджала, намагаючись краще схопити зброю.

⸨На відміну від дволезного меча, кинджал не має ні дальності, ні урону. Ти маєш зосередитися на точному визначенні слабких місць і бити туди⸩.

— Що ти маєш на увазі?

⸨Зрозумій, що, як і більшість людей, монстри також мають вроджені слабкості, як-от сухожилля. Переріж їх — і вони не зможуть рухатися⸩, — посміхнулася Широ. — ⸨Зламай хребет, і вони впадуть під власною вагою. І, природно, ти також можеш цілитися в анус, але оскільки ти використовуєш кинджал, ти не зможеш скористатися цією слабкістю⸩.

«На щастя», — подумала Лірика.

⸨Просто переконайся, що рухаєшся швидко й атакуєш слабкі місця. Кружляй і ріж сухожилля — це основа для будь-якого користувача кинджала, новачка чи ні⸩, — посміхнулася Широ.

Лірика кивнула і заплющила очі. Вона намагалася згадати відчуття, коли використовувала дволезий клинок. М'язова пам'ять мала допомогти їй під час цього поверху.

На щастя, другий поверх складався з магів, звичайних воїнів і шаманів. Хоча магію було трохи важче уникнути, але Лірика мала б упоратися з цим.

Підкрадаючись до першої групи мурлоків, Лірика придушила нервозність і примружила очі.

«Тут є 3 маги й 2 воїни. Я маю спершу напасти на магів, уникаючи воїнів. Якщо я впораюся з воїнами, буде набридливо ухилятися від магії», — подумала Лірика.

Глибоко вдихнувши, щоб придушити нервозність, ельфійка знову відкрила очі.

Вона кинулась до групи зі спробою тримати тіло низько до землі.

Маги миттєво помітили її — три вогняні кулі полетіли дівчині назустріч.

«Згадай відчуття, згадай відчуття...» — думала Лірика, оскільки їй потрібно було ухилитися.

Повернувшись на нозі, вона відступила вбік від першої вогняної кулі, а потім обперлась долонями об землю і відштовхнулась, щоб прослизнути під останніми двома кулями.

«Вийшло!» — подумала вона з хвилюванням. Переконавшись, що поки що не втрачає ритм, Лірика продовжила свій рух до магів.

Воїни підняли мечі, і Лірика перекинула кинджал у зворотний хват.

*ДІНЬ!

Меч зіткнувся з кинджалом — Лірика скрутила тіло й вдарила ногою в бік черепа мурлока. Сила змусила його відкотитися назад, що дало Ліриці достатньо місця, щоб схопити другого воїна-мурлока.

Розсікши кинджалом його зап'ястя, вона змусила монстра відпустити меч.

*БУМ-БУМ-БУМ!

Ще три вогняні кулі полетіли у її бік, тому дівчина використала мурлока як щит.

— БУЛЬК-БУЛЬК! — мурлок закричав від болю, коли його спина була опалена. Лірика відкинула цю потвору геть, як сміття, а потім дісталася до першого мага.

Маг почав панікувати й ударив посохом у бік Лірики.

Схопивши посох, Лірика потягнула його до себе, від чого маг втратив рівновагу.

Використавши ліву ногу, щоб ударити в коліна мага, Лірика змусила його впасти й вклонитися їй.

*ПШИК!

Одним швидким рухом кинджал розсік хребет і шийні артерії, від чого кров забила фонтаном.

— Тьфу! — швидко сплюнувши кров, що потрапила їй у рота, Лірика перекотилася вбік, уникаючи вогняних куль.

Вона схопила піску з брудом й кинула цю жменю в очі мага.

*ПФФФ!!!!

Поки той був осліплений, вона розсікла йому шию, зачеркнувши ще одну ціль у своєму списку вбивств.

З останнім магом Лірика вирішила покінчити швидко.

Крутнувши кинджал у руці, вона набрала імпульсу й кинула кинджал у бік монстра.

— Пам! — Широ схопилася за обличчя, побачивши, як кинджал полетів в океан. Лірика повністю промахнулася повз цілі, Широ змахнула зап'ястям — з'явилася крижана стіна і клинок врізався у неї.

Побачивши, як Широ схопилася за обличчя, ельфійка зрозуміла свою помилку. Звичайно, вона могла зберегти частину м'язової пам'яті, але вона все ще не звикла кидати кинджали.

Відкотившись геть, Лірика ухилилася від кулі полум’я, схопила посох поваленого мага, підбігла до стіни й перестрибнула через неї.

Вириваючи кинджал зі стіни, вона зробила сальто назад і м'яко приземлилася.

Легко покінчивши з магом, Лірика зітхнула.

Вона вже було збиралася заговорити, коли крижана піка раптом пролетіла повз її обличчя.

— БЛЮХ!!!! — пролунав крик.

Лірика озирнулася назад і побачила, що це був мурлок, якого вона вдарила вбік на початку. Крижана піка була встромлена в його череп, і він слабко впав.

⸨Не розслабляйся. Переконайся, що всі мертві, перш ніж відвести погляд⸩.

— ...Зрозуміла.

⸨І ще одне, чому ти кинула кинджал? Ти взагалі ніколи не тренувалася в метанні, тому як ти очікувала кинути кинджал з точністю та силою, необхідними для вбивства того мага⸩.

— Я думала… Це виглядало легко, коли інші це робили.

⸨Тобі потрібно мати хороший контроль над рухом зап'ястя, силою руки й точкою, де ти відпускаєш кинджал. Усе це визначає точність і силу кидка. Якщо чогось із цього бракує, то є великий шанс того, що кинджал просто не зможе вразити ціль із достатньою силою⸩, — написала Широ, забираючи кинджал.

Не озираючись назад, вона рвонула зап'ястям, і кинджал полетів прямо в дерево.

⸨Бачиш? Це виглядає легко через те, наскільки невимушено я його кинула. Але ти думаєш, що це дійсно легко виконати?⸩

Лірика похитала головою.

⸨Тоді якого біса ти це зробила?!⸩ — запитала Широ, і Лірика опустила очі.

Широ знала, що іноді має бути суворою з Лірикою. Як би вона не хотіла їй допомогти, якщо та не буде обережною, то розвине погані звички.

⸨Якби мене тут не було, щоб зупинити той кинджал від польоту в океан, ти б втратила свою зброю. Навіть з двокінцевим мечем — що робила б без нього?⸩

— Вибач... — прошепотіла Лірика, усвідомлюючи серйозність помилки.

Широ зітхнула й повернула їй кинджал.

⸨Ми проведемо тут деякий час, щоб натренувати твоє уміння в цій справі⸩, — написала Широ, витягуючи інший кинджал.

Вона збиралася переконатися, що Лірика зрозуміє основи мистецтва кинджалів.