Розділ 58 — Набір до фракцій(2)

*БУМ-БУМ-БУМ-БУМ-БУМ!

Безперервно лунали звуки бою, поки Лірика ухилялася й пірнала крізь потік атак.

Перекинувшись, вона ковзнула на ногах і знову стала у стійку.

*Данг!

Вона блокувала удар чужого меча.

[Ган Рівень 20 — Мечник]

Побачивши, що суперник теж двадцятого рівня, Лірика трохи видихнула.

Перехопивши руків’я, вона перенаправила його клинок так, щоб той вдарився об гарду її меча.

Потім повернула лезо та вдарила Гана кінчиком меча в підборіддя.

Будь це справжній меч — атака стала б фатальною.

Нарукавна пов’язка зафіксувала це й відкинула Гана на задній край поточного шару.

«Отже, удар у смертельні області рахується як вбивство з одного удару», — подумала Лірика.

Вона вже було зібралася продовжити свій підйом, коли в її бік раптом рвонув слід меча.

«Реактивний захист»

Активувавши одне зі своїх умінь, вона з легкістю відбила удар руками.

Кинувши погляд на нападника, Лірика побачила Ветерана Меча 24-го рівня.

Низько пригнувшись, вона кинулася в його бік.

Сліди мечів раз-по-раз розтинали повітря навколо неї.

Ті, що могла, вона обходила, а решту — розтинала власним лезом.

Повернувшись на п’яті, Лірика звузила очі й збільшила швидкість.

*БАЦ!

Два мечі різко зіткнулися.

Присівши навпочіпки, Лірика викинула ногу вперед, зіштовхнувши 24-й рівень.

Розрізавши повітря біля його шиї, ельфійка знову виконала “кіл з одного удару”.

Швидко витерши піт, вона озирнулася. На верхньому шарі вже стояли п’ятдесятники.

Зморщивши лоба, вона зрозуміла — із теперішньою силою червону стрічку їй не здобути. Вона була лише Ельфійською танцівницею з лезом 22-го рівня. Різниця в статах занадто велика.

«Тоді я заберуся настільки високо, наскільки зможу!»

Зібравши силу в ногах і тримаючи меч напоготові, Лірика кинулася вперед.

*Па-Па!

Два швидкі розрізи — і двоє авантюристів, що стояли спиною, вибули з бою.

Використовуючи їхні тіла як опору, вона стрибнула вперед.

Зосередивши свою увагу на найближчому авантюристі біля місця приземлення, Лірика скрутила тіло й метнула меч.

*Бап!

Лезо врізалося тому в череп — і один удар його вбив.

Коли меч відскочив, вона зловила його, розвернулась і вдарила ногою позад себе. Удар припав по гарді чийогось клинка, відкинувши зброю кудись угору.

Не втрачаючи імпульсу, вона провела мечем угору, однак вбити суперника не змогла і похмуро насупилась.

Схопивши його за голову, Лірика потягнула чоловіка на себе й проколола його груди — ще мінус один.

— Аакг! — Лірика скрикнула від болю, коли відчула у спині меч.

Швидко перекотившись вперед, вона послабила рівень завданої шкоди. Це дозволило їй ледве вижити — ще трохи, й навіть подих супротивника добив би її, перевищивши допустиму межу завданого урону.

Нападником був Ветеран Меча 30-го рівня, зброя якого була оповита срібним сяйвом.

«"Підсилення меча". Навичка типу аури, яка трохи збільшує швидкість кожного удару мечем. Крім того, сила та спритність користувача також будуть збільшені», — відзначила подумки Лірика.

Перевернувши меч у повітрі, вона вдарила ногою по руків’ю й метнула лезо у бік Ветерана Меча.

Швидко заблокувавши меч, він здивовано розширив зіниці — Лірика вже була просто перед ним.

Кілька блискавичних рухів — і вона вибила меч із його рук, у додачу вдаривши по шиї. Чоловік похитнувся й відстрибнув назад, що дало їй секунду підхопити свій клинок.

Однак, оскільки його стати були набагато вищими, він зміг отямитися якраз вчасно, щоб заблокувати її атаку.

Він потягнув меч на себе, намагаючись вдарити коліном у живіт.

Лірика підстрибнула, ухилившись вгору. Обіпершись рукою об його коліно, вона заїхала ногою прямо в лоба. В момент приземлившись, Лірика розвернулася й ударила 30-го рівня об землю. Швидкий розріз по шиї — ще один вибув.

Уривчасто дихаючи, вона рвонула в бік ділянки топ-500.

Уздовж стін виступали невеликі опори для ніг — допоміжні сходинки для підйому.

Звузивши погляд, вона бачила, як одні учасники підіймались, інші падали назад. І так по колу.

Зупинившись на мить, щоб зібратися з силами, вона підбігла до виступів.

Вона якраз було збиралася стрибнути, коли меч розсік її бік. Зціпивши зуби від болю, Лірика кинула погляд на нападницю.

[Джулія Рівень 35 — Воїн двох лез]

Коричневе волосся, зібране у хвіст, звичайні риси, скромна статура. Побачивши її уніформу, Лірика зрозуміла, що дівчина була старшокласницею, на рік старша за неї. Переконавшись, що запам'ятала її обличчя, Лірика пообіцяла собі помститися.

Коли її перенесло знову на самий початок, ельфійка міцно стисла руків’я меча. Вона більше не збиралася валяти дурня і вирішила використати обидві навички берсерка зі свого арсеналу.

[Аура тисячі лез + Аура вербового леза]

«Аура тисячі лез» збільшувала атаку і швидкість користувача. «Аура вербового леза», з іншого боку, була скоріше технікою обману. Навичка створювала відчуття розмитості й примарності рухів, щоб збити супротивника з пантелику.

Немов листя верби, її образ постійно коливається.

Коли дві аури активувалися, здавалося, кілька образів Лірики наклалися один на одного.

Кинувшись вперед, вона залишила за собою невеликий шлейф залишкових зображень, що збивав з пантелику деяких учасників.

Побачивши, що перед нею б'ються два авантюристи, Лірика крутанула меч і взяла його зворотним хватом.

Прикинувши поглядом відстань, вона підстрибнула й крутнулась у повітрі. Меч розсік першому шию, потім — другого навпіл. Хоча вони не постраждали по-справжньому, пов'язки на руках відкинули їх назад до самого початку.

Лірика приземлилася на праву ногу, перш ніж знову кинутися вперед. Минулого разу вона була надто обережною і пропустила багато дорогоцінних можливостей. Тепер робитиме саме те, для чого призначений її клас — пронизуватись наскрізь, мов невблаганне лезо!

Залишаючи за собою шлейф зі світла і розкиданих тіл, Лірика з безжальною ефективністю кинулася до наступного шару.

Хоча її рухи, можливо, ще не були ідеальними, цього було більш ніж достатньо, щоб мати справу з супротивниками нижчого рівня. Не кажучи вже про те, що вона вміло скористалася їхнім ошелешеним станом, аби покінчити з ними швидко.

Природно, така бійня привернула увагу не лише учасників, а й представників фракцій, які прийшли вербувати новачків.

Її техніка меча одразу зацікавила керівників Павільйону Меча. Вони були фракцією, найбільш відомою своїм мистецтвом володіння меча. До того ж їхня лідерка саме шукала ученицю, щоб передати свої уміння.

— Нам потрібна ця дівчина. Її потенціал із мечем – найкращий, що я бачила на арені. Так, є сильніші й управніші, але вона — справжній необроблений діамант. Якщо ми зможемо розвинути її потенціал і талант, вона легко перевершить усіх присутніх на конкурсі, — промовила жінка, і решта керівників кивнули.

— Її тіло гнучке, а розум розсудливий.

— Але як ми змусимо її приєднатися до нашої фракції? Якщо її помітили ми – то й “великі” фракції теж.

— Хм... може, просто скажемо прямо, що вона може стати наступницею нашої лідерки?

— А тепер чесно: що б ти обрала – успадкувати фракцію нижчого рангу чи вступити до великої як рекрут? — риторично запитала жінка.

Всі замовкли, оскільки докір був правдивим. Вони не могли змагатися з великими фракціями у плані надання пільг. Але у них був останній козир — крайній засіб, щоб спробувати залучити такий талант.

— Поки не будемо приймати рішення. Надішліть повідомлення лідерці, хай скаже, чи варто нам використати це для вербування.

Вони кивнули, адже це були правильні кроки. Предмет сам по собі був надто важливим, аби приймати рішення самостійно. Спочатку їм знадобиться підтвердження лідера.

Та, на відміну від їхніх побоювань, великі гільдії майже не звертали уваги на Лірику — їх цікавили лише найвищі шари кожної арени. Зрештою, вони хотіли отримати найкращих з найкращих.

Нань Тянь, що знаходився на вершині хмарочоса, посміхнувся, побачивши виступ Лірики.

Він бачив — у ній є щось більше. Рухи злегка невпевнені, типовий почерк людини, що звикла до іншої зброї.

— Хуан Ер, збери дані про ученицю Лірику Валенштайн, — наказав Нань Тянь.

Та кивнула, зламала систему школи й швидко знайшла потрібну інформацію.

Проте, коли вона побачила особову справу, то мимоволі глянула назад на арену з Лірикою, потім на досьє, на арену і знову на досьє. Інформація зі школи чітко вказувала, як Ліріка зазнала невдачі в кожному класі, в якому тільки була. Слабка, боязка, без бойових успіхів.

Але зараз перед ними — зовсім інша людина.

За останні кілька тижнів її рівень різко зріс і навіть піднявся до D-рангу. Її техніка бою явно перевищувала рівень однолітків, оскільки вона могла перемогти навіть тих, хто був вище її рівня. І не тільки це, але й те, що вона була настільки енергійною, наскільки це було можливо.

Нань Тянь, помітивши сумнів Хуан Ер, зацікавилася тим, що вона прочитала.

— Є щось дивне у даних?

— Не те щоб дивне… просто неймовірне, — відповіла вона, передавши планшет. — Занадто раптово для таких змін. І стиль бою, і поведінка – повна протилежність попередній особі. Мов дві різні людини з одним іменем.

— Гм… так і є, — кивнув Нань Тянь. Зміни справді здавалися дещо різкими, навіть для нього.

«Її улюблена зброя виготовлена на замовлення і виглядає як два мечі, з'єднані руків'ям. І все це почалося після зустрічі з Маленькою Сніжинкою. Хех, схоже, Сніжинка підшукує когось собі в компаньйони», — подумав він, розпізнаючи натяки в записах. Всі вони вказують на те, що Широ допомагає Ліриці як і з її бойовим досвідом, так і з рівнем статистики.

«Якщо мені вдасться влаштувати Лірику до філії Бога меча, зможу запросити й Сніжинку. Це також дасть мені можливість пояснити їй суть секти. Вона не любить обмежень, тому секта повинна бути для неї ідеальним варіантом», — подумав Нань Тянь із задоволеною посмішкою.

Секта, до якої належав Нань Тянь, була майже невідома звичайним людям, але добре знана серед вищих фракцій. Вони були на рівні найкращих фракцій світу, при цьому маючи менш обмежуючі правила. Учасникам навіть дозволялося приєднуватись до фракцій до тих пір, поки ті були готові відгукнутися на заклик секти у час потреби.

Природно, існували обмеження, щоб не допустити розповсюдження. Зрештою, це був привілей талановитих людей — приєднатися до секти міг далеко не кожен.

«Якби це знала Маленька Сніжинка, то навряд знайшла причину для відмови. Жодних кайданів, жодного нагляду», — подумав Нань Тянь.

— Хуан Ер, після набору відправ записи боїв Лірики до філії Бога меча. Хочу побачити, чи зможе вона заручитися їхнім схваленням та отримати запрошення до секти.

— Зрозуміла, — коротко відповіла Хуан Ер, бо знала, що Нань Тянь ніколи не жартував, коли мова стосувалася секти. Він хоче, щоб дівчину запросили — отже, побачив у ній щось, що принесе секті користь.

Занотувавши його слова, вона з Нань Тянем знову перевели погляд на арени. Більшість місць уже було розподілено — лише кілька учасників все ще мали потенціал для переходу на наступний шар.

І поки вони говорили, Лірика вже наближалась до наступного прошарку — топ-500.