Розділ 105 — Пекельне вогняне бомбардування

— Дякую всім, хто сьогодні завітав на аукціон Кайроси! Лотів у нас чимало, а в останню мить навіть з’явилося кілька сюрпризів, тож закінчую вступ і представляю перший предмет! — вигукнув аукціоніст. Широ розплющила очі.

На аукціоні такого великого міста напевно знайдеться чимало корисних речей.

— Перший лот — камінь умінь! Так, ви правильно почули! Легендарний камінь, який надасть вам приховане всередині вміння! До того ж сьогодні в нас аж три камені вмінь!

Почувши це, Широ широко розплющила очі.

«Камінь умінь — уже?!»

Навіть у такому великому місті, як Кайроса, камені вмінь мали бути надзвичайно рідкісними. А тут на продаж виставили відразу три.

— Перший камінь містить Захист вартового. Це вміння танка, яке підвищує захист ваших союзників на половину вашого власного. Крім того, вони отримують бар’єр, рівний двадцяти відсоткам вашого здоров’я! Початкова ціна — п’ятдесят мільйонів! Крок — щонайменше мільйон!

— Пропоную шістдесят мільйонів!

— Шістдесят п’ять!

— Вісімдесят!

Поки Широ обмірковувала лот, у залі вже вигукували ставки. За описом аукціоніста вміння здавалося справжнім даром небес. Проте, звісно, мало мати й недоліки.

За таких переваг ціною, найімовірніше, було послаблення самого користувача.

Поглянувши на свій баланс, Широ лише похитала головою. Вона мала п’ятдесят дев’ять мільйонів, тож уже перша ставка позбавила її можливості брати участь.

«Що ж, доведеться грабувати», — подумала вона, придивляючись до того, хто запропонував найбільше.

Проте невдовзі його перебила ставка з другого поверху.

* ДЗІНЬ!

На балконі однієї з кімнат з’явилася астрономічна сума — сто п’ятдесят мільйонів.

Покупцем був молодий чоловік із коротким чорним волоссям. Поруч стояли двоє майже однакових охоронців у костюмах і темних окулярах.

— О, ти справді збираєшся купити цей предмет? Минулого разу вже заплатив сто п’ятдесят мільйонів — тобі мало? — гукнула якась жінка. Вона теж сиділа на другому поверсі й носила елегантну червону сукню.

Біляве волосся й зваблива аура робили її такою помітною, що відвести погляд було важко.

— Хм, звісно, я знаю, як застосувати це вміння, — усміхнувся чоловік.

— Тоді я тобі підіграю. Двісті мільйонів!

* ДЗІНЬ!

Її пропозиція перебила його ставку.

Він лише примружився й підняв ціну до двохсот п’ятдесяти мільйонів.

— О, браво, молодий пане, браво. — Жінка поплескала в долоні й запропонувала триста мільйонів.

— Твоя родина Касаден вирішила виступити проти мене?! — вигукнув чоловік, піднявши ставку до чотирьохсот мільйонів.

— Ха-ха-ха, звісно, ні. Це лише дружні торги. Якщо молодий пан Локс так хоче отримати предмет, охоче поступлюся, — лагідно засміялася вона й припинила торгуватися.

Широ лише звела брову, спостерігаючи за ними.

«Жінка від самого початку не збиралася купувати камінь. Схоже, між ними є ворожнеча».

— Чотириста мільйонів — раз! Чотириста — два! Три! Продано молодому панові Локсу! — Аукціоніст ударив молотком і всміхнувся. Орієнтовна вартість каменя була близько ста п’ятдесяти мільйонів, бо вміння сильно послаблювало танка. Проте конфлікт двох родин підняв ціну до чотирьохсот.

Локс невдоволено пробурмотів щось і похмуро сів. Ворожнеча між його родиною та Касаден тривала вже давно. Дійшло до того, що в місті мала залишитися лише одна з них, і він збирався подбати, щоб це була його родина.

— Другий камінь містить Запалювання. Просте вогняне вміння, яке за вмілого використання уяви стає надзвичайно смертоносним. Початкова ціна — десять мільйонів! Крок — щонайменше мільйон!

— Десять мільйонів!

— Одинадцять!

Порівняно з попереднім цей камінь був доволі доступним.

«Може, теж поторгуватися?» — подумала Широ й вирішила зробити ставку.

* ДЗІНЬ!

На її балконі з’явилася сума — п’ятнадцять мільйонів доларів.

Вона торгувалася тому, що вміння могло стати в пригоді Ліриці. Проте й сама могла зробити з ним дещо цікаве. Хоча Широ була Сніжною дівчинкою і вогонь міг їй зашкодити, вона мала теорію, яку хотіла перевірити.

Точніше, хотіла спробувати відтворити холодний вогонь.

Вогонь — це плазма, і він гарячий. Очевидна річ.

Проте, керуючи маною, вона могла змінити газ, який живив полум’я, і так знизити його температуру. Якщо охолодити газ достатньо сильно, вогонь навіть почне заморожувати те, чого торкнеться.

Йшлося про гелій. Він швидко розсіював тепло й водночас дозволяв створювати плазму, тобто вогонь.

Оскільки гелій швидко розсіював тепло, знизивши його температуру, вона могла отримати холодний вогонь.

«Маленька Інь, здається, я щойно придумала наступне закляття для Крижаного пекла». Широ усміхнулася й погладила Інь по голові.

Інь лише скоса поглянула на неї та знизала плечима.

Широ всміхнулася: більшість часу Інь поводилася доволі ліниво.

«Цікаво, звідки вона цього набралася?» — подумала Широ. Ледарів навколо майже не було, тож копіювати таку поведінку Інь не могла. Мабуть, це в неї в генах.

Торги ще трохи тривали, і зрештою Широ купила камінь за двадцять один мільйон доларів.

— І нарешті третій камінь! Він містить потужне вогняне закляття — Пекельне вогняне бомбардування!

— Що?!

— Пекельне вогняне бомбардування!

— Вони продають Пекельне вогняне бомбардування!

Щойно пролунала назва, зал вибухнув галасом.

Навіть Широ була приголомшена тим, що це вміння виставили на аукціон.

Пекельне вогняне бомбардування було різновидом руйнівного закляття 4-го рівня — Метеоритного дощу. Воно заповнювало небо вогняними кулями, які одночасно спалахували, зіткнувшись із ціллю. До того ж посилювало вогняні атаки союзників і накладало на боса ефект, що зменшував його захист.

Таке неймовірне вміння потребувало високої майстерності, а тут його продавали в камені. Уже цього було достатньо, щоб сильні шукачі пригод знехтували забороною боїв усередині аукціонного дому й убили покупця. Вони не могли допустити, щоб він устиг вивчити вміння.

Навіть не чекаючи оголошення початкової ціни, кілька гостей другого поверху почали вигукувати ставки.

— П’ятсот мільйонів!

— Шістсот!

— Вісімсот мільйонів! Хочу побачити, хто посміє зі мною змагатися! — крикнув Локс.

— Мільярд! Моя родина Касаден не боїться твоєї родини Сермак!

— АЛУРО КАСАДЕН! Хочеш, щоб я вбив тебе просто тут?! Мільярд сто мільйонів! — люто вигукнув Локс.

— Хто кого боїться?! Мільярд триста! — відповіла вона. Навколо неї спалахнув вогонь, показуючи готовність битися тут і зараз.

— ДОСИТЬ! — пролунав владний голос, і весь зал охопив нищівний тиск.

Локс та Алура, на яких він був спрямований, миттєво вгамувалися.

Широ зрозуміла, що це головний майстер аукціонного дому.

Костюм був трохи натягнутий на його м’язах. Чоловік виглядав років на тридцять із невеликими ознаками віку на обличчі. Загалом його врода й аура нагадували героя.

— Як теперішній власник цього відділення аукціонного дому, я не потерплю боїв у залі. Або торгуйтеся цивілізовано, або забирайтеся під три чорти! — Він подивився на обох.

Відчувши його тиск, вони сіли.

— Мільярд п’ятсот! — вигукнув Локс, глибоко вдихнувши.

— Мільярд сімсот! — відразу відповіла Алура.

Кинувши на неї косий погляд, він примружився.

— Два мільярди!

— Два мільярди сто!

— Два мільярди двісті!

Зрештою торги завершилися приголомшливою сумою у два з половиною мільярди. Перемогла Алура Касаден.

Локс лише стиснув кулак, і його погляд став холодним.

— Іди повідом родину: Алура отримала Пекельне вогняне бомбардування. Сьогодні вночі вб’ємо її, — тихо сказав він.

Один з охоронців кивнув і вийшов.

Поки Локс планував убивство Алури, вона теж не марнувала часу.

— Скажи батькові, щоб привів більше підкріплення. Ми ніяк не очікували, що аукціонний дім продасть Пекельне вогняне бомбардування, — наказала вона своєму охоронцеві.

Широ, яка спостерігала за всім, розуміла: сьогодні ввечері в місті проллється кров.

[Широ: Лірико, скажи всім не йти до міста. Буде війна між двома родинами.]

[Лірика: Добре.]

Сховавши телефон, вона почала чекати на наступні лоти.

Вони не викликали такого галасу, як Бомбардування, проте й самі неабияк вражали.

Утім, особливої користі для Широ не мали: її теперішнє спорядження й так було досить добрим.

— Наступний лот особливий: це дозвіл відвідати певну священну місцевість, — загадково промовив аукціоніст. Кілька слухачів одразу насторожилися.

— Йдеться про Манові джерела. Під охороною однієї з наймогутніших родин міста, Оспар, вони дозволяють зміцнити й збільшити ваш запас мани. Лише одне занурення здатне в багато разів підвищити бойовий потенціал. Початкова ціна — п’ять мільйонів, крок — щонайменше п’ятсот тисяч.

Почувши пояснення, Широ зацікавилася Мановими джерелами. У минулому житті вона про таке не чула, тож не знала, чи допоможуть вони відновити її манові зв’язки.

Проте вирішила про всяк випадок поторгуватися. На жаль, перш ніж устигла зробити ставку, ціна вже сягнула десяти мільйонів. Її губи ледь сіпнулися.

Після купівлі каменя вмінь у неї залишилося тридцять вісім мільйонів.

«Хм… Можна витратити більше: решту речей усе одно можна вкрасти», — подумала Широ, запропонувавши дванадцять мільйонів.

Ціна зростала й почала підніматися повільніше біля двадцяти мільйонів. Зрештою Широ виграла зі ставкою у двадцять один мільйон. На рахунку лишилося сімнадцять.

Похитавши головою, вона не стримала зітхання від думки про вартість предметів.

Наступні лоти були їй не по кишені: вона не мала грошей, щоб зробити ставку на будь-який із них. Утім, навіть якби гроші були, вона не торгувалася б, адже ці речі їй не потрібні.

Час від часу Широ придивлялася до людей на другому поверсі, запам’ятовуючи їхню зовнішність. Більшість із них мала значний вплив у місті.

Діставши телефон, вона трохи почитала про обидві родини й неабияк здивувалася.

Обидві відігравали велику роль у найманій охороні кораблів, які виходили в море. Крім того, змагалися й на інших ринках, зокрема у виробництві зброї та зілля.

Проте, попри їхню могутність, родина Оспар незмінно залишалася першою. Ніхто не міг її потіснити. Справжня причина була невідома, але припущень вистачало: зв’язки з великими містами, високорівневими майстрами й Манові джерела. Родина працювала на всіх ринках і фактично була основою Кайроси. Якби Оспар колись зникли, місто опинилося б у серйозній небезпеці.

Поки Широ вивчала три родини, аукціон безупинно тривав і поступово добігав кінця.

Спостерігаючи, вона лише усміхнулася, коли її непотрібні речі викликали справжнє пожвавлення серед шукачів пригод нижчих рівнів.

Загалом, ураховуючи продані фіолетові предмети, вона заробила понад сто п’ятдесят мільйонів доларів. Звісно, щоб забрати гроші та покупки, потрібно було дочекатися завершення аукціону.

Невдовзі настала черга трьох останніх предметів — головних лотів. Проте Широ не уявляла, як вони можуть перевершити привабливість каменів умінь.