Розділ 102 — Удосконалення

Після лазні Широ перевдяглася в повсякденне вбрання: білу сорочку з довгими рукавами й невеликими рюшами, чорну спідницю до колін, білі панчохи та чоботи.

Переконавшись, що волосся чисте від засохлої крові, вона здивовано помітила: воно знову стало шовковистим.

«Може, моє тіло залишається незмінним, доки немає зовнішнього впливу?» — подумала вона, провівши руками по волоссю.

Якщо це правда, Широ була рада. Тоді не доведеться турбуватися про догляд за волоссям.

Підійшовши до Лірики й Медісон, вона повідомила, що зараз удосконалить їхню зброю.

— Що? Так швидко? — запитала Лірика.

[Так. Навіщо відкладати на завтра те, що можу зробити зараз? На завтра в мене інші справи.] — Широ усміхнулася.

— Гаразд, тільки не затримуйся надовго, — сказала Медісон, продовжуючи сушити волосся.

Широ кивнула й вийшла.

Інь, яка втратила свій каптур для сну, вмостилася на її голові.

Повернувшись до своєї «лабораторії», Широ дістала фіолетовий щит і подвійні клинки Лірики, які колись зробив Геліон.

Спершу потрібно було створити кращий Наноінфузор зростання.

Сівши на стілець, Широ відкинулася назад і зігнула пальці. Блискавка й метал переплелися, і в її руках виник пристрій.

Після підвищення Нанотехнологічного проєктування до 2-го рівня й завдяки величезному запасу мани процес став швидким та ефективним.

[Наноінфузор зростання — рівень 30–50 (фіолетовий)]

Побачивши пристрій у руках, Широ усміхнулася й створила другий.

Тримаючи два Наноінфузори зростання, вона всміхнулася: варто лише виставити їх на аукціон — і здійметься справжнє пекло. Особливо якщо зробити їх для вищих рівнів, що було цілком можливо.

«Хм… Спершу вдосконалю меч, адже він лише зеленого рангу», — подумала Широ. Виконавши процес власноруч, вона могла підняти його до фіолетового рангу.

* КРРСССС!!!!

Наноінфузор зростання зашипів, торкнувшись магічного кристала. Перетворення було набагато бурхливішим, ніж минулого разу: це був справжній Наноінфузор зростання, а не якийсь прототип.

[Додати матеріали для посилення зброї? Так/Ні]

Діставши з інвентарю кілька фіолетових матеріалів, Широ натиснула «Так».

[Матеріали виявлено.]

[Псевдосутність Кривавого дракона — 2, Кристали крові — 2, Кіготь Кривавого звіра — 5, Кристалізована кров серця.]

Спостерігаючи, як інфузор поглинає матеріали, Широ усміхнулася в передчутті результату.

Після завершення процесу перед нею лежав прекрасний подвійний клинок. Леза були вузькими, із зубчастими краями. Їхню чорну поверхню пронизували червоні прожилки, що пульсували. Нанотехнологій видно не було: вони працювали всередині зброї, а не зовні.

[Нанотехнологічний убивця Кривавих драконів — рівень 30/50 — фіолетовий]

+150/350 до атаки

+150/400 до швидкості атак

+50/150 до ігнорування захисту

+50/100 до викрадення життя

+100/250 Сили

+100/250 Спритності

+10% до придушення ворогів вашого рівня або нижчого

Уміння (заблоковано) — Кривавий дощ

Кривавий дощ:

Прикликає кривавий дощ на поле бою. Кожна крапля передає частину здоров’я ворогів вам.

Тривалість: 5/15 секунд (можна припинити раніше)

Викрадення здоров’я: 1/5% здоров’я

Вартість: 5000 мани за секунду

Відновлення: 5 хвилин

Вимоги до вдосконалення:

10 клинків синього рангу (рівень 35)

1 Кристал крові

20 каменів мани рангу D

Прочитавши характеристики, Широ трохи здивувалася: зброя отримала вміння, яким один із вартових-близнюків ледь не знищив увесь загін.

«Може, причина в тому, що одним із матеріалів була Кристалізована кров серця». Здається, цей предмет випав із вартових-близнюків після їхньої загибелі.

Базові характеристики теж справили на Широ враження. На 50-му рівні клинок міг дещо поступатися іншій зброї, проте вміння компенсувало б цю різницю.

Звісно, розкривати нанотехнологічну природу зброї не можна було. Тому вона зробила чип із Маскуванням, щоб приховати частину інформації. Тепер зброя відображалася просто як Убивця Кривавих драконів.

Удосконаливши зброю Лірики, Широ перейшла до фіолетового щита.

Щит уже мав три власні вміння, тож додавати нові не варто: їхня надмірна кількість могла зруйнувати його.

«Для щита Медісон потрібно лише надати йому властивість зростання та підвищити базові характеристики», — подумала Широ. Якби не вміння, показники щита 40-го рівня неабияк розчарували б її.

Увівши інфузор у щит, вона додала лише кілька предметів для підвищення його базових характеристик.

[Нанотехнологічний Захист Кривавого Кам’яного Велетня — рівень 30/50 — щит (фіолетовий)]

+150/350 до захисту щитом

+100/300 Захисту

+100/300 Витривалості

+100/200 до опору збиванню з ніг

+10/20% до зменшення шкоди

+50/150 до нейтралізації критичних ударів

+50/150 до відбиття шкоди

Уміння:

Проєкція Кам’яного Велетня:

Прикликає проєкцію Кам’яного Велетня, яка захищає весь ваш загін.

Шкода зменшується на 60% (обмежено рівнем; не діє проти ворогів 55-го рівня й вище)

Агресія збільшується на 70% (обмежено рівнем; не діє проти ворогів 55-го рівня й вище)

Швидкість зменшується на 80%

Вартість: 5000 мани

Тривалість: 30 секунд

Відновлення: 2 хвилини

Присутність Кам’яного Велетня:

Різко збільшує агресію ворогів на полі бою.

Агресія збільшується на 70% (обмежено рівнем; не діє проти ворогів 55-го рівня й вище)

Вартість: 2000 мани

Тривалість: 1 хвилина

Відновлення: 3 хвилини

Тупіт Кам’яного Велетня:

Струс землі, який ненадовго приголомшує ворогів.

Вартість: 2000 мани й більше

Дальність: зростає зі збільшенням витрат мани (щонайбільше 15 метрів)

Тривалість приголомшення: 5 секунд

Відновлення: 1 хвилина

Уміння щита не змінилися, зате базові характеристики зросли неймовірно.

Широ всміхнулася. До того ж вимоги до спорядження зникли, тож Медісон могла користуватися щитом без жодних проблем.

Потягнувшись, Широ дістала телефон і перевірила дату.

«Хм, аукціон завтра. Мабуть, краще піду сама, щоб Лірика й Медісон довше відпочили», — подумала вона, підводячись.

«Ходімо, маленька Інь, повертаємося». Вона покликала супутницю, ворухнувши губами.

* Цвірінь!

Цвірінькнувши у відповідь, Інь сіла на голову Широ, показуючи, що це її територія. Широ лише тихенько засміялася й повернулася до намету.

[Я повернулася.] — написала вона, заходячи всередину.

Цього разу Лірика не змогла втримати Канае, яка стрибнула Широ в обійми.

— Широ-ні! З поверненням! — сказала Канае, змусивши Юмі усміхнутися.

Юмі тепло усміхалася, бачачи, що Широ стала для її доньки наче старшою сестрою. До того ж Канае дуже прив’язалася до неї.

Широ погладила Канае по голові й повернулася до трохи ревнивої Лірики та Медісон, яка лише усміхалася.

[Я закінчила вдосконалення вашої зброї.]

Діставши меч і щит, вона передала їх новим власницям.

— Ого… — пробурмотіли обидві, прочитавши характеристики. Розуміючи, що довго тримати зброю на видноті не варто, вони сховали її в інвентарі.

— Дякую, Широ.

— Дякую тобі.

[Уже доволі пізно. Треба лягати спати: бої в підземеллі нас неабияк виснажили.]

— Справді, я ледве тримаю очі відкритими. — Медісон позіхнула й потягнулася.

Усі були втомлені, тож майже не розмовляли й відразу лягли спати.

* * *

Наступного ранку Широ прокинулася трохи пізніше, ніж зазвичай, проте все одно раніше за решту мешканок намету.

Як завжди, вона повернула Канае до її спального мішка й вийшла.

«Отже, сьогодні піду на аукціон і подивлюся, що там є. Ще хочу попросити Аарім трохи змінити моє вбрання: білий — невдалий колір для бою». Зараз на Широ був лише одяг, у який вона перевдяглася після лазні.

З’ївши кілька каменів мани рангу D й нагодувавши Інь, вона насупилася, підраховуючи залишки.

На жаль, під час боїв не було змоги перепочити, тож вона не встигала збирати камені мани. І хоча Інь видобувала їх за кожної нагоди, у підземеллі вони з’їли більше, ніж зібрали. Тому запаси поступово зменшувалися.

«Схоже, доведеться купити партію каменів мани рангу D». Широ зітхнула й рушила до аукціонного дому.

Цього разу її зовнішність привертала більше уваги. Обличчя й волосся нічим не були прикриті, тож не помітити її було складно.

Відчувши кілька недобрих поглядів із боку нетрів, вона лише холодно примружилася.

Перед аукціонним домом вона зайшла до гільдії шукачів пригод, яка була дорогою.

Широ стала в чергу. Якийсь шукач пригод мимохідь глянув на неї, а потім озирнувся знову, вражений її красою.

— А, знову ти, ня. Чим сьогодні допомогти, ня? — запитала Сюзі.

[Як завжди. Оновіть мої дані, будь ласка.]

— Звісно, ня. Зачекай хвилинку, ня, — сказала вона, беручи картку Широ.

— Дивно, що ти вже 43-го рівня, ня. Зазвичай людям потрібні місяці чи навіть роки, щоб його досягти, ня. Що ти зробила? — зацікавлено запитала Сюзі, оновлюючи дані.

[Застрягла в мутованому підземеллі.] — Широ знизала плечима. Вона цього не приховувала: про мутації підземель знали всі.

— У мутованому підземеллі, ня? Ти про Криваву долину, що мутувала вчора, ня? — здивувалася Сюзі.

[Так. Вона стала підземеллям 50-го рівня.]

— Ого. А ти увійшла туди приблизно на 35-му рівні, так, ня?

[На 37-му.]

— Це ж різниця у тринадцять рівнів між тобою та монстрами, ня! Як узагалі вдалося вбити боса? Захист боса 50-го рівня так легко не проб’єш, знаєш, ня, — сказала Сюзі.

[Комерційна таємниця.]

— Що ж, зрозуміло, ня. Ось твоя оновлена картка. Гарного дня, ня, — сказала Сюзі, повертаючи її.

[Ім’я: Широ

Приблизний вік: 13 років

Клас: Маг льоду

Рівень: 43

Членство в Асоціації магів: VIP (відділення Нью-Йорка)

Пріоритет: 9 (відділення Нью-Йорка)]

Сховавши картку, Широ рушила до аукціонного дому.

«Було б добре знайти Нефритовий лід. Тоді принаймні зможу швидко отримати п’яту зірку», — подумала вона, заходячи. Сівши за один із терміналів, узялася шукати Нефритовий лід.

«Мм… Є лише дві штуки». Широ насупилася.

«Що ж, теж непогано».

Натиснувши кнопку купівлі, вона отримала квитанцію й підійшла до прилавка забрати покупку.

[Дві штуки Нефритового льоду, будь ласка.]

— Дякую. Дайте, будь ласка, квитанцію, щоб підтвердити покупку, — попросила працівниця. Широ передала її, і та пішла по замовлення.

Приблизно за три хвилини працівниця повернулася з предметами.

[Дякую.]

Широ відійшла від черги й сховала покупку.

«Якщо наприкінці аукціону продаватимуть три фіолетові предмети, попередні лоти теж мають бути непоганими», — подумала вона.

Оскільки аукціон мав бути великим, він починався після обіду й проходив у найбільшому залі аукціонного дому.

До початку лишалося кілька годин, тож Широ вирішила написати Аарім і запитати про одяг.

[Широ: Привіт, Аарім. Можеш трохи поговорити?]

На диво, довго чекати відповіді не довелося.

[Аарім: Маю кілька вільних хвилин. Що тобі потрібно?]

[Широ: Потрібна твоя допомога з одягом зі шкури монстра, який ти мені зробила. Хотіла запитати, чи можна трохи змінити його вигляд і перефарбувати з білого в чорний.]

[Аарім: Це нескладно. Можу орендувати кравецьку майстерню. Але навіщо фарбувати? Білий, на мою думку, виглядає досить гарно.]

[Широ: Я застрягла в підземеллі. Кров засохла й залишила на білому одязі червоні плями.]

[Аарім: А, тепер зрозуміло.]

[Аарім: Гаразд, звісно, можу це зробити. Знаєш, де будівля асоціації кравців? Зачекаю тебе там, і передаси мені одяг. Заодно подивлюся, що і як.]

[Широ: А оплата? Я ще винна тобі кілька фотосесій.]

[Аарім: Просто додам це до твого рахунку. Зараз усе одно не можу влаштувати фотосесію: усі речі лишилися в моїй майстерні, а ми обидві знаємо, що зараз відбувається в Нью-Йорку.]

[Широ: Добре, скоро зустрінемося в асоціації кравців.]

Відклавши телефон, вона ще раз поглянула на годинник.

«Часу цілком вистачить, щоб зустрітися з Аарім і встигнути на аукціон», — подумала Широ, рушаючи до асоціації кравців.